Рішення

від 16.04.2021 по справі 640/6639/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року м. Київ № 640/6639/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТРК Інжиніринг доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТРК Інжиніринг з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2020 №03172615050106 та №03182615050106.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що спірні фінансово-господарські операції позивача з ТОВ Хайтек Компані носили реальний характер, що підтверджується відповідною первинною документацією. Крім того, представником позивач наголошено на тому, що вина посадових осіб ТОВ Хайтек Компані та/або існування факту фіктивного підприємства не доведено у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом правомірно, з огляду на виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства ТОВ ТРК Інжиніринг . При цьому, у відзиві представником відповідача заявлено клопотання про виключення первинних документів, наданих контрагентом ТОВ Хайтек Компані , з числа доказів, відповідно до ч. 3 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останні підписано невстановленою особою.

З приводу викладеного суд одразу звертає увагу на наступне. Згідно з ч. 3 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо доданий до справи або наданий суду учасником справи для ознайомлення документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник справи може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.

Разом з тим, враховуючи характер заявленого спору, наявні у матеріалах справи копії первинної документації є предметом дослідження з метою підтвердження або спростування висновків контролюючого органу про безтоварність спірних фінансово-господарських операцій, відтак, оцінка таких доказів може бути здійснена лише за результатами розгляду даної справи по суті.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог, а також зазначено про відсутність у відзиві обов`язкових реквізитів, а саме: дати та реєстраційного індексу документа, у зв`язку з чим, як наголошено представником позивача, не може бути прийнятий до уваги. Щодо останнього слід зазначити, що вимоги до оформлення відзиву викладені у ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 якої не вимагає зазначення у відзиві дати та реєстраційного індексу документа. Крім того, у силу ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, лише у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2020 задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка, призначено у справі судове засідання для проведення допиту свідка на 16.11.2020 та викликано у призначене судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та значиться засновником і директором ТОВ Хайтек Компані (код ЄДРПОУ 41504498, адреса місцезнаходження юридичної особи: 08130, Київська обл., Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 26).

Разом з тим, у судове засідання, призначена на 16.11.2020 з метою допиту вказаного свідка, останній не з`явився, внаслідок чого судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТРК Інжиніринг , за результатами чого складено акт від 06.02.2020 №65/26-15-05-01-06/38757831, у висновках якого вказано про наступні порушення ТОВ ТРК Інжиніринг вимог податкового законодавства:

- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), п.п. 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №2908, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, у результаті чого за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 встановлено заниження податку на прибуток на суму 34 364,00 грн.;

- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 31 819,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2017 року у сумі 31 819,00 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.02.2020

№03172615050106, яким ТОВ ТРК Інжиніринг збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмір 42 955,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями нараховано 34 364,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8 591,00 грн.;

№03182615050106, яким ТОВ ТРК Інжиніринг збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмір 39 774,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями нараховано 31 819,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 955,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У свою чергу, згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Хайтек Компані , - з огляду на те, що у ході аналізу наданих ТОВ ТРК Інжиніринг первинних бухгалтерський документів по взаємовідносинах з ТОВ Хайтек Компані за перевіряємий період, встановлено, що всі надані документи зі сторони ТОВ Хайтек Компані підписано керівником - ОСОБА_1 .

У ході перевірки встановлено, що відповідно до інформаційної системи АІС Облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва по TOB Хайтек Компані (код 41504498) внесена інформація від 29.03.2018 №56/09-19-21-12. В інформації щодо відпрацювання СФП зазначено Зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження .

Відповідно до пояснення від 28.03.2018, відібраного старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області майором податкової міліції Каркіч Є.В в рамках кримінального провадження №32018090000000002, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.01.2018, у ОСОБА_1 встановлено наступне: Про те, що я є засновником та директором TOB Хайтек Компані мені стало відомо від працівників податкової міліції 28.03.2018. Жодних дій щодо реєстрації вищевказаного товариства я не вчиняв, рахунки в банківських установах не відкривав, грошові кошти не знімав та не перераховував, жодну звітність до контролюючих органів не подавав, жодних документів фінансово-господарської діяльності ніколи не складав та не підписував, жодних доручень на здійснення фінансово-господарської діяльності від імені товариства ніколи нікому не надавав .

У зв`язку з викладеним, контролюючим органом вказано про неможливість встановити, яким чином TOB Хайтек Компані здійснювало поставку товару на адресу TOB ТРК Інжиніринг . Натомість, будь-які видаткові та податкові накладні не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між TOB Хайтек Компані та TOB ТРК Інжиніринг .

У той же час, у відповідності до наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ Хайтек Компані (постачальник) та TOB ТРК Інжиніринг (покупець) укладено договір поставки від 25.12.2017 №2-2512/17, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язаний поставляти та передавати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності, згідно із заявками покупця, в асортименті та по цінам, вказаним у видаткових накладних, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарських операцій у матеріалах справи містяться копії видаткових накладних від 28.12.2017 №РН-134, №РН-135, №РН-136, а також податкових накладних від 28.12.2017 №134, №135, №136.

Слід також зазначити, що платник податків не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг/робіт) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права, зокрема, на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Отже, за умови не встановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Як наслідок, платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 14.03.2019 у справі №818/19/16.

Щодо тверджень перевіряючих про наявність інформації, отриманої в рамках кримінального провадження №32018090000000002, зокрема протокол допиту свідка від 28.03.2018 ( ОСОБА_1 ), суд зазначає про наступне.

Так, оцінюючи посилання контролюючого органу на матеріали досудового розслідування, а саме: протокол допиту свідка від 28.03.2018 ( ОСОБА_1 ), суд керується ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, протокол допиту свідка не є достатнім та беззаперечним доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, у силу обставин даної справи, не є свідченням порушення позивачем податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 28.05.2019 у справі №826/14073/16.

Вказані обставини також унеможливлюють задоволення клопотання представника відповідача про виключення з числа доказів первинних документів, підписаних неуповноваженими на це особами з боку ТОВ Хайтек Компані , з урахуванням того, що у межах спірних правовідносин суду слід встановити або спростувати саме товарність (реальність) відповідних фінансово-господарських операцій.

З урахуванням викладеного, слід також зазначити, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається факт наявності у позивача ділової мети під час вчинення оспорюваних фінансово-господарських операцій з ТОВ Хайтек Компані .

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Так, представником позивача під час судового розгляду справи наголошено на тому, що поставлений ТОВ Хайтек Компані товар реалізовано третім особам, на підтвердження чого представником позивача надано до суду копії акту №1/ДУ18 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року, підсумкової відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, акту №211-сп/1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, акту №213-сп приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, акту №4/1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, акту №6-сп приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2019 року, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витати за серпень 2019 року, акту №2 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2019 року, акту №3 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2019 року, акту №7 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2019 року.

При цьому, ненадання позивачем заявок, рахунків-фактур та сертифікатів відповідності саме по собі не свідчить про безтоварність досліджуваних фінансово-господарських операцій, з урахуванням встановлених судом обставин та наявних у матеріалах справи доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що контролюючим органом не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів, які б свідчили про відсутність факту реального здійснення операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Хайтек Компані , як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.02.2020 №03172615050106 та №03182615050106 є протиправними та підлягають скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 18.03.2020 №ПН2541, позивачем під час звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.02.2020 №03172615050106 та №03182615050106.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю ТРК Інжиніринг (код ЄДРПОУ 38757831, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 102,00 грн. (двох тисяч ста двох грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок