Рішення

від 09.03.2021 по справі 910/15045/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2021Справа № 910/15045/17

За позовом Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології"</a>;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державного концерну "Укроборонпром";

про визнання права попереднього користувача на винаходи.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Киценко Д.М., адвокат, довіреність № 21/18-юр від 22.01.2021;

Від відповідача: не з`явилися;

Від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати за Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" право попереднього користувача на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_2", що засвідчений патентом України № НОМЕР_3 та визнати за Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" право попереднього користувача на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_12", що засвідчений патентом України № НОМЕР_2, а також стягнути з відповідача 3 200,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15045/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 слухання справи відкладено до 12.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства "Інформаційні судові системи", провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 залучено до проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2017, за спеціальністю 13.3 "Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями" атестованого експерта - Стародубова Ігора Вадимовича (03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10), за спеціальністю 13.8 "Дослідження, пов`язані з комерційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями" атестованого експерта Короткого Євгена Вікторовича (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 501).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 задоволено клопотання експерта Короткого Є.В. про залучення до проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2017, спеціалістів у галузі радіолокації та залучено до проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2017, спеціалістів у галузі радіолокації, а саме:

- ОСОБА_17 ( АДРЕСА_1 )

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_1 ).

До господарського суду від відповідача надійшла заява про відвід спеціалістам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 поновлено провадження у справі, розгляд заяви про відвід спеціалістам призначено на 27.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології"</a> про відвід спеціалістів ОСОБА_17 та ОСОБА_1 у справі № 910/15045/17 відмовлено. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 призначено у справі № 910/15045/17 експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Собіну Олексію Костянтиновичу та Кривоножко Галині Євгенівні.

До господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшов супровідний лист разом з клопотанням судових експертів в якому останні просять уточнити питання поставлені на вирішення експертизи та надати технічну документацію Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", що стосується пристрою обробки сигналів радіолокаційної інформації та пристрою автоматичного виявлення сигналів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 провадження у справі поновлено, призначено розгляд клопотання судового експерта на 17.11.2020 та зобов`язано позивача надати господарському суду технічну документацію Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", що стосується пристрою обробки сигналів радіолокаційної інформації та пристрою автоматичного виявлення сигналів.

У засідання суду 17.11.2020 представник відповідача не з`явився.

Представником позивача надано до суду пояснення з яких вбачається, що витребувана технічна документація знаходиться у відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 відкладено розгляд клопотання судового експерта та повторно зобов`язано відповідача надати суду технічну документацію Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", що стосується пристрою обробки сигналів радіолокаційної інформації та пристрою автоматичного виявлення сигналів.

У підготовче засідання 08.12.2020 представники відповідача не з`явилися, витребуваних судом документів не надали.

До господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи та повернення на адресу суду матеріалів справи у зв`язку з невиконанням клопотання судових експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/15045/17 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті 09.03.2021 р. позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 09.03.2021 не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

26.04.2000 року Товариством з обмеженою відповідальністю Нова інтернаціональна корпорація були подані заявки на одержання патентів України: № 2000042384 на винахід Пристрій обробки радіолокаційної інформації , № 2000042389 на винахід ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення про видачу патенту ДП Український інститут інтелектуальної власності було здійснено державну реєстрацію патенту України № НОМЕР_3 на винахід ІНФОРМАЦІЯ_2 . Винахідники: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 . Власник: ТОВ Компанія Інноваційні технології . Дата подання заявки: 26.04.2000р. Дата, з якої є чинними права: 15.05.2003 р. Термін дії: 20 років. Патент опубліковано 15.05.2003р., бюл. №5/2003.

На підставі рішення про видачу патенту ДП Український інститут інтелектуальної власності було здійснено державну реєстрацію патенту України № НОМЕР_2 на винахід ІНФОРМАЦІЯ_12 . Винахідники: ОСОБА_3 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 . Власник: ТОВ Компанія Інноваційні технології . Дата подання заявки: 26.04.2000р. Дата, з якої е чинними права: 15.05.2003р. Термін дії: 20 років. Патент опубліковано 15.05.2003р., бюл. №5/2003.

