Постанова

від 19.04.2021 по справі 761/26820/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761 /26820/20 головуючий у суді І інстанції Осаулов А.А.

провадження № 22-ц/824/6059/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року про повернення заявнику без розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група КМ-Букс до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Видавнича група КМ-Букс з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило суд стягнути з відповідача 37 423,10 грн. надміру стягнутих грошових коштів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група КМ-Букс до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення коштів (збитків), - залишено без задоволення.

05 лютого 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_2 , про компенсацію витрат відповідача пов`язаних з розглядом справи, просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група КМ-Букс до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення коштів, - повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судуОСОБА_1 , через представника - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат. Зазначає, що судом першої інстанції неправомірно було застосовано положення ч.2 ст. 183 ЦПК України, оскільки вказане положення стосується заяв, скарг, клопотань та заперечень, які передбачені розділом VI та розділом VII ЦПК України. Розгляд питання про розподіл судових витрат закінчується ухваленням судом додаткового рішення, що передбачено ст. 270 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

22 березня до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група КМ-Букс , поданий представником - Сисовим Владиславом Сергійовичем, згідно якого адвокат просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що адвокат Руденко В.Б. умисно не повідомив сторони про подання заяви, чим обмежив позивача у праві на захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України судове рішення має відповідати, в тому числі, на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Повертаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст. 183 ч. 2 абз. 2 ЦПК України заявником до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано доказів надіслання (надання) заяви іншим учасникам справи.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним судовим рішенням, виходячи на наступного.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, заява про ухвалення додаткового рішення має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які встановлені ст.175 ЦПК України.

Застосування судом першої інстанції положень ст. 183 ЦПК України є помилковим та безпідставним, оскільки норми даної статті передбачають вимоги до форми та змісту заяви з процесуальних питань, а не вимоги до форми та змісту заяви про розподіл судових витрат.

Таким чином, повернення заяви про розподіл судових витрат без розгляду з підстав ненадання доказів на підтвердження направлення учасникам справи копії заяви та доданих матеріалів, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо повернення заяви без розгляду є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому, відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 рокускасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

В.А. Нежура