Рішення

від 08.04.2021 по справі 910/175/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2021Справа № 910/175/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" про стягнення 2 788 944,05 грн.,

за участі представників:

прокуратури: Вакулюк Д.С.,

позивача: Василюка Д.В.,

відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України (далі - Відділення) по місту Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (далі - Товариство) про стягнення неустойки в розмірі 2 788 944,05 грн., нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 28 квітня 2014 року № 6802.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/175/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 лютого 2021 року.

У засіданні 11 лютого 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11 березня 2021 року.

У підготовчому засіданні 11 березня 2021 року протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати строк підготовчого провадження у даній справі продовжено на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 березня 2021 року підготовче провадження у справі № 910/175/21 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 8 квітня 2021 року.

У судовому засіданні 8 квітня 2021 року прокурор та представник позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що учасники були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою в даній справі, Прокурор посилався на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Прокурор звернувся до суду з даним позовом у зв`язку з неефективно реалізованим Відділенням права на судовий захист майнових інтересів держави внаслідок несплати судового збору за подання позову.

Листами Відділення від 15 вересня 2020 року № 30-10/7944, від 11 листопада 2020 року № 30-10/9896, від 21 грудня 2020 року № 30-10/11095, та листами Київської міської прокуратури від 12 жовтня 2020 року № 10.34-50-7559ВИХ-20, від 18 грудня 2020 року № 15/3-19вих-20, підтверджується обізнаність Відділення про порушення інтересів держави.

У зв`язку з зазначеними вище обставинами Прокурором вжито представницькі заходи в даній справі відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2019 року в справі № 910/7845/19 за позовом Товариства до Відділення про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти додаткову угоду, яке було залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 березня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На час розгляду даного спору вказане судове рішення набрало законної сили.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведеним рішенням Господарського суду міста Києва також було встановлено, що 28 квітня 2014 року між Товариством та Відділенням було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 6802, за умовами якого останнє передало відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення в підвальному, на 1-му, 2-му, 3-му та 4-му поверхах будівлі (реєстровий номер майна - 02476669.1.АААЖКЛ509), загальною площею 1 019,3 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 7, та перебуває на балансі державного спеціалізованого видавництва "Вища Школа".

Зазначена угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками вказаних юридичних осіб.

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

За змістом пунктів 2.1 - 2.4 цієї угоди орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 даного правочину орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2014 року) - 34 469,72 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (квітень 2014 року) встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2014 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 договору).

Зміни до умов цього правочину або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (пункт 10.3 договору).

Відповідно до пункту 10.6 цієї угоди її чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який її було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

Актом приймання-передавання від 28 квітня 2014 року нерухоме майно (нежитлові приміщення) загальною площею 1 019,3 кв.м, що належить до державної власності, розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 7, передано відповідачу в оренду.

При цьому Господарський суд міста Києва у справі № 910/7845/19 встановив, що 13 квітня 2017 року, тобто в межах одного місяця після закінчення терміну дії договору, Відділом відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надіслано Товариству лист від 11 квітня 2017 року № 30-06-4309, в якому позивач заперечував проти продовження дії спірного договору оренди на старих умовах та пропонував змінити умови договору в частині розрахунку орендної плати. Оскільки згоди між сторонами досягнуто не було, суди дійшли висновку, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 28 квітня 2014 року № 6802 припинився 28 березня 2017 року, у зв`язку із закінченням його строку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 червня 2020 року в справі № 910/18995/19, яке набрало законної сили, Товариство виселено в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна - нежитлових приміщень, загальною площею 1 019,3 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 7, у підвальному, на 1-му, 2-му, 3-му та 4-му поверхах будівлі (реєстровий номер майна 02476669.1.АААЖКЛ509).

10 листопада 2020 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Когутом Дмитром Анатолійовичем складно акт про виселення Товариства з орендованих ним приміщень по вулиці Гоголівській в будинку № 7.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор посилався на те, що оскільки орендар своєчасно не повернув приміщення за актом приймання-передач, останній повинен сплатити згідно з пунктом 10.11 цієї угоди неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з березня 2017 року по листопад 2020 року в сумі 2 788 944,05 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина 6 статті 289 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як було зазначено вище, обставини припинення спірного договору оренди встановленні Господарським судом міста Києва у справі № 910/7845/19.

Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено, що відповідач після закінчення строку дії договору не повернув орендоване майно.

Пунктом 10.11 договору передбачено, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

За висновком суду неповернення об`єкту оренди за спірним договором у період з березня 2017 року по листопад 2020 року, після закінчення строку дії даної угоди, відбулося виключно з вини самого орендаря, який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.

Отже неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України.

У зв`язку з викладеним суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, дійшов висновку про те, що сума неустойки в розмірі 2 788 944,05 грн., нарахованої Відділом на підставі пункту 10.11 договору оренди, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані Прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи встановлений судом факт невиконання Товариством обов`язку щодо повернення орендованого ним майна після припинення договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (02160, місто Київ, проспект Возз`єднання, будинок 7А, офіс 620; ідентифікаційний код 19120899) на користь Державного бюджету України (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), р/р: UA778999980313020094000026011, КЕКД: 22080300, призначення платежу - надходження від орендної плати за користування іншим державним майном) неустойку в сумі 2 788 944 (два мільйони сімсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 05 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (02160, місто Київ, проспект Возз`єднання, будинок 7А, офіс 620; ідентифікаційний код 19120899) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 41 834 (сорок одну тисячу вісімсот тридцять чотири) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 квітня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко