Ухвала

від 28.04.2021 по справі 2-2819/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-2819/11

Провадження № 4-с/947/8/21

УХВАЛА

28.04.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.,

за участю:

представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , про визнання бездіяльності державного виконавця, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

23.12.2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на дії Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та кредит , про визнання бездіяльності державного виконавця, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, в якій скаржник просить суд:

- визнати бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту з всього нерухомого майна належного ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження №ВП 41805972 незаконною;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 27.01.2014 року винесену в рамках виконавчого провадження №41805972;

- зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії зі зняття арешту зі всього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження №ВП 41805972.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаної скарги було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 24.12.2020 року вказану скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

01.03.2021 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено залучити до участі по справі в якості заінтересованої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал .

В подальшому представником Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал було подано до суду відзив на скаргу, в яких представник вважав скаргу необґрунтованою та безпідставною.

В судовому засіданні 28.04.2021 року представник скаржника підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи швидкоплинність процесу із розгляду даної категорії справ, а також положення ст. 450 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд даної скарги за відсутності нез`явившихся осіб.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №2-2819/11 за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі філії Одеське регіональне управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про повернення кредиту, за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до ПАТ Банк Фінанси та Кредит про визнання недійсними кредитного договору та договору застави, про визнання частково недійсними договору поруки та додаткової угоди.

За наслідком розгляду вказаної справи, 18 березня 2011 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення суду, яким позов задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі Одеське регіональне управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованість по кредитному договору №24к-82 від 15 серпня 2008 року станом на 7 квітня 2010 року у розмірі 558 072 гривень 59 копійок, у тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 41 210,40 доларів США (еквівалент 326 798 гривень 47 копійок - по курсу НБУ 7,93 гр. за 1 дол. США), заборгованість по процентам за користування кредитом 6 935,76 доларів США (еквівалент 55 000 гривень 58 копійок - по курсу НБУ 7,93 гр. за 1 дол. США), заборгованість по сплаті щомісячних комісій 2 935 гривен 07 копійок, пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів 21 220,82 доларів США (еквівалент 168 281 гривня 10 копійок - по курсу НБУ 7,93 гр. за 1 дол. США), пеня за несвоєчасну сплату щомісячних комісій 5 039 гривень 37 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі Одеське регіональне управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит судові витрати у розмірі 1 700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього 1 820 гривень, з кожного по 910 гривень. Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до ПАТ Банк Фінанси та Кредит про визнання недійсними кредитного договору та договору застави, про визнання частково недійсними договору поруки та додаткової угоди - залишено без задоволення.

Рішення суду набрало законної сили 29 березня 2011 року.

На виконання зазначеного рішення суду, Київським районним судом м. Одеси 27 травня 2011 року видано виконавчий лист №2-2819/11.

У відповідності до листа Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.08.2020 року за №26585 вбачається, що на підставі зазначеного виконавчого листа, 27.01.2014 року вказаним відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження ВЕ №41805972.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових парв на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №228491862 від 17.10.2020 року вбачається, що на майно боржника ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , 28.02.20214 року зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, за №4823969, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесеної державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби ОМУЮ 27.01.2014 року в рамках виконавчого провадження ВП №41805972.

У відповідності до вищевказаного листа від 10.08.2020 року за №26585 вбачається, що виконавче провадження ВП №41805972 закінчено на підставі постанови від 23.06.2014 року на підставі п.10 ст.49 Закону України Про виконавче провадження .

У відповідності до п.10 ст.49 Закону України Про виконавче провадження , в редакції діючій станом на момент винесення вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає закінченню у разі зокрема направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

На підставі вищевказаної постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ - виконавчий лист №2-2819/2011, виданий 27.05.2011 року Київським районним судом міста Одеси стосовно ОСОБА_1 було скеровано за підсудністю до ВДВС Гайсинського РУЮ Вінницької області.

