Рішення

від 07.04.2021 по справі 927/1038/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1038/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Бахмацької місцевої прокуратури, вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 02910114, ел. адреса: bahmach.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

Національної академії аграрних наук, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м.Київ, 01010, код ЄДРПОУ 00024360, ел. адреса:naan.prezid@ukr.net

до відповідача-1: Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України , вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16433, код ЄДРПОУ 00729853, ел. адреса: dgivanivka2010@ukr.net

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс , вул. Дмитра Яворницького, 93, офіс 433, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32082723

предмет спору: про визнання недійсними договорів

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: Цецик І.М., Богонос В.А. Подколзін О.В.;

присутній прокурор: Оліфір А.В.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 17.04.2021 оголошувалась перерва на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Керівником Бахмацької місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук до співвідповідачів: Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс , в якому просить:

-визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг з вирощування соняшника за звичайною технологією № 03/2020у від 09.01.2020, укладений між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс ;

-визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг з вирощування кукурудзи за звичайною технологією №02/2020ук від 10.01.2020, укладений між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс ;

-визнати недійсним форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції кукурудзи № 10/01/20К від 10.01.2020, укладений між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс ;

- визнати недійсним форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику № 03/03/20С від 03.03.2020, укладений між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс ;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Чернігівської області судовий збір у розмірі 8408грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно аналізу оскаржуваних договорів відповідач-1 фактично передав у платне користування (оренду) земельні ділянки відповідачу-2, у зв`язку з чим порушив вимоги ст. 92, 93, 125, 126 Земельного кодексу України, в частині визначення порядку виникнення прав на землю; вимоги ст. 75 Господарського кодексу України щодо обов`язковості отримання погодження від органу управління на укладення господарських договорів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 справу № 927/1038/20 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження; встановлено строки подання відзивів на позов, відповідей на відзив, заперечень, пояснень, доказів тощо, підготовче засідання призначено на 30.11.2020.

Національну академію аграрних наук та Державне підприємство Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України правом участі у підготовчому засіданні 30.11.2020 не скористались, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.1. а.с. 132-133)

В підготовчому засіданні 30.11.2020 суд задовольнив клопотання ТОВ Енергогазімпекс про перенесення судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 21.12.2020 10:00 год.

30.11.2020, після підготовчого засідання, до суду від ДП Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України надійшов відзив на позов (Вих. №26/11/20-01 від 26.11.2020)

У поданому відзиві ДП ДГ Іванівка ІСГПС НААН України повідомляє, що не визнає позовних вимог. Між ДП ДГ Іванівка та ТОВ Енергогазімпекс за взаємної згоди, у письмовій формі, як передбачено згідно вимог законодавства, у встановленому порядку було укладено договори про надання сільськогосподарських послуг з вирощування та форвардні договори поставки сільськогосподарської продукції), щодо укладання яких Законодавство України не містить спеціальної заборони. Такі договори вчинено з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку, укладення та виконання договорів були спрямовані на реальне настання передбачених їх положеннями правових наслідків, є вчинення дій, які доводять дотримання - сторонами положень договорів та фактичне виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідач-1 наполягає, що реальність оспорюваних договорів підтверджується поданими доказами, ДП ДГ Іванівка ІСГПС КЛАН України не зверталось за погодженням оскаржуваних договорів до органу управління - Національної академії аграрних наук України, так як предмет жодного із оскаржуваних договорів не становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, а тому прокурор безпідставно об`єднав суму договорів по послугах та поставках і заявляє про порушення вимог ст. 73-2 Господарського кодексу України.

Прокурором, на думку відповідача 1 не зазначено, якою нормою законодавства передбачено, що укладення державним підприємством із контрагентом договорів предметом яких є послуги чи поставка, повинні бути-передбачені в одному договорі, і договір повинен бути укладений тільки один, при тому що предмет кожного оскаржуваного договору є різним.

Підсумовуючи наведене відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України повністю.

30.11.2020 від відповідача 2 надійшов відзив на позов (Вих.№51 від 27.11.2020) у якому ТОВ Енергогазімпекс заперечив проти позовних вимог з аналогічних підстав, викладених у відзиві відповідача-1.

Відзиви з доданими документами прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

07.12.2020 від прокурора на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позов (№ 66-9989 вих 20 від 04.12.2020) у якому прокурор звертає увагу суду на те, що воля сторін по спірних договорах була спрямована не на встановлення правовідносин з реалізації державним підприємством продукції, залишків виробництва тощо, а орендних правовідносин, оскільки відбулась передача в користування об`єктів оренди - земельних ділянок площею 431,0 га та 470,0 га.

У відповідності до листа № 10.2-12/265 від 01.09.2020 Національної академії аграрних наук України вартість активів підприємства за 2019 рік визначено у сумі 116406 тис. грн., 10 % вартості активів становить 11640,6 тис. грн. В наслідок чого, договори № 03/2020у від 09.01,2020 та № 02/2020ук від 10.01.2020 про надання сільськогосподарських послуг з вирощування та збирання врожаю кукурудзи та соняшнику на суму 13970508,66 грн., а також договори поставки сільськогосподарської продукції соняшнику та кукурудзи № 10/01/20К від 10.01.2020 та № 03/03/20С від 03.03,2020 па суму 14 030 000,00 грн. мали б погоджуватися з органом управління - Національною академією аграрних наук України.

Підсумовуючи прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Аналогічні аргументи містить отримана судом від прокурора відповідь на відзив відповідача-2 (№ 66-10063вих-20 від 09.12.2020), яка надійшла до суду 11.12.2020.

16.12.2020 від відповідача-1, ДП Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України надійшли заперечення № 175 на відповідь на відзив, подану прокурором у яких відповідач звертає увагу суду на те, що договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). На думку відповідача, прокурором не доведено та не спростовано, що саме ДП ДГ Іванівка ІСГПС НААН України є власником вирощеного врожаю, і що саме ДП ДГ Іванівка ІСГПС НААН України, як власник, розпоряджається вирощеною продукцією, а не ТОВ Енергогазімпекс .

Твердження позивача, що ДП ДГ Іванівка ІСГПС НААН України, фактично здійснено передачу земельних ділянок, не підтверджується доказами, оскільки ділянки не передавались в користування, а було надано лише доступ до ділянок для реальної можливості надання послуг. Суперечить положенням оскаржуваних Договорів і твердження, що передбачені п. 4.1. Договорів грошові кошти є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою, однак грошові кошти згідно п. 4.1. зазначених договорів послуг, є грошовими коштами, які ДП ДГ Іванівна ІСГПС НААН України зобов`язане заплатити ТОВ Енергогазімпекс за надані послуги, а прокурор стверджує, що це кошти, які сплатило ТОВ Енергогазімпекс в якості орендної плати, доказів чого прокурором не надано.

Підсумовуючи, відповідач-1 наполягає, що прокурором у відповіді на відзив не спростовано обставини наведені ДП ДГ Іванівка у відзиві на позов та не наведено доказів, які підтверджують викладені ним доводи, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

22.01.2021 на адресу суду від Бахмацької місцевої прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення № 71-313вих21 від 20.01.2021.

В поданих поясненнях прокурор наполягає, що зміст оспорюваного правочину та його правова природа не залежать від його назви, відповідач 2 здійснював повний цикл обробки землі та став набувачем всього врожаю з цих земель, що характеризує ТОВ Енергогазімпекс саме як орендаря, орієнтовне визначення кількості товару, який має бути переданий за форвардними контрактами дає можливість набути відповідачу-2 право власності на весь врожай 2020 року, а тому між сторонами спірних правочинів фактично склались відносини з передачі у користування земельної ділянки, метою яких є отримання ТОВ Енергогазімпекс врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються та прибутку від такої діяльності.

Також у поясненнях прокурор звертає увагу суду, що оплата коштів відповідача-1 за виконані роботи здійснювалась у той же день і на ту ж суму, що перерахунок коштів за поставку товару у майбутньому, що на думку прокурора свідчить виключно про формальний характер правовідносин між їх сторонами, в той час, як укладення таких правочинів здійснено з метою уникнення спеціальної процедури передачі у користування земель, яку сторонами не було дотримано, що і призводить до погіршення економічного становища підприємства.

Підсумовуючи прокурор просить суд долучити пояснення до матеріалів спарви та врахувати викладені доводи та аргументи під час розгляду судом справи по суті. Пояснення Бахмацької місцевої прокуратури долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 25.01.2021 представником ТОВ Енергогазімпекс подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Суд відхилив клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з огляду на те, що ч.3. ст. 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість продовження строку підготовчого провадження не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Оскільки підготовче провадження у справі вже продовжувалось, у суду відсутня процесуальна можливість його повторного продовження.

В підготовчому засіданні 25.01.2021 судом оголошено перерву до 09.02.2021 до 10:00 год. на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

02.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання Вих№15 від 01.02.2021 про долучення до матеріалів справи, витребуваних судом звітів про фінансовий стан за 2018, 2019 рік та інші додаткові документи.

