Постанова

від 13.04.2021 по справі 640/3709/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Справа № 640/3709/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрекоклін на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2021 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрекоклін

до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрекоклін (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0129423308 від 13.12.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 73 630,40 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.12.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0129423308 в частині застосованих до ТОВ УКРЕКОКЛІН штрафів на суму 383,07 грн. та нарахованої пені на суму 460,82 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення в частині задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що суми штрафів (201,85 грн., 168,97 грн., 12,25 грн.) та пені (298,73 грн., 8,33 грн. 153,76 грн.) були нараховані контролюючим органом на суми облікованої заборгованості по сплаті єдиного внеску, що виникла за періоди до 30.09.2013 та за своєю сутністю була заборгованістю по сплаті фінансових санкцій, а не недоїмкою.

При цьому, частково задовольняючи позовні вимоги, суд вказав, що враховуючи законодавчо встановлений порядок нарахування сум штрафів у зв ?язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного внеску (а саме на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI) та пені та з огляду на оприлюднений органом Пенсійного фонду України склад переданого залишку заборгованості за період до 30.09.2013, суд дійшов висновку про часткову правомірність застосованих (нарахованих) відповідачем фінансових санкцій до позивача згідно оскаржуваного рішення від 13.12.2019 №0129423308, а саме: в частині штрафів - 61 831,34 грн. та пені - 10 955,17 грн. Оскільки суми штрафів (201,85 грн., 168,97 грн., 12,25 грн.) та пені (298,73 грн., 8,33 грн. 153,76 грн.) були нараховані контролюючим органом на суми облікованої заборгованості по сплаті єдиного внеску, що виникла за періоди до 30.09.2013 та за своєю сутністю була заборгованістю по сплаті фінансових санкцій, а не недоїмкою.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд дійшов висновку, що наявність недоїмки за єдиним внеском та непогашених сум штрафних санкцій і пені на час перерахування позивачем сум поточних платежів (період з 10.10.2013 по 07.12.2018) свідчить про правомірність зарахування контролюючим органом перерахованих коштів в рахунок погашення заборгованості за єдиним внеском у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником.

Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення суду в цій частині та ухвалити постанову, якою його позов задовольнити повністю, стверджуючи, що недоїмка з ЄСВ в розмірі 2527,99 грн. була сплачена ТОВ Укрекоклін платіжним дорученням від 10.10.2013 № 475, а також, що недоїмка зі штрафних санкцій та пені була Позивачем остаточно погашена платіжним дорученням від 07.12.2018 № 705 на суму 7200,00 грн.

Разом з тим, Апелянт стверджує, що весь час він як платник єдиного внеску нараховував належні до сплати суми та їх же сплачував у повному обсязі, а система нарахувала йому із семи тисяч гривень 74 тисячі, що він вважає несправедливим та незаконним.

Крім того, на переконання Апелянта, спірна сума є штрафу та пені нарахована на суми також штрафу і пені, а не на суму недоїмки.

При цьому, Апелянт зазначає, що у цьому випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між його діями та наслідками у вигляді несплати єдиного внеску.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідачем також було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі, але ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 таку скаргу було залишено без руху, а ухвалою від 13.04.2021 - повернуто Апелянту внаслідок не усунення її недоліків.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги Позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Укрекоклін перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

ТОВ УКРЕКОКЛІН перебувало на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві починаючи з 23.09.2009.

Згідно картки особового рахунку за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 товариством до органу Пенсійного фонду України подано звіти додаток 4 таблиця 1 за періоди січень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, січень - серпень 2013 року. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складало 177 726,33 грн., з них сплачено 177 734,40 грн., в т.ч. по роках: за 2011 рік нараховано 75 504,33 грн., сплачено 75 510,88 грн.; за 2012 рік нараховано 84 923,06 грн., сплачено 84 924,59 грн.; за 2013 рік нараховано 17 298,94 грн., сплачено 17 298,93 грн.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на посадову особу на ТОВ УКРЕКОКЛІН було накладено адміністративне стягнення від 16.08.2011 № 174 на суму 340,00 грн., яке сплачено. Крім того, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до товариства застосовано штрафні санкції згідно рішень від 22.08.2011 №2792 , від 29.05.2013 №2324, від 29.08.2013 №3093, всього на загальну суму 7 478,53 грн. (в т.ч. фінансові санкції - 6 289,03 грн., пеня - 1 189,5 грн.), з них було сплачено 377,17 грн.

У подальшому у зв`язку із набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04.07.2013 № 406-VII та передачею з 01.10.2013 функцій адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Міністерства доходів і зборів України, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинило процедуру адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як наслідок до територіального управління Міністерства доходів і зборів України станом на 30.09.2013 органом Пенсійного фонду України було передано залишки по страхувальнику ТОВ УКРЕКОКЛІН ЄСВ за найманих працівників борг у сумі 7 093,29 грн., в т.ч. недоїмка - 2 527,99 грн., фінансові санкції - 3 658,11 грн., пеня - 907,19 грн.

ТОВ УКРЕКОКЛІН наявність такої заборгованості (в т.ч. штрафні санкції та пеню) не заперечувало та в досудовому/судовому порядку не оспорювало.

Станом на 31.12.2012, 30.09.2013 і 10.10.2013 в інтегрованій картці ТОВ УКРЕКОКЛІН обліковувалася аналогічна сума заборгованості по єдиному внеску (всього 7 093,29 грн.), визначена як: недоїмка у розмірі 6 186,10 грн. (що фактично складається із сум 2 527,99 грн. і 3 658,11 грн.) та залишок непогашеної пені на суму 907,19 грн.