Позивач зазначає, що серед винахідників, зазначених в патентах вказано прізвища осіб, які на той час були працівниками заводу, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , які пройшли свій трудовий шлях, пов`язаний з роботою на посадах інженерів до керівників конструкторського буро, науково-дослідних відділів. Таким чином їх діяльність так чи інакше пов`язана зі створенням винаходів у зв`язку з виконанням трудового договору, в тому числі і колективно, зважаючи на рік подання заявок на видачу патентів.

З огляду на те, що запатентовані винаходи-пристрої використовуються в специфічній вузькій галузі - радіолокації, на думку позивача, без використання досвіду роботи на казенному підприємстві, без виробничих знань, без секретів виробництва РЛС і відповідно обладнання Заводу, особами не пов`язаними трудовими відносинами з казенним конструкторським бюро та казенним заводом, ці винаходи апріорі не могли бути створені, більш того, як такі, що без відповідних технічних завдань, та необхідних випробувань забезпечували б досягнення технічного результату. Водночас, винаходи, що засвідчені патентами нерозривно пов`язані з галуззю застосування - радіолокацією, а тому, доробки в даній сфері не можливо здійснити без отримання відповідних знань та постійної роботи з РЛС 36Д6.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначав, що останнім здійснювалась значна та серйозна підготовка для використання винаходів до дати подання заявок на надання пріоритетів на винаходи ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. ІНФОРМАЦІЯ_12 , що засвідчені патентами до дати подання заявки на видачу Патентів, тобто до 26.04.2000 року, а тому він набув право інтелектуальної власності на винаходи по закону, на підставі п. 1 ст. 470 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України під інтелектуальною власністю розуміється право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим кодексом та іншим законами України. Зміст права інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів прав інтелектуальної власності належать, зокрема, винаходи, корисні моделі, промислові зразки (ст. 420 Цивільного кодексу України).

Майновими правами суб`єкта права інтелектуальної власності слід визнати ті права, які становлять для нього певний майновий інтерес. Загальний перелік майнових прав інтелектуально власності на об`єкти права інтелектуальної власності закріплений у ст. 242 Цивільного кодексу України.

Право інтелектуальної власності на винахід відповідно до законодавства України засвідчується патентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України за первинним суб`єктом права інтелектуальної власності закріплено: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. До виключного права первинного суб`єкта права інтелектуальної власності належить надання дозволу на використання цього об`єкта іншим особам. Це право має абсолютний характер і може бути обмежене на підставі й у спосіб, передбачений законом.

Окрім того, права, що випливають з патенту закріплено ст. 28 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

Згідно ч. 2 ст. 242 Цивільного кодексу України законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб`єктів цих прав.

Відповідно до ст. 470 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід здійснила значну і серйозну підготовку для використання винаходу, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Аналогічно, ч. 4 ст. 156 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктам господарювання належить право попереднього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка за умов, передбачених Цивільним кодексом України.

Право попереднього користування - це добросовісне використання заявленого об`єкта або здійснення значних і серйозних приготувань для такого використання, яке відбулося за умови, що особа здійснила ці дії самостійно (без допомоги автора) та до дати подання заявки до відповідної "станови чи до дати заявленого пріоритету.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі будь- яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає за собою право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу рішення, яким воно було на дату подання заявки. Таке право може передаватися тільки з підприємством чи діловою практикою, в яких було використано заявлений об`єкт чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання. Встановлення судом факту наявності у господарюючого суб`єкта права попереднього користувача на винахід свідчить про правомірність використання таким суб`єктом відповідного об`єкта інтелектуальної власності.

Право попереднього користувача виникає з факту здійснення значної і серйозної підготовки для такого використання до дати подання заявки власником. Чинне законодавство не містить будь- яких обмежень стосовно суб`єкта права попереднього користувача, наявність якого в свою чергу, виключає необхідність отримання дозволу на використання винаходу від власника та унеможливлює заборону власником патенту цій особі вчиняти дії, які охоплюються правом попереднього користувача.

З матеріалів справи вбачається, що на базі даних спірних винаходів авторами було винайдено технічні рішення комісіонером за якими виступає відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 (ноу-хау до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_2 , патент № НОМЕР_3); ІНФОРМАЦІЯ_7 (ноу-хау до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_12 , патент № НОМЕР_2 ); ІНФОРМАЦІЯ_1 (ноу-хау до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_2 , патент № НОМЕР_3 ); ІНФОРМАЦІЯ_3 (ноу-хау до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_2 , патент № НОМЕР_3 ); ІНФОРМАЦІЯ_14 (ноу-хау до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_15 , патент № НОМЕР_3 ).

Винаходи ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_12 , що засвідчені патентами було розроблені для покращення тактико-технічних характеристик Мобільного трикоординатного радіолокатору кругового огляду 36Д6 для виявлення та державного розпізнавання цілей на малих та середніх висотах в умовах впливу активних та пасивних завад з видачою координатної та трасової інформації. Радіолокатор призначений для роботи у складі сучасних автоматизованих систем ППО та для видачі цілсвказівок зенітно-ракетним комплексам.

Об`єкт винаходу: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Галузь застосування: радіолокація, зокрема пристрої первинної обробки радіолокаційної інформації радіолокаційних станцій (РЛС) виявлення.

Можливість використання даного винаходу тільки в РЛС безперервнім випромінюванням, або в РЛС з високою частотою слідування зондуючих імпульсів, яка перевищує діапазон доплеровських частот цілей, що мають бути визначені цією РЛС. В РЛС з низькими частотами слідування зондуючих імпульсним не забезпечується однозначне визначення радіальної швидкості цілі.

Суть винаходу (формула винаходу): в ІНФОРМАЦІЯ_2, що містить q доплерівських фільтруючих каналів з об`єднаними входами, що є входом пристрою, q- входову схему АБО, входи якої з`єднані з виходами доплерівських фільтруючих каналів, бінарний накопичувач, вхід якого з`єднаний з виходом q-входової схеми АБО, а вихід є виходом пристрою, кожен з каналів включає доплерівський фільтр, вхід якого є входом доплерівського фільтруючого каналу, багатовідвідну лінію затримки, вхід якої підключений до виходу доплерівського фільтра, (т-І)-входовий пристрій усереднення, схему порівняння, перший вхід якої з`єднаний з виходом (т-І)-входового пристрою усереднення, порогову схему, вхід якої з`єднаний з другим входом схеми порівняння і центральним відводом багатовідвідної лінії затримки, регістр затримки, вхід якого підключений до виходу схеми порівняння, вентильну схему, перший вхід якої з`єднаний з виходом порогової схеми, другий вхід з`єднаний з виходом регістра затримки, а вихід якої є виходом доплерівського фільтруючого каналу, в кожен доплерівський фільтруючий канал має блок аналізу з k входами і (m-і) виходами, виходи якого підключені до входів (т-І)-входового пристрою усереднення, кількість відводів багатовідвідної лінії затримки збільшена до (к+1) і всі вони, крім центрального, з`єднані з відповідними входами блока аналізу.

Технічний результат: зменшення вірогідності помилкових тривог через паразитну флуктурацію відбитих сигналів в РЛС з електронним способом сканування простору чи через модуляцію сигналу ДН антени при механічному способі сканування простору.

Об`єкт винаходу: ІНФОРМАЦІЯ_12.

Галузь застосування: радіолокація. Суть винаходу: в ІНФОРМАЦІЯ_12, що містить синхронізатор з чотирма виходами, блок обнуления, вхід якого з`єднаний з першим виходом синхронізатора, інформаційний вхід блока накопичення є входом пристрою, вхід обнуления з`єднаний з виходом блока обнуления, а тактовий вхід з`єднаний з другим виходом синхронізатора, блок обробки, інформаційний вхід якого підключений до виходу блока накопичення, а тактовий вхід з`єднаний з третім виходом синхронізатора, вирішувальний блоквиконаний (т+1)-входовим, перший інформаційний вхід його з`єднаний з виходом блока обробки та входом першого блока пам`яті з ланцюжка, що складається з m послідовно з`єднаних блоків пам`яті з об`єднаними тактовими входами, підключеними до четвертого виходу синхронізатора, виходи блоків пам`яті з`єднані з іншими відповідними входами .ирішувального блока, перший та другий багатовходові суматори, віднімач, додатковий блок пам`яті, аналізатор зміни знака, функціональний перетворювач, двовходовий суматор, вентильну схему та блок стробування, причому входи першого та входи другого багатовходових суматорів з`єднані відповідно з першими і останніми входами віршувального блока, виходи багатовходових суматорів з`єднані зі входами віднімана, вихід якого підключений до входу додаткового блока пам`яті та перших входів функціонального перетворювача і аналізатора зміни знака, до других входів яких підключений вихід додаткового блока пам`яті, тактовий вхід якого з`єднаний з четвертим виходом синхронізатора, вихід функціонального перетворювача підключений да першого входу двовходового суматора, другий вхід якого з`єднаний з давачем коду азимутального положення антени, а вихід з`єднаний з інформаційним входом блока стробування, входи вентильної схеми з`єднані відповідно з виходом віршувального блока та виходом аналізатора зміни знаку, вихід вентильної схеми підключений до керуючого входу блока стробування, інформаційний вихід якого є виходом пристрою.

Технічний результат: підвищення точності визначення алимутальної координати в оглядовій РЛС.

Судом встановлено, що КП НВК ІСКРА - розробник і виробник наземної радіолокаційної техніки оборонного комплексу України. Входить до складу державного концерну Укроборонпром та до списку підприємств України, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Підприємство є інтегрованою структурою, що об`єднує наукові й виробничі потужності зі створення радіолокаційної техніки.

РЛС 35Д6 та відповідно РЛС 36Д6 стало результатом вдосконалення станції РЛС 16Ж6, яка також була розроблена й серійно виготовлялася підприємством, увібравши в себе близько 50 оригінальних винаходів.

Конструкторська реалізація та технологічне втілення РЛС 36Д6 стало розробкою КП НВК ІСКРА наукоємної та технологічної продукції.

Позивач зазначає, що перевірка й підтвердження ефективності удосконалень, зроблених під час поетапного поліпшення РЛС, а також визначення потреб у подальшій його модернізації здійснювались, як правило, на основі реального досвіду безпосереднього бойового застосування удосконалених РЛС іноземними покупцями. Для створення рухомих трикординатних РЛС виявлення, розпізнавання та супроводження широкого класу повітряних цілей (літаки стратегічної й тактичної авіації, стратегічні й авіаційні крилаті ракети, дистанційно-пілотовані літальні апарати) при їх бойовому застосуванні у широкому діапазоні висот в умовах інтенсивного комбінованого впливу активних і пасивних перешкод запорізькі вчені, конструктори та інженери вирішили цілий комплекс наукових і технічних завдань.

Комплекси РЛС35Д6 і 36Д6, РЛС36Д6М1-1 та РЛС36Д6М1-2 є функціонально ідентичними з незначною відмінністю в робочих частотах.

Модернізацією РЛС є покращення тактико-технічних характеристик РЛС та/або покращення технології виробництва у світі. Покращення інших характеристик є модифікацію роботи РЛС.

Модернізація РЛС здійснюється шляхом введення до складу РЛС нових пристроїв, нових зав`язків, нових програмних модулів замість або додатково до існуючих. Можна здійснити модернізацію РЛС шляхом використання зазначених технічних рішень.

Серед винахідників, зазначених в патентах є особи, які на той час були працівниками Заводу та таким чином їх діяльність так чи інакше пов`язана зі створенням винаходів у зв`язку з виконанням трудового договору, в тому числі і колективно, зважаючи на рік подання заявок на видачу патентів:

1. ОСОБА_4 , директор Конструкторського бюро КП НВК ІСКРА .

2. ОСОБА_13 - головний фахівець тематичного відділу № 12.

3. ОСОБА_7 - начальник науково-дослідного відділення № 3.

4. ОСОБА_15 - начальник тематичного відділу № 3.

5. ОСОБА_5 - начальник сектору тематичного відділу № 3.

6. ОСОБА_9 - начальник науково-дослідного відділення № 1.

7. ОСОБА_16 .

Позивач зазначає, що винахідники безпосередньо маючи доступ до відповідного обладнання впроваджуючи нові рішення відстежували, як вони позначаються на якості та тактико- технічних характеристиках РЛС та лише таким чином могли впровадити винаходи, що захищені патентами.

Позивач вказував, що здійснення значної та серйозної підготовки в створенні винаходів, що засвідчені патентами, полягає в здійсненні розробки радіолокаційної станції та постійної її модифікації (й станом на сьогодні) шляхом здійснення та впровадження доробок на підставі постійного оновлення програм та обладнання. Винаходи, засвідчені патентами використовуються в специфічно вузькій галузі - радіолокації, та не могли бути створені без досвіду роботи позивача, розуміння тактико-технічних характеристик радіолокаційних систем, а від так КП НВК ІСКРА не тільки здійснило значну і серйозну підготовку для використання винаходів, а й добросовісно використовувала в інтересах своєї діяльності до 26.04.2000 року, тобто до дати пріоритету заявки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 р. призначено у справі № 910/15045/17 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства "Інформаційні судові системи". На вирішення експертів поставлено наступні запитання:

1) Чи є ноу-хау: "ІНФОРМАЦІЯ_4" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", "ІНФОРМАЦІЯ_17", " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", "ІНФОРМАЦІЯ_16" об`єктом права інтелектуальної власності?

2) Чи є підстави для віднесення винаходів: "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", що захищені патентами України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_4 " до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 власності?

3) Чи можливо створити винаходи: "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", що захищені патентами України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_4 " до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_7 " до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_17» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» , ноу-хау «ІНФОРМАЦІЯ_3» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» , ноу-хау «ІНФОРМАЦІЯ_16» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» без попереднього використання техніки та обладнання оборонного характеру , без роботи з радіолокаційною системою, зокрема РЛС 36Д6-М; не маючи відповідного обладнання, технічних завдань, креслень, досвіду роботи та відповідної кваліфікаційної підготовки тощо?

4) Чи є вкладом у розробку винаходів "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_4 " до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_17» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» , ноу-хау «ІНФОРМАЦІЯ_3» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» , ноу-хау «ІНФОРМАЦІЯ_16» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2 " з боку КП "НВК "ІСКРА" надання винахідникам доступу до всієї технічної документації, креслень, виробничих знань і досвіду підприємства, технологічних розробок, підготовку працівників, які є винахідниками; закріплення в посадових обов`язках розробленні і прийняття участі в розробці вихідних даних і технічних завдань роботи на ОКР вироби, комплекси, системи, організація та проведення випробувань розробленого виробу, тощо?

5) Чи можливо без отримання спеціальних знань та обладнання здійснити конструкторські розробки, винаходи чи доробки озброєння та воєнної техніки, а саме здійснити розробку винаходів "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_4 до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_17» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» , ноу-хау «ІНФОРМАЦІЯ_3» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» , ноу-хау «ІНФОРМАЦІЯ_16» до винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_2» ?

6) Чи впливає на чинність патенту своєчасність оплати підтримки дії патенту?

7) Чи є порушенням виключних майнових прав власника патентів України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 користування винаходами у разі припинення чинності дії патентів?

8) Чи можна було винайти вищеперераховані винаходи та ноу-хау шляхом ре-інжинірингу, вивченням відкритих даних, описів патентів?

9) Чи можливо було винайти вищеперераховані винаходи та ноу-хау сторонніми особами, не використовуючи потужностей профільного державного підприємства КП НВК "ІСКРА"?

До господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшов лист разом зі справою № 910/15045/17, за змістом якого керівник експертної установи повертає матеріали справи у зв`язку зі звільненням судового експерта Короткого Євгена Вікторовича.

Приймаючи до уваги не проведення судової експертизи у зв`язку зі звільненням судового експерта Короткого Євгена Вікторовича, враховуючи ту обставину, що для з`ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, потрібні спеціальні знання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 р. призначено у справі № 910/15045/17 експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Собіну Олексію Костянтиновичу та Кривоножко Галині Євгенівні.

До господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судових експертів про надання технічної документації Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", що стосується пристрою обробки сигналів радіолокаційної інформації та пристрою автоматичного виявлення сигналів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 року зобов`язано позивача надати господарському суду технічну документацію Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра , що стосується пристрою обробки сигналів радіолокаційної інформації та пристрою автоматичного виявлення сигналів.

У своїх письмових поясненнях від 16.11.2020 Казенне підприємство Науково-виробничий комплекс Іскра повідомила суд про неможливість надати таку документацію, оскільки 06.10.2016 року її було передано до ТОВ Компанія інноваційні технології , що підтверджується долученої до матеріалів справи копією акту прийому-передачі об`єктів права інтелектуальної власності від 06.10.2016 року (до ліцензійного договору про надання права на використання об`єктів права інтелектуальної власності від 12.02.2015 № 01-і/рпн/17/59-юр); копією службової записки № 1754/86 від 25.09.2017 року; копією листа КП НВК Іскра від 06.10.2016 № 1090/181/1/86.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2020 зобов`язано ТОВ Компанія інноваційні технології надати суду технічну документацію, що стосується пристрою обробки сигналів радіолокаційної інформації та пристрою автоматичного виявлення сигналів.

Відповідач вимог ухвал суду від 17.11.2020 не виконав, витребувані судом матеріали не надав, що перешкодило проведенню експертизи. Крім того, відповідач не повідомив причин неявки на судові засідання, причини невиконання вимог суду та експерта щодо надання матеріалів необхідних для виконання почеркознавчої експертизи не повідомив, поважність причин невиконання вимог суду та експерта не обґрунтував.

Згідно ч. 4 ст. 102 ГПК України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Враховуючи ухилення відповідача від виконання вимог ухвал суду від 17.11.2020, відсутність будь-яких пояснень щодо поважності причин невиконання такого обов`язку, суд визнає встановленими обставини, для з`ясування яких експертиза була призначена, а саме:

1) Ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_4" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", "ІНФОРМАЦІЯ_17", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_16" - є об`єктом права інтелектуальної власності.

2) Наявні підстави для віднесення винаходів: "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", що захищені патентами України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_4" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_17" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_3" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_16" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2" до службових об`єктів інтелектуальної власності.

3) Без попереднього використання техніки та обладнання оборонного характеру, без роботи з радіолокаційною системою, зокрема РЛС 36Д6-М; не маючи відповідного обладнання, технічних завдань, креслень, досвіду роботи та відповідної кваліфікаційної підготовки тощо, неможливо створити винаходи: "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", що захищені патентами України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_4" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_17" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_3" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_16" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2".

4) Надання КП "НВК "ІСКРА" винахідникам доступу до всієї технічної документації, креслень, виробничих знань і досвіду підприємства, технологічних розробок, підготовку працівників, які є винахідниками; закріплення в посадових обов`язках розробленні і прийняття участі в розробці вихідних даних і технічних завдань роботи на ОКР вироби, комплекси, системи, організація та проведення випробувань розробленого виробу, тошо, - є вкладом у розробку винаходів "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентами Л НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_4" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_17" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_3" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_16" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2".

5) Здійснити конструкторські розробки, винаходи чи доробки озброєння та воєнної техніки, а саме здійснити розробку винаходів "ІНФОРМАЦІЯ_12" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_4 до винаходу ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_7" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_12", ноу-хау " ІНФОРМАЦІЯ_17" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_3" до винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ноу-хау "ІНФОРМАЦІЯ_16" до винаходу " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", - неможливо без отримання спеціальних знань та обладнання.

6) Своєчасність оплати підтримки дії патенту, впливає на чинність патенту.

7) Користування винаходами у разі припинення чинності дії патентів не є порушенням виключних майнових прав власника патентів України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

8) Вищеперераховані винаходи та ноу-хау шляхом ре-інжинірингу, вивченням відкритих даних, описів патентів, - неможливо було винайти.

9) Без використання потужностей профільного державного підприємства КП НВК "ІСКРА", - неможливо було винайти вищеперераховані винаходи та ноу-хау сторонніми особами.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснювалась значна та серйозна підготовка для використання винаходів до дати подання заявок на надання пріоритетів на винаходи ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_12 , що засвідчені патентами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 до дати подання заявки на видачу Патентів, тобто до 26.04.2000 року, а тому він набув право попереднього користувача на винаходи на підставі п. 1 ст. 470 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим він має право в подальшому на безоплатне продовження використання винаходів ІНФОРМАЦІЯ_2 (захищений патентом України №37870) та ІНФОРМАЦІЯ_12 (захищений патентом України № НОМЕР_2).

Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України і частиною другою статті 20 ГК України.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Частиною першою статті 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв`язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про право попереднього користувача.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Казенним підприємством Науково-Виробничий Комплекс Іскра (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84; код ЄДРПОУ 14313866) право попереднього користувача на винахід ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчений патентом України № НОМЕР_3.

3. Визнати за Казенним підприємством Науково-Виробничий Комплекс Іскра (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84; код ЄДРПОУ 14313866) право попереднього користувача на винахід ІНФОРМАЦІЯ_12 , що засвідчений патентом України № НОМЕР_2.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології"</a> (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 11, к. 301; код ЄДРПОУ 37818154) на користь Казенного підприємства Науково-Виробничий Комплекс Іскра (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84; код ЄДРПОУ 14313866) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.04.2021

Суддя О.В. Мандриченко