Постанова

від 11.02.2010 по справі 22-а-8672/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 р.

Справа № 22-а-8672/08

Категорія: 6.6.1

Головуючий в 1 інстанції: Чернявський В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

доповідача судді -  Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

при секретарі –Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Таїс»на рішення Господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2006 року по справі за позовом прокурора Голопристанського району в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області  до малого приватного підприємства «Таїс», товариства  з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи»про стягнення грошових коштів,

                                                   ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 р. прокурор Голопристанського району звернувся в інтересах Держави в особі Голопристанської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області до малого приватного підприємства «Таїс»та товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи»про визнання недійсним господарського зобов’язання від 12.12.2004 р. з купівлі –продажу 55 тон гірчиці на суму 51 150 грн., 31 тонни 720 кг проса на суму 8 247, 20 грн., укладеного між відповідачами та стягнення 59 397,20 грн..

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2006р. позов задоволено.

Суд першої інстанції визнав недійсним господарське зобов’язання з купівлі –продажу 55 тонн гірчиці жовтої та 31,72 тонни проса жовтого, вчинене 12 грудня 2004 року між малим приватним підприємством  «Таїс»і ТОВ «Фермерські ініціативи»та вирішив зобов'язати ТОВ «Фермерські ініціативи»повернути малому приватному підприємству «Таїс»59 397,20 грн.  і стягнути з  малого приватного підприємства «Таїс»на користь держави 55 тонн гірчиці жовтої та З 1,72 тонн проса жовтого.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року рішення господарського суду Херсонської області від 7 лютого 2006 року змінено, позов задоволене частково, визнано недійсним господарське зобов’язання з купівлі - - продажу 55 тонн гірчиці жовтої та 31,72 тонни проса жовтого, вчинене 12 грудня 2004 року між малим приватним підприємством  «Таїс»та ТОВ «Фермерські ініціативи». В решті позовних вимог відмовлено.

В процесі слухання справи, апеляційний суд здійснив заміну позивача у зв’язку з реорганізацією органів Державної податкової служби Херсонської області.

Так позивач в особі Голопристанської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області був замінений на позивача в особі Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області

Відмовляючи частково в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при укладенні угоди, порушення закону допущені ТОВ «Фермерські ініціативи», а мале приватне підприємство «Таїс»є добросовісним набувачем і власником майна.

Виходячи із викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо недоцільності застосування ст. 208 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з ухваленим апеляційним судом судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив змінити постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року в частині відмови застосування наслідків, встановлених статтею 208 Господарського кодексу України.

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України касаційна скарга Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області була задоволена частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2006 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 р. в частині задоволення вимог про визнання угод недійсними –були скасовані і провадження у справі було закрито.

В іншій частині постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 р. також була скасована.

Зазначена справа була направлена на новий розгляд до апеляційного суду, оскільки суд першої інстанції, розглянув справу за правилами Господарське – Процесуального кодексу України, а не Кодексу адміністративного судочинства.

В суд апеляційної інстанції апелянт та відповідач в особі ТОВ «Фермерські ініціативи»не з’явилися, судову повістку не отримали у зв’язку з ненадходженням за своїм місцем реєстрації.

Згідно до вимог ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця перебування, знаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.  

Представники позивачів  просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

З’ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 грудня 2004 року МПП «Таїс»отримало від ТОВ «Фермерські ініціативи:»55 тон гірчиці жовтої та 31,72 гону проса жовтого, загальною вартістю 59 397, 20 грн.  та сплатило готівкою вартість товару за прибутковими касовими ордерами №197 від І.2 грудня 2004 року, №198 від і 4 грудня 2004 року, №199 від 15 грудня 2004 року, №200 від 17 грудня 2004 року, №202 18 грудня  2004 року,

Також  суд першої інстанції встановив, що рішенням господарського суду міста Києва від 3 лютого 2004 року,  яке набрало законної сили, скасовано державну реєстрацію ТОВ «Фермерські  ініціативи»  та   визначено,   що   дане товариство з 1 січня 2000 р. не надавало звітність до податкових органів, а уклавши спірну угоду 12 грудня 2004 р., тобто вже після скасування державної реєстрації юридичної особи, отримало за неї кошти і податків не сплатило.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  об’єктивно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував відповідні норми матеріального права, якими належить вирішити спір.

Так, суд апеляційної інстанції вважає, що  суд першої інстанції встановивши, що ТОВ «Фермерські ініціативи»уклало спірний договір після скасування державної реєстрації підприємства і податків до Державного бюджету не сплатило, обґрунтоване застосував наслідки, встановлені ст. 208 Господарського кодексу  України.

Також судом першої інстанції, в ухваленому рішенні вірно зроблено посилання на статтю 207 Господарського кодексу України згідно з якої, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Отже, вказаними нормами Господарського кодексу України прямо встановлено обов’язок стягнення на користь держави, у разі наявності наміру вчинити господарське зобов’язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, лише у однієї із сторін, всього одержаного або належного на відшкодування за господарським зобов’язанням.

Правильно вирішивши справу по суті, суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права.

Так, розглядаючи справу у лютому 2006 р., суд першої інстанції не врахував, що з 01.09.2005 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства, якій регулює правовідносини, що виникли по даній справі.

Порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою, відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 254  КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Таїс»на рішення Господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2006 року –задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2006 року по справі за позовом прокурора Голопристанського району в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області  до малого приватного підприємства «Таїс», товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи» про стягнення грошових коштів –скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в позов прокурора Голопристанського району в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області  до малого приватного підприємства «Таїс», товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи»про стягнення грошових коштів – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи», код ЄДРПОУ 21685746 на користь малого приватного підприємства «Таїс», код ЄДРПОУ 21300835 –59 397 (п’ятдесят дев’ять тисяч триста дев’яносто сім) гривень.

Стягнути з малого приватного підприємства «Таїс», код ЄДРПОУ 21300835, Херсонська обл., м. Цюрупинськ, вул. Папаніна, 28, р/р 26003005466, 26000805466 ХФ КБ «Західінкомбанк», МФО 352327, р/р 26006031227 ХФ ВАТ АКБ «Гарант», МФО 352532 на користь Держави 55 тонн гірчиці жовтої та 31,72 тонн проса, отриманих 12.12.2004 р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи», код ЄДРПОУ 21685746, м, Київ, вул. Івана Кудрі, 21.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерські ініціативи»та малого приватного підприємства «Таїс»в рівних частках на користь держави судові витрати у вигляді оплати судового збору в розмірі 594 (п’ятсот дев’яносто чотири) гривні, тобто з кожного по 297 грн..

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач -   суддя                                                   І.О.Турецька                                                               

                                    суддя                                                     Л.В. Стас

          суддя                                                   І.П. Косцова