Ухвала

від 16.04.2021 по справі 520/2040/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/2040/2020

адміністративне провадження № К/9901/5590/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №520/2040/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАС-ТМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

19 лютого 2021 року Відокремлений підрозділ Державної податкової служби Головне управління ДПС у Харківській області звернувся з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №520/2040/2020.

Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2021 року касаційну скаргу відповідача залишив без руху для подання документа про сплату судового збору та обґрунтування підстави (підстав), на яку (які) зроблено посилання у касаційній скарзі.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником надано документ про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу.

Скаржник зазначає підставою касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та просить відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 4 листопада 2020 року у справі №160/10203/19, від 1 грудня 2020 року у справі №580/1550/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Висновок Верховного Суду, від якого скаржник просить відступити, стосується застосування норм Закону України від 23 листопада 2018 року №2628-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі - Закон №2628-VІІІ), яким внесені зміни, зокрема до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон № 481/95-ВР), та запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним з 1 липня 2019 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України (ця постанова набрала чинності з 1 липня 2019 року) територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального.

Про можливість подати документи для отримання ліцензії з 12 червня 2019 року суб`єкт господарювання дізнався з листа ДФС від 30 травня 2019 року за №17014/7/99-99-12-01-01-17, при цьому, фактично отримати ліцензію для здійснення оптової торгівлі пальним можливо було не раніше 1 липня 2019 року, що є днем набранням чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.

Верховний Суд дійшов висновку, що зволікання з боку держави, в особі її органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України), щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшення суб`єкту господарювання строку для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування є прикладом порушення принципу належного урядування , що призвело до перешкод в господарюванні для добросовісних платників податків.

У справах № 100/10203/19 та № 580/1550/20 суд встановив, що затримка в отриманні суб`єктами господарювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання ліценцій станом на дату набрання чинності Законом №2628-VIII.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивачів за обставин, що склалися, Верховний Суд дійшов висновку, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивачів до організаційного забезпечення отримання ліцензій могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Дослідивши наведені скаржником обґрунтування необхідності відступу від висновків Верховного Суду від 4 листопада 2020 року у справі №160/10203/19, від 1 грудня 2020 року у справі №580/1550/20 та застосованих судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає їх недостатніми для відступу від такого висновку, оскільки обґрунтованих доводів на спростування позиції Верховного Суду скаржником не наведено.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №520/2040/2020 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Б. Гусак М. М. Гімон Є.А. Усенко