10.10.2013 в ІКП проведено платіж платником суми коштів у розмірі 2 527,99 грн., що було зараховано контролюючим органом в рахунок оплати сум недоїмки по єдиному внеску у розмірах 1 517,16 грн. і 838,33 грн., а решта в рахунок облікованих у складі заборгованості сум фінансових санкцій (штрафів та пені)

В подальшому, упродовж періоду з 10.10.2013 по 07.12.2018 в ІКП ТОВ УКРЕКОКЛІН обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску (недоїмка, яка виникла в результаті проведення нарахованих у поданій звітності сум внеску, а також суми штрафів та пені, що були нараховані в період до 30.09.2013 органом Пенсійного фонду України), яка повністю була погашена лише 07.12.2018. Погашення такої заборгованості відбулося за рахунок сум коштів, сплачених товариством в добровільному порядку в рахунок оплати як поточних платежів, так і сформованого за минулі періоди боргу.

13.12.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про застосування до ТОВ УКРЕКОКЛІН штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0129423308, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування :

- за період з 12.06.2013 по 29.01.2015 застосувало до позивача штраф у розмірі 4 659,86 грн.;

- за період з 21.01.2015 по 07.12.2018 застосувало до позивача штраф у розмірі 57 554,55 грн.,

Також Позивачу нарахувало пеню (0,1%) у розмірі 11 415,99 грн. від суми недоїмки по єдиному внеску.

Не погоджуючись з правомірністю цього рішення від 13.12.2019 № 0129423308, Позивач звернувся зі скаргою від 27.12.2019 до Державної податкової служби України про скасування зазначеного рішення.

Рішенням ДПС України від 03.12.2020 №4284/6/99-00-08-06-01-06 подану скаргу ТОВ УКРЕКОКЛІН залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.12.2019 №0129423308 - без змін.

Позивач, вважаючи рішення від 13.12.2019 № 0129423308 протиправним, а свої права - порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464-VI.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами другою-четвертою статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому в силу припису ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У протилежному випадку в силу норм ч. 2 - 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Суми недоїмки (визначення терміну якої як суми єдиного внеску, своєчасно не нарахованого та/або не сплаченого у строки, встановлені цим Законом, обчислені органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, - наведено у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI) стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI закріплено обов 'язок контролюючого органу щодо застосування до платника фінансових санкцій, визначених цим Законом, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску.

А саме згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 зазначеного орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01 січня 2015 року) та 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (після 01 січня 2015 року згідно із змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 № 77-VIII).

Поряд з цим, відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 15 і 16 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, є Інструкція № 449.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 і 5 розділу VІI Фінансові санкції Інструкції № 449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені в підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформлює актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов`язок суб`єктів господарювання сплачувати єдиний внесок та визначено граничні строки його сплати.

Разом з тим, несвоєчасне виконання платниками зазначеного зобов`язання тягне накладення штрафних санкцій та нарахування пені.

При цьому, законодавством прямо передбачено, що в разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач мав недоїмку з єдиного внеску та непогашені суми штрафних санкцій і пені на час перерахування ним поточних платежів у період з 10.10.2013 по 07.12.2018, а тому Відповідачем правомірно здійснено зарахування таких платежів у рахунок погашення заборгованості Позивача з єдиного внеску у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №825/2359/15-а, від 21.05.2020 у справі №1.380.2019.001414, від 04.09.2020 у справі №826/877/16, від 17.09.2020 у справі №1.380.2019.001398, а також від 21.10.2020 у справах №1.380.2019.001440 і №1.380.2019.001383.

Таким чином, враховуючи законодавчо встановлений порядок нарахування сум штрафів у зв ?язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного внеску та пені і склад залишку заборгованості Позивача за період до 30.09.2013, переданої органом ПФ України до податкових органів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності нарахування Відповідачем фінансових санкцій Позивачу в частині штрафу в розмірі 61 831,34 грн. та пені - 10 955,17 грн.

Доводи Апелянта про те, що недоїмка з ЄСВ в розмірі 2527,99 грн. була сплачена ним за платіжним дорученням від 10.10.2013 № 475 і що недоїмка зі штрафних санкцій та пені була Позивачем остаточно погашена платіжним дорученням від 07.12.2018 № 705 на суму 7200,00 грн., судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на вищезазначене.

Твердження Апелянта про те, що весь час він як платник єдиного внеску нараховував належні до сплати суми та їх же сплачував у повному обсязі, а система нарахувала йому із семи тисяч гривень 74 тисячі, що він вважає несправедливим та незаконним, спростовуються матеріалами справи.

Доводи Апелянта про те, що спірна сума штрафу та пені нарахована на суми також штрафу і пені, а не на суму недоїмки, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки, як відзначалося вище, сплачені Позивач суми з ЄСВ контролюючим органом зараховувалися в порядку черговості, як таке і передбачено законодавством, у зв`язку з чим у Позивача утворилася саме недоїмка.

Посилання Апелянта на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками у вигляді несплати єдиного внеску апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

З огляду ну викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі лише в частині позовних вимог про визнаня протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.12.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0129423308 в частині застосованих до ТОВ УКРЕКОКЛІН штрафів на суму 383,07 грн. та нарахованої пені на суму 460,82 грн.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Укрекоклін підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2021 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрекоклін - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 13 квітня 2021 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль