Ухвала

від 13.04.2021 по справі 810/1513/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1513/17

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

13 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Пилипенко О.Є., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, третя особа: Броварська міська рада Київської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не додано документ про сплату судового збору.

Вказана ухвала отримана апелянтом 22.03.2021, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 18.03.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області 02.04.2021 року до суду направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що у ГУ ДПС у Київській області відсутня можливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В клопотанні зазначається, що ГУ ДПС у Київській області не є розпорядником коштів і для сплати судового збору за подання апеляційнох скарги воно зобов`язане звернутись до Управління державної казначейської служби України.

Запитом від 03.02.2021 № 7-06/9 Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повідомило, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, буде здійснено безспірне стягнення коштів з ГУ ДПС у Київській області. На період встановлення даних, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у п. 25 Постанови.

Окремо з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 наголошує на існуванні в юридичних осіб права на звернення до суду із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, які, з урахуванням майнового стану таких осіб, можуть бути задоволені.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Посилання апелянта на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, в якості обґрунтування існування підстав для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів оцінює критично з огляду на таке.

Як зазначено в указаному рішенні суду касаційної інстанції, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України Про судовий збір , зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України Про судовий збір , як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України Про судовий збір не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, у розрізі наведених вище мотивів Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату розгляду та вирішення справи судом апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає існування обґрунтованих апелянтом підстав для відстрочення останньому сплати судового збору.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що апелянт не позбавлений можливості звернутися до суду після усунення обставин, які унеможливлюють сплату судового збору.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються положення ст. 169 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, третя особа: Броварська міська рада Київської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко