Постанова

від 13.04.2021 по справі 520/15479/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 р.Справа № 520/15479/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 14.01.21 року по справі № 520/15479/2020

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Лозовської Марини Михайлівни треті особи ОСОБА_2

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 21.10.2019 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 54695486 державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області прав на нерухоме майно Лозовської Марини Михайлівни на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 16.10.2020 15:46:05 за реєстраційним номером 42000034, подану ОСОБА_1 , для проведення державної реєстрації іншого речового права, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з реєстраційним номером 2187998363000, кадастровим номером земельної ділянки 6324583500:28:000:0042;

зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Лозовську Марину Михайлівну здійснити державну реєстрацію іншого речового права, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з реєстраційним номером 2187998363000, з кадастровим номером земельної ділянки 6324583500:28:000:0042 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 16.10.2020 15:46:05 за реєстраційним номером 42000034, подану ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року у справі №520/15479/2020 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає щодо протиправності висновків відповідача, викладених в рішення від 21.10.2019 року №54695486 про відмову у державній реєстрації іншого речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на земельну ділянку з реєстраційним номером 2187998363000, кадастровим номером земельної ділянки 6324583500:28:000:0042. Крім того, позивач зазначає, що позивач надав суду витяги з Єдиного контактного центру Судової влади України та Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України, відповідно з якими станом на 02.11.2020 року власник земельної ділянки на підставі перелічених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, є боржником по ряду стягнень, але рішення по останньому з них винесене 04.12.2018 року, власником земельної ділянки, як учасник ООС, площею 2 га кадастровий номер 6324583500:28:000:0042 в межах Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області він став в липні 2020 року.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2020 року позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області із заявою про державну реєстрацію права емфітевзису на земельну ділянку з кадастровим номером 6324583500:28:000:0042. Як підстава для проведення зазначеної реєстрації заявником був поданий договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 16.10.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідачем в ході розгляду заяви отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких Первомайським міськрайоним відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на підставі постанови про арешт майна боржника №52693028 від 11.09.2018 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви позивача відповідачем було прийнято рішенням №54695486 від 21.10.2019 року, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на земельну ділянку з кадастровим номером 6324583500:28:000:0042.

Зі змісту зазначеного рішення відповідача вбачається, що останнє прийнято у зв`язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, та відповідач послався на положення п.6 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення № 54695486 від 21.10.2019 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідачем було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, а тому скасуванню не підлягає, оскільки в Державному реєстрі речових прав наявний чинний запис про обтяження за №28170854 від 01.10.2018 року, згідно якого Первомайським міськрайоним відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на підставі постанови про арешт майна боржника №52693028 від 11.09.2018 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (ділі за текстом - Порядок) встановлено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування (п. 23 Порядку).

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Положення ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" кореспондуються з п. 18 та п. 23 Порядку №1127.

Як встановлено матеріалами справи, 16.10.2020 року за зверненням ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав була зареєстрована заява про державну реєстрацію іншого речового права за № 42000034, відповідно до якої заявлено проведення державної реєстрації права емфітевзису на земельну ділянку за кадастровим номером 6324583500:23:000:0042. Як підстава для проведення зазначеної реєстрації заявником був поданий договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 16.10.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Під час розгляду поданих для проведення державної реєстрації речових прав документів державний реєстратор діє в порядку ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , та встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно.

Крім того, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та прийняти відповідне рішення.

Так, державним реєстратором Лозовською М.М., на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав, було встановлено наявність чинного запису про обтяження за № 28170854 01.10.2018 року, згідно якого Первомайським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на підставі постанови про арешт майна боржника № 52693028 від 11.09.2018 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .

Отже, під час розгляду документів, поданих для державної реєстрації права емфітевзису було встановлено наявність чинного запису про арешт всього нерухомого майна власника земельної ділянки за кадастровим номером 6324583500:23:000:0042, а тому державним реєстратором обґрунтовано відповідно до підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав № 54695486 від 21.10.2020 року.

Так, за змістом п. 6 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги стосовно того, що власником земельної ділянки, площею 2 га кадастровий номер 6324583500:28:000:0042 в межах Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області ОСОБА_2 став в липні 2020 року, тоді як рішення про арешт майна прийнято 11.09.2018 року, висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на таке.

Державним реєстратором Лозовською М.М., на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав, було встановлено наявність чинного запису про обтяження за №28170854 01.10.2018 року, на підставі постанови про арешт майна боржника № 52693028 від 11.09.2018 року, виданий Первомайським МР ВДВС ГТУЮ у Харківській області, внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43278768 від 01.10.2018 року від 01.10.2018 року.

Як встановлено із наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого мана щодо ОСОБА_2 державним виконавцем обтяження було встановлено на все нерухоме майно.

Доказів стосовно оскарження постанови Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про арешт майна боржника №52693028 від 11.09.2018 року, матеріали справи не містять.

Крім того, постанови про зняття арешту з нерухомого майна матеріали справи не містять.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 2 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обтяженням є заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину. При цьому правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість власнику визначати та вирішувати юридичну долю свого майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (зокрема, можливість передати земельну ділянку в користування іншій особі тощо).

Таким чином, відповідачем обґрунтовано відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21.10.2019 року № 54695486 містить вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття та відповідає приписам ч. 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 по справі №520/15479/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 16.04.2021 року