У відповідності до листа Гайсинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 16.12.2020 року за №14983/17.4-25/4, виконавче провадження №47463512 з примусового виконання виконавчого листа №2-2819/2011, виданого 27.05.2011 року Київським районним судом міста Одеси стосовно ОСОБА_1 , завершено 30.06.2015 року на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у відповідності до п.4 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , яка в редакції діючій станом на момент винесення вказаної постанови передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Як вбачається з поданих до суду доказів та не спростованих зі сторони стягувача обставин, наразі відсутнє відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2819/2011, виданого 27.05.2011 року Київським районним судом міста Одеси стосовно ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 16.11.2020 року ОСОБА_1 з урахуванням відсутності відкритих виконавчих проваджень та завершення виконавчого провадження ВП №41805972, звернувся до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про скасування арешту накладеного на його майно на підставі постанови від 27.01.2014 року винесеної в рамках вказаного виконавчого провадження.

Однак, листом Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.11.2020 року за №38181 ОСОБА_1 відмовлено у скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №41805972, з підстав відсутності інформації про виконання боржником зобов`язань за виконавчим документом.

У зв`язку з чим, боржник - ОСОБА_1 звернувся до суду з цією скаргою.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.35 ст.59 Закону України Про виконавче провадження в разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент накладення арешту; далі - Закон № 606-ХІV) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 57 Закону № 606-ХІV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Правове регулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється положеннями статей 48, 50, 56 та 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження .

Верховний Суд розглядаючи питання ефективності захисту порушеного права особи на майно якого у рамках виконавчого провадження накладено арешт у постанові від 28.10.2020 року по справі 3204/2494/20 зазначив, що позивач який є боржником перед банком, є стороною виконавчого провадження. У п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 №6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 зазначено наступний правовий висновок:

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження №41805972, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження.

Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно ОСОБА_1 як боржника було накладено арешт, який не було скасовано після закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається за наслідком закриття виконавчого провадження ВП №41805972, виконавчий лист було пред`явлено до виконання до Гайсинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), яким в свою чергу виконавче провадження ВП №47463512 завершено 30.06.2015 року на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у відповідності до п.4 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

Одночасно судом враховується, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 29.03.2021 року зобов`язано Гайсинський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про обтяження №9833914 - житлового будинку по АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні №47463512.

З моменту повернення виконавчого листа пройшло майже шість років, тобто строк визначений Законом України Про виконавче провадження , в редакції, яка діяла на момент закриття виконавчого провадження - три роки, на звернення стягувача з новою заявою про поновлення виконавчого провадження сплив.

Також судом враховується, що постановою Одеського апеляційного суду від 31.03.2021 року по справі № 2-2819/11, апеляційну скаргу адвоката Пінчук Вікторії В`ячеславівни в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони на правонаступника у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-2819/11 - відмовлено.

Факт обтяження власності ОСОБА_1 є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи встановлені обставини, відсутність відкритого виконавчого провадження, сплив трьох років після закриття виконавчого провадження свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, за наслідком чого суд доходить висновку про часткову обґрунтованість скарги ОСОБА_1 та наявність правових підстав для визнання бездіяльності Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту з нерухомого майна належного ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження № 41805972 постановою від 27.01.2014 року незаконною та зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 41805972, накладеного на підставі постанови від 27.01.2014 року. Стосовно вимоги про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника, суд вважає не підлягаючою до задоволення, оскільки скаржником не доведено протиправність винесення вказаної постанови про арешт майна боржника, а порушене право скаржника поновлене шляхом зобов`язання державної виконавчої служби вчинити відповідні дії зі зняття арешту у порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 84, 89, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , про визнання бездіяльності державного виконавця, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту з нерухомого майна належного ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження № 41805972 постановою від 27.01.2014 року незаконною .

Зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) здійснити дії зі зняття арешту з майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №41805972, на підстав постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2014 року.

У задоволенні решти вимог скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Калініченко Л. В.