Рішення

від 20.04.2021 по справі 140/1025/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1025/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПОЛ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮПОЛ УКРАЇНА» (далі - ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2020 №00001790402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2020 позивач отримав акт перевірки від 11.09.2020 № 12281/03-20-04-02/42060952, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.10.2020 №00001790402, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 177 520 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 380 грн.

Позивач не погоджується з висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що бюджетне відшкодування задеклароване товариством внаслідок придбання обладнання (екструзійна лінія моделі SHF та змішувач ПВХ пластифікату з нагрівом та охолодженням моделі SHCM) загальною вартість 841 336,58 грн., в т.ч. ПДВ на суму 168 267,00 грн., з метою використання його в межах господарської діяльності. Придбане обладнання ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» відобразило на рахунку 15 Капітальні інвестиції у січні 2019 року вартістю 868 400,61 грн. з урахуванням додаткових витрат на митне оформлення та транспортні послуги.

Товариство вважає, що понесені платником витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 Капітальні інвестиції , цей платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування. При цьому, право на бюджетне відшкодування не пов`язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 Основні засоби .

Як вбачається з доводів в акті перевірки, висновки про заниження податкових зобов`язань та завищення суми бюджетного відшкодування зроблені з тих підстав, що придбане (імпортоване) обладнання ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» фактично не використовує в оподатковуваних операціях, що свідчить про невикористання його у господарській діяльності. Однак такі доводи відповідача позивач вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки придбане обладнання відповідає змісту такому виду його господарської діяльності як виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас. Відтак, товариство переслідувало ділову мету та понесло зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання правових наслідків, обумовлених таким правочином, а тому донараховані суми податкових зобов`язань є безпідставними та помилковими, у зв`язку з чим просить визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 відкрито провадження у справі, судовий розгляд якої призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 12.02.2020 вих. №362/03-20-20 представник відповідача з позовними вимогами не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за період червень 2018 року - червень 2020 року ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не декларувало суми ПДВ у розділі І Податкові зобов`язання , отже неочікуваного економічного ефекту платником не досягнуто. Відтак, фактично імпортоване обладнання не використовувалось ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» у господарській діяльності підприємства та не призводило до декларування платником податкових зобов`язань та відображення оподатковуваних операцій, які спрямовані на отриману доходу.

ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» вищезазначене імпортоване обладнання передало на відповідальне зберігання до ТОВ «Пластмакс» на безоплатній основі, який є пов`язаною особою з платником, оскільки директор та засновник ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» є засновником (100 % внеску) ТОВ «Пластмакс» .

На думку представника відповідача, придбане обладнання не використано товариством в оподатковуваних операціях, не понесено інших витрат на його обслуговування, що свідчить про невикористання його в господарській діяльності, а тому відсутній позитивний економічний ефект від його придбання.

Згідно ІТС Податковий блок встановлено, що станом на 11.09.2020 ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не подано до податкового органу повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, що свідчить про відсутність ведення господарської діяльності ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» .

Крім того, згідно поданої позивачем декларації з податку на прибуток за 2019 рік, яка подана 17.02.2020 вбачається, що будь-якого доходу від будь-якої діяльності протягом 2019 року позивач не отримував, що ще раз підтверджує, що будь-якої діяльності, в тому числі і з використанням придбаного обладнання для обробки пластмаси, промислового використання, екструдерів позивач не здійснював. До того ж, станом на 12.02.2021 декларація з податку на прибуток за 2020 рік позивачем взагалі не подана, що також свідчить про відсутність діяльності з метою отримання доходу. Також зазначає, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» анульовано за рішенням контролюючого органу 09.07.2020 по причині 23 - надання декларацій про відсутність поставок.

Звертає увагу на те, що позивач за останній звітний період липень 2020 року подав декларацію з ПДВ з нульовими показниками, суми податкових зобов`язань по сформованому податковому кредиту, який не використаний платником в господарській діяльності на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ в рядку 4.1 декларації не задекларовані.

Станом на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ на балансі ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» обліковувалась екструзійна лінія та змішувач ПВХ вартістю 868 400,61 грн. При імпорті вказаного обладнання у січні 2019 року товариством сплачені суми ПДВ митним органам були включені до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Даний факт підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за червень 2020 року, яка була надана під час проведення документальної невиїзної перевірки. Вважає, що на дату проведення перевірки у платника виникає безумовне зобов`язання нарахувань з податку на додану вартість на всі активи, суми ПДВ при придбанні яких у попередніх звітних періодах було включено до складу податкового кредиту, та які рахувались у нього на балансі.

