Постанова

від 19.04.2021 по справі 520/16321/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р. Справа № 520/16321/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 15.12.20 року по справі № 520/16321/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "БІСІАК") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДПС у Харківській області від 28.09.2020 за № 4030/ІПК/ 20-40-04-03-20.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 520/16321/2020 скасовано.

Прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" задоволено.

Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДПС у Харківській області від 28.09.2020 № 4030/ІПК/20-40-04-03-20.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" сплачений судовий збір у загальному розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

08.04.2021 від ТОВ "БІСІАК" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з розглядом справи у Другому апеляційному адміністративному суді, в сумі 5 400 грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачем направлено на адресу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області 08.04.2021, на підтвердження чого до матеріалів справи надано фіскальний чек АТ Укрпошта та опис вкладення до поштового відправлення.

Заперечення на заяву від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області не надходили.

Сторони у справі про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені заздалегідь та належним чином.

З урахуванням скорочених строків ухвалення додаткового рішення, визначених ч. 3 ст. 252 КАС України, повідомлення про призначення розгляду заяви позивача на 19.04.21 направлялося Товариству з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" та Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області відповідно до п. 16 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України на зазначені ними адреси електронної пошти.

Заява розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, в тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції надано до матеріалів справи копії таких документів: договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.08.2020, додатку № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.08.2020 (тарифи на послуги), акта приймання-передачі наданих послуг № 7 від 06.04.2021, адвокатського ордеру на бланку серії ВІ № 1024889, платіжного доручення № 1 від 07.04.2021.

Надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з додатком № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.08.2020 (тарифи на послуги) вартість однієї години надання послуг за представництво та захист інтересів клієнта в суді будь-якої інстанції та складення заяв по суті спору складає 30 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

За актом приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2021 адвокатом надано послуги з підготовки апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі № 520/16321/2020 на суму 1800 грн (із розрахунку 1800 грн за 1 годину надання послуг) та здійснено представництво інтересів клієнта в судових засіданнях у справі № 520/16321/2020 в Другому апеляційному адміністративному суді, які відбулися 09.03.2021 на суму 1800 грн (із розрахунку 1800 грн за 1 годину надання послуг) та 06.04.2021 на суму 1800 грн (із розрахунку 1800 грн за 1 годину надання послуг), усього на суму 5400 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 1 від 07.04.2021 оплата послуг здійснена позивачем на суму 5400 грн.

З акту приймання-передачі наданих послуг № 7 від 06.04.2021 убачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено у такому акті, зазначено час, затрачений на надання послуг, вартість 1 години виконання роботи та загальну вартість послуг за таким актом.

Проте, згідно з протоколом судового засідання в Другому апеляційному адміністративному суді 09.03.2021 тривалість такого засідання склала 14 хв, тривалість судового засідання 06.04.2021 - 23 хв, а не по 1 годині, як зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг № 7 від 06.04.2021.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, послуги адвоката у суді першої інстанції оцінені адвокатом в 6000,00 грн та зменшені судом апеляційної інстанції до 3000,00 грн.

З приводу наведеної обставини, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, визначений судом апеляційної інстанції за аналогічні послуги в суді першої інстанції, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи у суді апеляційної інстанції та її незначну складність (змістовна частина апеляційної скарги складається переважно з обставин справи та доводів, наведених у позовній заяві, заява про ухвалення додаткового рішення фактично дублює відповідні положення апеляційної скарги щодо витрат на правничу допомогу), колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у сумі 1500 грн (3000,00 грн : 2).

Керуючись ст.ст. 134, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСІАК" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя П`янова Я.В. Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.