Постанова

від 06.04.2021 по справі 280/2373/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2373/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (головуючий суддя Лазаренко М.С.)

у справі № 280/2373/20

за позовом Громадської організації Центр розвитку бізнес-технологій та культури

до Головного управління Держпраці у Запорізької області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Центр розвитку бізнес-технологій та культури звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізької області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП2476/314/АВ/П/ТД-ФС від 17 березня 2020 року у сумі 47230,00 грн., винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова винесена на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства, яке полягало у допущенні до роботи особи без укладення трудового договору, оформленого наказом. Позивач зазначає, що висновки відповідача, які зазначені в акті перевірки, зроблені без урахування всіх істотних обставин, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вказував, що взаємодія між ГО ЦРБТК і фізичною особою ОСОБА_1 відбувалась в рамках реалізації разового короткострокового грантового проекту Арт-резиденція для винаходу музичних інструментів та створювання акустичних скульптур ІНФОРМАЦІЯ_1 (www.soundartspace.org). Цей грантовий проект реалізовувала ГО ЦРБТК за договором про надання гранту з Українським культурним фондом №141941 від 01.07.2019. Грантовий проект тривав з 10.07.2019 по 04.10.2019 і мав конкретні цілі, завдання та засоби реалізації, а також кошторис, який було заборонено змінювати умовами надання гранту. Тож, проект мав чітко окреслені обсяги всіх робіт, що мали бути виконані в його рамках і строках. Оплата винагороди за виконані послуги відбулась 23 грудня 2019 року після отримання другої частини грантового фінансування від Українського культурного фонду, при чому разом з одинадцятьма іншими виконавцями ЦПХ угод по реалізації грантового проекту.

Рішенням суду Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2020 адміністративний позов задоволено.

Суд встановив, що протягом спірного періоду між Громадською організацією Центр розвитку бізнес-технологій та культури та ОСОБА_1 була укладена цивільно-правова угода, відповідачем не доведено існування між позивачем та громадянкою ОСОБА_1 трудових відносин, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст.265 КЗпП України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідач наполягає на тому, що під час проведення інспекційного відвідування інспектором Держпраці встановлений факт використання найманої праці без офіційного працевлаштування, зокрема гр. ОСОБА_1 допущена до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням вимог ч.1,3 ст.24 КЗпП України. Згідно умов укладеного договору ОСОБА_1 зобов`язана була виконувати роботу з ведення всієї облікової діяльності в рамках проекту (у т.ч. нарахування усіх обов`язкових платежів) та підготовки звітності у ДФС та інші державні служби. Обов`язки ОСОБА_1 збігаються з колом обов`язків за посадою бухгалтер , яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (зі змінами): - код за КП - 3433. В укладеному договорі жодним чином не визначено обсягу роботи (види документів, які мають бути складені, їх кількість тощо), яка має бути виконана та жодним чином не зазначено конкретного кінцевого результату, який мала б передати ОСОБА_1 із зазначенням кількісних та якісних показників. Навпаки, послуги являються комплексними і містять не разовий, а постійний характер виконання, включають в себе процес здійснення робіт згідно посадових обов`язків бухгалтера, а результат виконання умов договору не має будь-якого матеріального визначення. При цьому, ОСОБА_1 здійснювала роботу в рамках реалізації проекту, виконавцем якого був позивач, однак жодних зазначень про те, що дана особа, у такому випадку, є субпідрядником не зазначається, з огляду на що незрозуміло, як саме повинна була дана особа продати/передати результати своєї роботи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином. Відповідачем подано письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого письмового відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін як законне та обґрунтоване. Зазначає, що між позивачем та гр. ОСОБА_1 укладено угоду цивільно-правового характеру в рамках реалізації разового короткострокового грантового проекту. Умови укладеної угоди прямо вказують на цивільно-правовий характер відносин, оскільки виконавиця виконувала конкретну індивідуально-визначену роботу, процес роботи повністю самостійно організовувала, оплата за роботу відбулась на підставі акту приймання виконаних робіт через два з половиною місяці після завершення проекту і підписання акту приймання виконаних робіт. Наявні в матеріалах справи свідчення гр. ОСОБА_1 підтверджують цивільно-правовий характер взаємовідносин з позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління Держпраці у Запорізької області від 11.01.2020 №57 та направлення від 13.01.2020 №47 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування у період з 24.01.2020 по 29.01.2020 інспектором праці проведено інспекційне відвідування Громадської організації Центр розвитку бізнес-технологій та культури , за результатами якого складено акт від 29.01.2020 №ЗП2476/314/АВ.

В ході інспекційного відвідування з питання оформлення трудових відносин встановлено порушення громадською організацією вимог чч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України, а саме: організація використовує найману працю ОСОБА_1 без укладення трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

В результаті аналізу поданих громадською організацією документів відповідач встановив, що з 15 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року укладено цивільно - правову угоду №ЦПХ-04 між ГО Центр розвитку бізнес - технологій та культури в якості замовника та громадянкою ОСОБА_1 в якості виконавця, фактично предметом угоди є процес праці (виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією), а не її кінцевий результат, оскільки обов`язки ОСОБА_1 збігаються з колом обов`язків за посадою бухгалтер , яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (зі змінами): - код за КП - 3433. В укладеному договорі жодним чином не визначено обсягу роботи (види документів, які мають бути складені, їх кількість тощо), яка має бути виконана та жодним чином не зазначено конкретного кінцевого результату, який мала б передати ОСОБА_1 із зазначенням кількісних та якісних показників. Навпаки, послуги являються комплексними і містять не разовий, а постійний характер виконання, включають в себе процес здійснення робіт згідно посадових обов`язків бухгалтера, а результат виконання умов договору не має будь-якого матеріального визначення.

17.03.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП2476/314/АВ/П/ТД-ФС, якою до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 47230,00 грн., за допущення до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності висновків відповідача щодо застосування позивачем праці громадян без належного оформлення трудових відносин та вчинення дій, спрямованих на приховування трудових відносин, шляхом укладення договорів цивільно-правового характеру.

Відповідно до положень ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, підставою для притягнення юридичної особи, яка використовує найману працю, до відповідальності на підставі ч.2 ст.265 КЗпП України є встановлений факт відсутності трудових відносин між цією особою та працівником при умові фактичного виконання працівником трудових функцій.

В спірному випадку, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та громадянкою ОСОБА_1 (виконавець) укладена цивільно-правова угода від 15.07.2019 № ЦПХ-04, якою передбачено, що роботи в рамках цієї угоди виконуються в рамках реалізації проекту Арт-резиденція для винаходу музичних інструментів та створювання акустичних скульптур Sound Art Space (www.soundartspace.org), що реалізується Громадською організацією Центр розвитку бізнес-технологій та культури за підтримки Українського культурного фонду з 10.07.2019 по 04.10.2019.

Відповідно до п.1.2 угоди виконавець бере на себе зобов`язання виконати в рамках проекту такі роботи: ведення всієї облікової діяльності в рамках проекту (у т.ч. нарахування усіх обов`язкових платежів); підготовка звітності у ДФС та інші державні служби; підготовка проектної фінансової звітності.

Пунктом 1.5 угоди передбачено, що виконавець виконує роботу за цим договором самостійно та має право за потреби залучати третіх осіб за погодженням із Замовником.

Згідно п. 2.1 угоди під час виконання робіт (надання послуг) за цим договором оплачується не процес роботи, а його результат. Результат визначається після закінчення роботи.

Підставою для підписання документа, який підтверджує виконання робіт Виконавцем за цим договором є підписаний Акт приймання виконаних робіт (п.2.2 угоди).

На підставі акту приймання виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцеві винагороду 8000 грн. (п.2.3 угоди).

Винагорода, встановлена в п.2.3 цього договору, розуміється як платіж брутто. У випадках, встановлених законом, Замовник виступає податковим агентом Виконавця та утримує з сум, що виплачуються Виконавцю, всі необхідні податки та платежі (п.2.4 угоди).

Виплата винагороди Виконавцеві Замовником може здійснюватися частинами. Вся сума винагороди має бути виплачена Виконавцю не пізніше 60 банківських днів після підписання Акту приймання виконаних робіт (п.2.5 угоди).

Виплата винагороди здійснюється переказом на банківську карту, вказану при заключенні даної ЦПХ угоди, якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п.2.6 угоди).

Згідно з п.3.1 угоди сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань за цією угодою відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 7.1 угоди сторони за цією угодою обумовили, що на виконавця не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку замовника. Виконавець самостійно й на власний ризик організує виконання цього договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства. Підприємство не має дотримуватися трудового законодавства в рамках цього договору.

Виконавець виконує договір, використовуючи матеріал, обладнання та устаткування замовника та свої власні ресурси (п.7.2 угоди).

Згідно з п.9 Цивільно-правової угоди термін дії угоди з 10 липня 2019 року до 04 жовтня 2019 року.

Факт виконання договору підтверджений складеним 04.10.2019 актом надання послуг до цивільно-правової угоди №ЦПХ-04 від 15 липня 2019 року.

За позицією відповідача з приводу вказаної угоди вона має ознаки трудового договору, який повинен укладатись відповідно до норм трудового законодавства, тому позивачем здійснено фактичний допуск ОСОБА_1 як працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Для вирішення спірних правовідносин в межах даної справи підлягає з`ясуванню питання наявності ознак трудових правовідносин між позивачем та вказаною вище фізичною особою, яка була залучена до виконання означеним вище договором робіт.

Відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч.1 ст.21 КЗпП України).

Частинами 1, 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні контракту.

Виходячи з аналізу наведених норм, трудовий договір характеризується, зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

При цьому, здійснення трудової діяльності відбувається в межах норм і правил внутрішнього трудового розпорядку, визначених роботодавцем, а працівник, за виконану роботу, систематично отримує заробітну плату відповідно до тарифної сітки або схеми посадових окладів, що затверджені роботодавцем.

Таким чином, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: зокрема, громадянином і організацією (суб`єктом господарської діяльності) на виконання першим певної роботи (договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В свою чергу, трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. При цьому, здійснення трудової діяльності відбувається в межах норм і правил внутрішнього трудового розпорядку, визначених роботодавцем, а працівник, за виконану роботу, систематично отримує заробітну плату відповідно до тарифної сітки або схеми посадових окладів, що затверджені роботодавцем.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

В спірному випадку відповідачем не встановлено фактів, що фізична особа, з якою позивачем укладено відповідний цивільно-правовий договір, ОСОБА_1 не мала наміру укладати договір саме такого виду. З огляду на зміст і предмет укладеного договору (цивільно-правової угоди), він відповідає вимогам чинного законодавства України, дії позивача як замовника та фізичної особи ОСОБА_1 як виконавиці за цим договором направлені на створення наслідків, які обумовлені правовою природою такого виду договору. По закінченню робіт складений акт приймання виконаних робіт.

Як вбачається із змісту укладеного з ОСОБА_1 цивільно-правового договору, характеру визначених ним правовідносин, вказаним договором встановлені умови, за якими отримання винагороди виконавицею здійснюється за конкретно виконані роботи на підставі підписаного сторонами акт приймання виконаних робіт, а не за сам процес виконання трудових обов`язків протягом трудового дня.

Також вбачається, що виконавиця самостійно організовувала свою роботу та виконувала її на власний ризик без застосування режиму праці замовника. Вказаним договором встановлено виконання певної робіт, без фіксації конкретного графіку роботи з обліком робочого часу та необхідністю дотримання виконавицею трудового розпорядку.

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що роботи, визначені в цивільно-правовій угоді від 15.07.2019 № ЦПХ-04, були обумовлені певною необхідністю, мали разовий характер.

В цій угоді відсутня будь-яка регламентація та організація трудової діяльності, обсяги та строки виконання конкретних робіт встановлені та погоджені сторонами згідно умов угоди і пов`язані виключно з реалізацією позивачем разового короткострокового грантового проекту Арт-резиденція для винаходу музичних інструментів та створювання акустичних скульптур Sound Art Space .

Відповідальність посадового бухгалтера на ОСОБА_1 покладено не було, обов`язки з ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності громадської організації ОСОБА_1 не виконувала, звітну документацію не підписувала,

З огляду на вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що діючим законодавством не передбачено обов`язок суб`єктів підприємницької діяльності укладати лише трудові договори, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача, що позивачем порушено вимоги трудового законодавства в частині допуску працівника до роботи без укладення трудового договору.

Приймаючи до уваги, що угода від 15.07.2019 № ЦПХ-04 містить усі ознаки цивільно-правової угоди, а не трудових взаємовідносин, в діях позивача відсутній склад порушення, визначений ч.3 ст.24 КЗпП України, тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 280/2373/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко