Постанова

від 13.04.2021 по справі 916/2961/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2961/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Мельникова О. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача - Асташенкової О. І. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Коваль І. В. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Асташенкової О. І. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 (колегія суддів: Аленін О. Ю. - головуючий, Богатир К. В., Мишкіна М. А.) і рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 (колегія суддів: Волков Р. В. - головуючий, Д`яченко Т. Г., Цісельський О. В.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20\22"

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, 2) Одеської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20\22" (далі - ОСББ "Ковальська 20\22") звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465 в частині оформлення, видачі свідоцтв про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежитлових підвальних приміщень в будинку № 20/22 на вул. Ковальській у м. Одесі (далі - спірне рішення від 11.08.2004 № 465);

- скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежилі підвальні приміщення загальною площею 67,3 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, будинок 20/22, реєстраційний номер майна: 23524031, номер запису: 1336 в книзі: 77неж-118 за Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради;

- скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу загальною площею 26,00 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, будинок 20/22, реєстраційний номер майна: 26383885, номер запису: 1336 в книзі: 10ог-12 за Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСББ "Ковальська 20\22" зазначало, що підвальні приміщення будинку на вул. Ковальська, 20/22 є спільною сумісною власністю співвласників цього будинку, оскільки вони є допоміжними приміщеннями, в яких проходять труби водопостачання, стояки опалення, каналізаційні системи, мережі електрообладнання, які використовуються для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування потреб усіх мешканців. Крім того, існує необхідність доступу технічного персоналу до підвальних приміщень для функціонування житлового будинку. Підвальні приміщення не функціонують окремо, вони не є ізольованими від вказаних мереж багатоквартирного будинку, а є з ним одним цілим, тому вони є обслуговуючими, технологічними, допоміжними стосовно житлового будинку, в якому знаходяться. Позивач наголошував, що ОСББ "Ковальська 20\22" від імені власників квартир та нежитлових приміщень на законних підставах здійснює управління та відповідно до рішень співвласників розпоряджається спільним майном будинку, у тому числі підвальними приміщеннями. Однак, як стверджував позивач, існує незаконне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, на підставі якого підвальні приміщення у цьому будинку передані у комунальну власність, що, на думку позивача, порушує право власності мешканців будинку.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.06.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 916/2961/18 позовні вимоги ОСББ "Ковальська 20\22" до Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465 в частині оформлення, видачі свідоцтв про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежитлових підвальних приміщень в будинку № 20/22 на вул. Ковальській у м. Одесі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, на основі положень статей 369, 382, 385 Цивільного кодексу України, статей 16, 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також наданого позивачем висновку судової будівельно-технічної експертизи, констатував, що спірні приміщення, які знаходяться на вул. Ковальська, 20/22, в м. Одеса, належать до допоміжних, а отже, належать до спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку. З огляду на викладене господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання незаконним та скасування спірного рішення, оскільки суд установив недотримання відповідачем при прийнятті спірного рішення вимог нормативно-правових актів, якими встановлено право спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку на приміщення загального користування та допоміжні приміщення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування двох записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежилі підвальні приміщення, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на пред`явлення цих вимог до неналежного відповідача.

Водночас місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки таке клопотання вже розглядалось, і за результатом розгляду клопотання було прийнято відповідне судове рішення, яке у подальшому було скасовано апеляційним судом. З урахуванням висновків, зроблених судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, а також враховуючи надання експертом у судовому засіданні відповідей на поставлені судом та учасниками справи питання, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про призначення експертизи за наявності у матеріалах справи висновку експерта, а також про недоцільність проведення експертизи та таких умов.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився із наявністю підстав для визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465 в частині оформлення, видачі свідоцтв про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежитлових підвальних приміщень в будинку № 20/22 на вул. Ковальській у м. Одесі та констатував, що спірні приміщення є допоміжними, оскільки такі приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна, належать власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності, представником яких виступає позивач.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та заперечень на них

3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішенням Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі № 916/2961/18, до Верховного Суду звернувся Департамент комунальної власності Одеської міської ради із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та в цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі № 916/2961/18 просить залишити без змін.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Департамент комунальної власності Одеської міської ради зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права. Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення експертизи від 22.10.2019 (вх. № 2-5162/19), у зв`язку із наявністю у матеріалах справи висновку експерта від 07.03.2019 № 69 та недоцільністю проведення судової експертизи, що не дозволило встановити дійсні обставини справи. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки клопотанню Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про призначення експертизи від 22.10.2019. На думку скаржника, проведення експертизи є необхідним для встановлення статусу та функціонального призначення спірних об`єктів.

