Постанова

від 15.04.2021 по справі 483/1410/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

15.04.21

22-ц/812/715/21

Провадження № 22-ц/812/715/21 Доповідач апеляційної інстанції - Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м. Миколаїв

справа № 483/1410/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Колосовою О.М.,

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС 2011 до

ОСОБА_1 ,

(третя особа - ОСОБА_2 )

про стягнення безпідставно набутих коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області , ухвалене 1 лютого 2021 року суддею Казанлі Л.І. в приміщенні цього ж суду (дата складання повного рішення не зазначена),

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ТОВ КОЛОС 2011 звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позивач зазначав, що 1 березня 2015 року між ОСОБА_1 , як власником, та товариством, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 12,8331 га, розташованої на території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, строком до 31 грудня 2023 року, яким було погоджено розмір орендної плати - 6370,41 грн. на рік. У 2015 році товариство сплатило авансом ОСОБА_1 60 926 грн. орендної плати. Деякі суми отримані відповідачем через довірену особу - ОСОБА_2 . Проте рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 листопада 2019 року, яке набрало законної сили 16 березня 2020 року, правовстановлюючі документи ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку визнані недійсним та скасовані, а ділянку витребувано у орендаря у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

Посилаючись на дострокове припинення орендних відносин та наявність переплати орендної плати відповідачеві за період з 16 березня 2020 року, ТОВ КОЛОС 2011 просив стягнути з ОСОБА_1 34 220,26 грн. як безпідставно набуті кошти.

До участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних позовних вимог, залучено ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві позов не визнав, наголошуючи на порушеннях позивачем вимог земельного та податкового законодавства; невірне визначення у договорі розміру орендної плати, вартості спірної ділянки, не застосування при розрахунках індексу інфляції та помилково визначений розмір безпідставно набутих коштів.

У відповіді на відзив ТОВ КОЛОС 2011 заперечувало правомірність оспорювання відповідачем розміру орендної плати, що перебуває за межами предмету спору; наполягало на відсутності підстав для застосування індексації до платежів, сплачених наперед; та відсутності заперечень ОСОБА_1 щодо отримання орендної плати в загальному розмірі 60 926 грн.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 лютого 2021 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь ТОВ КОЛОС 2011 стягнуто 34 220, 26 грн. безпідставно набутих коштів та 7 102 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апелянт посилався на ті ж обставини, якими заперечував позов, а також зазначав, що суд безпідставно взяв до уваги як доказ сплати ТОВ КОЛОС 2011 орендної плати за договором від 1 березня 2015 року платіжні відомості, які містять суперечливу інформацію щодо призначення платежу або взагалі не зазначено період, за який орендна плата нарахована. Розрахунок переплати орендної плати є необґрунтованим, не врахована дійсна нормативна грошова оцінка землі та індекс інфляції та розмір орендної плати, яку позивач дійсно сплачував. Крім того, оскільки договір оренди від 1 березня 2015 року не визнаний недійсним, припиненим або розірваним, застосування судом правил статті 1212 ЦК до договірних відносин є безпідставним.

Правом відзиву на апеляційну скаргу ТОВ КОЛОС 2011 не скористалось.

В судове засідання апеляційного суду представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Справу розглянуто за участю відповідача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Костенюк М.В. та третьої особи - ОСОБА_2 .

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок припинення права власності ОСОБА_1 на спірну ділянку та витребування землі у позивача, як орендаря, відповідач безпідставно набув орендну плату, сплачену товариством наперед (авансом) за період 2020-2023 років. Отже, за правилами статті 1212 ЦК стягненню з ОСОБА_1 підлягає 34 220,26 грн. як безпідставно набутих коштів за розрахунком позивача.

Проте не з усіма висновками суду, як такими, що відповідають встановленим обставинам, можна погодитись.

Так, правилами статті 1212 ЦК регулюються випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають за зазначених обставин і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи; 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК ).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдносин i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року в справі № 6-88цс13 та від 24 вересня 2014 року № 6-122 цс14.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з обгрунтованістю наведених позивачем розрахунків безпідставно отриманих (збережених) коштів та з застосування цих розрахунків судом першої інстанції.

Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, окрім певних випадків.

За цим правилом саме позивач повинен довести обставини, якими він обгрунтовує позов, в тому числі підстави позову і розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825182600:01:000:0465 площею 12,8331га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, яка належала ОСОБА_1 , перебувала у фактичному користуванні ТОВ КОЛОС 2011 (його керівника) з 2009 року.

1 березня 2015 року між ОСОБА_1 , як власником, та ТОВ КОЛОС 2011 , як орендарем укладено договір оренди спірної земельної ділянки (далі - Договір) (а.с.7-10).

Строк дії Договору - до 31 грудня 2023 року (пункт 8 Договору).

Розмір орендної плати, яка сплачується у грошовій та натуральній формі за домовленістю сторін, складає 6 370 грн. 41 коп. на рік (пункт 9 Договору). Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін один раз на три роки у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; інших випадків, передбачених законом (пункт 13 Договору).

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 листопада 2019 року, яке набрало законної сили 16 березня 2020 року, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 12,8331 га з кадастровим номером 4825182600:01:000:0465 вартістю 237 749,48 грн., що розташована в межах Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Витребувано земельну ділянку від ТОВ КОЛОС 2011 у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (а.с.18-21, 22-25) .

За видатковим касовим ордером від 9 червня 2015 року ОСОБА_1 , отримав 5 414,85 грн. з зазначенням підстав - орендна плата за 2014 рік (договір оренди землі від 1 березня 2015 року) (а.с.13).

За видатковим касовим ордером №313 від 31 липня 2015 року ОСОБА_1 , через представника за довіреністю ОСОБА_2 , отримав 26 405 грн. з зазначенням підстав - орендна плата за земельний пай (договір оренди землі від 1 березня 2015 року (а.с.14).

У листопаді 2015 року за відомістю на виплату грошей №ВпП-000056 ОСОБА_1 , через представника за довіреністю ОСОБА_2 , отримав 29 107 грн. (а.с.16).

Факт отримання коштів у розмірі 29 107 грн. ОСОБА_2 заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 стверджував, що у договорі розмір орендної плати зазначено, виходячи з вартості ділянки без визначення її вартості з застосуванням коефіцієнтів, а дійсна вартість у 2015 році складала значно більшу суму. З керівником ТОВ КОЛОС 2011 була домовленість про те, що фактична орендна плата буде виплачуватись, виходячи з 3 % дійсної оцінки землі з застосуванням коефіцієнтів. Орендну плату його мати ОСОБА_2 отримала у 2015 року (26 405 грн.) наперед лише за два роки (2015, 2016 роки). Орендну плату за 2020 -2023 роки вони не отримували.

Ці обставини підтвердила і третя особа ОСОБА_2 .

За довідкою ТОВ КОЛОС 2011 від 4 листопада 2015 року за цей рік нараховано орендної плати 13 367,62 грн. Всього виплачено 66 838,10 грн. (а.с.57).

За довідкою ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14 квітня 2021 року №3/291-21 вартість спірної земельної ділянки станом на 2015 рік складала 39158,41 грн. без застосування коефіцієнтів за 1996-2014 роки, а саме коефіцієнтів 3,997 та 1,756 (а.с.155).

Розрахунку розміру здійснених виплат орендної плати у 2015 року позивач не надав.

При цьому виплачені відповідачеві у 2015 році - 60 926 грн. не відповідають ні умовам Договору, ні відомостям довідки від 4 листопада 2015 року (а.с.57), ні інформації ГУ Держгеокадастру щодо дійсної вартості спірної ділянки станом на 2015 рік.

Отже, надані суду докази (Договір, касові ордери, відомість, довідки) містять суперечливі відомості щодо розміру виплат ОСОБА_1 , здійснених у 2015 році, що унеможливлює точно визначити дійсний розмір орендної плати та період часу, за який орендна плата нарахована та виплачена орендарем.

Доказів того, що ОСОБА_1 (особисто або через представника) отримав орендну плату саме за 2020-2023 роки, яка може бути визнана безпідставно отриманою, суду не надано.

Не зазначено період часу, за який виплачена орендна плата, і в касовому ордері від 31 липня 2015 року та платіжній відомості за листопад 2015 року (а.с.14,16). Отже, встановити, чи включено орендну плату за 2020-2023 роки у виплачені суми ( 26 405 грн., 29 107 грн.) неможливо.

У касовому ордері від 9 червня 2015 року (5 414,85 грн.) вказано, що ця виплата є орендною платою за 2014 рік.

При цьому Договір також не містить умов про виплату орендної плати наперед або за весь період оренди одноразово.

Доказів повного виконання всіх зобов`язань за договором, в тому числі виплати орендної плати за весь період оренди, ТОВ КОЛОС 2011 суду не надав.

Таким чином, оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає недоведеним належними та достатніми доказами факт виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2020-2023 роки , як факт набуття (збереження) ним майна без достатньої правової підстави, і як наслідок - виникнення у відповідача зобов`язання щодо повернення цих коштів орендарю за правилами статті 1212 ЦК.

Недоведеність такої умови застосування правил статті 1212 ЦК, як набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, є підставою для відмови в позові ТОВ КОЛОС 2011 .

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на деякі обставини справи, не оцінив всі надані сторонами докази в їх сукупності, а доведеність факту вплати відповідачеві у 2015 році 60 926 грн. вважав достатнім для висновку про виплату орендної плати за 2020-2023 роки, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 141 ЦПК позивачем підлягають відшкодуванню судові витрати, які здійснив ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги - 2201 грн.

Також за правилами цієї норми з ТОВ КОЛОС 2011 підлягають стягненню 952 грн., сплату яких було відстрочено ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19 березня 2021 року.

Керуючись статями 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ТОВ КОЛОС 2011 до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТОВ КОЛОС 2011 на користь ОСОБА_1 2201 грн. судових витрат та на користь держави 952 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська

……………………………….

повну постанову складено 19 квітня 2021 року