Рішення

від 15.04.2021 по справі 480/8075/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Справа № 480/8075/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/8075/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області:

- №88783-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 34,34 грн.

- №88779-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 0,75 грн.

- №88785-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 60,19 грн.

- №88787-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 51031,68 грн.

- №88781-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 43,80 грн.

- №272370-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 0,75 грн.

- №272371-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 60,19 грн.

- №272372-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 34,34 грн.

- №272373-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 51031,68 грн.

- №272374-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 43,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вказані податкові-повідомлення-рішення не були належним чином вручені позивачу та не отримані ОСОБА_1 . Крім того, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №480/2777/19 було встановлено, що позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець та має статус платника єдиного податку 3-ї групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів. Вказаним рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_1 є власником та використовує у своїй господарській діяльності земельну ділянку під будинком відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 9,7071 га по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею ,55 га, кадастрові номери 592038400:006:001:5083, 592038400:006:001:5058, 592038400:006:001:5084.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.01.2021 причини пропуску позивачем строку звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №88783-1306, №88779-1306, №88785-1306, №88787-1306, №88781-1306 від 30.06.2017 визнано поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із вказаними вимогами.

Ухвалою суду від 13.01.2021 замінено в адміністративній справі № 480/8075/20 відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) правонаступником - Головне управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (ЄДРПОУ 43995469).

16.12.2020 ГУ ДПС у Сумській області подано відзив, в якому проти задоволення позову заперечує, вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Охтирському відділі ГУ ДПС у Сумській області, як землекористувач, у власності якої перебувають земельні ділянки на території Охтирського району. Оскільки у власності позивачки перебувають земельні ділянки в с. Буймерівка та в с. Михайленкове, податковим органом було у 2017-2018 роках проведено нарахування плати за землю (земельного податку) з фізичних осіб у розрізі кожної земельної ділянки. Крім того вказує, що податкові повідомлення-рішення формуються контролюючим органом на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, відповідно до абз б) п. 5 розд. ІІ якого форма податкового повідомлення-рішення не передбачає інформацію щодо ставок земельного податку площі земельних ділянок, коефіцієнта індексації та інше.

У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача, зазначає про невиконання відповідачем вимог закону щодо належного направлення на адресу ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою сторін та витребуванням судом додаткових доказів у сторін.

У судове засідання 15.04.2021 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Охтирському відділі ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

У власності позивачки перебувають земельні ділянки в с. Буймерівка Охтирського району Сумської області загальною площею 9,7072 (га) (кадастрові номери земельних ділянок 592038400:07:001:0117, 5920384000:07:0016, 5920384000:07:001:0100) та площею 0,15 (га) (кадастровий номер земельної ділянки 592038400:07:001:0330), а також земельні ділянки у селі Михайленкове, Охтирського району, Сумської області площею 0,02 га, 0,24 га та 0,93 га. Вказані обставини підтверджуються Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, копією державного акту на право власності на земельну ділянку та інформацією Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 130, 246-251) та не заперечуються позивачем у позові та не заперечувались представником позивача в ході судового розгляду.

Відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення (а.с. 20-24), якими визначено податкове зобов`язання з плати за землю:

від 30.06.2017 № 88783-1306 на суму 51031,68 грн. та 16.05.2018 № 1306-1811 на суму 51031,68 грн. за земельні ділянки, що розташовані у селі Буймерівка, Охтирського району, Сумської області загальною площею 9,7072 га (кадастрові номери земельних ділянок 592038400:07:001:0117, 5920384000:07:0016, 5920384000:07:001:0100);

від 30.06.2017 № 88783-1306 на суму 34,34 грн. та 16.05.2018 № 272372-1306-1811 на суму 34,34 грн. за земельну ділянку, що розташована у селі Буймерівка, Охтирського району, Сумської області площею 0,15 га (кадастровий номер земельної ділянки 592038400:07:001:0330);

від 30.06.2017 № 88779-1306 на суму 0,75 грн. та 16.05.2018 № 1306-1811 на суму 0,75 грн. за земельну ділянку, що розташована у селі Михайленкове, Охтирського району, Сумської області площею 0,02 га;

від 30.06.2017 № 88781-1306 на суму 43,80 грн. та 16.05.2018 № 1306-1811 на суму 43,80 грн. за земельну ділянку, що розташована у селі Михайленкове, Охтирського району, Сумської області площею 0,24 га;

від 30.06.2017 № 88785-1306 на суму 60,19 грн. та 16.05.2018 № 1306-1811 на суму 60,19 грн. за земельну ділянку, що розташована у селі Михайленкове, Охтирського району, Сумської області площею 0,93 га.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України позивач зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до п.57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, ненадіслання чи невручення податковим органом у порядку, встановленому статтею 42 ПК України податкового повідомлення-рішення, впливає на узгодження контролюючим органом суми податкового зобов`язання з платником податку та не може свідчити про правомірність чи неправомірність самого податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з чим суд не погоджується з доводами позивача про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень відносно ОСОБА_1 через відсутність, на думку позивача, належного підтвердження їх вручення.

Суд зазначає, що згідно вимог ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні є об`єктом оподаткування земельним податком (п. 270.1.1. ст. 270 ПК України).

На підставі п.284.1. ст.284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п. 286.5. ст. 286 ПК України).

Так, на виконання вказаних вимог ПК України відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення та визначено податкове зобов`язання з плати за землю за 2017 та 2018 роки за земельні ділянки, що розташовані у селі Буймерівка, Охтирського району, Сумської області загальною площею 9,7072 га (кадастрові номери земельних ділянок 592038400:07:001:0117, 5920384000:07:0016, 5920384000:07:001:0100) та площею 0,15 (га) (кадастровий номер земельної ділянки 592038400:07:001:0330), а також земельні ділянки у селі Михайленкове, Охтирського району, Сумської області площею 0,02 га, 0,24 га та 0,93 га.

Суд бере до уваги, що позивачем не оспорюється розмір нарахованої суми податку чи порядок його обрахунку.

При цьому, позивач у відповідності до вимог КАС України просить врахувати встановлену рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №480/2777/19 обставину, що ОСОБА_1 є власником та використовує у своїй господарській діяльності земельну ділянку під будинком відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 9,7071 га по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею, 55 га, кадастрові номери 592038400:006:001:5083, 592038400:006:001:5058, 592038400:006:001:5084.

Як вбачається з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №480/2777/19 судом було встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягу з Реєстру платників єдиного податку, є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку 3 групи та використовує вищевказані земельні ділянки у своїй господарській діяльності (а.с. 9-14).

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, в ході розгляду справи №480/2777/19 Сумським окружним адміністративним судом переглядались податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем у 2019 році та обставини нарахування позивачу земельного податку за 2019 рік. Судом обставини, за яких було винесено спірні податкові повідомлення-рішення, винесені у 2017-2018 роках, не досліджувались та не встановлювались.

У цій справі судом надається оцінка правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковим органом у 2017 та 2018 роках.

Суд наголошує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка неодноразово реєструвалась підприємцем та припиняла підприємницьку діяльність.

Так, з 30.01.2003 було внесено запис про проведення державної реєстрації позивачки як фізичної особи-підприємця, 21.07.2014 до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за власним рішенням.

Після чого наступну реєстрацію позивачки як фізичної особи-підприємця було проведено 12.07.2017, а припинила підприємницьку діяльність ОСОБА_1 - 11.09.2017 за власним рішенням, записи про що внесено до реєстру.

У подальшому позивачка зареєструвалась підприємцем 01.03.2018 та на даний час відсутні дані про реєстрацію припинення нею підприємницької діяльності (а.с. 27-34).

Отже, обставини, за яких було нараховано земельний податок у 2017, 2018 роках є відмінними від тих, за яких він нараховувався у 2019 році, а тому суд не може бути зв`язаний висновками суду, викладеними у рішенні від 09.10.2019 по справі №480/2777/19.

Варто зазначити, що згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема, податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

При цьому умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

Таким чином, наявність двох умов надання пільги, а саме: використання позивачем власного нежилого приміщення у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку 3 групи, обумовлює звільнення його від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності на майно (в частині земельного податку).

Як було встановлено судом, позивачка була зареєстрована фізичною особою-підприємцем у спірний період з 12.07.2017 по 11.09.2017 та з 01.03.2018 по 31.12.2018.

Отже, до періодів, у які ОСОБА_1 не була зареєстрована як фізична особа-підприємець, відсутні підстави для застосування пільги, передбаченої п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Щодо інших періодів, то суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1, 4, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Як зазначав у судовому засіданні представник позивача, позивачка використовувала у своїй діяльності належні їй земельні ділянки.

Судом витребовувались у позивача докази використання ОСОБА_1 у господарській діяльності у 2017 та 2018 роках земельних ділянок у с. Буймерівка Охтирського району Сумської області або обґрунтовані пояснення з підтвердженням неможливості надати такі докази. Проте будь-яких доказів щодо використання у своїй діяльності належних їй земельних ділянок позивачем надано не було.

Більше того, позивачем не обґрунтовано, яким чином позивачем у господарській діяльності використовуються присадибні земельні ділянки, що знаходяться в с. Михайленкове, Охтирського району, Сумської області площею 0,02 га, 0,24 га та 0,93 га.

Щодо посилань представника позивача на те, що ОСОБА_1 є співвласником земельних ділянок, про стягнення податку на які було винесено податкові повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

На підставі п.287.1. ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Положеннями статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, з аналізу вказаних норм законів вбачається, що саме з моменту державної реєстрації державою підтверджується факт виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно.

Так, позивач зазначає, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2004, укладеного між Кардашівською сільською радою та ОСОБА_1 , земельна ділянка площею 9,7071 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_2 , була придбана ОСОБА_1 за письмовою згодою її чоловіка ОСОБА_2 . Заочним рішенням Дзержинського районного суду від 02.07.2013 по справі 2011/20341/12 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 31.01.2017 по справі №638/14064/15-ц, за ОСОБА_2 , визнано право власності на 1/2 частину об`єктів нерухомості (спальні корпуси №№ 1, 3, 4, літні спальні корпуси №№ 2- 33, навіс, гараж, сторожка, КНС № 1, душ, матеріальний склад, котельна, літній кінотеатр, танцмайданчик, ігровий павільйон, овочесховище, матеріальний склад, їдальня, мед. пункт, столярна майстерня, склад ГСМ, дизельна підстанція, приймальне відділення, адміністративно-приймальний пункт, АДРЕСА_3 , розташовані на земельних ділянках загальною площею 9,71 га, право власності набуте згідно до договору купівлі-продажу від 27.12.2002.

Постановою від 15.11.2018 по справі 583/2297/18 Апеляційний суд Сумської області визнав за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину спільно набутого за час шлюбу із ОСОБА_1 майна, серед якого: земельну ділянку під будинком відпочинку Буймерівський площею 9,7071 га по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 (нежитлові приміщення - гуртожиток з прибудовою №1-8, 9 (1/2 частина), 16- 33 загальною площею 298,7 м2); житловий будинок загальною площею 57,8 м2 по АДРЕСА_4 та земельну ділянку під ним загальною площею 0,3922 га.; житловий будинок загальною площею 78,3 м2, по АДРЕСА_4 та земельну ділянку під ним по АДРЕСА_4 , площею 0,33 га.; земельну ділянку в с. Михайленкове, Охтирського району, Сумської області загальною площею 0,55 га, кадастрові номери 5920384000060015083; 5920384000060015085; 5920384000060015084 (а.с. 178-200).

Водночас, як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачкою ані за наслідками прийняття рішення Апеляційним судом Харківської області від 31.01.2017 у справі № 638/14064/15-ц, ані після прийняття постанови Апеляційним судом Сумської області від 15.11.2018 у справі № 583/2297/15-ц не було зареєстровано право власності на 1/2 частину земельних ділянок, земельний податок на які нараховано відповідачем (а.с. 216-228).

Крім того, підставою для нарахування земельного податку згідно з п.286.1. ст. 286 ПК України є дані державного земельного кадастру, відповідно до яких власником земельних ділянок, що розташовані у с. Буймерівка, Охтирського району, Сумської області загальною площею 9,7072 га (кадастрові номери земельних ділянок 592038400:07:001:0117, 5920384000:07:0016, 5920384000:07:001:0100) та площею 0,15 га (кадастровий номер земельної ділянки 592038400:07:001:0330) є позивачка (а.с.247-249).

Також суд враховує, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачкою 17.02.2021 було зареєстровано право власності на 1/1 земельної ділянки площею 9,08 га, кадастровий номер 5920384000:07:001:0100, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія СМ № 115734, виданого 02.11.2004 (а.с. 216), що спростовує позицію позивача про перебування цього майна у спільній частковій власності позивачки та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач виконав процесуальний обов`язок доказування та підтвердив правомірність своїх дій та рішень, натомість позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.04.2021.

Суддя А.Б. Діска