3.3. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішенням Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі № 916/2961/18, до Верховного Суду звернувся Виконавчий комітет Одеської міської ради із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та в цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі № 916/2961/18 просить залишити без змін.

3.4. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Виконавчий комітет Одеської міської ради зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права. Виконавчий комітет Одеської міської ради, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення експертизи від 22.10.2019 (вх. № 2-5162/19), у зв`язку із наявністю у матеріалах справи висновку експерта від 07.03.2019 № 69 та недоцільністю проведення судової експертизи, що не дозволило встановити дійсні обставини справи. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки клопотанню Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про призначення експертизи від 22.10.2019. На думку скаржника, проведення експертизи є необхідним для встановлення статусу та функціонального призначення спірних об`єктів.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСББ "Ковальська 20\22" просить поновити ОСББ "Ковальська 20\22" строк на подання цього відзиву, приєднати відзив до матеріалів справи та залишити касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання відзиву, ОСББ "Ковальська 20\22" зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 22.03.2021 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та установлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.04.2021. Проте ОСББ "Ковальська 20/22" отримало вказану ухвалу лише 08.04.2021, що позбавило позивача можливості підготувати та подати суду відзив у встановлений строк. До відзиву додані відповідні докази на підтвердження викладеного у клопотанні (інформація про вручення з сайту ПАТ "Укрпошта"). Водночас у відзиві на касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСББ "Ковальська 20\22" зазначає, що доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірні підвальні приміщення є допоміжними. При цьому ОСББ "Ковальська 20\22" вважає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 69 від 07.03.2019 є достовірним та правомірно був оцінений судом згідно зі статтею 210 Господарського процесуального кодексу України на стадії розгляду справи по суті під час дослідження доказів.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради ОСББ "Ковальська 20\22" просить поновити строк на подання цього відзиву, приєднати відзив до матеріалів справи та залишити касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання відзиву, ОСББ "Ковальська 20\22" зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 26.03.2021 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської міської ради та установлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.04.2021. Проте ОСББ "Ковальська 20/22" отримало вказану ухвалу лише 08.04.2021, що позбавило позивача можливості підготувати та подати суду відзив у встановлений строк. До відзиву додані відповідні докази на підтвердження викладеного у клопотанні (інформація про вручення з сайту ПАТ "Укрпошта"). У відзиві на касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської ОСББ "Ковальська 20\22" зазначає, що доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірні підвальні приміщення є допоміжними. При цьому ОСББ "Ковальська 20\22" вважає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 69 від 07.03.2019 є достовірним та правомірно був оцінений судом згідно із статтею 210 Господарського процесуального кодексу України на стадії розгляду справи по суті під час дослідження доказів.

3.7. Враховуючи подані ОСББ "Ковальська 20\22" докази, Верховний Суд визнає поважними причини пропуску ОСББ "Ковальська 20\22" строку на подання відзивів та вважає за можливе поновити такий строк. У зв`язку з цим Верховний Суд враховує подані ОСББ "Ковальська 20\22" відзиви на касаційні скарги під час касаційного перегляду.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у грудні 2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 20/22 на вул. Ковальській у м. Одесі було створено ОСББ "Ковальська 20\22" про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4.2. Метою створення ОСББ відповідно до статуту є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом (пункт 1 розділу ІІ Статуту ОСББ "Ковальська 20\22").

4.3. Пунктом 3 розділу ІІ Статуту передбачено, що завданням та предметом діяльності ОСББ є, зокрема, забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання і багатоквартирного будинку та прибудинкової території згідно з чинним законодавством та цим Статутом, та управління ними; управління, утримання і використання спільного майна об`єднання, для сприяння власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку використання їх власного майна; захист прав, представлення інтересів співвласників у судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використання допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлення сервітутів передавання в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно об`єднання; вирішення питань, шляхом прийняття рішень або у інших правових формах, про право власності або право тимчасового використання, користування співвласниками будівель та споруди, що необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку тощо.

4.4. Судами констатовано, що рішенням Одеської міської ради № 2278-VII від 26.07.2017 "Про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків" було вирішено передати багатоквартирні жилі будинки, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків згідно з додатком. Доручено комунальним підприємствам житлово-комунального сервісу Одеської міської ради передати об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків в управління (на баланс) будинки, зазначені в пункті 1 цього рішення, разом із технічною документацією за актом приймання-передачі в порядку, визначеному законодавством. Додатком до вказаного рішення є перелік, серед якого зазначено КП "ЖКС "Порто-Франківський", адреса: м. Одеса, вул. Ковальська, 20/22, ОСББ "Ковальська 20\22" (пункт 8).

4.5. Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу в управління (на баланс) від 24.11.2017, було проведено обстеження активів житлового комплексу і встановлено показники активів житлового будинку та будинок №20/22 на вул. Ковальській і було прийнято в управління від КП "ЖКС "Порто-Франківський".

4.6. Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що протягом вересня-жовтня 2018 року невідомі особи, які представились співробітниками Одеської міської ради неодноразово приходили до будинку та повідомляли мешканцям та орендарям приміщень будинку про те, що підвальні (цокольні) приміщення знаходяться у власності Одеської міської ради. Вказані особи перешкоджали мешканцям будинку та орендарям користуватись спільним майном та погрожували, що вхід на цокольний поверх буде заблоковано, а орендарі - виселені.

4.8. У зв`язку із цим представником позивача було направлено адвокатський запит до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому представник позивача просив повідомити, чи знаходяться будь-які приміщення будинку у власності та/або користуванні територіальної громади м. Одеси та/або Одеської міської ради чи її органів. У випадку, якщо так, просив надати копії документів, на підставі яких такі об`єкти нерухомого майна набуті у власність та/або користування. Просив повідомити, чи відчужувались у власність та/або користування Одеською міською радою або її органами третім особам будь-які об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Ковальська 20/22, та надати відповідні документи.

4.9. У відповідь на адвокатський запит Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було надано відповідь від 17.11.2018 № 0119/3825-06. Із цієї відповіді вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465 у власності територіальної громади м. Одеси знаходяться наступні приміщення: нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 26,00 кв. м, свідоцтво про право власності від 20.01.2009, серія САС №635429; нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 67,3 кв. м, свідоцтво про право власності від 08.06.2006, серія ЯЯЯ №950629. До вказаної відповіді було додано відповідні додатки, зокрема, копію рішення виконавчого комітету "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465.

4.10. Суди установили, що 11.08.2004 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято Рішення "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465. Із зазначеного рішення вбачається, що відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області", керуючись статтями 29, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, та розпорядження Одеського міського голови від 23.05.2002 №715-01р "Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна", Виконавчий комітет Одеської міської ради вирішив доручити Комунальному підприємству "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, підвального приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна, 20/22, підвального приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна, 20/22. Також вказаним рішенням вирішено оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в пункті 1.1 цього рішення, та зареєструвати їх за Одеською міською радою.

4.12. З огляду на викладене, на думку позивача, зазначене рішення є незаконним, а тому позивач просить визнати незаконним та скасувати в частині оформлення, видачі свідоцтв про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежитлових підвальних приміщень в будинку № 20/22 на вул. Ковальській у м. Одесі у зв`язку з тим, що приміщення, які відповідач вважає такими, що належать до комунальної власності, є допоміжними приміщеннями і є спільною сумісною власністю власників квартир багатоквартирного будинку.

4.13. Розглядаючи справу, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що визначальним для правильного вирішення цього спору є з`ясування та визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме, встановлення, чи належать всі спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик таких приміщень. Суди установили, що згідно з виготовленими технічними паспортами, станом на 10.09.2005 та 24.12.2008 відповідно, спірні приміщення є підвалами.