Як вбачається із декларації за липень 2020, яка подана 18.08.20 рядок 4.1 декларації (податкові зобов`язання) заповнений не був, чим було порушено п. 184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України.

Про необхідність визначення податкових зобов`язань з ПДВ за результатами анулювання платником ПДВ Луцьким управлінням було повідомлено позивача листом від 23.07.2020 про надання пояснень та їх документального підтвердження , який останнім був отриманий 30.07.2020. Однак будь-яких пояснень та документів на даний лист позивачем не надано, так само як і не подано декларацію, в якій визначено умовний продаж по основних засобах, які перебувають на балансі підприємства на момент анулювання реєстрації платником ПДВ.

З врахуванням вищевикладеного вважає, що за результатами перевірки було правомірно зроблено висновок про заниження ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» суми податкових зобов`язань по декларації за червень 2020 року у зв`язку з невизначенням податкових зобов`язань по придбаному обладнанню для обробки пластмаси, промислового використання, екструдерів, яке рахувалось у позивача на балансі на момент анулювання реєстрації платником ПДВ, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 22.02.2021 представник позивача не погоджується з доводами представника відповідача у відзиві з підстав, зазначеним у позові. Додатково повідомляє, що той факт, що директор та засновник ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» є засновником (100%) внеску ТОВ «Пластмакс» жодним чином не впливає на правомірність заявленого бюджетного відшкодування позивачем. Факт укладення договору відповідального зберігання між юридичними особами, які мають спільного засновника жодним чином не свідчить про фіктивний характер такого правочину. Крім того, суми заявленого бюджетного відшкодування були сформовані за результатами імпортованих господарських операцій, а не операцій по відповідальному зберіганню обладнання.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Норми чинного законодавства не передбачають відсутність права платника податків внаслідок анулювання реєстрації платником ПДВ на повернення раніше заявлених сум бюджетного відшкодування за господарськими операціями, які здійснювалися до такого анулювання та під час наявності у такого платника статусу платника ПДВ.

Враховуючи той факт, що суми ПДВ, сплачені при імпорті обладнання були заявлені до бюджетного відшкодування за результатами останнього звітного періоду перед анулюванням реєстрації платником цього податку, тому ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не мало обов`язку нараховувати умовні податкові зобов`язання на екструзійну лінію та змішувача ПВХ вартістю 868 400,61 грн., та відповідно не було зобов`язане подавати таку декларацію.

Анулювавши реєстрацію платника податку на додану вартість, контролюючий орган позбавив позивача у підтвердженні права на мирне володіння його майном, що призводить до втрат у господарській діяльності позивача та не узгоджується із закріпленими у правовій державі принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Також представник позивача зазначає, що жодних запитів чи листів від ГУ ДПС у Волинській області, в тому числі і листа від 23.07.2020 № 18146/10/03-20-55-04 з вимогами визначити податкові зобов`язання з ПДВ по умовному продажу на адресу ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не надходило. А про існування даного листа позивач дізнався лише із відзиву ГУ ДПС у Волинській області на позовну заяву.

Із наданих до відзиву документів неможливо перевірити коли надсилався, та чи взагалі надсилався на адресу ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» лист від 23.07.2020 № 18146/10/03-20-55-04, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази надіслання такого листа.

Копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яке прикріплене до спірного листа не може бути доказом вручення будь-якого відправлення у зв`язку з відсутністю трек-номера відправлення та відмітки відділення поштового зв`язку.

На підставі наведеного вважає доводи, викладені у відзиві безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на відповідь на відзив від 25.02.2020 представник відповідача вказує на те, що підставою анулювання реєстрації платником ПДВ стало подання контролюючому органу протягом 12 місяців декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів за період з 01.06.2019 по 31.05.2019.

Вважає, що позивач не спростував факт невикористання імпортованого обладнання у господарській діяльності. Враховуючи той факт, що обладнання було імпортоване у січні 2019 року, а анулювання реєстрації платником ПДВ мало місце 09.07.2020, тому на думку представника відповідача позивач так і не реалізував намір використати придбане обладнання в господарській діяльності. Крім того, про це свідчать подані позивачем декларації з ПДВ та податку на прибуток, де відсутні будь-які податкові зобов`язання та доходи від господарської діяльності, що ще раз підтверджує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

На підтвердження надсилання та належного вручення позивачу листа від 23.07.2020 № 18146/10/03-20-55-04 додає до заперечення копію зворотнього боку повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з трек-номером.

