Постанова

від 14.04.2021 по справі 904/3107/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021 м. Дніпро Справа № 904/3107/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 у справі № 904/3107/19 (суддя Манько Г.В.), повний текст ухвали складено 01.06.2020

за скаргами Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро

на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Дніпро

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЗВ-Київ , м. Київ

до Акціонерного товариства Українська залізниця , в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро

про стягнення 385527,25 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог, скарг та ухвали суду першої інстанції.

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АЗВ-Київ (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця , в особі Регіонального філії акціонерного товариства Українська залізниця (відповідач) 334395,84 грн - основного боргу за додатковою угодою № 1 від 29.12.2017 до договору поставки № ПР/НХ-1723/НЮ від 06.02.2017, 165,82 грн - пені, 14182,05 грн - 3% річних, 36783,54 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки в частині здійснення оплати за поставлений позивачем товар (шурупи колійні).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3107/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість 334395,84 грн, пені 165,82 грн, 3% річних 13879,72 грн, інфляційні втрати 36783,54 грн, витрати на професійну правничу допомогу 7893,80 грн, судовий збір 5778,37 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

27.01.2020 відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою від 23.01.2020 на дії та бездіяльність державного виконавця та просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. щодо винесення постанови у виконавчому провадженні № 60538442 про поновлення вчинення виконавчих дій від 14.01.2020;

- скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. щодо винесення постанови у виконавчому провадженні № 60538442 про поновлення вчинення виконавчих дій від 14.01.2020.

20.02.2020 відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою від 18.02.2020 на дії та бездіяльність державного виконавця та просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60538442 про арешт коштів боржника від 10.02.2020 та скасувати постанову про арешт коштів боржника;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/3107/19 від 03.10.2019 стягувачу без виконання на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ;

- та зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. винести постанову про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2019 по справі № 904/3107/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 в задоволенні скарг Акціонерного товариства Українська залізниця , в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця від 23.01.2020 та від 18.02.2020 - відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою суду відповідач оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду з мотивів неправильного застосування норм матеріального та допущеним порушенням норм процесуального права, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності обставинам справи висновків, викладених в ухвалі суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ про заборону вчинення виконавчих дій, допустивши при цьому вільне тлумачення такої норми.

На думку апелянта вказаною нормою п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про визнання такими, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 02.10.2019 № 145-ІХ (ділі - Закон № 145-ІХ), встановлена пряма заборона вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором.

Апелянт акцентує увагу колегії суддів на тому, що при постановленні оскаржуваної ухвали по даній справі, суд першої інстанції керувався листом Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України від 24.12.20219 № 3336-11.4.3-19, за змістом якого не заборонено вчиняти виконавчих дії щодо стягнення грошових коштів з підприємств, що входять до переліку затвердженого Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації . Вказаний лист не є законодавчим або нормотворчим актом та носить виключно роз`яснювальний характер, що в свою чергу виключає можливість його застосування при вирішенні справи по суті.

Суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2019 ВП № 60538442 прийнята після набрання чинності Законом № 145-ІХ, чим допущено порушення п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону та п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

З урахуванням вищевикладеного апелянт з урахуванням уточнень до апеляційної скарги від 08.09.2020 (вх. № 7259/20 від 08.09.2020) просить суд:

- скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 по справі № 904/3107/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця на дії та бездіяльність державного виконавця у повному обсязі;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60538442 про поновлення вчинення виконавчих дій від 14.01.2020;

- скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю . в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60538442 про поновлення вчинення виконавчих дій від 14.01.2020;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60538442 про арешт коштів боржника від 10.02.2020 та скасувати постанову про арешт коштів боржника;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/3107/19 від 03.10.2019 стягувачу без виконання на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ;

- зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. винести постанову про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2019 по справі № 904/3107/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

3. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 по справі № 904/3107/19- залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29 .0 7.2020 відкрито апеляційне провадження по справі № 904/3107/19. Розгляд справи призначено на 08.09.2020.

08.09.2020 розгляд справи № 904/3107/19 відкладався до 29.09.2020.

За заявою АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020 зупинено провадження по справі № 904/3107/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/12809/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 поновлено апеляційне провадження по справі № 904/3107/19. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.04.2021.

