Ухвала

від 13.04.2021 по справі 404/5612/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5612/20

Номер провадження 2/404/1629/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Мартиненко А.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення матеріальної шкоди-,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 3510100000:37:316:0086, а саме: не чинити перешкоди в проведенні будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, а також в проведенні робіт, передбачених План-схемою М1:500 (нове будівництво адміністративно-комерційного комплексу по АДРЕСА_1 , погодженою Обласним комунально-виробничим підприємством Дніпро-Кіровоград ВНЦ 09 січня 2020 року та стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 339801,72 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 73).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13.04.2021 року заяву позивача ОСОБА_1 (вх. № 10764 від 18.03.2021 року) про зміну предмета позову залишити без розгляду.

Водночас, через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда позивачем подано заяву (вх. № 14005 від 08.04.2021 року) про зміну предмета позову, про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 3510100000:37:316:0175, площею 0,0367 га а саме: не чинити перешкоди у проведенні будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, а також в проведенні робіт, передбачених План-схемою М1:500 (нове будівництво адміністративно-комерційного комплексу по АДРЕСА_1 , погодженою Обласним комунальним виробничим підприємством Дніпро-Кіровоград ВНЦ від 09.01.2020 року та стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 169901,00 грн. з кожного (а.с. 165 - 168).

В обґрунтування поданої заяви зазначено, у 2019 році земельна ділянка за кадастровим номером 3510100000:37:316:0086 була технічно поділена з утворенням двох земельних ділянок: кадастровий номер 3510100000:37:316:0175 площею 0,0367 га та кадастровий номер 3510100000:37:316:0176, площею 0,0633 га. Оскільки при подані позовної заяви була допущена помилка у зазначені кадастрового номеру земельної ділянки, позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову.

Представник позивача в підготовчому засіданні підтримала подану заяву про зміну предмета позову, просила суд прийняти її до розгляду, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Відповідачі та їх представник в підготовчому засіданні не заперечували щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.

Розглянувши заяву позивача, заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, Цивільний процесуальний кодекс України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Як зазначив, Пленум Верховного Суду України в пункті 9 Постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду від 12 червня 2009 року за № 5, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст. Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, стаття 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у частині першій статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в частині другій статті 16 Цивільного кодексу України наведено орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Дослідивши заяву про зміну предмету позову, з якої вбачається, що позивач просить лише змінити кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої необхідно усунути перешкоди в користуванні, що по суті є зміною предмету позову, а підстави позову не змінюються, також враховуючи, те, що зазначена заява подана в порядку статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне її прийняти до розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 258-260, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Прийняти до розгляду заяву (вх. № 14005 від 08.04.2021 року) про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення матеріальної шкоди.

В подальшому розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. № 14005 від 08.04.2021 року).

Роз`яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив з врахуванням зміни предмета позову у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну предмета позову.

У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на заяву про зміну предмета позову, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частини восьма статті 178 Цивільного процесуального кодексу України).

Роз`яснити, що згідно частини другої статті 222 Цивільного процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

На підставі статті 180 Цивільного процесуального кодексу України, встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, що дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 19.04.2021 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка