Ухвала

від 16.04.2021 по справі 359/3293/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 359/3293/21

провадження № 1-кс/359/549/2021

УХВАЛА

16 квітня 2021 року м.Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , представника третьої особи адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з повною технічною фіксацією клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021116100000142 від 15 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.

В обґрунтування зазначив, що 14.04.2021, близько 19 год 00 хв., невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи на земельній ділянці, координати: 3220886400:03:007:0129, яка відноситься до території Рогозівської сільської ради, незаконно заволоділа ґрунтовим покриттям чорнозему, за допомогою трактору «Беларусь» д.н.з НОМЕР_1 , заводський номер кузова НОМЕР_2 , червоного кольору, яким керував ОСОБА_7 та автомобілем марки «Маз 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_3 », номер шасі НОМЕР_4 , яким керував гр. ОСОБА_4 . 14 квітня 2021 року в ході огляду місця події на земельній ділянці 3220886400:03:007:0129, яка відноситься до території Рогозівської сільської ради вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки «Маз 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_3 », номер шасі НОМЕР_4 ; трактор «Беларусь» д.н.з НОМЕР_1 , заводський номер кузова НОМЕР_2 , червоного кольору.

Таким чином у зв`язку з розслідуванням даного кримінального провадження, необхідністю доказування стороною обвинувачення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене майно. З огляду на те, що вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення та несе доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, подальше його використання може призвести до його знищення, тому незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на майно можуть призвести до приховування, спотворення або знищення майна, яке в сукупності з іншими доказами надасть органам досудового розслідування можливість прийняти законне процесуальне рішення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Також надав суду витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3220886400:03:007:0129. Зазначив, що автомобілі визнані речовими доказами, є знаряддями вчинення проступку, щодо землі, яка зараз знаходиться в автомобілі «Маз 5501» буде проводитись експертиза, а тому необхідно накласти арешт на два транспортні засоби та на свідоцтво реєстрацію транспортного засобу.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 зазначив, що жодних правопорушень з використанням вилучених транспортних засобів не вчиняв. 14.04.2021 він разом зі своїм зятем ОСОБА_7 взяли участь у прибиранні зрізаних гілок та викорчовуванні коріння з іншими мешканцями села Рогозів. Оскільки він має у власності трактор та автомобіль «Маз 5501», то староста села звернулася до нього за допомогою. Ще з радянських часів на території земельної ділянки, куди викликали поліцію, вигрібали землю, він повинен був закопати сміття з гілок та коріння, взяти землю для села, та вирівняти землю, навівши порядок на тій ділянці, яка вже тривалий час є заброшеною, і вже стала використовуватись як сміттєзвалище.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_7 взагалі відсутній склад кримінального проступку, передбаченого ст.239-1 КК України, оскільки немає небезпеки для життя, здоров`я людей чи для довкілля, спричинене незаконним заволодінням ґрунтовим покривом, а є адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-4 КУпАП. Не доведені підстави та мета накладення арешту, крім того, жодних експертиз з самими автомобілями проводитись не буде. Також, при поданні самого клопотання було допущено процесуальне порушення, оскільки клопотання про арешт майна третьої особи повинно бути подано до суду виключно прокурором, чого в даному випадку не відбулося, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши учасників кримінального провадження, ознайомившися з матеріалами клопотання та долученими до нього додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як вбачається, з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 (а.с.16) ОСОБА_4 є власником транспортного засобу «МАЗ» моделі 5551 самоскиду С, на який дізнавач просить накласти арешт. Стосовно трактору «Беларусь» документів, що підтверджують право власності на нього, слідчому судді не надано. Однак, в судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що трактор належить йому.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 являється третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, згідно ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

При цьому, відповідно ч. 2 ст. 64-2 КПК України, щодо майна третьої особи, відносно якої вирішується питання про арешт належного їй майна, має право звертатися лише прокурор, а не слідчий за його погодженням.

В рамках даного кримінального провадження з даним клопотанням про накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки «Маз 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_3 », номер шасі НОМЕР_4 ; трактор «Беларусь» д.н.з НОМЕР_1 , заводський номер кузова НОМЕР_2 , червоного кольору, звернувся дізнавач за погодженням з прокурором, що свідчить про не дотримання органом досудового розслідування вимог процесуального закону, зокрема, ст. 64-2 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання дізнавача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2ст. 170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 2ст.170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивизначено, що з метою забезпечення збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідност. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вище зазначених норм закону свідчить, щоКримінальним процесуальнимкодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.239-1 КК України, в рамках якого було відкрито дане кримінальне провадження, санкція статті не передбачає конфіскацію майна. Крім того, з матеріалів клопотання не вбачається того, що заявлено цивільний позов в рамках кримінального провадження з метою відшкодування будь-якої шкоди. Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей та доказів тому, що речові докази у виді свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль марки «Маз 5501», трактор можуть бути знищені у разі їх подальшого використання.

Крім того, дізнавачем не наведено в чому саме полягала небезпека для життя, здоров`я людей чи для довкілля, яка була створена діями невстановленої досудовим розслідуванням особою, при незаконному заволодінні ґрунтовим покриттям земель, наявність якої є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України «Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель», що свідчить про можливу безпідставність кримінального провадження за указаною нормою кримінального закону.

Земельна ділянка, координати: 3220886400:03:007:0129, згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_8 , передано в оренду ТОВ «Агро-Регіон Бориспіль» (а.с.31-35).

Як вбачається з пояснювальної записки від 16.04.21 (а.с.38), яка була надана старостою Рогозівського старостинського округу ОСОБА_9 адвокату ОСОБА_5 , 14.04.2021 року в с. Рогозів було проведено жителями села спільне прибирання території центру села, спилювання гілок та дерева, викорчовування коріння за актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 26.03.2021року. З метою прибирання в тому числі приймав участь ОСОБА_4 , оскільки у його власності є автомобіль «МАЗ» та трактор «Беларусь». Залишки дерева було вивезено за межі села та висипано в яму, яка утворилася з роками, в якій знаходилося різного роду сміття, тому було вирішено загорнути вказану яму, щоб в подальшому не перетворювалася в сміттєзвалище. В подальшому трактором було завантажено грунт на автомобіль з метою благоустрою території с. Рогозів, зокрема, для насипу ґрунту на місці викорчовування дерева.

Як зазначив прокурор у судовому засіданні, з самим транспортним засобом жодних експертиз проводитися не планується, виключно з землею, яка знаходиться у кузові автомобіля «Маз 5501».

Все вищевказане свідчить, що дізнавачем не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 170-173, 303, 376 КПК України, слідчий суддя

ВСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021116100000142 від 15 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 09.00 год. 19 квітня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1