Ухвала

від 03.03.2021 по справі 908/2073/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2073/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Весна" Новопрокопівської сільської ради та додані до неї матеріали

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2021

у справі №908/2073/20

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

до відповідача Комунального підприємства "Весна" Новопрокопівської сільської ради

про стягнення суми 105698,48 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі №908/2073/20, разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваної постанови.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 у справі №908/2073/20 позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

задоволено частково, стягнуто з КП Весна Новопрокопівської сільської ради до Державного бюджету України шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 34937 грн 46 коп.; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з КП Весна Новопрокопівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області витрат зі сплати судового збору у суму 694 грн 79 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі №908/2073/20 рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 у справі №908/2073/20 в частині відмови у задоволенні позову скасовано, позов задоволено повністю та стягнуто з КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради до Державного бюджету України шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 105 698,48 грн; стягнуто з КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 2102,00 грн; стягнуто з КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області судовий збір за розгляд апеляційної скарги 3 153,00 грн; витрати по апеляційній скарзі покладено на відповідача - КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради; доручено Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Здійснивши перевірку касаційної скарги КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради та додані до неї матеріали на відповідність вимогам ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2 270,00 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення суми 105 698,48 грн. Зазначена сума є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення коштів у розмірі 105 698,48 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною, а отже судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Скаржник в касаційній скарзі не зазначив належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а наведені у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваного судового рішення у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, урахуванням наведеного та відсутністю доводів скаржника щодо наявності підстав, передбачених підпунктами а),б),в),г) п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2021у справі №908/2073/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Весна" Новопрокопівської сільської ради, то клопотання про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2021у справі №908/2073/20, яке міститься у прохальній частині касаційної скарги, колегією суддів не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, п. 2 ч. 3 ст. 287, ст. п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Весна" Новопрокопівської сільської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2021у справі №908/2073/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Банасько О.О.

Огороднік К.М.