Ухвала

від 16.04.2021 по справі 344/1754/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/1754/19

Провадження № 1-кп/344/548/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третьої особи ОСОБА_10 та його представника - ОСОБА_11 , розглядаючи під час підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Королівка Тлумацького району Івано-Франківської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14 - ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дубівці Галицького району Івано-Франківської області, проживаючого по АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області є обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14 - ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Прокурор просив в задоволенні клопотань ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту та третьої особи ОСОБА_10 про скасування арешту майна відмовити, оскільки вважає такі безпідставними. При цьому просив призначити судовий розгляд в даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні, в яке викликати свідків.

Обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки такий на його думку не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема після закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 205 КК України в обвинувальному акті відсутні фактичні обставини кримінального правопорушення, які б свідчили про набуття, володіння, використання розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, як це передбачено диспозицією ст. 209 КК України. За таких обставин формулювання висунутого йому обвинувачення не здійснено, що є грубим порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Захисник ОСОБА_9 клопотання ОСОБА_7 підтримав, просив таке задовольнити, крім цього не заперечив проти задоволення клопотання третьої особи ОСОБА_10 про скасування арешту на майно.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та клопотання третьої особи ОСОБА_10 не заперечили.

Третя особа ОСОБА_10 та його представник ОСОБА_11 подали клопотання про скасування арешту грошових коштів, які перебувають на рахунку ПП «Захід-будтехпостач» в АТ КБ «Приватбанк», який накладено згідно з ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.01.2019 року, оскільки на їхню думку під час досудового розслідування не було здобуто достатніх та об`єктивних доказів, які б свідчили про фіктивність фінансово-господарських операцій та обізнаність керівника ПП «Захід-будтехпостач» з можливими злочинними намірами і діями ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 та підозрювати, що кошти на рахунках ПП «Захід-будтехпостач» можуть підлягати спеціальній конфіскації. Подальший арешт коштів на рахунках ПП «Захід-будтехпостач» безпідставно обмежує право власності та перешкоджає здійсненню законної підприємницької діяльності. Проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту не заперечили.

Вивчивши обвинувальний акт та заслухавши думку учасників судового провадження суд вважає наступне.

На розгляд Івано-Франківського міського суду 31.01.2019 року Івано-Франківською обласною прокуратурою було надіслано обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14 - ч. 1 ст. 209 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, крім іншого, такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні обов`язковому доказуванню підлягають: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Відтак формулювання обвинувачення повинно бути конкретним.

У Кримінальному кодексі України відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, визначається як вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми, набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації.

Легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» вважається внесення на рахунки банку грошей чи іншого майна, здобутих з порушенням вимог законодавства, або переказ таких грошей чи майна через банківську систему з метою приховування джерел їх походження чи створення видимості їх легальності.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, є встановлений порядок протидії залученню в економіку грошей чи іншого майна, здобутих з порушенням вимог законодавства.

Однією з основних ознак майна, яке є предметом злочину, передбаченого ст. 209 КК України, є безпосереднє його походження від іншого суспільно небезпечного діяння, яке передувало самій легалізації. Тобто предмет злочину безпосередньо пов`язаний із певним предикатним протиправним суспільно небезпечним діянням, його обов`язковою ознакою є злочинне походження. Предикатний злочин це діяння, яке є визначним, тобто первісним злочином іншого злочинного діяння, що вчинено після нього, та безпосередньо пов`язаного з ним.

Конкретний злочинний спосіб, за допомогою якого здобуто таке майно, на кваліфікацію злочину за ст. 209 КК України не впливає.

В той же час відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 26.02.2020 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14 - ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Ухвала набрала законної сили.

Отже дії обвинувачених кваліфікуються виключно в межах відповідних частин статті 209 КК України.

В обвинувальному акті іншого кримінального правопорушення, предикатного злочину, за допомогою вчинення якого одержано доходи, які легалізовано, крім передбаченого ст. 205 КК України, за якою провадження судом закрито, - не зазначено.

Тобто, в обвинувальному акті на даний час не зазначено суспільно небезпечне діяння, яке передувало самій легалізації відповідних доходів.

За таких обставин, аналізуючи обвинувальний акт, суд вважає, що наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності не дають повного розуміння щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 209 КК України, що в свою чергу не дає можливості поєднати фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Європейський суд покликаний вбачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

В цьому зв`язку важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають бути викладені чітко і конкретно. При цьому межі судового розгляду визначаються виключно межами висунутого звинувачення відповідно до обвинувального акту і вийти за ці межі з обвинувальним ухилом суд не вправі (ч. 3 ст. 26, ст. 337 КПК України).

Відсутність конкретного обвинувачення особи є передумовою порушення її гарантованого Законом права на захист та права на справедливий судовий розгляд в межах розумного строку, що є недопустимим.

Згідно з вимогами КПК України підготовче судове засідання - це єдина стадія судового провадження, на якому суд може домогтися виправлення виявлених недоліків та уникнути постановлення незаконного вироку, повернувши обвинувальний акт прокурору, з огляду на засади змагальності, законності та диспозитивності кримінального провадження, безперервності судового розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у разі невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України суд у підготовчому судовому засіданні повертає обвинувальний акт прокурору.

Щодо клопотання третьої особи ОСОБА_10 про скасування арешту грошових коштів, які перебувають на рахунку ПП «Захід-будтехпостач» в АТ КБ «Приватбанк», який накладено згідно з ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.01.2019 року, то суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, згідно з ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2018 року в рамках кримінального провадження № 32018090000000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України накладено арешт на безготівкові кошти ПП «Захід-будпостач» (код 23799827) в загальній сумі 5153044,01грн., які знаходяться на банківських рахунках цього товариства в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 336677) рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) - рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , у філії ПАТ «ПІБ» в м. Івано-Франківську (МФО 336354) рахунок № НОМЕР_6 , а також накладено арешт на видаткові операції з метою збереження зазначеної суми, яка підлягатиме спеціальній конфіскації, з позбавленням права на розпорядження та користування коштами у вказаній сумі.

Однак, відповідно до ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2018 року про накладення арешту на безготівкові кошти ПП «Захід-будпостач» скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на 540755,5грн., які перебувають на рахунку ПП «Захід-будпостач» в АТ «Приватбанк», в решті клопотання відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В той же час третьою особою особою, на майно якої накладено арешт ОСОБА_10 та його представником в судовому засіданні доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

При цьому суд зазначає, що арешт на безготівкові грошові кошти накладено в рамках кримінального провадження № 32018090000000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, провадження щодо якого закрито у зв`язку з декриміналізацією.

Прокурор в свою чергу не навів достатніх підстав, за яких слід було вважати, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження й надалі є обґрунтована потреба.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення клопотання та скасування арешту на майно, відтак клопотання третьої особи ОСОБА_10 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 174, 314, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту задовольнити.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14 - ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України - повернути прокурору, який його затвердив, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

Клопотання третьої особи ОСОБА_10 про скасування арешту на майно задовольнити.

Скасувати арешт на майно - грошові кошти в сумі 540755 (п`ятсот сорок тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 50коп., які перебувають на рахунку ПП «Захід-будтехпостач» (код ЄДРПОУ 23799827) в АТ КБ «Приватбанк», що накладений згідно ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено і оголошено учасникам судового провадження 16 квітня 2021 року.