В підготовчому засіданні 09.02.2021 суд задовольнив клопотання ДП ДГ Іванівка частково, долучивши його до матеріалів справи, та повідомив відповідача-1, що інші додані до клопотання документи, крім витребуваних звітів про фінансовий стан за 2018, 2019 рік, не буде прийнято до уваги під час розгляду справи по суті спору, оскільки строк подання доказів на час надходження клопотання відповідача-1 вже минув.

Також 09.02.2021 відповідачем-2 подано письмові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 09.02.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.02.2021 на 11:30 год.

У зв`язку з відсутністю відомостей про отримання позивачем та відповідачем-1 ухвали повідомлення про дату час та місце судового засідання з розгляду справи по суті 24.02.2021 розгляд справи відкладено на 17.03.2021 на 10:00 год.

В судовому засіданні 17.03.2021 судом оголошено перерву до 07.04.2021 до 12:00 год.

Правом участі у судовому засіданні 07.04.2021 позивач та відповідач-1 не скористались, про дату, час та місце проведення судового засідання їх повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.3. а.с. 113-114.).

В судовому засіданні 07.04.2021 прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представники ТОВ Енергогазімпекс проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зауважили, що прокурором недоведено, що ТОВ Енергогазімпекс придбав безпосередньо саме ту продукцію, послуги щодо вирощування якої надавав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Відповідно до Державних актів на право постійного користування землею ЯЯ № 9376879 від 22.12.2011, ЯЯ № 9374849 від 07.06.2012, ЯЯ № 9374850 від 07.06.2012, ЯЯ № 9374851 від 07.06.2012, ЯЯ № 9374852 від 07.06.2012 (зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №№ 742080003000026, 742080003000046, 742080003000047, 742080003000048, 742080003000049, відповідно) у користуванні ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України знаходяться земельні ділянки загальною площею 4125,4585 га на землях Миколаївської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

Вищевказані земельні ділянки державної форми власності передані державному підприємству на праві постійного користування для ведення сільського господарства, що узгоджується з мстою його створення та видами діяльності відповідно до статуту (далі - Статут), затвердженого Президентом НААН України 30.01.2018.

Відповідно до п.1.1. Статуту статуту Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України , підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі - Академія), як органу управління державним майном.

Згідно із п. 2.2, 3.1. статуту основними напрямами та видами діяльності підприємства с активне сприяння науковій установі, якій воно підпорядковане, а також іншим науковим установам в роботі по проведенню наукових дослідів, виробничої перевірки і впровадженню науково-технічних розробок; сприяння на взаємовигідній основі науковим установам в їх діяльності по поширенню серед державних підприємств та організацій, а також інших господарюючих суб`єктів досягнень науки, техніки і передового досвіду у виробництво; виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур, розведення великої рогатої худоби, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, допоміжна діяльність у тваринництві, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення свиней; змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; допоміжна діяльність у тваринництві; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а також є унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання.

Правові основи управління об`єктами державної власності закріплені Законом України Про управління об`єктами державної власності .

Пунктом 8 частини 1 ст. 3 наведеного Закону (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що об`єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Відповідно до п.4.3. Статуту, 4.3. Підприємство користується землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

09.01.2020 між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс (як виконавцем) укладено договір № 03/2020у про надання сільськогосподарських послуг з вирощування соняшника за звичайною технологією відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати комплексні сільськогосподарські послуги з вирощування та збирання врожаю снояшнику, в тому числі виконати усі необхідні види агротехнологічних робіт власними силами із застосування власних матеріалів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Місце надання послуг: земельні угіддя (рілля - 431.0 га). розміщені на території: с. Миколаївка та с. Іванівка Борзнянського району, власником незавершеного виробництва та майбутнього врожаю (2020 року є замовник, строк виконання: квітень-жовтень 2020 року (п. 1.3-1.5. Договору).

Орієнтовна вартість робіт (послуг) із врахуванням вартості матеріалів становить 6 589 502,28 грн в тому числі 1 098 250,38 грн ПДВ (п.4.1. Договору).

До обов`язків замовника (розділ 2 Договору) сторони віднесли погодження із виконавцем дати початку здійснення робіт, надання поля в стані, придатному для виконання сільськогосподарських робіт за даним Договором; забезпечення безперешкодного доступу техніки та працівників виконавця до земельних угідь (ріллі), зазначених у п. 1.3. Договору, забезпечити місце стоянки техніки виконавця у неробочий час тощо.

