Ухвала

від 26.04.2021 по справі 483/1410/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.04.21

22-з/812/63/21

Провадження № 22-з/812/63/21 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

26 квітня 2021 року м. Миколаїв

справа № 483/1410/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костенюк Марії Володимирівни

про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу ,

у цивільній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС 2011 до

ОСОБА_1 ,

(третя особа - ОСОБА_2 )

про стягнення безпідставно набутих коштів

У С Т А Н О В И В :

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 лютого 2021 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ КОЛОС 2011 до ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ТОВ КОЛОС 2011 на користь ОСОБА_1 2 201 грн. судових витрат та на користь держави 952 грн.

16 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костенюк М.В. звернулась до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнння з ТОВ КОЛОС 2011 на користь з ОСОБА_1 5 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви посилалась на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушув питання про відшкодування йому витрат на правничу допомогу. Але акт приймання-передачі наданих послуг між ОСОБА_1 та АО НІКА , яким визначено повний перелік наданих правових послуг та їх вартість, складено та підписано після розгляду справи, тому цей документ не було подано до суду апеляційної інстанції до початку та під час судового засідання.

В запереченні на заяву представник позивача ТОВ КОЛОС 2011 Глушаниця А.Л. посилався на відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правчничу допомогу, а саме відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат у першій заяві по суті та необгрунтовано завищений розмір гонорару.

Відповідно до змісту частини 4 статті 270 ЦПК заява розглядається апеляційним судом без виклику в судове засідання учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах питання, що підлягає судовому розгляду, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Право учасників справи на користування професійною правничою допомогою встановлено статтею 15 ЦПК.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК).

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Процесуальне законодавство встановлює порядок подання до суду заяв про відшкодування судових витрат, який стосується і витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1,3 статті 134 ЦПК попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, сторона має подати до суду з першою заявою по суті спору . Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відсутність попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу у першій заяві по суті спору може бути підставою для відмови у відшкодуванні цих витрат іншої стороною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18, провадження №12-110гс19, пункт 6.51).

Судова практика по-різному вирішувала питання про те, чи підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу, які станом на час розгляду справи ще не були понесені (постанова ВС (КЦС) від 19 квітня 2021 року, справа № 748/41/20, постанова ВС (ЦКС) від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, постанова ВС від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20).

Проте за висновками Європейського Суду (справа Бєлоусов проти України , заява №4494/07, Савін проти України , заява 34725/08, п. 97) витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені .

Отже, за змістом норм національного та європейського законодавства фактично понесеними (здійсненими) витратами можуть бути ті витрати, які підлягатимуть оплаті, виходячи з положень договору про надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що повноваження адвоката Костенюк М.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 посвідчені ордером (а.с 93).

На підтвердження виконаних робіт суду надано акт приймання передачі виконаних робіт від 15 квітня 2021 року (а.с.166).

Водночас суду не надано доказів узгодження сторонами розміру оплати послуг адвоката, а саме договір про надання професійної правничої допомоги.

Відсутні і докази фактичної оплати ОСОБА_1 правничої допомоги адвоката Костенюк М.В.

При поданні до суду першої заяви по суті спору (відзив на позовну заяву), ОСОБА_1 не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Не зазначено розмір таких витрат та не наведено попередній розрахунок і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а також не надав суду договір про надання правничої допомоги та інші докази таких витрат, апеляційний суд вважає, що акт приймання-передачі наданих послуг від 15 квітня 2021 року не може бути належним доказом на підтвердження реальності (дійсності) та необхідності цих витрат та бути достатньою підставою для їх відшкодування за рахунок позивача.

Отже, заява представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення по справі додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 368 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Костенюк Марії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська

……………………………..

повну ухвалу складено 26 квітня 2021 року