На підставі наведеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У додаткових поясненнях від 19.03.2021 представник позивача зазнає на відсутність у відповідача належних доказів вручення товариству згаданого листа від 23.07.2020 № 18146/10/03-20-55-04, оскільки не містять жодної інформації який саме документ надсилався позивачу та кому саме він вручений. Крім того, на адвокатський запит УДППЗ «Укрпошта» листом від 12.03.2021 № 07-16-76 повідомила, що інформація про рекомендований лист №4302702240361 у системі відстеження автоматизованої системи реєстрації та контролю пересилання реєстрованої пошти відсутня. Причиною відсутності інформації може бути неправильно зазначений номер поштового відправлення у запиті або ж закінчення терміну (шість місяців) зберігання інформації про поштове відправлення.

Відтак, доводи податкового органу про факт направлення та отримання даного листа посадовими особами ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» вважає безпідставними та недоведеними, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

З 31.08.2020 по 04.09.2020 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ42060952) з питань правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість за червень 2018 року, січень 2019 року, травень 2019 року, червень 2020 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2020 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2020 № 12281/03-20-04-02/42060952.

Актом перевірки встановлено порушення вимог пп. 14.1.36, п.п. 14.1.231, п. 14.1 ст.14, п. 44.1, п.187.1 ст.187, абз 2 п.188.1 ст.188 , п. 189.1 статті 189, п. 198.5 статті 198, абз. б п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст.1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» , затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186, та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289 із змінами і доповненнями, що призвело до заниження ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» суми податкових зобов`язань по декларації за червень 2020 року в розмірі 177 520 грн., в результаті чого платником завищено суму бюджентого відшкодування ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку по декларації за червень 2020 року в розмірі 177 520 грн.

Позивач не погодився з такими висновками акта перевірки та подав на нього заперечення, однак ГУ ДПС у Волинській області листом від 22.10.2020 відмовило у задоволенні таких заперечень.

На підставі даного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.10.2020 №00001790402, яким встановило завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 177 520 грн. та застосувало штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 380 грн.

ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» оскаржило спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 18.12.2020 № 35726/6/99-00-06-02-03-06 відмовила у задоволенні скарги, а оскаржуване рішення залишила без змін.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

За правилами пункту 200.5 статті 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Вiдповiдно до Інструкцiї про застосування Плану розрахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов`язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30 листопада 1999 року № 291 (зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 21 грудня 1999 року за № 893/4186; у редакцiї, чиннiй на час виникнення спiрних вiдносин), збiльшення зазнаних витрат на придбання або створення матерiальних та нематерiальних необоротних активiв вiдображається за дебетом рахунку 15 «Капiтальнi iнвестицiї» , а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (введення в дiю, прийняття в експлуатацiю придбаних або створених нематерiальних активiв тощо).

Водночас рахунок 10 «Основнi засоби» призначено для облiку й узагальнення iнформацiї про наявнiсть та рух власних або отриманих на умовах фiнансової оренди об`єктiв i орендованих цiлiсних майнових комплексiв, якi вiднесенi до складу основних засобiв, а також об`єктiв iнвестицiйної нерухомостi.

Відтак, платники податку мають право на бюджетне вiдшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового облiку податковий кредит нарахований внаслiдок придбання або спорудження (будiвництва) основних фондiв (основних засобiв, у тому числi iнших необоротних матерiальних активiв та незавершених капiтальних iнвестицiй у необоротнi капiтальнi активи). Зарахування на баланс основних засобів може бути відображене за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у разі введення основних фондів в експлуатацію, а право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Таким чином, якщо зазнані платником витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» , цей платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування.

Вищенаведений правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15.10.2019 у справі №803/3519/15, від 21.03.2019 у справі №804/3654/16, від 28.05.2019 у справі №813/805/15.

З матеріалів справи слідує, що 17.07.2020 ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість №9170828091 за червень 2020 року, де у рядку 16 декларації відобразило від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 177 520 грн. Відповідно до рядків 20.2, 20.2.1 даної декларації підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку сума 177 520 грн.

Крім того, позивач надіслав контролюючому органу заяви від 17.07.2020 про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обробку реєстраційної суми правонаступника (Д4), де продубльована сума бюджетного відшкодування з рядка 20.2.1 у розмірі 177 520 грн.

В ході проведення документальної невиїзної перевірки встановлено, що ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» до бюджетного відшкодування за червень 2020 року включено: суму ПДВ, сплачену на при ввезенні (імпорті) обладнання на митну територію України у січні 2019 року в сумі 168267 грн.; суму ПДВ, сплачену за транспортно-експедиційні послуги при організації перевезення імпортованого обладнання в розмірі 9249 грн. від ТОВ «ПРОФІ КАРГО СЕРВІС» ; суму ПДВ, сплачену за послуги з обробки даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа юридичної особи послуг обробки даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа юридичної особи в сумі 4 грн. від ТОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ «УКРАЇНА» .

Судом встановлено, ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» у січні 2019 року імпортувало на митну територію України обладнання для обробки пластмаси, промислового використання, екструдери: екструзійна лінія моделі SHF - 75 для виробництва жорсткої та м`якої ПВХ плівки (1 шт.) та змішувач ПВХ пластифікату з нагрівом та охолодженням моделі SHCM-1340 (1 шт.).

Сплачене ПДВ митним органам при імпорті обладнаня у січні 2019 року ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» віднесено до складу податкового кредиту по декларації за січень 2019 року в сумі 168 267 грн.

Доставку товару здійснював ТОВ «Профі карго сервіс» , вартість наданих послуг з транспортно-експедиторського обслуговування становить 128244,69 грн., в т.ч. ПДВ - 9249,09 грн. Дані витрати ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» було розподілено пропорційно до вартості придбаних основних засобів: на екструзійну лінію - 31108,35 грн., грн. та на змішувач ПВХ- 18137,09 грн.

Придбане обладнання ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» відобразило на pax. 15 Капітальні інвестиції у січні 2019 року вартістю 868 400,61 грн. у кільксті 2 од. (екструзійна лінія моделі SHF-75 змішувач ПВХ моделі SHCM-1340).

ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» відповідно до свідоцтва № 200393598 було платником ПДВ із 01.06.2018 року. Станом на момент проведення перевірки рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 09.07.2020 № 148/03-20-04 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» у зв`язку з тим, що платник подає контролюючому органу податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з 01 червня 2019 року по 31 травня 2020 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Як зазначено в акті перевірки, згідно даних ЄРПН за період з червня 2018 року по червень 2020 року ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не декларувало суми ПДВ у розділі І Податкові зобов`язання . У зв`язку з цим податковий орган дійшов висновку, що фактично імпортоване обладнання не викорстовувалось ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» у господарській діяльності підприємства та не призводило до декларування платником податкових зобов`язань та відображення оподатковуваних операцій, які спрямовані на отримання доходу.

ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» вказане імпортоване обладнання передало на відповідальне зберігання до ТОВ «Пластмакс» згідно договору про відповідальне зберігання №1 від 25.01.2019. Зберігання здійснюється за цим договором на складі зберігача ТОВ «Пластмакс» , який знаходиться з адресою: Волинська область. Луцький р-н, с. Великий Омеляник, вул Набережна 1. Зберігач надає послуги щодо зберігання товару на безоплатній основі.

Перевіркою встановлено, що зберігання товару для ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» здійснюється ТОВ «Пластмакс» , який є пов`язаною особою з платником, оскільки директор та засновник ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» є засновником (100 % внеску) ТОВ «Пластмакс» .

Зазначені обставини, на думку контролюючого органу, є аргументом того, що придбане (імпортоване) обладнання ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» фактично не використовує в оподатковуваних операціях, що свідчить й про невикористання його в господарській діяльності платника.

Також під час перевірки встановлено, що ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не повідомляло контролюючий орган про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, що також, на думку податкового органу, свідчить про відсутність ведення господарської діяльності ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» .

Відтак, відповідач вважає, оскільки ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не отримало жодних економічних вигод, пов`язаних із використанням імпортованого обладнання, супутніх витрат, а отже й доходів, тому дані необоротні активи не використовуються підприємством у господарській діяльності, яка спрямована на отримання доходу, у зв`язку і з чим податковий орган відмовив позивачу у бюджетному відшкодуванні.

Однак з такими висновками податкового органу суд не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» є: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 22.21 виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 77.33 надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютери; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 32.99 виробництво іншої продукції, н. в. і. у.; 38.32 відновлення відсортованих відходів.

Враховуючи вищенаведені види діяльності позивача та те, що ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» придбало та імпортувало на митну територію України обладнання для обробки пластмаси та промислового використання, а саме: екструзійну лінію моделі SHF - 75 для виробництва жорсткої та м`якої ПВХ плівки (1 шт.) та змішувач ПВХ пластифікату з нагрівом та охолодженням моделі SHCM-1340 (1 шт.) та відобразило у січні 2019 року на pax. 15 Капітальні інвестиції , суд приходить до висновку, що таке обладнання придбане позивачем в межах господарської діяльності та з метою використання в такій діяльності. Наявність таких капітальних інвестицій також відображена позивачем в оборотно-сальдовій відомості за червень 2020 року.

З урахуванням приписів пункту 198.3 статті 198 ПК України позивач наділений правом нарахування податкового кредиту в результаті придбання обладнання та сплати податку на додану вартість незалежно від того, чи такі основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності цього платника податку протягом звітного податкового періоду та незалежно від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом звітного періоду. З наведених підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем придбане обладнання не використовується у господарській діяльності, а тому такий платник завищив бюджетне відшкодування. Чинне законодавство не ставить вимогу отримання прибутку від використання придбаних основних засобів в господарській діяльності протягом звітного періоду для отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненої в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків нас право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Зі змісту підпункту 14.1.231 пункту 14.1 ст.14 ПК України вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. При цьому не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Таким чином, визначальною ознакою господарської діяльності є наявність мети з отримання прибутку, а збитковість операції може бути обумовлена комерційним ризиком.

Така правова позиція висловлювалася Верховним Судом у постановах від 12.05.2020 у справі №0870/6956/12, від 15.01.2020 у справі №826/10855/16, від 18.12.2019 у справі №2а-1670/7454/12, від 11.06.2019 у справі №803/295/18, від 11.06.2019 у справі №803/295/18.

Крім того, суд не бере до уваги доводи податкового органу про те, що зберігання придбаного обладнання на безоплатній основі у пов`язаної особи ТОВ «Пластмакс» свідчить про невикористання його в господарській діяльності, оскільки такі господарські операції не суперечать вимогам законодавства та не визнані недійсними, а також не впливають на правомірність заявленого бюджетного відшкодування позивачем.

Відсутність подання податковому органу повідомлення за формою №20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за наявності інших первинних документів не може свідчити про відсутність ведення господарської діяльності позивачем.

Також суд зазначає, що відповідно до положень пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Тобто, норми чинного законодавства не передбачають відсутність права платника податків внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ на повернення раніше заявлених сум бюджетного відшкодування за господарськими операціями, які здійснювалися до такого анулювання та під час наявності у такого платника статусу платника ПДВ.

Відповідно до п. 184.7 ст.184 ПК України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах. Таке нарахування потрібно зробити виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 184.6 статті 184 ПК України визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що вимога п 184.7 ст. 184 ПК України поширюється на декларування податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період. З матеріалів справи слідує, що податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року, тобто за останній звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» подало 18.08.2020.

Отже, враховуючи той факт, що суми ПДВ, сплачені при імпорті обладнання були заявлені до бюджетного відшкодування за результатами звітного періоду перед анулюванням, тому ТзОВ «ДЮПОЛ УКРАЇНА» не мало обов`язку нараховувати умовні податкові зобов`язання на придбане обладнання та відповідно не було зобов`язане було подавати податкову декларацію з ПДВ за червень 2020 року з урахуванням пункту 184.7 статті 184 ПК України. Вимоги подати податкову декларацію з ПДВ з урахуванням пункту 184.7 статті 184 ПК відображені у листі ГУ ДПС у Волинській області від 23.07.2020 № 18146/10/03-20-55-04, однак такий лист адресований позивачу після подання останнім декларації з ПДВ за червень 2020 року (17.07.2020), тобто стосувався декларування з цього податку за липень 2020 року. При цьому, суд звертає увагу, що перевірка проведена відповідачем з питань правомірності формування позивачем від`ємного значення податку на додану вартість за червень 2018 року, січень 2019 року, травень 2019 року, червень 2020 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2020 року, а тому вимоги, викладені у вказаному листі не стосуються періоду, за який проведено перевірку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач безпідставно встановив заниження позивачем податкових зобов`язань та завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 177 520 грн. в податковій декларації з ПДВ за червень 2020 року від 17.07.2020 № 9170828091, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.10.2020 №00001790402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд позов задовольняє повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у сумі 3328,50 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 26.01.2021 № 0.0.1993555763.1 (а.с.7).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду лише детальний опис наданих Адвокатським об`єднанням «АФК» послуг та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 27 січня 2021 року, відповідно до якого загальний розмір витрат позивача на правничу допомогу даного адвокатського об`єднання становитиме 10 800,00 грн. При цьому, позивач додатково повідомив, що докази, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи будуть долучені до матеріалів справи у строки, передбачені 139 КАС України.

Станом на час прийняття рішення доказів понесення таких витрат позивач суду не надав, а тому такі витрати на час прийняття рішення розподілу не підлягають. Водночас суд повідомляє, що відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23 жовтня 2020 року №00001790402.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПОЛ УКРАЇНА» (45625, Волинська область, Луцький район, село Тарасове, вулиця Волі, будинок 10, код ЄДРПОУ 42060952) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,50 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 50 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук