Ухвала

від 24.05.2021 по справі 359/3293/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №359/3293/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/3054/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року, якою відмовлено в накладенні арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021116100000142 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

15 квітня 2021 року дізнавач сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021116100000142 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, а саме: на вилучене в ході огляду майно: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_1 ; автомобіль марки «МАЗ 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », номер шасі НОМЕР_3 ; трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер кузова НОМЕР_5 , червоного кольору.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив про недоведеність необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою та зазначає, що вилучене під час огляду майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та наразі існує обґрунтований ризик приховання майна від органу досудового розслідування з метою неможливості проведення необхідних слідчих дій та відтворення обставин вчинення злочину, в тому числі проведенню експертиз із залученням вилученої техніки. Крім того, вважає, що судом не надано належної оцінки тому, що вказані транспортні засоби є знаряддям вчинення злочину. Також зазначає, що звернення слідчого (дізнавача) за погодженням з прокурором з клопотанням про арешт майна не впливає на суть та мету такого клопотання та не порушує вимоги ч.2 ст.64-2 КПК України. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 16 квітня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна.

Адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 ОСОБА_9 , повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, причини поважності своєї неявки суду не повідомив. Тому, колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника власника майна, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, сектором дізнання Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021116100000142 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України,за обставинами вчинення 14.04.2021 року невстановленою особою на земельній ділянці 3220886400:03:007:0129 незаконного заволодіння ґрунтовим покриттям чорнозему, за допомогою трактору «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер кузова НОМЕР_5 , червоного кольору та автомобілем марки «МАЗ 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », номер шасі НОМЕР_3 .

14 квітня 2021 року в ході огляду місця події не земельній ділянці 3220886400:03:007:0129, яка відноситься до Рогозівської сільської ради вилучено речі та транспортні засоби, перелік яких зазначено в протоколі огляду місця події від 14.04.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року відмовлено в накладенні арешту на вилучене в ході огляду майно: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_1 ; автомобіль марки «МАЗ 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », номер шасі НОМЕР_3 ; трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер кузова НОМЕР_5 , червоного кольору.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 15.04.2021 року вилучене під час огляду 14.04.2021 року майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021116100000142, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Крім того, існують достатні підстави вважати, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, та на незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження унеможливить проведення ряду судових експертиз із залученням вилученої техніки.

З урахуванням цього слідчий суддя, на думку колегії суддів, помилково не встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, оскільки останнє згідно постанови від 14.04.2021 року відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК Українита визнано речовими доказами.

При цьому висновок слідчого судді про відсутність у діянні об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.293-1 КК України, до якого слідчий суддя дійшов на підставі наданих в судовому засіданні пояснювальної записки старости Рогозівського старостинського округу від 16.04.2021 року та інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, є передчасним.

Так, з протоколу огляду місця події від 14.04.2021 року вбачається, що на земельній ділянці 3220886400:03:007:0129, яка відноситься до Рогозівської сільської ради, знято шар ґрунту довжиною 50 метрів та шириною 30 метрів, із заглибленням близько 70 см, та саме на вказаній земельній ділянці виявлено транспортні засоби про арешт яких просить орган досудового розслідування в клопотанні.

До того ж слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Одночасно колегія суддів звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином підтверджено, що вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України та може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У відповідності до ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК України.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

На підставі вищевикладених обставин, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021116100000142 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, з метою запобігання незворотних наслідків та забезпеченню збереження речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року, якою відмовлено в накладенні арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021116100000142 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, а саме: на вилучене в ході огляду майно:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_1 ;

- автомобіль марки «МАЗ 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », номер шасі НОМЕР_3 ;

- трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер кузова НОМЕР_5 , червоного кольору, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021116100000142 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході огляду майно:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_1 ;

- автомобіль марки «МАЗ 5501» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », номер шасі НОМЕР_3 ;

- трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер кузова НОМЕР_5 , червоного кольору.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4