Постанова

від 20.04.2021 по справі 420/555/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/555/20 Головуючий І інстанції Глуханчук О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Димерлія О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Громадської організації Товариство Восток на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 29.10.2020р.) по справі за адміністративним позовом Громадської організації Товариство Восток до Южненської міської ради, Южненського міського голови Новацького Володимира Миколайовича та 3-ї особи Громадської організації Гаражне товариство Ветеран про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

27.01.2020 року ГО Товариство Восток звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Южненської міської ради та Южненського міського голови Новацького В.М., в якому, з урахуванням уточнень від 10.02.2020р., просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність міського голови ОСОБА_1 та зобов`язати його вирішити питання щодо примусового розпуску (ліквідацію) ГО ГТ Ветеран у відповідності до ст.46 КАС України та ст.42 Закону України №280/97-ВР;

- стягнути з Южненського міського голови ОСОБА_1 на користь ГО Товариство Восток заподіяну бездіяльністю моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13.11.2019р. він, як голова ГО Товариство ВОСТОК , звернувся до Южненського міського голови ОСОБА_1 із скаргою щодо незаконних дій депутатів Южненської міськради та створення міськрадою штучних перешкод для ведення статутної діяльності ГО Товариство ВОСТОК , на яку 25.11.2019р. по пошті отримав відповідь №285/08-02-04 від 21.11.2019р., з якою не погоджується, вважаючи, що міський голова при її наданні порушив вимоги п.п.1,4,5 ст.22 Закону України Про громадські об`єднання №4572-УІ, п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР.

Крім того, як зазначає позивач, спірне земельне питання, з яким ГО Товариство ВОСТОК звернулася до Южненської міської ради (заява №439/05-25 від 19.06.2018р .) у відповідності до закону не вирішене і до цього часу. Так, на скаргу одного з учасників ГО Товариство ВОСТОК Кулєшова В.В. №228/05-24 від 30.10.2018р. було отримано необґрунтовану відписку №237/02-02-04 від 29.11.2018р.

Таким чином, Южненська міська рада фактично вчинила бездіяльність, скільки, всупереч приписів ст.38 закону 280/97-ВР, тривалий час не звертала увагу на те, що на земельній ділянці, яка належить громаді, було встановлено шлагбаум та збираються кошти з членів ГО Т ВОСТОК Також на цю з/ділянку не укладався договір оренди та за неї не вносилася плата за землю. Тобто, міська рада тривалий час не звертає увагу, що на підпорядкованій території використовується земля без будь-яких правоустановчих документів та не сприяє вирішенню земельного питання в рамках правового поля, а фактично намагається зберегти корупційну схему отримання коштів від громадян. Конфлікт між учасниками ГО Товариство ВОСТОК , керівником ГО ГТ Ветеран ОСОБА_2 та Южненською міською радою досі не вирішено, а навпаки він провокується надалі, оскільки міською радою прийнято рішення №1521-УІІ від 19.09.2019р. про укладення договору на внесення плати за фактичне землекористування ГО ГТ Ветеран , в результаті чого гр. ОСОБА_2 продовжує збирати гроші з членів ГО Т ВОСТОК .

Окрім того, як зазначає позивач, Южненська міська рада, всупереч того, що усі громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках, фактично втручається в діяльність ГО Товариство ВОСТОК та не визнає такої рівності між ГО ГТ Ветеран та ГО Т ВОСТОК . Отже, оскільки голова Южненської міської ради ОСОБА_1 підписував усі спірні відписки і рішення Южненської міської ради та жодного разу їх не зупинив, то він, на думку позивача, повинен нести персональну відповідальність за це. З огляду на викладене, позивач вважає, що вказаною вище бездіяльністю міський голова ОСОБА_1 завдав ГО Товариство ВОСТОК моральної шкоди на суму у 50000 грн.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року за вказаним адміністративним позовом відкрито загальне позовне провадження та залучено до участі у справі в якості 3-ї особи Громадську організацію Гаражне товариство Ветеран .

17.03.2020р. представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги категорично не визнав та мотивовано просив відмовити у їх задоволенні, оскільки Южненський міський голова Новацький В.М. жодної бездіяльності у спірному земельному спорі між двома громадськими організаціями не допустив, постійно та своєчасно надав мотивовані відповіді на усі звернення позивача, та відповідно, не спричинив позивачу і будь-якої моральної шкоди.

