Ухвала

від 15.04.2021 по справі 2-2819/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-2819/11

Провадження № 4-с/947/31/21

УХВАЛА

15.04.2021

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., за участю секретаря Поведьонкова І.А. розглянувши у судовому засіданні cкаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -

ВСТАНОВИВ :

До Київського районного суду м. Одеси 02.03.2021 року звернувся ОСОБА_1 зі скаргою про визнання бездіяльності Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65008, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 42) щодо відмови у знятті арешту з нерухомого майна у виконавчому провадженні № 27612111 накладеного постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 02.09.2011 року і у виконавчому провадженні № 41787819 накладеного постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 26.01.2014 року незаконною та зобов`язання Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття вказаних арештів у виконавчих провадженнях №27612111 та №41787819 з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Вимоги обґрунтовані тим, що арешти було накладено на все нерухоме майно боржника у виконавчих провадженнях щодо виконання судового рішення у справі 2-2819/11 за виконавчими документами від 27.05.2011 року виданими Київським районним судом м. Одеси про стягнення на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів, та які не було скасовано (знято) незважаючи на закінчення виконавчих проваджень № 27612111 ще у 26.06.2013 р. та №41787819 у 23.06.2016 р.

Суб`єкт оскарження подав письмові заперечення на скаргу якою пояснив, що відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження , боржником не надано відомостей сплати боргу, судового збору та витрат виконавчого провадження у виконавчих провадженнях № 27612111 та № 41787819, тому у Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні підстави для зняття арешту, які були накладені у виконавчих провадженнях № 27612111 та № 41787819.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Пінчук В.В. подано письмові пояснення на заперечення органів ДВС, в яких вказано на те, що підставою для завершення виконавчих проваджень була відсутність будь-якого майна у боржника у зв`язку з чим, виконавчі листи по зазначених виконавчих провадженнях були повернуті Стягувачу. В свою чергу, останній не подав виконавчі листи по зазначеним ВП повторно до сьогоднішнього дня, що констатує про фактичну втрату інтересу Стягувача до виконання судового рішення.

З моменту завершення виконавчого провадження №27612111 пройшло майже 8 (вісім) років, за № 41787819 5 (п`ять) років. До цього часу Стягувач не реалізував свого права на примусове виконання судового рішення.

В свою чергу, у виконавчих провадженнях відсутні будь-які витрати органів виконавчої служби пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, жодних доказів на підставу таких заперечень, які б вказували на зворотне не додано.

Стягувачем не надано заперечень.

Розглянувши скаргу та матеріали суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ Про виконавче провадження , Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

А згідно правової позиції Великої палати у справі № 2540/3203/18 Постанова від 11 березня 2020 року Виконавчий збір є винагородою, що стягується за фактичне виконання виконавчого документа.

Разом з тим, варто зазначити що зазначені Постанови про арешти нерухомого майна винесені та накладені за відсутності нерухомого майна божника. Згідно законодавства про виконавче провадження арешт на майно накладається органами виконавчої служби після його виявлення у боржника.

Враховуючи вказані обставини бездіяльності Стягувача щодо подання виконавчого листа повторно або відновлення виконавчого провадження протягом значного та тривалого часу, відсутності відкритих виконавчих проваджень, відсутності майна у боржника - наявність обтяження на майно накладеного органами ДВС у зазначених виконавчих провадженнях є безпідставною, тому бездіяльність органу ДВС є протиправною, отже вважає, що скарга повинна бути задоволена.

Разом з тим, адвокатом вказано на те, що згідно ст.10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державним реєстратором є: державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.11 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Отже, арешт може бути знятий безпосередньо або як за рішенням державного виконавця або на підставі судового рішення про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно (тобто зняття арешту).

На підставі зазначеного судом встановлено 18.03.2011 р. Київським районним судом м. Одеси у справі №2-2819/11 ухвалено рішення про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит грошових коштів, яке набрало законної сили 29.03.2011 року.

27.05.2011 року Київським районним судом м. Одеси на виконання даного рішення видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів. На примусовому виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (наразі Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) згідно АСВП перебували виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів №2-2819/2011 від 27.05.2011 вид. Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОФ ПАТ Банк Фінанси та Кредит , грошових коштів у розмірі 558072,59 грн. та з примусового виконання виконавчого листа №2-2819/2011 від 27.05.2011 виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОФ ПАТ Банк Фінанси та Кредит , грошових коштів 910, 00 грн.

У виконавчому провадженні №27612111 та №41787819 Постановами Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (наразі Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) винесено Постанову про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 02.09.2011 року у ВП №27612111 та Постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 26.01.2014 року у ВП 41787819.

05.09.2011 року арешт у ВП №27612111 зареєстровано за реєстраційним номером обтяження 11575190, а 28.04.2014 року арешт у ВП41787819 зареєстровано за номером запису про обтяження 5499240.

26.06.2013 року у ВП №27612111 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження (стара редакція закону) , а 23.06.2016 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження (стара редакція закону) у ВП №41787819.

Згідно відповіді Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.08.20 р. №26588, у відповідності до Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями №699/30567 від 09.06.2017 року, зазначені виконавчі провадження в наступний час знищено.

Згідно обставин справи судом встановлено, що виконавчі провадження закінчено, знищено та не відновлено, після закінчення виконавчих проваджень повторно виконавчі листи до виконання не пред`являлись. Таким чином, бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо відмови у знятті арештів є незаконною, що порушує права та інтереси ОСОБА_1 на підставі наступного.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з чч.35 ст.59 Закону України Про виконавче провадження в разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV Про виконавче провадження (тут і далі - у редакції, чинній на момент накладення арешту ; далі - Закон № 606-ХІV) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Положеннями статті 52 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається насамперед на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно зі статтею 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Правове регулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється положеннями статей 48, 50, 56 та 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження .

Верховний Суд розглядаючи питання ефективності захисту порушеного права особи на майно якого у рамках виконавчого провадження накладено арешт у постанові від 28.10.2020 року по справі 3204/2494/20 зазначив, що позивач який є боржником перед банком, є стороною виконавчого провадження. У п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 №6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 зазначено наступний правовий висновок:

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Отже, при розгляді даної скарги суд враховує наступне:

ОСОБА_1 є стороною виконавчих проваджень № 27612111 та №41787819, а тому має право звернутись із скаргою на дії,бездіяльність або рішення виконавця в рамках даних виконавчих проваджень.

Під час здійснення вказаних виконавчих проваджень на все нерухоме майно ОСОБА_1 як боржника були зареєстровані (накладені) обтяження - арешти, які не були скасовані після закінчення виконавчих проваджень.

З моменту закінчення виконавчих проваджень пройшло більше трьох років, тобто строк визначений Законом України Про виконавче провадження як в редакції, яка діяла на момент закриття виконавчого провадження та і згідно нової редакції Закону, на звернення стягувача з новою заявою про поновлення виконавчого провадження або повторного пред`явлення до виконання сплив.

Факт обтяження власності ОСОБА_1 суперечить принципам непорушності права власності, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Відсутність відкритих виконавчих проваджень, та сплив трьох років після закриття зазначених виконавчих проваджень свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії зазначених арештів накладених на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Отже на думку суду, зазначене є підставою для визнання бездіяльності Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 65008, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 42 щодо відмови у знятті арештів накладених на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 незаконною та зобов`язання Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття (скасування) арештів накладених на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : номер обтяження № 11575190 у виконавчому провадженні №27612111 накладеного на підстави постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.09.2011 р. та номер обтяження 5499240 у виконавчому провадженні №41787819 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2014 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 261,353,354, 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо відмови у знятті арештів з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях №27612111 та №41787819 та скасувати постанову про арешту майна боржника та заборони його відчуження від 2.09.2011р. у ВП №27612111 та постанову про арешту майна боржника та заборони його відчуження від 26.01.2014р. у ВП №41787819 винесені Першим Малиновсвьким відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях №27612111 та №41787819.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.