4.14. Поряд з цим, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог, судами враховано висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2019 № 69 судового експерта Гончар Наталії Вікторівни, об`єктами дослідження якого були підвальний поверх житлового будинку літ. "А" та частина підвального поверху житлового будинку літ. "В" на вул. Ковальська, 20/22 в м. Одесі.

4.15. Судами констатовано, що висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2019 № 69 свідчить про те, що спірні приміщення площею 67,3 кв. м знаходяться в фасадній частині підвального поверху житлового будинку літ. "А" та складаються з частин декількох груп приміщень (група приміщень № 1, де розміщені інженерні загально будинкові мережі водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції, що живлять квартирні інженерні мережі; група приміщень № 5, де проходять загально-будинкові інженерні мережі водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції (через дані приміщення заводяться інженерні мережі опалення та водопостачання будинку); підсобні приміщення підвального поверху - коридори, по яких проходять інженерні мережі теплопостачання житлового будинку та водопроводу). По кожній з груп приміщень надано фотофіксацію. Зазначено, що у всіх приміщеннях підвального поверху житлового будинку літ. "А" проходять внутрішньо-будинкові інженерні комунікації з підключеними стояками внутрішніх загально будинкових мереж, з встановленими кранами відключення.

Щодо приміщень площею 26,0 кв. м, у дослідницькій частині висновку судового експерта вказано, що експертом встановлено наявність у цих приміщеннях інженерних мереж водопроводу з запірною арматурою, яка забезпечує подачу води в вищерозташовані квартири. Зазначено про те, що на інженерних мережах водопроводу встановлені крани відключення, з`єднання зі стояками інженерних мереж, які забезпечують експлуатацію та функціонування інженерних мереж будинку. Надано відповідну фотофіксацію.

4.16. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що висновок експерта за формою та змістом відповідає вимогам статей 98, 101 Господарського процесуального кодексу України, а експертом дотримані всі вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Міністерством Юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

4.18. Судами констатовано, що наявні матеріали справи не містять доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема, проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію. Також відсутні в матеріалах справи і докази створення міською радою або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування. Суди відзначили, що житловий будинок, у якому розміщені спірні підвальні приміщення, у відповідності до наявних у матеріалах справи доказів, побудований до 1917 року. При цьому доказів на підтвердження зміни його цільового призначення в цілому або окремих його частин наявні матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано. Крім того, підставою оформлення за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на спірні приміщення шляхом видачі свідоцтв було рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465, яке не стосувалося зміни статусу спірних приміщень та було спрямовано на оформлення документів про право власності територіальної громади на ці приміщення після прийняття їх у комунальну власність в цілому. Також суди зазначили, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів перебудови підвалу у нежитлове приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування та проектної документації. При цьому у матеріалах справи немає доказів, що це приміщення було запроєктовано як самостійний об`єкт нерухомого майна.

4.19. Викладені обставини стали підставою звернення ОСББ "Ковальська 20\22" із позовом в цій справі.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзивах на касаційні скарги, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з огляду на таке.

5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги ОСББ "Ковальська 20\22" до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" від 11.08.2004 № 465 в частині оформлення, видачі свідоцтв про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежитлових підвальних приміщень в будинку № 20/22 на вул. Ковальській у м. Одесі; скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежилі підвальні приміщення загальною площею 67,3 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, будинок 20/22, реєстраційний номер майна: 23524031, номер запису: 1336 в книзі: 77неж-118 за Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради; скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу загальною площею 26,00 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, будинок 20/22, реєстраційний номер майна: 26383885, номер запису: 1336 в книзі: 10ог-12 за Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради.

5.3. Підставою позову, на думку позивача, є те, що спірні підвальні приміщення будинку на вул. Ковальська, 20/22 є спільною сумісною власністю співвласників цього будинку, оскільки вони є допоміжними приміщеннями, а незаконне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, на підставі якого підвальні приміщення у цьому будинку передані у комунальну власність порушує право власності мешканців будинку.

5.4. Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.5. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.6. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.7. Департамент комунальної власності Одеської міської ради зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення експертизи від 22.10.2019 (вх. № 2-5162/19), у зв`язку із наявністю у матеріалах справи висновку експерта від 07.03.2019 № 69, а також недоцільністю проведення судової експертизи, що не дозволило встановити дійсні обставини справи. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки клопотанню Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про призначення експертизи від 22.10.2019. На думку скаржника, проведення експертизи є необхідним для встановлення статусу та функціонального призначення спірних об`єктів.