14.04.2021 у судовому засіданні по справі оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 позов ТОВ АЗВ-Київ задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 334395,84 грн, пені у сумі 165,82 грн, 3% річних у сумі 13879,72 грн, інфляційні втрати у сумі 36783,54 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7893,80 грн та судовий збір у сумі 5778,37 грн.

03.10.2019 на виконання рішення у справі № 904/3107/19 видано наказ.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 по справі № 904/3107/19 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.04.2020 відмовлено АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 по справі № 904/3107/19.

08.11.2019 державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. винесено постанову ВП № 60538442 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області виданого 03.10.2019 по справі № 904/3107/19 (а. с. 36 т 2) .

08.11.2019 державним виконавцем також винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 39889,71 грн (10% від суми боргу) та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на проведення виконавчих дій у сумі 173,35 грн (а. с. 8-11, 37 т 2).

12.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з поновленням судом строку боржнику для подання апеляційної скарги на рішення.

14.01.2020 на підставі заяви стягувача про поновлення виконавчого провадження державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. винесено постанову ВП № 60538442 про поновлення вчинення виконавчих дій (а. с. 7 т 2).

10.02.2020 державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. прийнято постанову про арешт коштів боржника при виконанні наказу № 904/3107,19, виданого 03.10.2019. Накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонео законом та належать АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 438960,15 грн (а. с. 38 т 2) .

Постановою державного виконавця від 19.02.2020 закінчено виконавче провадження ВП № 60538442 з примусового виконання наказу № 904/3107/19 виданого 03.10.2019 в зв`язку з виконанням рішення у повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарг на дії державного виконавця заявник, з посиланням на приписи Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень), яким зазначено, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, вважає дії державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій та накладення арешту на кошти боржника неправомірними.

Вищевказані обставини і є предметом оскарження у даній справі.

5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції погоджується з ухвалою суду та відхиляє доводи апеляційної скарги.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням обставин справи в їх сукупності апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спір у даній справі виник з підстав неправомірного, на думку відповідача, не застосування державним виконавцем приписів п . 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ від 02.10.2019 стосовно заборони вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Зокрема спірним є питання про поширення зазначеної заборони на стягнення грошових коштів боржника.

Як визначено ст . 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч . 1 ст . 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч . 1 ст . 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п . 1 ч . 2 ст . 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі № 3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги ст . 3, 8, ч . 1, 2 ст . 55, ч. 1, 2 ст . 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

20.10.2019 набрав чинності Закон України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (далі - Закон № 145-ІХ).

Відповідно до п . 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Cистемний аналіз змісту даної норми разом з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону № 145-ІХ, свідчить про їх спрямування на необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто вказаною нормою Закону № 145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти , що узгоджується з положеннями чинного законодавства України, а також відповідає меті та суті Закону № 145-ІХ.

Аналогічні висновки щодо застосування п . 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону № 145-ІХ викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 по справі № 910/12809/19 та ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/13346/18 та від 29.04.2020 у справі № 910/6948/19, у яких Суд визнав очевидними і такими, що не викликають розумних сумнівів висновки судів про можливість вчинення виконавчих дій стосовно Акціонерного товариства Українська залізниця щодо стягнення грошових коштів .

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає помилковим посилання апелянта на те, що передбачена п . 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ можливість проводити виконавчі дії стосується лише стягнення тих грошових коштів і товарів, які були передані у заставу за кредитними договорами, оскільки положення щодо заборони вчинення виконавчих дій, передбаченої п . 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 145-ІХ слід застосовувати таким чином, що така заборона не поширюється на стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені.

При цьому Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій .

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У даній справі, колегія суддів не вбачає підстав передбачених Законом України Про виконавче провадження для повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Також, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду не виявила підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, оскільки державний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не довів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування оскаржуваного судового рішення .

З огляду на викладене Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для відмови у задоволенні скарг відповідача по справі .

Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного відповідачем рішення, колегією суддів не виявлено.

Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

7. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 .0 5.2020 по справі № 904/3107/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 . 04.2021.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

А.Є. Чередко