Постанова

від 19.04.2021 по справі 368/1117/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 368/1117/19

провадження № 61-14295св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Лисюк Оксаною Василівною , на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 31 січня 2020 року у складі судді Кириченка В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Іванової І. В., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом переносу будівлі ангару, ліквідації вигрібної ями та ліквідації шиферного навісу, зобов`язання припинити порушення правил добросусідства.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в будинку АДРЕСА_1 , та є власником суміжної земельної ділянки. На території свого домогосподарства, на межі з домогосподарством позивача, відповідач побудував ангар, та облаштував в ньому промисловий комплекс. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, відповідач є співзасновником та директором Приватного орендного підприємства Руна , адресою місцезнаходження якого є АДРЕСА_1. Видами діяльності даного підприємства в тому числі є: післяурожайна діяльність та виробництво олії та тваринних жирів. Виробництво відповідач розташував у ангарі, який знаходиться на відстані одного метру від паркану, що розмежовує домогосподарства. Ангар побудований з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім цього, відповідач на своїй земельній ділянці, фактично на межі з земельною ділянкою позивача, спорудив (вигрібну яму). Дана вигрібна яма споруджена з порушенням санітарних, гігієнічних та будівельних норм, а також розташував шиферний навіс, який через паркан заступає на земельну ділянку позивача.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована на АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом переносу будівлі ангару, розміром шість метрів заввишки та тринадцять метрів завдовжки, який побудовано на земельній ділянці у зоні житлової забудови за адресою: АДРЕСА_1 , на межі із суміжною земельною ділянкою позивача.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом ліквідації вигрібної ями, яка побудована на межі з огорожою, яка розділяє земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 ліквідувати шиферний навіс, який через паркан заступає на земельну ділянку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 припинити порушення та дотримуватись правил добросусідства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 31 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів встановлення ангару та вигрібної ями на земельній ділянці відповідача з порушенням Державно будівельних норм України. Технічний стан ангара, вигрібної ями та шиферного навісу, які розташовані на земельній ділянці відповідача, не призводять до погіршення належного позивачу на праві власності нерухомого майна. Крім того, протоколом виїзного засідання комісії з розгляду звернень громадян при Кагарлицькій районній державній адміністрації від 11 грудня 2018 року № 12 підтверджується, що ОСОБА_1 звертався з питання проведення промислової діяльності в житловій зоні. Комісією з розгляду звернень громадян при Кагарлицькій районній державній адміністрації проведено перевірки відповідних служб, щодо рівня забруднення повітря та рівня шуму, які ніяких порушень норм не виявлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 31 січня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд обґрунтовано залишив позов без задоволення, оскільки позивачем не доведено зазначених у позові обставин та не надано належних та допустимих доказів встановлення ангару та вигрібної ями на земельній ділянці відповідача з порушенням Державно будівельних норм України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисюк О. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

У січні 2021 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що відповідач збудував на межі домогосподарства позивача шлакоблочний ангар з прибудовами та облаштував там аргопромисловий комплекс - підприємство Руна , чим грубо порушив норми Земельного кодексу України (далі - ЗК України ).

Крім того, суди не врахували положення наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173 Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів , щодо вимог до розміщення та організації сельбищної території, організація сельбищних територій населених пунктів повинна створити максимально сприятливі умови проживання населення з урахуванням нормативного забезпечення повним набором установ соціального, культурного та побутового обслуговування населення, додержання нормативних показників густоти населення на території житлових кварталів та районів, якості навколишнього середовища та мікроклімату, вимог до організації та благоустрою присадибних територій, транспортної та інженерної інфраструктури відповідно до діючих будівельних норм та правил, а також вимог цих Правил.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до статті 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,483 га, яка розташована на території Переселення, Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3222286001:01:337:0021, яка розташована по АДРЕСА_1 . Також відповідач є власником житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 загальною площею 69,7 кв. м. За адресою по АДРЕСА_1 зареєстровано Приватно - орендне підприємство РУНА . Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Іншими видами діяльності є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність.

Протоколом виїзного засідання комісії з розгляду звернень громадян при Кагарлицькій районній державній адміністрації від 11 грудня 2018 року № 12 підтверджується, що ОСОБА_1 звертався з питання проведення промислової діяльності в житловій зоні. Комісією з розгляду звернень громадян при Кагарлицькій районній державній адміністрації проведено перевірки відповідних служб, щодо рівня забруднення повітря та рівня шуму, які ніяких порушень норм не виявили (а.с. 19).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У статті 41 Конституції Українизакріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України ).

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України ).

Статтею 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 368 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України ).

Згідно з пунктом г частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частини першої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до розділу 4 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173 Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів , щодо вимог до розміщення та організації сельбищної території, організація сельбищних територій населених пунктів повинна створити максимально сприятливі умови проживання населення з урахуванням нормативного забезпечення повним набором установ соціального, культурного та побутового обслуговування населення, додержання нормативних показників густоти населення на території житлових кварталів та районів, якості навколишнього середовища та мікроклімату, вимог до організації та благоустрою присадибних територій, транспортної та інженерної інфраструктури відповідно до діючих будівельних норм та правил, а також вимог цих Правил.

Відповідно до пункту 4.3 зазначеного наказу у сільській зоні населеного пункту допускається розташування промислових підприємств, які не є джерелами викидів шкідливих речовин, не створюють шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань вище нормативних рівнів, що не потребують обладнання під`їзних залізничних шляхів, інтенсивного руху автомобільного транспорту (понад 40 автомобілів за добу). При цьому відстань до житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров`я, відпочинку та фізкультурних споруд слід встановлювати за погодженням з органами державного санітарного нагляду, але не менше 50 м від межі території об`єкту. Пунктом 4.5. Правил: планувальна організація території житлового району (кварталу) повинна забезпечувати в житлі та на території поблизу будинків сприятливий мікроклімат, нормативні акустичний та інсоляційний режими і рівні хімічного забруднення навколишнього середовища, питомі розміри вільних і озеленених площ дворів, що відповідають будівельним нормам.

Відповідно до пункту 5.4 зазначеного наказу промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та інше, а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів, в тому числі: для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими, із неприємним запахом хімічними речовинами та біологічними факторами, безпосередньо від джерел забруднення атмосфери організованими викидами (через труби, шахти) або неорганізованими викидами (через ліхтарі будівель, димлячі і паруючі поверхні технологічних установок та інших споруд тощо), а також від місць розвантаження сировини, промпродуктів або відкритих складів; для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів - від будівель, споруд та майданчиків, де встановлено обладнання (агрегати, механізми), що створює ці шкідливості.

Протоколом виїзного засідання комісії з розгляду звернень громадян при Кагарлицькій районній державній адміністрації від 11 грудня 2018 року № 12 підтверджується, що ОСОБА_1 звертався з питання проведення промислової діяльності в житловій зоні. Комісією з розгляду звернень громадян при Кагарлицькій районній державній адміністрації проведено перевірки відповідних служб, щодо рівня забруднення повітря та рівня шуму, які ніяких порушень норм не виявили.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин на які посилався у позовній заяві.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач збудував на межі домогосподарства позивача шлакоблочний ангар з прибудовами та облаштував там аргопромисловий комплекс - підприємство Руна , чим грубо порушив норми ЗК України та права позивача, як власника сусідньої земельної ділянки є необґрунтовані, оскільки докази на підтвердження зазначених обставин в матеріалах справи відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Лисюк Оксаною Василівною , залишити без задоволення.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 31 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк