Рішення

від 06.04.2021 по справі 922/4000/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4000/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Ріелті" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Судаков Д.О., посвідчення № 1797

відповідача - Савченко Я.В., довіреність від 26.03.2021

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківської міської ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Ріелті" про стягнення з ТОВ "БМ Ріелті" на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) у період з 01.12.2019 по 31.10.2020 у сумі 297463,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

15.01.2021 та 01.02.2021 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача про повернення позову (вх. №№ 873, 2390) та відзив на позовну заяву (вх. № 874) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

26.01.2021 у системі документообігу суду зареєстровано відповідь на відзив позивача з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

01.02.2021 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача про повернення позивачу відповіді на відзив (вх. № 2389) та заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2391) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2021 на 12:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/4000/20 підготовче засідання відкладено на 29.03.2021 на 10:00.

26.03.2021 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів (вх. №6935) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

29.03.2021 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 1744), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2021 на 11:30.

Позивач в судове засідання 06.04.2021 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) у період з 01.12.2019 по 31.10.2020 в сумі 297463,65 грн.

Відповідач в судове засідання 06.04.2021 з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 06.04.2021 на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.07.2020 № НВ-0005248272020 про земельну ділянку площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.09.2020 № 223480623 право власності на об`єкти нерухомого за ТОВ БМ Ріелті по вул. Шевченка, 24 зареєстроване наступним чином:

- нежитлова будівля літ. Ш-1 загальною площею 120,9 кв.м. на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ БМ Ріелті та грошової оцінки майна від 29.08.2019 № 1;

- нежитлова будівля літ. Н-1 загальною площею 927,8 кв.м. на підставі акту прийому-передачі майна до статутного капіталу від 06.06.2019 № 1;

- нежитлова будівля літ. Е/2-1 загальною площею 1276,1 кв.м. на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 06.06.2019 № 2.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.07.2020 № НВ-0005248272020 земельна ділянка площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) сформована як об`єкт цивільних прав 27.11.2019. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02.).

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) розташовано нежитлові будівлі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.07.2020 № НВ-0005248272020, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:03:012:0030 складає 0,3898 га.

Вказана земельна ділянка використовується ТОВ БМ Ріелті для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. Ш-1 , літ. Е-1 та літ. Е/2-1 .

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) від 10.09.2020.

Позивач у позові зазначає, що відповідач, набувши право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030), та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.12.2020 № 236232349.

Так, позивачем у позові зазначено, що у період з 01.12.2019 по 31.10.2020 земельна ділянка площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) використовувалась ТОВ БМ Ріелті без документів, що посвідчують право власності або право користування.

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) від 29.11.2019 № 1614/0/45-19 та від 27.07.2020 № 4954 виданих Відділом у м. Харкові ТУ Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, позивачем вказано, що у період з 01.12.2019 по 31.10.2020 відповідачем не сплачено за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти.

Встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Шевченка , 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) за період з 01.12.2019 по 31.10.2020 в сумі 297463,65 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "БМ Ріелті" договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання. Відсутність неправомірних дій відповідача ТОВ "БМ Ріелті" або інших осіб означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі в період з 01.12.2019 по 31.10.2020 в Україні також не вважається правопорушенням.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований.

Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та інші заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затв. рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення ТОВ "БМ Ріелті" у спірний період договору не може бути інкриміновано відповідачеві, як його противоправна бездіяльність.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема статтями 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:03:012:0030 по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові.

Земельна ділянка, на якій розташований об`єкти нерухомості, що належать на праві власності відповідачеві, є сформованою з 27.11.2019, має кадастровий номер 6310136600:03:012:0030 та чітко визначені межі і площа 0,3898 га. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі (т. I, а.с.17-20). Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав.

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій ТОВ "БМ Ріелті" з моменту набуття останнім права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. Ш-1 загальною площею 120,9 кв.м., нежитлова будівля літ. Н-1 загальною площею 927,8 кв.м., нежитлова будівля літ. Е/2-1 загальною площею 1276,1 кв.м. по вул. Шевченка, 24. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель узгоджується з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18). Тому оформлення відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного в період з 01.12.2019 по 31.10.2020 договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період склав 322983,16 грн.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування» , що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Щодо розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, судом враховане наступне.

Із матеріалів справи убачається, що розмір доходу відповідача, розрахований Харківською міською радою, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 01.12.2019 по 31.10.2020 включно в розмірі 297463,65 грн. (т. I, а.с. 34-35).

При здійсненні розрахунку позивач правомірно керувався Порядком нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 (зі змінами), Положенням про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями, надалі - Положення), а також рішенням Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Згідно з пунктом 2.5. зазначеного Положення розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, Харківською міською радою правомірно застосовано базовий коефіцієнт розміру ставки орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, відповідно до розрахунку позивача, ТОВ "БМ Ріелті" зберегло кошти за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати:

- за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 у сумі 18 765,62 грн.

- за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 у сумі 378 435,78 грн.

Враховуючи інформацію ГУ ДПС у Харківській області від 18.08.2020 № 16866/9/20-40-04-03-17, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки у період з 01.12.2019 по 31.10.2020, за розрахунком позивача склав 297463,65 грн.

Разом з тим, відповідач стверджує, що загальна сума надходжень земельного податку у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 становила 282115,35 грн.

Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії платіжних доручень, які підтверджують сплату відповідачем за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 податку на землю у розмірі 282115,35 грн. (т.с. 1 а.с. 81-89).

За таких обставин, вартість майна безпідставно збереженого відповідачем за період з 01.12.2019 по 31.10.2020, з урахуванням сплаченого відповідачем податку на землю, становить 115077,05 грн.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 25.05.2018 у справі №922/2976/17; від 28.01.2015 у справі №3-210гс14, від 30.11.2016 у справі №922/1008/15 та від 12.04.2017 у справі №922/207/15.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Ріелті" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 43041291) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,3898 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:03:012:0030) у період з 01.12.2019 по 31.10.2020 в сумі 115077,05 грн. та 1726,16 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" квітня 2021 р.

Суддя Є.М. Жиляєв