10.01.2020 між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс (виконавець) укладено договір №02/2020ук про надання сільськогосподарських послуг з вирощування кукурудзи за звичайною технологією відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати комплексні сільськогосподарські послуги з вирощування та збирання врожаю кукурудзи, в тому числі виконати усі необхідні види агротехнологічних робіт власними силами із застосування власних матеріалів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Місце надання послуг: земельні угіддя (рілля - 470.0 га). розміщені на території: с.Миколаївка, власником незавершеного виробництва та майбутнього врожаю (2020 року є замовник, строк виконання: квітень-листопад 2020 року (п. 1.3-1.5. Договору).

Орієнтовна вартість робіт (послуг) із врахуванням вартості матеріалів становить 7 381 006,38 грн в тому числі 1 230 167,73 грн ПДВ (п.4.1. Договору).

До обов`язків замовника (розділ 2 Договору) сторони віднесли погодження із виконавцем дати початку здійснення робіт, надання поля в стані, придатному для виконання сільськогосподарських робіт за даним Договором; забезпечення безперешкодного доступу техніки та працівників виконавця до земельних угідь (ріллі), зазначених у п. 1.3. Договору, забезпечити місце стоянки техніки виконавця у неробочий час тощо.

Разом із тим, 10.01.2020 між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс (як покупцем) укладено форвардний договір № 10/01/20К поставки сільськогосподарської продукції за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2020 року - Кукурудзу (надалі - Товар ) на умовах СРТ (в редакції Інкотермс 2000 за адресою: Чернігівська область Борзнянський район, с. Велика Доч, вул. Привокзальна, 45 (п.1.1. Договору).

Загальна кількість Товару становить орієнтовно 1800,0т в заліковій вазі елеватора; загальна орієнтовна вартість договору становить 7 380 000,00 грн; остаточна вартість товару може визначатись сторонами додатками до даного Договору, заявками покупця на поставку чи видатковими накладними по факту поставки товару; строк поставки визначено - не пізніше 15 листопада 2020 року (п.2.1., 4.1., 4.2., 6.1. Договору).

03.03.2020 між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс (як покупцем) укладено форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшника № 03/03/20С за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2020 року - Кукурудзу (надалі - Товар ) на умовах СРТ (в редакції Інкотермс 2000 за адресою: Чернігівська область Борзнянський район, с. Велика Доч, вул. Привокзальна, 45 (п.1.1. Договору).

Загальна кількість Товару становить орієнтовно 700,0т в заліковій вазі елеватора; загальна орієнтовна вартість договору становить 6 650 000,00 грн; остаточна вартість товару може визначатись сторонами додатками до даного Договору, заявками покупця на поставку чи видатковими накладними по факту поставки товару; строк поставки визначено - не пізніше 15 жовтня 2020 року (п.2.1., 4.1., 4.2., 6.1. Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор наполягає, що уклавши вказані договори відповідач-1 фактично передав у платне користування (оренду) земельні ділянки відповідачу-2, у зв`язку з чим було порушено вимоги ст. 92, 93, 125, 126 Земельного кодексу України, в частині визначення порядку виникнення прав на землю та вимог ст. 75 Господарського кодексу України щодо обов`язковості отримання погодження від органу управління на укладення господарських договорів.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Форвардний контракт - це договір, що укладається сторонами про здійснення на поставки у майбутньому на умовах, визначених на момент його укладання.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона-постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В той же час за нормою ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою ї її корисними якостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

За умовами оскаржуваних договорів про надання сільськогосподарських послуг з вирощування соняшника за звичайною технологією № 03/2020у від 09.01.2020 та надання сільськогосподарських послуг з вирощування кукурудзи за звичайною технологією №02/2020ук від 10.01.2020 договору відповідач 1 не приймає участі в організації та проведенні закупівлі для посівного матеріалу, мінеральних добрив, і як наслідок не здійснює контроль за процесом вирощування сільськогосподарських культур.

В той же час така робота здійснюється без впровадження новітніх знань, в процесі обробки не проводились дослідні роботи, така робота не відповідає критеріям впровадження інноваційних методів та технологій вирощування культур, що не відповідає меті діяльності Дослідного господарства Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, що фактично свідчить про передачу відповідачем-1 відповідачу-2 на платній основі земельних ділянок, що перебувають у його постійному користуванні.

Разом із тим, форвардними контрактами № 10/01/20К від 10.01.2020 та № 03/03/20С від 03.03.2020 передбачено поставку відповідачу-2 товару на умовах на умовах СРТ (в редакції Інкотермс 2000 за адресою: Чернігівська область Борзнянський район, с. Велика Доч, вул. Привокзальна, 45

Відповідно до Інкотермс, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати редакція 2000 року, термін фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення) (CPT CARRIAGE PAID TO (... named place of destination)), згідно умов якого за Договором здійснюється постачання відповідачем-1, означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Продавець зобов`язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду (ст. А.4.).

Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці (ст. Б.4.)

Покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4.(ст. Б.5).

Всупереч наведеним умовам відповідачами не надано суду доказів укладення договору із перевізником, передачі такого товару перевізнику, тощо. Також матеріали справи не містять доказів прийняття врожаю соняшника та кукурудзи на склад, проте містять копії видаткових накладних про отримання відповідачем-2 товару за форвардними контрактами.

Відповідач-1 фактично передав у власність відповідачу-2 весь зібраний на вказаних земельних ділянках врожай без можливості ним розпоряджатись, тобто фактичного відвантаження зібраного вражаю соняшника і кукурудзи на склад відповідача-1 не здійснювалось. Доказів на підтвердження іншого суду не надано.

Наведене в сукупності, при тому, що між укладенням договорів про надання сільськогосподарських послуг з вирощування соняшника за звичайною технологією № 03/2020у від 09.01.2020 та форвардним договором поставки сільськогосподарської продукції соняшника № 03/03/20С від 03.03.2020 минуло більше 1,5 місяців, а договір про надання сільськогосподарських послуг №02/2020ук з вирощування кукурудзи від 10.01.2020 та форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції (кукурудзи) № 10/01/20К від 10.01.2020 укладено в один і той самий день. Враховуючи сезонність сільськогосподарських робіт їх початок, в силу природніх умов, не може бути розпочато раніше березня місяця, суд приходить до висновку, що укладення таких правочинів охоплювалось єдиним умислом - передачі відповідачем-1 в користування відповідача-2 земельних ділянок за плату, та відповідно отримання відповідачем-2 права власності на результати обробки орендованої землі - врожай сільськогосподарських культур.

Тому, суд приходить до висновку положення даного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Доводи відповідача-2 з приводу того, що право оренди за підприємством не реєструвалось, а також посилання на відсутність ознак договору оренди землі, суд до уваги не приймає, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 235 ЦК України встановлено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини 2 статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону , господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Аналогічні правові висновки наведені в постанові Касаційного господарського суду у справі № 917/2060/17 від 20.02.2019 (п.31.1.)

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Таким чином, договір оренди (суборенди) землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди (суборенди) землі є для однієї сторони (суборендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (суборендаря) - використання майна (земельної ділянки).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо необхідності застосування до даних правовідносин, що склались між сторонами, положень статті 235 Цивільного кодексу України.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За приписами ст. 4 Закону України Про оренду землі , орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно із частинами першою, восьмою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України постійні землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З огляду на зазначене, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №915/166/17, від 17 січня 2019 року у справі №923/241/18, від 21 травня 2019 року у справі №925/550/18, від 06 листопада 2019 року у справі №916/1424/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №904/8549/17, від 19 червня 2019 у справі №920/22/18

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки. При цьому посилання прокурора на обов`язкове погодження таких договорів із органом управління - Національною академією аграрних наук України, як таких, що перевищують 10% вартості активів судом до уваги не приймається, оскільки таке перевищення не є підставою для визнання договорів удаваними, а є окремою підставою для визнання договорів недійсними.

Спірні правочини розглядаються судом у сукупності, як такі, що приховують інший правочин - договір оренди землі, а в разі укладення договорів оренди земельної ділянки за результатами аукціону, проведення якого є неможливим без згоди органу управління, отже органом управління буде надано погодження на укладання таких договорів незалежно від того чи перевищить 10% вартості активів сума такого договору.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах та поясненнях, поданих до матеріалів справи документах та наданих усних пояснень ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином в рівних частинах з кожного із відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури підлягає стягненню по 4204,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними договори укладені між Державним підприємством дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс :

- про надання сільськогосподарських послуг з вирощування соняшника за звичайною технологією № 03/2020у від 09.01.2020;

- про надання сільськогосподарських послуг №02/2020ук від 10.01.2020;

- форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції № 10/01/20К від 10.01.2020;

- форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшника № 03/03/20С від 03.03.2020.

3. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16433, код ЄДРПОУ 00729853) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вулиця Князя Чорного, 9, Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 4204,00 грн судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазімпекс (вул. Дмитра Яворницького, 93, офіс 433, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32082723) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вулиця Князя Чорного, 9, Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 4204,00 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2020.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/