Рішення

від 16.03.2021 по справі 522/12907/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12907/15-ц

Провадження № 2/522/4605/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ТОВ Ювелірний дім Лукацький (м.Одеса, вул. Преображенська, 58) про стягнення боргу за договором позики, визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м.Одеси, з позовом у якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму основного боргу за договором позики у розмірі 2 885 055,6 грн., суму відсотків обчислених з розрахунку 3 % річних у розмірі 8836,06 грн., суму відсотків у розмірі 272 844, 34 грн., суму неустойки у розмірі 947 646 грн., та судові витрати.

У грудні 2015 року позивачем була подана уточнена позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Ювелірний дім Лукацький про стягнення суму основного боргу за договором позики у розмірі 2 885 055,6 грн., суму відсотків 281680,40 грн., суму неустойки у розмірі 947 646 грн., визнання дійсним договору застави квартири АДРЕСА_3 від 19.03.2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_3 від 03.08.2015

У судовому засіданні представник позивача просив провести судове засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час слухання справи повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з викладених нижче підстав.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, 25.11.2014 року, 18.03.2015 року та 19.03.2015 року він передав відповідачу ОСОБА_2 грошеві кошті на загальну суму 137 000 доларів США

Предметом даного позову є цивільно-правові зобов`язання за договором позики, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Дана особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст. 640 ЦК України , за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідачка у своїх запереченнях вказує, що грошові кошті у позивача не отримувала, розписок не писала.

У зв`язку з тим, що відповідачка не визнає факт отримання нею грошових коштів та написання розписок, по справі неодноразово призначались судові почеркознавчі експертизи. Але, справа поверталась до суду, у зв`язку з неможливість проведення експертного дослідження, так як не має оригіналів спірних розписок.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що на підтвердження укладання договору позики має бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

У разі заперечень позичальника щодо укладання договору позики по справі повинна бути призначена відповідна судова експертизи.

По даній справі не можливо провести судову почеркознавчу експертизи, у зв`язку з відсутністю оригіналів розписок.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю оригіналів розписок, і як наслідок неможливістю проведення судової почеркознавчої експертизи, у суду не має достатньо доказів щодо отримання ОСОБА_2 у позивача зазначених у позовній заяві грошових коштів, а тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, ст. 203, 215, 510, 511, 608-638, 1046-1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ТОВ Ювелірний дім Лукацький (м.Одеса, вул. Преображенська, 58) про стягнення боргу за договором позики, визнання договору недійсним - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

16.03.2021