5.8. Перевіряючи такі доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Верховний Суд установив таке.

5.9. Господарським судом першої інстанції, під час розгляду цієї справи по суті позовних вимог, було долучено до матеріалів справи висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2019 № 69, судового експерта Гончар Наталії Вікторівни, об`єктами дослідження якого були підвальний поверх житлового будинку літ. "А" та частина підвального поверху житлового будинку літ. "В" на вул. Ковальська, 20/22 в м. Одесі.

5.10. У подальшому 28.03.2019 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду першої інстанції із клопотанням (вх. № 2-1427/19), у якому заперечував щодо наданого позивачем висновку експерта та просив суд призначити повторну будівельно-технічну експертизу.

5.11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 у цій справі клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про призначення судової експертизи задоволено. Призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

5.12. Водночас ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019, скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2019, якою було призначено будівельно-технічну експертизу в цій справі, а справу № 916/2961/18 направлено для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу Господарського суду Одеської області, якою було призначено будівельно-технічну експертизу, виходив із того, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання третьої особи та призначаючи у справі повторну експертизу, зобов`язаний був вказати в ухвалі які саме сумніви у нього виникли щодо правильності висновку експерта, поданого позивачем, та чим саме обґрунтовуються такі сумніви. Натомість суд першої інстанції за результатами розгляду клопотання третьої особи дійшов висновку про необхідність призначення у справі повторної судової будівельно-технічної експертизи, обґрунтувавши його тим, що пояснення експерта не в повному обсязі усунули сумніви щодо наданих в експертному висновку відповідей експерта відносно визначення "нежитлових" та "допоміжних" приміщень. Поряд із цим, які ж саме сумніви виникли у суду та чим вони обґрунтовані, в чому саме висновки, зроблені експертом, суперечать іншим доказам, наявним у справі, суд не зазначив. Отже, місцевий господарський суд з порушенням вимог частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України не навів в оскаржуваній ухвалі жодних обґрунтованих сумнівів у правильності висновків експерта викладених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 69 від 07.03.2019.

5.13. У подальшому ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 916/2961/18.

5.14. Поряд із цим, 22.10.2019 (вх. № 2-5162/19) до суду першої інстанції від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання про призначення у справі № 916/2961/18 будівельно-технічної експертизи.

5.15. Господарський суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, надав оцінку клопотанню Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 02.10.2019 № 01-13/4687, яке надійшло до суду 22.10.2019 (вх. № 2-5162/19), та констатував, що раніше таке клопотання вже розглядалось, і за результатом розгляду цього клопотання було прийнято відповідне судове рішення, яке у подальшому було скасовано апеляційним судом. З урахуванням висновків, зроблених судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, а також, враховуючи надання експертом у судовому засіданні відповідей на поставлені судом та учасниками справи питання, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про призначення експертизи за наявності у матеріалах справи висновку експерта та недоцільність проведення експертизи та таких умов.

5.16. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення експертизи від 22.10.2019 (вх. № 2-5162/19). Крім того, доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки клопотанню Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про призначення експертизи є взаємовиключними із доводами про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив таке клопотання.

5.17. Щодо касаційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради, Верховний Суд установив, що вона є ідентичною за змістом із касаційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а тому ідентичні доводи касаційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради спростовуються викладеним.

5.18. Поряд із цим Верховний Суд зазначає, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

5.19. Визначальним для правильного вирішення даного спору є з`ясування та визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать усі спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик таких приміщень.

5.20. Як встановлено судами обох інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, спірні приміщення підвалу є допоміжними приміщеннями у складі багатоквартирного будинку, а тому належать до спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку.

5.21. З огляду на установлені обставини в цій справі, Верховний Суд вважає правильним висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що спірні приміщення є допоміжними, оскільки такі приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна, належать власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності, представником яких є позивач.

5.22. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

5.23. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційних скарг стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах, не підтвердилися, не спростовують висновків судів, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення.

3. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі № 916/2961/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв