Рішення

від 06.04.2021 по справі 910/16831/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021Справа № 910/16831/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Фірма "СОЛО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттрейд"

про стягнення 517 247,20 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттрейд"

до Приватного підприємства "Фірма "СОЛО"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Івченко А.А.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Фірма Соло звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранттрейд про стягнення 517247,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.09.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 500000,00 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 11260,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 5987,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 суд ухвалив: позовну заяву Приватного підприємства Фірма Соло залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви надати докази сплати судового збору у встановленому порядку (платіжний документ із підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку) та розмірі - 7758,71 грн; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

11.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

14.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та зустрічний позов.

16.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати у відповідача виписку по руху коштів на його розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 відкритий ФКВ ПАТ Приватбанк розрахунковий центр, МФО 320649 за період з 12.09.2018 по 31.12.2018.

За наслідками розгляду клопотання позивача про витребування доказів, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи для самостійного отримання такого доказу, що порушує приписи ст. 81 ГПК України.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю Гаранттрейд зазначає, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 12.09.2018 був укладений директором без погодження із загальними зборами учасників товариства, що порушує приписи статуту та норми чинного законодавства, відтак, просить визнати даний договір недійсним та застосувати наслідки його недійсності, а саме повернути ПП Фірма Соло грошові кошти у розмірі 500000,00 грн.

Відповідно до ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Подана до суду зустрічна позовна заява є взаємопов`язаною з первісним позовом, відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172, 173, 180 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи № 910/16831/20 за правилами загального позовного провадження.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 суд ухвалив: прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гаранттрейд до Приватного підприємства "Фірма "СОЛО" про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності; вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом; здійснювати розгляд справи № 910/16831/20 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 09.02.2021.

18.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову - 517 247,20 (п`ятсот сімнадцять тисяч двісті сорок сім) гривень 20 копійок та судового збору - 1 051,00 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня, які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТТРЕЙД /код ЄДРПОУ 38119125/ № НОМЕР_2 в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК в м. Києві, МФО 320649, та будь-яких інших розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТТРЕЙД /код ЄДРПОУ 38119125/, які будуть виявлені під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 суд відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства Фірма Соло про забезпечення позову.

20.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов та відповідь на відзив на первісну позовну заяву.

У підготовче засідання 09.02.2021 прибули представники сторін.

Представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду, у підготовчому засіданні 09.02.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 02.03.2021.

15.02.2021 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшли письмові заперечення та відповідь на відзив на зустрічний позов.

У підготовче засідання 02.03.2021 прибули представники сторін.

Представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом заявив клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на зустрічну позовну заяву.

Частинами 1-2 статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до частин 5, 6 статті 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, ураховуючи поважність причин пропуску встановленого строку, у підготовчому засіданні 02.03.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про поновлення строку на подачу відзиву на зустрічну позовну заяву.

Разом з тим, у підготовчому засіданні 02.03.2021 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.04.2021.

02.04.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттрейд" надійшла заява про відвід судді Картавцевої Ю.В. від розгляду справи №910/16831/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 суд ухвалив: у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттрейд" про відвід судді Картавцевої Ю.В. від розгляду справи №910/16831/20 відмовити.

05.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав відсутності можливості безпосереднього прибуття до суду через запровадження у місті Києві додаткових карантинних обмежень.

У судове засідання 06.04.2021 прибув представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом, який заперечив проти задоволення клопотання відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом про відкладення розгляду справи.

Представники відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом у судове засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання про відкладення розгляду справи, судом відмовлено в його задоволенні, оскільки, відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом не наведено тих об`єктивних обставин, наявність яких в силу ст. 202 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відкладення судового засідання, ураховуючи, також те, що учасники справи не позбавлені права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїї, у тому числі, із використанням власних технічних засобів.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 06.04.2021, за відсутності представників відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 06.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018 між Приватним підприємством Фірма Соло (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гаранттрейд (позичальник, відповідач) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути її в порядку та на умовах визначених цим договором.

Поворотна фінансова допомога за цим договором - це визначена сума грошових коштів, яка надається у національній валюті України у користування позичальника на визначений цим договором строк та за користування якими не нараховуються проценти та інші види компенсацій, крім відповідальності у вигляді матеріальних відшкодувань за невиконання або неналежне виконання умов цього договору позичальником (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору допомога надається у розмірі - 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень без ПДВ.

Пунктами 2.2, 2.3 Договору визначено, що допомога надається до 30 грудня 2019 року. Позичальник зобов`язаний повернути допомогу не пізніше строку визначеного в п. 2.2 цього договору.

Положеннями п. 3.1 Договору передбачено, що кредитор має право покласти на позичальника, у випадку якщо він прострочить строк повернення допомоги, зазначений в п. 2.2 цього договору, обов`язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми боргу.

Цей договір набуває чинності з моменту його належного укладення повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором позики.

За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 845 від 12.09.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.09.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 500000,00 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 11260,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 5987,20 грн.

Відповідач проти задоволення первісного позову заперечує та зазначає, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 12.09.2018 є недійсним, оскільки, підписаний зі сторони відповідача директором з перевищенням повноважень, наданих йому статутом.

Зазначеною обставиною, зокрема, і обґрунтовано підстави звернення до суду із зустрічним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги за зустрічним позовом - задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору (його частини), позивач за зустрічним позовом має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

Судом було встановлено, що 12.09.2018 між Приватним підприємством Фірма Соло та Товариством з обмеженою відповідальністю Гаранттрейд укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути її в порядку та на умовах визначених цим договором.

Зазначений Договір зі сторони позичальника (відповідача) підписав директор ТОВ Гаранттрейд - ОСОБА_1.

Відповідно до положень Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Гаранттрейд (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ Гаранттрейд , протокол № 4 від 16 серпня 2013 р., у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Директор. Директор обирається Зборами учасників строком на 1 (один) рік. У випадку закінчення цього строку Директор виконує свої повноваження до його переобрання найближчими Зборами учасників. Директор є підзвітним Зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

Відповідно до п. 12.5 Статуту дії, які потребують одержання попередньої згоди Зборів учасників, Директор вчиняє після одержання такого дозволу в порядку, передбаченому Статутом та внутрішніми документами Товариства.

За змістом п. 11.2 Статуту до компетенції Зборів учасників відноситься, зокрема, надання Директору попередньої згоди на укладення Товариством договорів на суму, що перевищує 5000,00 (п`ять тисяч) гривень однією операцією чи серією пов`язаних операцій або її еквіваленту в іноземній валюті за курсом Національного банку України на дату надання згоди.

Так, підстави заявленого зустрічного позову про визнання Договору недійсним зводяться до того, що вказаний правочин є таким, що вчинений директором ТОВ Гаранттрейд з перевищенням повноважень.

Позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечує та зазначає, що він не знав про те, що у підписанта спірного договору зі сторони ТОВ Гаранттрейд існують обмеження на його укладання, ураховуючи, також, ту обставину, що між сторонами, крім спірного договору були укладені й інші договори, зокрема, Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 01 лютого 2016 року на суму 4000000,00 грн, при цьому свої зобов`язання за вказаним договором ТОВ Гаранттрейд виконало належним чином, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, ОСОБА_1 , який підписав спірний договір є одноособовим учасником Товариства та членом Загальних зборів, що володіє 100% частки у статутному капіталі Товариства, а, отже, підписавши Договір він надав згоду на його укладання.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв`язку з наведеним суд виходить з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, положеннями статті 13 Статуту передбачено, що постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю Директора здійснюється Контрольною радою, яка обирається Зборами учасників строком на 1 (один) рік у кількості 3 (трьох) членів.

Контрольна рада щорічно проводить перевірки за підсумками фінансово-господарської діяльності Товариства за рік для подання Зборам учасників висновків стосовно річного звіту та балансу Товариства.

Відповідно до статті 11 Статуту Збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Чергові Збори учасників скликаються Директором щорічно не пізніше 6 (шість) місяців після закінчення фінансового року для затвердження річної фінансової звітності за попередній рік, розподілу прибутку або покриття збитків Товариства. Чергові збори учасників можуть вирішувати також інші питання, що належать до компетенції Зборів учасників.

Так, судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 845 від 12.09.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто, у разі відсутності схвалення Товариством правочину, вчиненого його директором, останнє зобов`язано було повернути грошові кошти позивачу, як такі, що набуті без достатньої правової підстави, однак, доказів повернення коштів у сумі 500000,00 грн, які були перераховані позивачем відповідачу ще у 2018 році - матеріали справи не містять.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 12.09.2018 недійсним та відповідно застосування наслідків його недійсності, а, відтак, відмовляє у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами 2.2, 2.3 Договору визначено, що допомога надається до 30 грудня 2019 року. Позичальник зобов`язаний повернути допомогу не пізніше строку визначеного в п. 2.2 цього договору.

Наявність заборгованості відповідача за Договором у розмірі 500000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем спростована не була, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати зазначеної суми грошових коштів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11260,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 5987,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язань за Договором, суд зазначає, що визначений позивачем період нарахування (з 01.01.2020 по 01.10.2020) є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11260,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 5987,20 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, з огляду на задоволення первісних позовних вимог. Судові витрати позивача за зустрічним позовом/відповідача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом/відповідача за первісним позовом з огляду на відмову у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттрейд" (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21; ідентифікаційний код: 38119125) на користь Приватного підприємства Фірма Соло (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 4, літера А ; ідентифікаційний код: 33105306) основний борг у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 11260 (одинадцять тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 5987 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 7758 (сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 71 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.04.2021

Суддя Ю.В. Картавцева