Постанова

від 19.04.2021 по справі 280/5138/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5138/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Суліми С.Л.

представника відповідача Школової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс.Нафта Ойл на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 р. (суддя Конишева О.В., повне судове рішення складено 29.12.2020 р.) в справі № 280/5138/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс.Нафта Ойл до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транс.Нафта Ойл звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2020 р. № 0001663201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 р. в задоволення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції, що в період з 01.07.2019 р. по 18.12.2019 р. нормативними актами двояко регулювались правовідносини щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним, а платник податків у зв`язку з введенням нового виду ліцензування свідомо розраховував, що для приведення його діяльності у відповідність із змінам до законодавства йому надано 2-місячний строк, протягом якого заборонено застосовувати штрафні санкції. При цьому посилається на абз. 3 пункту 4 частини 1 статті 2, частину 1 статті 8 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції. Вважає, що судом першої інстанції не застосовано принцип належного урядування, а також не враховано висновки ЄСПЛ.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 р. допущена заміна відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663).

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період часу з 16.01.2020 по 24.01.2020 року у ТОВ Транс.Нафта Ойл проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Запорізька обл., Оріхівський р-н, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км, за період з 01.07.2019 року по день закінчення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює виробництво, придбання, зберігання та реалізацію пального; порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють обіг пального в Україні.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем 31.07.2019 подано до ГУ ДФС у Запорізькій області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км (АЗС). Заява зареєстрована за вхідним номером 58415/10. За результатами розгляду заяви відповідно до розпорядження ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.08.2019 №320-р платнику видано ліцензію реєстраційний номер 08140314201900314 терміном дії з 16.08.2019 до 16.08.2024.

Відповідно до фіскальних чеків, проведених через реєстратор розрахункових операцій моделі МАРІЯ-ЛТ-МТМ-ПОС, заводський номер ВП1212001133, фіскальний номер 3000296453, зареєстрований на АЗС за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км, позивач в період з 01.07.2019 до 15.08.2019 (включно) здійснював реалізацію пального (бензин, дизельне паливо) кінцевим споживачам (роздрібна торгівля) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Зазначені факти свідчать про порушення ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , за яке відповідальність передбачена абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481 у вигляді штрафу у розмірі 250 000 гривень.

За результатами фактичної перевірки складено акт, який зареєстровано 27.01.2020 за №0029/08/01/32/38945259.

28.02.2020 року на адресу позивача засобами поштового зв`язку надійшла копія акта №0029/08/01/32/38945259 від 27.01.2020 року, який позивач оскаржив, про результати оскарження відповідач повідомив позивача листом №18413/10/08-01-32-01-16 від 23.03.2020 в якому зазначив, що висновки акта відповідають вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими та залишаються без змін.

Після розгляду заперечень на акт фактичної перевірки 25.03.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001663201 про нарахування штрафних санкцій у сумі 250 000,00 грн.

24.04.2020 позивач отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення №0001663201 від 25 березня 2020 року.

Податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС від 23.06.2020 року №19951/6/99-00-06-02-06-06 про результати розгляду скарг оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Встановивши, що 31.07.2019 позивач вперше звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км (АЗС), на підставі якої 16.08.2019 видано ліцензію, тобто ліцензія була видана в межах 20-денного терміну, суд першої інстанції погодився з аргументом відповідача, що позивач був обізнаний про відсутність до 16.08.2019 (включно) ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км, проте не зважаючи на відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивач в період з 01.07.2019 до 15.08.2019 (включно) здійснював реєстрацію розрахункових операцій за реалізацію пального (бензин, дизельне паливо) кінцевим споживачам (роздрібна торгівля).

Враховуючи приведене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, при цьому вважав необґрунтованими доводи позивача, що неможливість своєчасно отримати ліцензію не спростовує вичиненого позивачем правопорушення, а саме реалізація пального без наявності ліцензії, особливо з урахуванням того, що за отриманням ліцензії позивач звернувся лише 31.07.2019, проти чого позивач не заперечував.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Транс.Нафта Ойл (ЄДРПОУ 38945259) відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним.

ГУ ДПС в період з 16.01.2020 р. по 24.01.2020 р. проведена фактична перевірка АЗС за адресою: Запорізька обл., Оріхівський р-н, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км, що належить ТОВ Транс.Нафта Ойл , за період з 01.07.2019 р. по день закінчення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює виробництво, придбання, зберігання та реалізацію пального; порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють обіг пального в Україні, за результатами якої складено акт від 27.01.2020 р. №0029/08/01/32/38945259.

Фактичною перевіркою встановлено, що 31.07.2019 р. ТОВ Транс.Нафта Ойл подано до ГУ ДФС у Запорізькій області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км (АЗС); заява зареєстрована за вхідним номером 58415/10. За результатами розгляду заяви відповідно до розпорядження ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.08.2019 р. №320-р позивачу видано ліцензію, реєстраційний номер 08140314201900314, терміном дії з 16.08.2019 р. до 16.08.2024 р.

Відповідно до фіскальних чеків, проведених через реєстратор розрахункових операцій моделі МАРІЯ-ЛТ-МТМ-ПОС, заводський номер ВП1212001133, фіскальний номер 3000296453, зареєстрований на АЗС за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км, ТОВ Транс.Нафта Ойл в період з 01.07.2019 р. до 15.08.2019 р. (включно) здійснювало реалізацію пального (бензин, дизельне паливо) кінцевим споживачам (роздрібна торгівля) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

За висновками акту фактичної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Трасн.Нафта Ойл ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , відповідальність за що передбачена абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481 у вигляді штрафу у розмірі 250 000 грн.

На підставі приведеного акту фактичної перевірки 25.03.2020 р. ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001663201 про застосування до ТОВ Транс.Нафта Ойл штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000 грн.

Рішенням ДПС за результатами адміністративного оскарження від 23.06.2020 р. №19951/6/99-00-06-02-06-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга платника - без задоволення.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності застосування штрафних санкцій за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визнає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, який згідно з абзацом п`ятим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення набрав чинності з 01.07.2019 р. в частині підпункту 6 (щодо змін до Закону № 481/95-BP) (далі - Закон № 2628-VIII) внесено до Закону № 481/95-BP зміни в частині ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

Так, відповідно до статті 15 Закону № 481/95-BP в редакції, чинній з 01.07.2019 р., роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята); річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина двадцять п`ята); ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (частина тридцята); ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (частина тридцять друга); у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального) (частина тридцять третя); суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина тридцять четверта).

Відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP в редакції, чинній з 01.07.2019 р., до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250 000 гривень.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII), який також визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (частини 1 статті 2).

До Закону № 222-VIII законодавцем внесені зміни Законом № 2628-VIII та Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності від 02.10.2019 № 139-IX (далі - Закон № 139-IX).

Так, з 01.07.2019 р. із врахуванням змін, внесених Законом № 2628-VIII, пункт 3 частини другої статті 2 Закону № 222-VIII викладено у редакції, за якою дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності як, зокрема, торгівля пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

З 18.12.2019 р., тобто після виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII та визначено, що дія Закону № 222-VIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як, зокрема, торгівля пальним, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Згідно з частиною третьої статті 2 Закону № 222-VIII в редакції Закону № 139-ІХ суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на порядок ліцензування всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (частина третя статті 3 Закону № 222-VIII).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 222-VIII, яка визначає перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, в редакції з 01.07.2019 р., ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як, зокрема, виробництво і торгівля і пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування (частина перша статті 8 Закону № 222-VIII).

У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону № 222-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 545, яка згідно з пунктом 3 набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01.07.2019 року, внесено зміни до Пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 609, шляхом викладення у новій редакції, відповідно до якого територіальні ограни ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

Таким чином, з 18.12.2019 р. внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, яким визначено що дія Закону № 222-VIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як торгівля пальним.

При цьому статтею 7 Закону № 222-VIII до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, віднесена торгівля пальним.

До 18.12.2019 р. дія Закону № 222-VIII не поширювалась виключно на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення, зокрема, на діяльності з виробництва та торгівлі пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (пункт 3 частини 2 статті 2 Закону № 222-VIII).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII діє принцип державної політики у сфері ліцензування, за яким у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Вказаний строк визначений законом як для держави з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами.

Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання.

Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ Транс.Нафта Ойл тільки 31.07.2019 р. вперше звернулось до ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, шосе Запоріжжя-Маріуполь, 38 км (АЗС), на підставі якої 16.08.2019 р., тобто в межах 20-денного терміну, контролюючим органом видано позивачу ліцензію.

Положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених статтею 15 Закону № 481/95-ВР документів.

Враховуючи, що позивач звернувся до контролюючого органу із заявою про отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним 31.07.2019 р., яка була видана 16.08.2019 р., але здійснював роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019 р. по 16.08.2019 р. (включно) без ліцензії, є правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість застосування штрафних санкцій оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Доводи апелянта стосовно того, що платник податків у зв`язку з введенням нового виду ліцензування свідомо розраховував, що для приведення його діяльності у відповідність із змінам до законодавства йому надано 2-місячний строк, протягом якого заборонено застосовувати штрафні санкції, в контексті спірних правовідносин суд визнає необґрунтованими, адже, будучи обізнаним про необхідність отримання ліцензії задля здійснення роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2017 р., позивач звернувся за отримання ліцензії тільки 31.07.2019 р., тобто через місяць, та свідомо здійснював роздрібну торгівлю пальним як до подання заяви про отримання ліцензії, так й після подання такої заяви та до отримання ліцензії.

Виходячи із приписів Закону № 481/95-ВР, відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 1 липня 2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

У зв`язку з тим, що Законом № 481/95-ВР чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державною фіскальною службою України лише 30.05.2019 р. направлено лист за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, платники податку мали змогу отримати ліцензію з 01.07.2019 р.

В цьому контексті суд звертає увагу на недоведеність факту неможливості подання позивачем заяви про отримання ліцензії на початку липня 2019 р., а також порушення відповідачем строку та порядку видачі ліцензії, що б дозволило зробити висновок про порушення контролюючим органом принципу належного урядування .

Отже, відсутні підстави вважати, що позивачем не допущено умисне порушення норм законодавства щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії, що, в свою чергу, дає підстави вважати доведеним факт вини в діях платника податків, та як наслідок, обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс.Нафта Ойл на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 р. в справі № 280/5138/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 р. в справі № 280/5138/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс.Нафта Ойл до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 19.04.2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.04.2021 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко