ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
12 квітня 2021 року Справа № 915/2323/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 від 30.03.2021
на дії приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича вчинені під час виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020, виданих на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2323/19
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN" (57251, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Костянтинівка, вул. Миру, буд.13, ідентифікаційний код 33231825)
до відповідача -2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 )
про: стягнення заборгованості,
за участі представників сторін:
від стягувача: не з`явився.
від боржника: не з`явився.
від приватного виконавця: не з`явився,
встановив:
31.03.2021 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича вчинені під час виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020, виданих на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2323/19.
Зокрема, боржник просить суд:
1) поновити строк оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д., які полягають у винесенні постанов про опис та арешт майна боржника, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 4823381000:01:000:0145, 4823381000:01:000:0143, 4823381000:01:000:0141, 4823381000:01:000:0139, 4823381000:01:000:0137, 4823381000:01:000:0136, 4823381000:01:000:0135;
2) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д., які полягають у винесенні 03 лютого 2021 року постанов про опис та арешт майна боржника, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 4823381000:01:000:0145, 4823381000:01:000:0143, 4823381000:01:000:0141, 4823381000:01:000:0139, 4823381000:01:000:0137, 4823381000:01:000:0136, 4823381000:01:000:0135;
3) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника, а саме: земельної ділянки - земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0145, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
4) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0145, який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року;
5) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0143, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
6) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0143, який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року;
7) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0141, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
8) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0141, який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року;
9) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0139, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
10) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0139, який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року;
11) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0137, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
12) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0137, який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року;
13) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0136, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
14) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0136. який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року;
15) визнати незаконною і скасувати постанову від 03 лютого 2021 р. ВП №63448534 про опис та арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0135, площею 2,0 га, яка розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
16) зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим №4823381000:01:000:0135. який було накладено Постановою опис та арешт майна боржника від 03.02.2021 року.
В якості поважних причин для поновлення строку на подання скарги на дії приватного виконавця боржниця посилається на відсутність обізнаності про хід виконавчих дій, копію оскаржуваної постанови не отримувала, про винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) дізналась лише при ознайомленні представника з матеріалами виконавчого провадження 10 березня 2021 року. Скаржниця зазначає, що не зважаючи на те, що в матеріалах виконавчого провадження міститься інформація про її місце проживання: АДРЕСА_2 , в постановах про опис та арешт майна боржника зазначена інша адреса. В період з 22 березня 2021 року по 29 березня 2021 року боржниця перебувала у відрядженні за межами міста Миколаєва.
Ухвалою суду від 01.04.2021 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича вчинені під час виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020, виданих на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2323/19 прийнято до розгляду, судове засідання для розгляду скарги призначено на 12 квітня 2021 року о 11:20 год., встановлено приватному виконавцю Баришнікову А.Д. строк для надання суду письмових пояснень по суті скарги з доказами на їх обгрунтування.
Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги.
09.04.2021 від приватного виконавця на електронну адресу суду та 12.04.2021 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на скаргу з копіями матеріалів виконавчого провадження.
Приватний виконавець вважає скаргу необгрунтованою та зазначає, що боржника було повідомлено про проведення опису та арешту земельних ділянок відповідно до вимог ст. 28 Закону України Про виконавче провадження шляхом направлення 04.02.2021 рекомендованою кореспонденцією копій відповідних постанов за адресою, зазначеною у виконавчому документі: смт. Воскресенське, вул. Кірова, 58 та отримано адресатом згідно даних онлайн сервісу Укрпошта Відстеження 26.02.2021, а також направлено за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_2 та отримано боржником 06.03.2021.
Приватний виконавець також зазначає, що описане й арештоване майно (земельні ділянки) не підпадають під дію мораторію на їх відчуження згідно п.15 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, оскаржувані дії та рішення виконавця не порушують права боржника.
09.04.2021 приватним виконавцем супровідним листом №4573 від 09.04.2021 подано до суду додатково копії матеріалів виконавчого провадження.
12.04.2021 на адресу суду від ТОВ Украгроком надійшли заперечення на скаргу.
Стягувач вважає, що об`єктивно відсутні поважні причини пропущення процесуального строку на оскарження та підстави для поновлення строку для подання скарги. Стягувач заперечує проти поновлення строку подання скарги та зазначає наступне:
- направлення виконавцем постанови за адресою, зазначеною у виконавчому документі не є поважною причиною необізнаності про оскаржувану постанову;
- скаржниця не зазначає, які саме поважні обставини не дозволили їй повідомити виконавцю актуальну адресу та раніше ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження;
- з моменту ознайомлення з матеріалами справи - 10.03.2021 до 22.03.2021 у скаржниці було 7 робочих днів для того, щоб виготовити та скерувати до суду скаргу на дії приватного виконавця та скаржниця не зазначає причин, які завадили їх це зробити.
По суті скарги стягувач зазначає, що земельні ділянки, які описано та на які накладено арешт оскаржуваними постановами не підпадають під жодну із ознак, наведених у п. 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України. Земельні ділянки, на які накладено арешт набуто скаржником у власність на підставі договорів купівлі-продажу, а не шляхом виділення паю, а відтак на них дія мораторію на відчуження не розповсюджується.
У судовому засіданні 12.04.2021 представник боржника просила суд поновити строк для подання скарги та задовольнити її з підстав, викладених у скарзі.
Представник стягувача заперечує проти поновлення строку на подання скарги та її задоволення з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 16:00 год. 12.04.2021.
У судовому засіданні, на підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали скарги, відзиви на неї, суд дійшов наступних висновків.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129 1 Конституції України).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до положень статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Статтею 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Водночас, згідно з частиною першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно частини п`ятої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів, наданих приватним виконавцем боржника було повідомлено про проведення опису та арешту земельних ділянок відповідно до вимог ст. 28 Закону України Про виконавче провадження шляхом направлення 04.02.2021 рекомендованою кореспонденцією копій відповідних постанов за адресою, зазначеною у виконавчому документі: смт. Воскресенське, вул. Кірова, 58 та отримано адресатом згідно даних онлайн сервісу Укрпошта Відстеження 26.02.2021, а також направлено за адресою реєстрації боржника: м. Миколаїв, вул. Колодязна, 15, кв.3 та отримано боржником 06.03.2021.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані постанови вона не отримувала, про винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) дізналася лише при ознайомлені представника з матеріалами виконавчого провадження 10.03.2021.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 був обізнаний зі станом виконавчого провадження 10.03.2021, постанови про опис та арешт майна від 03.02.2021 приватним виконавцем було надіслано боржникові як за адресою реєстрації так і за адресою місця проживання та отримано боржником 26.02.2021 та 06.03.2021 відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Отже, останнім днем визначеного п. а ч. 1 ст. 341 ГПК України 10-денного строку для подання скарги на дії приватного виконавця є 08.03.2021.
Таким чином, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, слід зробити висновок, що боржник належним чином був повідомлений про винесення постанов від 03.03.2021.
Посилання скаржника як на обставину для поновлення строку для подання скарги на те, що в період з 22.03.2021 по 29.03.2021 вона перебувала у відрядженні за межами міста Миколаєва суд вважає безпідставними, адже 10-денний строк закінчився ще 08.03.2021 та боржник мав достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску процесуального строку поважними.
Також судом враховано, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до та після порушення провадження у справі.
Водночас доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Водночас статтею 129 Конституції України та статтею 7 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників судового процесу поставлено законом у рівні умови, в тому числі, в частині обов`язку дотримуватись процесуальних строків, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.
Згідно приписів ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зазначене, скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д.
2. Скаргу ОСОБА_1 від 30.03.2021 на дії приватного виконавця Баришнікова А.Д. вчинені під час виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020, виданих на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2323/19 залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано суддею 16.04.2021.
Суддя В.О.Ржепецький
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2021 |
Оприлюднено | 16.04.2021 |
Номер документу | 96308856 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ржепецький В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні