Постанова

від 13.04.2021 по справі 240/18367/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18367/20

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

13 квітня 2021 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: Лугіна С.А.,

представника відповідача: Самчук Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Шамс" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства "Шамс" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2020 року Іноземне підприємство Шамс звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у правовідносинах між ІП Шамс та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як сторонами цивільно-правових угод, містяться ознаки характерні саме для цивільно-правових відносин, а не трудових, тобто предметом вказаних угод є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Цивільно-правовий договір не є трудовим договором, а відносини, що виникають між його сторонами вимогами законодавства про працю не регулюються, а отже і порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України відсутнє. Посилається також на те, що матеріали фото- та відео-фіксації не є належними доказами по справі, адже не відображають повної інформації щодо бставин та подій справи, адже здійснено не на сертифікований пристрій, без зазначення дати та часу подій, які на ньому відображені, а також без відомостей, які б могли ідентифікувати осіб, тосовно яких виявлено порушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ІП "Шамс" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі проведення державної реєстрації юридичної особи 19.08.2008. Номер запису 1 287 102 0000 002516. Основним видом діяльності є Лісопильне та стругальне виробництво .

Відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю від 21.09.2020 №1161/01, Управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу від 21.09.2020 №1327 проведено позапланових захід з дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у ІП ''Шамс" (т.1 а.с119-120).

Перевірка здійснювалась з 22 вересня 2020 року о 09 год. 40 хв по 24 вересня 2020 року за місцем фактичного здійснення господарської діяльності підприємства з проведенням фото- та відео-фіксації заходу державного контролю з питань оформлення трудових відносин Підприємства з найманими працівниками, встановлено, що на території підприємства знаходяться наступні виробничі приміщення:цех по обробці деревини (приміщення №1), склад деревини (приміщення №2), котельня (приміщення №3).

За результатами проведеного інспекційного відвідування було складено акт інспекційного відвідування № ЖТ8686/84/АВ від 24.09.2020, яким встановлено порушення норм трудового законодавства України, а саме порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП та Постанови КМУ Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу №413 від 17.06.2015 в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (т.1 а.с.10-26).

В ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин, при виході 22.09.2020 за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ІП Шамс встановлені порушення:

-гр. ОСОБА_1 виконував роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр. ОСОБА_1 працює на підприємстві з 21.09.2020 столяром, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю, з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв.. До виконання робіт його допустив директор ОСОБА_6

-гр. ОСОБА_4 виконувала роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр. ОСОБА_4 працює на підприємстві з 17.09.2020 різноробочою, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. До 17 год. 00 хв. До виконання робіт її допустив директор ОСОБА_6

-гр. ОСОБА_2 виконувала роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр. ОСОБА_2 працює на підприємстві з 17.09.2020 різноробочою, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. До виконання робіт її допустив директор ОСОБА_6

-гр. ОСОБА_3 виконувала роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр. ОСОБА_3 працює на підприємстві з 17.09.2020 різноробочою, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. До виконання робіт її допустив директор ОСОБА_6

-гр. ОСОБА_5 виконував роботи кочегара та різноробочого. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр.. ОСОБА_5 працює на Підприємстві з 14.09.2020 кочегаром, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. До виконання робіт його допустив директор ОСОБА_6

По 5 (п`яти) вищезазначених працівниках підприємства ніяких підтверджуючих документів щодо оформлення з ними трудових відносин не надано, хоча працівники виконують на підприємстві роботи, які згідно НПАОП, а саме п. 63 та п. 115 Переліку робіт з підвищеною небезпекою відносяться до робіт підвищеної небезпеки, відповідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, та згідно Правил охорони праці в деревообробній промисловості мають бути навчені за фахом.

На підставі вказаного вище акту інспекційного відвідування, Управлінням Держпраці у Житомирській області було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020 р., яким зобов`язано директора ІП Шамс ОСОБА_6 усунути порушення законодавства вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України та постанови КМУ № 413 в строк до 20.10.2020 (т.1 а.с.32-36).

Заступником начальника Управління Держпраці у Житомирській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ29/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 року, якою на позивача, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП було накладено штраф у розмірі 250 000 грн. (т.1 а.с.37-39).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відома посадових осіб ІП "Шамс" до виконання робіт підвищеної небезпеки допущено працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 є обгрунтованою та відповідає нормам чинного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов до переконання, що гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 виступали саме виконавцями трудових відносин, оскільки залучені до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Окрім того, суд першої інстанції критично поставився до пояснень свідків, оскільки цивільні договори не згадувались та не були надані позивачем під час інспекційного відвідування посадовим особам відповідача, про вказані договори стало відомо вже після інспекційного відвідування.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).

Згідно із пунктом 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Отже, ГУ Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентовано статтею 256 КЗпП України, частиною першою якої передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (пункт 2 частини другої статті 256 КЗпП України).

Відповідно до ч.1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Положеннями п.3 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

При цьому приписами ч. 1 ст. 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Разом з тим, у разі виконання робіт чи надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про виконання робіт чи надання послуг, тобто, цивільно-правового договору, трудові відносини не виникають.

Цивільно-правовим договором є договір, який регулюється нормами цивільного законодавства.

Договором, відповідно до ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 та ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення їх правовідносин. Окремо слід зазначити, що чинне законодавство окремо не встановлює критеріїв та ознак за яких розмежовуються трудові і цивільно-правові правовідносини.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Приписами ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторонами в договорах визначено предмет договору, вартість послуг, строки їх надання, порядок надання та приймання, порядок розрахунків, передання та приймання результатів послуг, відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які є істотними умовами договору.

Приписами ст.901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 02.02.2021 по справі №0540/5987/18-а.

Згідно матеріалів справи, а саме акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЖТ8686/84/АВ від 24.09.2020, під час інспекційного відвідування виявлено п`ять неоформлених найманих працівників гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 , яких було допущено ІП Шамс до виконання трудових відносин без укладання трудових договорів, чим порушено ст. 24 КЗпП України.

Як слідує із позовної заяви, позивач зазначає, що гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 перебувають у трудових відносинах із ІП Шамс з якими укладено цивільно-трудові договори на виконання певної роботи.

Зокрема, позивачем було укладено цивільно-правових угоди для виконання певних робіт, а саме:

- договір на виконання робіт від 14.09.2020, укладений між ОСОБА_5 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт з очищення котла (т.1 а.с.55-56);

- договір на виконання робіт від 21.09.2020, укладений між ОСОБА_1 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт з підготовки та формування пачок пиломатеріалів для реалізації (сортування та складання пиломатеріалів в пачки за розмірами, змотування п/п стрічкою, фарбування торців) в кількості 19 пачок загальним об`ємом 42 куб. м. (т.1 а.с.77);

- договір на виконання робіт від 17.09.2020., укладений між ОСОБА_2 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт з склейки дерев`яних виробів у кількості 2400 штук, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою по 20 штук у пачці (т.1 а.с.61);

- договір на виконання робіт від 17.09.2020, укладений між ОСОБА_3 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт склейки дерев`яних виробів у кількості 2400 штук, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою по 20 штук у пачці (т.1 а.с.67);

- договір на виконання робіт від 17.09.2020, укладений між ОСОБА_4 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт склейки дерев`яних виробів у кількості 2400 штук, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою по 20 штук у пачці (т.1 а.с.72).

З огляду на викладене, у зазначених Договорах не міститься ні посилання на правові норми, ні умови, які б свідчили, що "Виконавець" підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку "Замовника".

Гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 при виконанні умов Договорів, як особи, що працюють згідно з цивільно-правовим договором на відміну від працівників, які виконують роботу відповідно до трудового договору не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, про що безпосередньо зазначено у вказаних договорах та самостійно виконували роботи на власний страх та ризик, оскільки результат виконаних робіт, їх повнота та якість була предметом цивільно-правових Договорів від 14.09.2020, 17.09.2020, 21.09.2020.

"Виконавці" повинні були виконати індивідуально-визначений обсяг робіт за результатами яких, оформлено акти виконаних робіт.

Проаналізувавши договори, колегія суддів зазначає, що умови договорів свідчать про їх цивільно-правовий характер, оскільки предметом договорів є результат роботи, а оплата здійснювалася за кінцевий результат, який було визначено після закінчення роботи, й оформлено відповідними актами виконаних робіт. Винагорода, яку отримали виконавці, не залежала від мінімальної заробітної плати і в жоден спосіб не пов`язаний з кількістю відпрацьованого часу, а встановлена домовленістю сторін на час укладення цього договорів.

Зі змісту актів виконаних робіт вбачається, що кінцевий результат робіт був переданий виконавцями замовнику, в строки та за ціною, визначеною умовами договорів.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про наявність саме цивільно-правових відносин між сторонами, а не трудових.

Виходячи з наведеного, доводи відповідача про те, що в договорах вказано тривалий трудовий процес, який не завершується певним об`єктом наданих послуг, а триває певний проміжок часу, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені вище угоди, укладені позивачем з вищевказаними особами були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а не були пов`язані із самим процесом, що є характерним для трудових функцій.

Колегією суддів встановлено, що надані під час перевірки цивільно-правові договори містять визначений сторонами об`єм кожного виду робіт, який зобов`язується виконати виконавець, строк дії договорів, оплата передбачена виконавцям саме за конкретно виконаний об`єм конкретно визначеної роботи, а отже угоди, укладені позивачем з фізичними особами були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові відносини, а не були пов`язані із самим процесом праці, не мали триваючий характер, вказані особи не підпорядковувалися правилам внутрішнього розпорядку, що є характерним для трудових відносин.

Водночас, в підтвердження факту допуску позивачем працівників до роботи без оформлення трудового договору, відповідачем надано матеріали фото- та відео-фіксації з місця проведення заходу, копії яких приєднані до матеріалів справи.

При цьому, матеріали справи, зокрема, надані відповідачем фотографії, не містять доказів виконання вказаних робіт з фіксацією конкретного графіку роботи з погодинною організацією праці, обліком робочого часу та необхідністю дотримання виконавцем певного трудового розпорядку, що свідчить про відсутність трудових відносин, ознаками яких є також систематичність та тривалий характер виконання трудової функції.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що порушення, які зафіксовано актом інспекційного відвідування, підтверджується доданими фотографіями та відеозаписом, оскільки у акті інспекційного відвідування не зазначено, яким пристроєм здійснювалася фотофіксація, хто її здійснював, що має значення для визнання доказу належним згідно ст.74 КАС України, згідно з п. 22 Порядку № 295 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акту в паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що в ході судового розгляду стало відомо, що відео- та фото- фіксація була здійснена на особистий телефон інспектора.

Із наданих відповідачем доказів фіксування проведення інспекційного відвідування ІП Шамс не можливо точно та об`єктивно ідентифікувати осіб, які на ньому зафіксовані, а також визначити, яку конкретну роботу кожна окрема людина виконує.

Таким чином, матеріали фото- та відео-фіксації не є належними доказами по справі, адже не відображають повної інформації щодо обставин та подій справи, а також здійснено не на сертифікований пристрій, без зазначення дати та часу подій, які на ньому зображені.

Із висновком суду першої інстанції щодо не врахування пояснень свідків, допитаних в судовому засіданні, які пояснили, що виконували роботи передбачені цивільними договорами, так як цивільні договори не згадувались та не були надані позивачем під час інспекційного відвідування, колегія суддів не погоджується, оскільки цивільні договори були надані під час інспекційного відвідування, що підтверджується актом інспекційного відвідування №ЖТ8686/84/АВ від 24.09.2020, в Розділі ІІІ якого Опис виявлених порушень чітко зазначено Підприємство надано лише договори на виконання робіт .

Допитані в суді першої інстанції свідки гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 , які повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих доказів, пояснили, що виконували роботи передбачені цивільними договорами.

Також, доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про те, що вказані вище особи виступали саме виконавцями трудових відносин, оскільки залучені до виконання робіт підвищеної небезпеки, колегія суддів вважає необгрунтованими, так як виконання особами, що перебували в цеху роботи, яка збігається з видом його економічної діяльності, а саме Лісопильне та стругальне виробництво , не вказує на наявність трудових відносин між ними та позивачем.

Слід зазначити, що ІП Шамс уклало цивільно-правові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на виконання склейки дерев`яних виробів, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою, роботи з підготовки та формування пачок пиломатеріалів для реалізації (сортування та складання пиломатеріалів в пачки за розмірами, змотування п/п стрічкою, фарбування торців), тобто роботи пов`язані з продуктами, які виготовлені на деревообробному обладнанні.

Проте, доказів того, що вказані особи виконували безпосередні роботи на деревообробному обладнанні відповідачем не надано.

А тому, судова колегія вважає, що відповідачем не доведено факт прийняття гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку, постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з вказаними особами містять ознаки трудового договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії ІП Шамс щодо укладення договорів цивільно-правового характеру не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ст. 24 КЗпП України у відносинах з вказаними фізичними особами.

Враховуючи зазначене вище, а також згідно з ч.2 ст.77 КАС України (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача), колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого припису про усунення виявлених порушень №ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020 та відповідно в подальшому постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № №ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020. В свою чергу судом першої інстанції не досліджено усі докази по справі, та надано не вірну аргументацію обставинам справи, що в свою чергу спричинило порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору по суті.

Отже, як припис про усунення виявлених порушень №ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020 так і в подальшому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги в повній мірі спростовують обставини справи, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а тому існують підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про повне задоволення позовних вимог.

В частині розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції задовольнив адміністративний позов та згідно з п.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, ІП Шамс сплатив судовий збір за подання адміністративного позову згідно платіжного доручення №№1642 від 19.10.2020 в сумі 3750 грн., платіжного доручення №1643 від 19.10.2020 в сумі 2102 грн. (т.1 а.с.96-97) та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції згідно платіжного доручення №1870 від 21.01.2021 в сумі 8778 грн., у зв`язку з цим слід стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Іноземного підприємства Шамс судовий збір в розмірі 14630 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Шамс" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Іноземного підприємства "Шамс" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020.

Стягнути на користь Іноземного підприємства "Шамс" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області судовий збір у розмірі 14630 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять) гривень.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 квітня 2021 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.