Ухвала

від 16.04.2021 по справі 200/222/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 квітня 2021 року справа №200/222/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 200/222/21-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнаня дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду 12 квітня 2021 року надійшла апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 200/222/21-а.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За приписами ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Матеріали справи свідчать, що 22 лютого 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом у письмовому провадженні ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги. Повний текст складено 22.02.2021 року.

07 квітня 2021 року відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обгрунтована відсутністю належного фінансування на оплату судового збору.

Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

До того ж підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У своєму рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які останній вступає в інших сферах його діяльності.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що питання внутрішньої організації не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскарженню судового рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Також, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Таким чином, суд вважає наведені відповідачем доводи неповажними підставами для поновлення строку.

Згідно ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та судом визнані зазначені представником відповідача підстави для поновлення строку неповажними, необхідним є залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення апелянтом інших підстав для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2270 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, на момент подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позову заявлено позовні вимоги немайнового характеру та те, що при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно було сплатити - 1362 грн. (2270*0, 4*150%) та належним чином це підтвердити.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Матеріали апеляційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для відстрочення сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що за вимогами вищевказаних норм права відсутність фінансування не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору, що унеможливлює відкриття провадження без його сплати.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не надано доказів того, що він не має можливості сплатити судовий збір та останній не відноситься до переліку осіб, зазначеному у частині 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

На переконання суду, оскільки на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, то він не може посилатися на незадовільний майновий стан не підтверджуючи при цьому документально своє клопотання. Суд не може вчиняти процесуальні дії на припущеннях сторони у справі

Таким чином, суд вказує на те, що, оскільки відповідач не звільняється від сплати судового збору, то в даному випадку наявні всі підстави для відмови апелянту у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1362 грн. та зазначення інших підстав для поновлення строку.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: населений пункт - Краматорська міська ТГ, отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (IBAN) - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака - 81 Апеляційні адміністративні суди.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволені клопотання Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити Управлінню соціального захисту населення Добропільської міської ради у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 200/222/21-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/222/21-а.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Г.М. Міронова