Рішення

від 06.04.2021 по справі 906/1527/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1527/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Матійчук І.В. - керівник;

Клапчук Ф.П. - ордер серії КС№859151 від 18.01.2021;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Матійчук І.В."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод"

про стягнення 377 741,65 грн

Фермерське господарство "Матійчук І.В." звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод" 377 741,65 грн, з яких: 371825,25грн основного боргу та 5916,40 грн пені.

Ухвалою від 30.12.2020 позовну заяву Фермерського господарства "Матійчук І.В." було залишено судом без руху та надано час для усунення виявлених у заяві недоліків.

Ухвалою від 14.01.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.02.2021.

Ухвалою суду від 11.03.2021 підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.04.2021.

В судовому засіданні 06.04.2021 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надали усні пояснення щодо нарахування пені.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 60).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020 між Фермерським господарством «Матійчук І. В.» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблунецький олійний завод» (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №22/09/20 (далі - Договір (а.с. 9-14)), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року українського походження, надалі пойменований "Товар", на умовах ЕХW в редакції ІНКОТЕРМС 2010 року - склад продавця: 09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Столична, будинок 64, якщо інше не зазначено сторонами у Специфікаціях, згідно Інкотермс-2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору, якщо інше не вказано в Специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Позивач у позовній заяві вказав, що за видатковою накладною №10 поставив відповідачу товар на суму 1240575,00 грн, однак останній, в порушення умов Договору, провів лише часткову його оплату у розмірі 868749,75 грн, заборгувавши станом на час звернення до суду 371825,25 грн.

Не виконання відповідачем у повному обсязі зобов`язань в частині проведення розрахунків стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 5916,40 грн пені за 71 день прострочення виконання зобов`язання, вказавши період розрахунку 12.10.2020 - 22.12.2020.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №22/09/20 від 22.09.2020 (а.с. 9-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна на Товар встановлюється в Специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного Договору.

При цьому, у п. 3.2. Договору сторони визначили, що загальна вартість товару за цим Договором визначається як вартість товару згідно всіх видаткових накладних, підписаних сторонами на його виконання.

Наявною у матеріалах справи видатковою накладною №10 від 22.09.2020 та товарно-транспортними накладними від 22.09.2020 підтверджено, що на виконання умов Договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1240575,00 грн. Вказаний товар був отриманий відповідачем 22.09.2020, що засвідчено підписом уповноваженого за довіреністю представника та відтиском печатки відповідача на накладних (а.с. 16-19).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату 80 % вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом двох банківських днів після отримання покупцем усіх нижче перерахованих документів та 20% після реєстрації податкової накладної за отриманий товар:

- п. 5.1.1. Договору, у разі, якщо постачальник є виробником товару, що постачається за цим Договором:

а) рахунок-фактура постачальника, оформленого згідно з п. 3,3. даного Договору; видаткова накладна на товар, оформлена згідно з п. 3.3., 5.5. даного Договору; довідка про наявність земельних ділянок, на якій вирощується соняшник; товарно-транспортна накладна;

б) податкова накладна в електронній формі, складена відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої особи продавця в порядку, визначеному законодавством, і зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 13 календарних днів, наступних за днем поставки.

- п. 5.1.2 у разі, якщо постачальник придбав товар, що постачається за цим Договором безпосередньо у виробника цього товару, на додаток до документів, визначених і підпунктах а) - г) пункту 5.1.1 Договору, постачальник надає для оплати:

е) копії податкових накладних на товар, виписаних виробником товару постачальнику та копії квитанцій №1 про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства;

і) копії видаткових накладних на товар, виписаних виробником товару Постачальнику;

з) завірені документи від сільгоспвиробника, який виростив товар.

Проаналізувавши додані до позовної заяви документи, згідно яких позивач підтверджує факт поставки товару, суд дійшов висновку, що при визначенні порядку розрахунків за вказаний товар слід керуватися саме пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору.

При цьому, зважаючи на те, що у пп. 5.1.1 п. 5.1. до переліку документів, які підлягають передачі покупцю та протягом двох днів після отримання яких відповідач зобов`язався провести розрахунки, включено також податкову накладну в електронній формі, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що за увесь товар, поставлений згідно видаткової накладної №10 від 22.09.2020, розрахунки слід було провести протягом двох банківських днів після реєстрації податкової накладної за отриманий товар.

Зазначене також узгоджується з п. 5.2 Договору, згідно якого, незважаючи на п.п. 5.1.1. - 5.1.2 цього Договору, оплата 20% вартості товару покупцем здійснюється не раніше двох банківських днів після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової накладної на товар виключно в електронній формі у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи постачальника.

Оскільки податкову накладну №3 від 22.09.2020 на суму 1033812,50 грн зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.10.2020, остаточні розрахунки за отриманий товар, з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України та вищевказаних умов Договору, відповідач повинен був здійснити протягом двох банківських днів після такої реєстрації, тобто у строк до 13.10.2020 включно (11.10.2020 - неділя).

Також суд враховує, що відповідно до п. 5.4. Договору, у випадку ненадання постачальником документів, як передбачено п.п. 5.1.1 - 5.1.2. цього Договору, покупець має право на власний вибір або оплатити товар без таких документів, або застосувати п. 7.6. цього Договору.

Доказів на підтвердження застосування п.7.6. Договору відповідачем не надано.

Натомість, матеріали справи містять рахунок-фактуру №5 від 22.09.2020 із зсиланням на Договір №22/09/2020 від 22.09.2020 на суму 1240575,00грн (а.с. 20) та платіжне доручення №334 від 22.09.2020, яким підтверджено здійснення відповідачем платежу на суму 868749,75 грн, згідно зазначено рахунку.

Згідно з п. 5.6. Договору, обов`язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності з реквізитами, вказаними в рахунку-фактурі постачальника.

Оскільки вищевказаними документами підтверджено, що відповідач до звернення позивача до суду сплатив 868749,75 грн (а.с. 24) і на час розгляду справи в суді додаткових розрахунків не провів, позовні вимоги в частині стягнення 371825,25 грн (1240575,00грн - 868749,75грн) основного боргу є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.3. Договору, у випадку прострочення товару покупцем проти строків, вказаних в п. 5.1. Договору (за винятком випадків, коли затримка оплати викликана неналежним виконанням зобов`язань постачальником), покупець сплачує постачальнику штрафну санкцію в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості товару.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 45), пеню у розмірі 5916,40грн останній нарахував у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 12.10.2020 по 22.12.2020, на суму боргу 371825,00 грн. Оскільки у розрахунку позивача зазначено кількість днів нарахування пені - 71, суд дійшов висновку, що фактично ним застосовано період з 13.10.20 по 22.12.2020.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши вказаний розрахунок пені, суд встановив, що позивач невірно визначив початок періоду її нарахування, не врахувавши положення ст. 253 ЦК України. Оскільки останнім днем розрахунків є 13.10.2020 (11.10.2020 - неділя), відповідно, вірний період її нарахування з 14.10.2020 по 22.12.2020.

Здійснивши перерахунок пені за період з 14.10.2020 по 22.12.2020, на суму боргу у розмірі 371825,00грн, суд встановив, що визначена позивачем її сума не перевищує правомірно нарахованої пені за вірний період, тому в частині стягнення 5916,40грн пені позовні вимоги також є обґрунтованими.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача. Натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 377741 65 грн, з яких 371825,25 грн основного боргу та 5916,40 грн пені.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод" (11250, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, смт. Яблунець, вул. Героїв України, буд. 81, ід. код 41592317) на користь Фермерського господарства "Матійчук І.В." (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Столична, буд. 64, ід. код 23243774):

- 371825,25 грн основного боргу;

- 5916,40 грн пені;

- 5666,12 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.04.21

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.);