Постанова

від 16.04.2021 по справі 274/4958/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 274/4958/19

УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/354/21

16.04.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання . . . . . . . . ОСОБА_2

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3

представника потерпілого . . . . . . . . . . ОСОБА_4

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5

обвинуваченої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Осикове Бердичівського району Житомирської області, проживаючої в АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

17.07.20 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.18 за № 12018060050000911.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовано.

Прокурор, представник потерпілого просять призначити судовий розгляд.

В підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є ідентичними та повторюваними слово в слово, що є неприйнятним, формулювання обвинувачення порушує презумпцію невинуватості, формулювання обвинувачення не містить чіткого складу злочину та обґрунтування інкримінованих кваліфікуючих ознак шахрайства; розділ І реєстру матеріалів досудового розслідування завершується пунктом 59 з датою проведення дії 09.08.19, хоча 17.06.20 було відновлено досудове розслідування. Також захисник зазначила, що винесена слідчим постанова про зміну потерпілого у кримінальному провадженні є фактично постановою про залучення ще одного потерпілого і не тягне за собою зникнення першого потерпілого, якому не відкрито матеріалів провадження.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор, представник потерпілого заперечили проти клопотання захисника, вказавши, що при складанні обвинувального акту дотримано вимоги закону.

Заслухавши думку учасників, дослідивши надані матеріали провадження, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.

Так, відповідно до п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Саме вказані вимоги закону при складанні обвинувального акту в повній мірі дотримано, в направленому до суду обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (є посилання на час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), є посилання на правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність, а саме на ч. 4 ст. 190 КК України, вказано, що обвинувачена вчинила умисні дії, які передбачені диспозицією даного закону України про кримінальну відповідальність незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Сформульовано обвинувачення ОСОБА_6 .

Решта піднятих у клопотанні питань відповідно до ст. 314 КПК України, в тому числі оцінка викладу фактичних обставин висунутого обвинувачення, вживання і тлумачення термінів і понять (за трактуванням у клопотанні взагалі жодна людина не може бути засуджена, оскільки тільки після набрання вироком законної сили вважається засудженою, вирок набирає законної сили не відразу і за таких умов суд ніколи не мав би можливості визнавати особу винуватою), спеціальні питання кваліфікації, можливі порушення слідчими, прокурором вимог процесуального законодавства, в тому числі вчасності та місця зазначення даних, не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні в частині оцінки наявності підстав для повернення обвинувального акту. На цій стадії суд вправі лише перевірити, чи дотримані вимоги ст. 291 КПК України, оцінку ж конкретизованості обвинувачення, способу вчинення злочину та наслідків кримінального правопорушення суд має право здійснювати лише у межах судового розгляду, а не на стадії підготовчого судового засідання. В іншому випадку йшлося б про заборону доступу до правосуддя та перебирання судом на себе невластивої функції вказування органу обвинувачення на визначення деталей сформульованого обвинувачення та правової кваліфікації.

Враховуючи викладене, заслухавши учасників та дослідивши матеріали, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, суд не вбачає. Враховуючи наявність у клопотанні сторони захисту даних про порушення прав людини та приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 314-1 КПК України, суд вбачає підстави для доручення представнику персоналу органу пробації скласти у цьому кримінальному провадженні досудову доповідь щодо обвинуваченої.

Під час підготовчого судового засідання прокурором надано документи, інші матеріали кримінального провадження, які долучено до обвинувального акту. Захисник заперечила проти долучення матеріалів, наданих прокурором, пославшись, що це суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки прокурор може надавати, а суд приймати лише ті матеріали, які впливають на призначення справи до розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК України саме у підготовчому судовому засіданні долучаються до обвинувального акта документи, інші матеріали, які мають значення для цього кримінального провадження. При цьому законодавець визначив, що матеріали, які мають значення для цього кримінального провадження, долучаються учасниками, до яких відповідно до ст. 1 КПК України належить і прокурор, який ще до підготовчого судового засідання надіслав обвинувальний акт з реєстром і розпискою, тобто відмова у задоволенні клопотання прокурора грубо порушить вимоги ст. 317 КПК. Право надання таких матеріалів має кожна із сторін. Можливості неприйняття таких матеріалів суд відповідно до норми закону не має. Навпаки, відповідно до ч. 2 ст. 317 КПК України суд має обов`язок забезпечити учасникам судового провадження (в тому числі і тим, які не були учасниками на стадії досудового розслідування) можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, якщо вони заявлять про це клопотання. Отже відмова у прийнятті матеріалів провадження з наступним невиконанням обов`язку забезпечити можливість ознайомлення буде грубо порушувати ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки суд в такому разі виконає дію, не передбачену законом, і не виконає дію, яка прямо передбачена законом, повноважень же на зобов`язання будь-якої сторони відкривати матеріали провадження, надавати можливість ознайомлення з такими матеріалами поза межами суду після відкриття матеріалів іншій стороні на підставі ст. 290 КПК України, суд не має. При цьому прокурором долучаються документи, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у справі №753/11828/13-к з посиланням на практику ЄСПЛ, де у рішенні від 11 грудня 2008 року у справі "Мирилашвілі проти Росії" ЄСПЛ було зазначено, що у змагальному процесі мають розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ (довідник із застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на справедливий суд (кримінально-процесуальний аспект). Європейський суд з прав людини. Рада Європи) будь-яке кримінальне провадження, в тому числі його процесуальні аспекти, мусить мати змагальний характер і гарантувати рівність сторін між обвинуваченням і захистом: це є однією з основоположних складових права на справедливий судовий розгляд. Право на змагальний судовий розгляд у кримінальному провадженні передбачає, як для обвинувачення, так і для захисту, можливість ознайомитись із поданнями або доказами, наданими іншою стороною. Окрім того, стаття 6 § 1 вимагає, щоб органи кримінального переслідування повідомляли захисту усі наявні у них докази, як на обвинувачення, так і на виправдання. Право на розкриття доказів не є абсолютним. У певній кримінальній справі можуть бути присутні й конкуруючі інтереси, наприклад, національна безпека або необхідність захистити свідка, який може зазнати переслідування, або ж збереження у таємниці поліцейських методів розкриття злочинів, і ці інтереси необхідно врівноважити з правами обвинуваченого. У певних випадках може бути необхідно приховати від захисту певні докази, аби захистити основоположні права іншої особи або ж об`єкт особливого суспільного значення. В кожному випадку, з точки зору статті 6 § 1 правомірними є тільки ті заходи обмеження прав захисту, які є абсолютно необхідними. Недоведення доказової бази до відома захисту може загрожувати рівності сторін (а також праву на змагальний судовий розгляд). Рівність сторін може бути порушена і тоді, коли обвинувачений має обмежений доступ до матеріалів своєї справи або ж інших документів, що мають загальний інтерес (Row і Davis проти Сполученого Королівства, Van Mechelen проти Нідерландів, Kuopila проти Фінляндії, Matyjek проти Польщі). Отже, враховуючи права обвинуваченого, засудженого, захисника, в тому числі і такого, який може надавати правову допомогу в подальшому та не був учасником на стадії досудового слідства та судового розгляду в суді першої інстанції, в обсязі, необхідному для захисту на відповідній стадії, в тому числі мати доступ до доказів, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти інших досліджених доказів, хоча самі ці докази в ході судового розгляду не досліджувалися, судом матеріали долучено до матеріалів провадження.

Учасники судового провадження висловили свою думку про проведення судового розгляду у відкритій формі судового засідання суддею одноособово.

Клопотань учасників судового провадження про застосування заходів забезпечення, в тому числі запобіжного заходу, не надійшло, тому підстав для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 314-317, 291, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України призначити на 15 год. 00 хв. 26 квітня 2021 року в залі судових засідань Бердичівського міськрайонного суду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачену ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Доручити Бердичівському міськрайонному відділу філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області складення досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_6 в строк до 17.08.21.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 - не обирати.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий