Рішення

від 13.04.2021 по справі 920/1168/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

13.04.2021 Справа № 920/1168/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1168/20 у порядку загального позовного провадження

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Урожайне (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Ковпака, 9, ідентифікаційний код 31264529),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Українська (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Привокзальна, 9, ідентифікаційний код 38601897),

про стягнення 767 900,53 грн,

за участі представників учасників справи:

позивача - адвокат Лішунов Є.О. згідно посвідчення від 22.10.2019 № 3088, засновник Селянського (фермерського) господарства Урожайне Коваленко Л.В.,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

24.11.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу від 07.08.2020 № 07/08-2020 у сумі 1 092 330,65 грн, пеню в сумі 25 069,88 грн, а також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 16 761,00 грн.

25.03.2021 позивачем подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок від 25.03.2021 б/н (вх. № 3095/21 від 25.03.2021) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, відповідно до якого очікуваний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 21 880,00 грн.

В судовому засіданні по суті справи представником позивача заявлено клопотання про призначення судового засідання в порядку пункту 5 частини шостої статті 238 ГПК України для визначення розміру витрат на правову допомогу, а також про встановлення строку для подання стороною доказів щодо розміру відповідних витрат після ухвалення рішення в справі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.03.2021 у справі № 920/1168/20 ухвалено позовні вимоги задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Українська (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Привокзальна, 9, ідентифікаційний код 38601897) на користь Селянського (фермерського) господарства Урожайне (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Ковпака, 9, ідентифікаційний код 31264529) заборгованість за договором купівлі-продажу від 07.08.2020 № 07/08-2020 в сумі 742 830,65 грн (сімсот сорок дві тисячі вісімсот тридцять гривень 65 коп.), пеню в сумі 25 069,88 грн (двадцять п`ять тисяч шістдесят дев`ять гривень 88 коп.) та відшкодування судового збору в сумі 11 518,51 грн (одинадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 51 коп.); призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 13.04.2021, 16:00; позивачу - Селянському (фермерському) господарству Урожайне (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Ковпака, 9, ідентифікаційний код 31264529) подати докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, їх розміру протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

16.04.2021 на виконання вищезазначеного рішення судом видано відповідний судовий наказ.

31.03.2021 до суду представником позивача електронною поштою, а також 13.04.2021 безпосередньо в судовому засіданні надано суду разом з клопотанням від 13.04.2021 б/н (вх. № 3693/21 від 13.04.2021) докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, їх розміру, а саме: довіреність від 24.02.2021 б/н, договір про надання юридичних послуг від 02.03.2020 б/н, акт № - 21329 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2020, копію платіжного доручення від 13.04.2021 № 1459 на суму 21 880,00 грн та розрахунок від 29.03.2021 суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, відповідно до якого розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 21 880,00 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати останнього, пов`язані з правничою допомогою в сумі 21 880,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат позивачем надано договір про надання юридичних послуг від 02.03.2020, що укладений між Селянським (фермерським) господарством Урожайне (замовник) та фізичною особою-підприємцем адвокатом Лішуновим Євгеном Олександровичем (виконавець), акт № - 21329 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2020, копію платіжного доручення від 13.04.2021 № 1459 на суму 21 880,00 грн та розрахунок від 29.03.2021 суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, відповідно до якого розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 21 880,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 зазначеного договору вартість послуг, які надаються виконавцем, розраховується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) в кінці кожного місяця.

Зі змісту пункту 5.2 договору вбачається, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником не пізніше трьох діб з моменту підписання акту виконаних робіт за договором.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку від 29.03.2021 суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 21 880,00 грн, при визначенні вартості послуг (розміру гонорару) приймається погодинна ставка роботи виконавця в розмірі 1 094,00 грн за одну годину роботи.

Згідно з актом № - 21329 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2020, що підписаний сторонами, позивач прийняв послуги, надані адвокатом згідно з їх найменуванням, зазначеним у цьому акті, на загальну суму 21 880,00 грн, тобто позивачем підтверджено факт виконання робіт із зазначенням конкретних послуг.

Даний розрахунок судових витрат було зазначено позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку від 25.03.2021 б/н (вх. № 3095/21 від 25.03.2021) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів.

Саме від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 24.11.2020 № 911/4242/15.

Крім того, в постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 викладено правову позицію з приводу того, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 25.03.2021 не вирішено питання розподілу судових витрат позивача щодо оплати правничої допомоги, а також те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих адвокатом послуг і виконання робіт та їх вартості, а відповідачем не подано заперечень проти розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача 21 880,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Українська (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Привокзальна, 9, ідентифікаційний код 38601897) на користь Селянського (фермерського) господарства Урожайне (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Ковпака, 9, ідентифікаційний код 31264529) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 880,00 грн (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.).

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 19 квітня 2021 року.

Суддя Ю.А. Джепа