Так, відповідач у відповідь на зазначені у позові доводи щодо нібито втручання Южненської міської ради у діяльність ГО Товариство ВОСТОК зазначив, що 23.07.2019р. на засіданні постійної депутатської комісії Южненської міськради з питань адміністративно - територіального устрою, регулювання земельних відносин, депутатською комісією було проголосовано рішення, яким рекомендовано перенести розгляд проекту рішення Про укладання договору на внесення плати за фактичне землекористування ГО Товариство ВОСТОК , а також запропоновано усім власникам індивідуальних гаражів (шляхом збору особистих підписів ) протокольно прийняти рішення про укладання договору.

Крім того, у відзиві відповідач звертає увагу й на той факт, що ГО Гаражне товариство Ветеран надала міськраді достатні докази того, що діє та представляє інтереси саме власників індивідуальних гаражів, які розташовані на земельній ділянці в районі АЗС Shell м. Южне Одеської області, зв`язку із чим, на засіданні XXXV сесії Южненської міської ради VII скликання 19.09.2019р. було прийнято рішення №1521-VII Про укладання договору на внесення плати за фактичне землекористування. Громадською ж організацією Товариство ВОСТОК так і не було надано жодних доказів того, що її члени теж є власниками індивідуальних гаражів на цій самій земельній ділянці, зв`язку із чим, на черговому засіданні XXXV сесії Южненської міської ради VII скликання 19.09.2019р. було прийнято рішення №1522-VII Про відмову в укладанні договору на внесення плати за фактичне землекористування.

У відповідь же на доводи позивача щодо примусового розпуску (ліквідації) Южненською міською радою ГО Гаражне товариство Ветеран , представник відповідача в своєму відзиві зазначив, що відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про громадські об`єднання , громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог ст.ст.36,37 Конституції України та статті 4 цього Закону. Разом з тим, як стверджує відповідач, позивачем не надано жодних беззаперечних доказів порушення ГО ГТ Ветеран вимог ст.ст.36,37 Конституції України та ст.4 Закону України Про громадське об`єднання , а тому, законних підстав для заборони або примусового розпуску Громадської організації Гаражне товариство Ветеран не має.

09.09.2020р. до суду 1-ї інстанції через канцелярію за вх. №ЕП/14011/20 від представника позивача ОСОБА_3 (без сплати судового збору ) надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній фактично збільшив позовні вимоги, одночасно змінивши предмет та підстави даного позову та відповідно, просив суд:

- визнати протиправними дії міського голови Южненської міської ради Одеської області Новацького В.М. про не проведення в порядку, визначеному законодавством, консультацій з ГО Т ВОСТОК щодо проекту рішення Южненської міської ради №1691-УІІ від 05.03.2020р., який стосуються правового статусу громадського об`єднання, його фінансування та діяльності та скасувати це рішення;

- зобов`язати Южненську міську раду провести консультацію з ГО Т ВОСТОК щодо затвердження проекту внесення змін до детального плану території мікрорайону №1,6 м.Южного Одеської області.

Разом з тим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року, яка постановлена на місці та занесена до протоколу судового засідання, вказану вище заяву позивача про уточнення позовних вимог було повернуто без розгляду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ГО Товариство Восток - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник позивача Абрамович О.В. 04.11.2020р. (вх.№854/10048/20 від 09.11.2020р .) подав апеляційну скаргу (на 2-х арк. ), в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2020р. та прийняти нове, яким повністю задовольнити усі позовні вимоги.

Крім того, керівник ГО Товариство Восток Абрамович О.В. 02.11.2020р. по пошті (вх.№10004/20 від 09.11.2020р.) також подав апеляційну скаргу і на вказану вище усну процесуальну ухвалу суду 1-ї інстанції від 21.09.2020р., занесену до протоколу судового засідання, яка, в свою чергу, в подальшому, спочатку була залишена без руху, а потім повернута скаржнику ухвалою 5ААС від 19.04.2021р.

03.12.2020 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

13.04.2021р. розпорядженням голови П`ятого апеляційного адміністративного суду №55-с був проведений повторний автоматизований перерозподіл даної справи №420/555/20 та замінено члена колегії суддю Косцову І.П. (яка тривалий час знаходиться на лікарняному ) на резервного суддя Димерлія О.О.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021р. ГО Товариство Восток відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду 1-ї інстанції 19.10.2020р. до прийняття по цій апеляційній скарзі судового рішення та відрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.

19.04.2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від відповідачів надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останні апеляційну скаргу категорично не визнали та мотивовано наполягали на залишенні її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021р. дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи встановлений на всій території України особливий режим карантину , приписи п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, характер спірних правовідносин та приймаючи до уваги те, що в даному випадку розглядається апеляційна скарга на рішення суду 1-ї інстанції по справі незначної складності, а також з метою запобігання поширенню як на території м.Одеси, так і приміщеннях 5 ААС, респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та убезпечення як сторін по справі, так і працівників суду від цієї особливо небезпечної інфекційної хвороби (рекомендації ВРП і Ради Суддів України, накази голови 5 ААС ), колегія суддів розглянула дану справу в письмовому провадженні без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних і достатніх підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - Громадська організація Товариство ВОСТОК (код ЄДРПОУ 42238831 ) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, дата запису: 14.06.2018р., номер запису: 1 529 102 0000 000978. Керівник: Абрамович Олексій Володимирович. Основний вид діяльності ГО КВЕД 94.99: Діяльність інших громадських організацій.. .

13.11.2019 року керівник ГО Товариство ВОСТОК Абрамович О.В. звернувся до голови Южненської міської ради Одеської області Новацького В.М. зі скаргою на незаконні дії керівника ГО Гаражне товариство Ветеран ОСОБА_2 та бездіяльність з цього приводу Южненської міської ради, яка, в свою чергу, втручається в діяльність ГО Т ВОСТОК та не визнає рівності у своїх правах та обов`язках ГО ГТ Ветеран та ГО Т ВОСТОК .

21.11.2019 року на вказане звернення позивача голова Южненської міської ради надав відповідь вих.№285/08-02-04, в якій повідомив заявника ОСОБА_3 , що 23.07.2019 року депутатською комісією Южненської міськради з питань адміністративно - територіального устрою, регулювання земельних відносин було проголосовано рішення, яким було рекомендовано перенести розгляд проекту рішення Про укладання договору на внесення плати за фактичне землекористування ГО Товариство ВОСТОК , а також запропоновано усім власникам індивідуальних гаражів (шляхом збору особистих підписів ) протокольно прийняти рішення про укладання договору. В подальшому ж, оскільки ГО Гаражне товариство Ветеран було надано міськраді достатні докази того, що останнє діє та представляє інтереси саме власників індивідуальних гаражів, які розташовані на земельній ділянці в районі АЗС Shell м. Южне Одеської області, зв`язку із чим, це ГО має право заключити договір на внесення плати за фактичне землекористування. А оскільки ГО Товариство ВОСТОК так і не було надано жодних доказів того, що її члени теж є власниками індивідуальних гаражів на цій самій земельній ділянці, міськрада на своєму черговому засіданні XXXV сесії VII скликання 19.09.2019р. прийняла рішення №1522-VII Про відмову в укладанні договору на внесення плати за фактичне землекористування .

В той же день, т.б. 19.09.2019р., Южненської міської ради на засіданні XXXV сесії VII скликання прийняла рішення №1521-VII Про укладання договору з ГО Гаражне товариство Ветеран на внесення плати за фактичне землекористування .

Далі, на підставі вказаного рішення №1521-VII, 19.09.2019 року між Южненською міською радою Одеської області та Громадською організацією Гаражне товариство Ветеран (код ЄДРПОУ 26210746 ) було укладено договір №10/20-02-05 на внесення плати за фактичне землекористування.

Крім того, в подальшому, т.б. 18.06.2020р. Южненською міською радою Одеської області, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2019р. у справі №1540/4126/18 (яке набрало законної сили 20.02.2020р. ) було прийнято рішення №1791-VІІ Про розгляд заяви голови правління ГО Товариство ВОСТОК Абрамовича О.В. від 19.06.2018р. б/н про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , яким відмовлено ГО Товариство ВОСТОК у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,6000 га, для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована в районі АЗС "Shell» м. Южного Одеської області.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся до окружного суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості, безпідставності та не доведеності позовних вимог, а також, відповідно, з відсутності як протиправної бездіяльності відповідачів, так і самого факту спричинення громадській організації позивача будь-якої моральної шкоди.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А як передбачено ст. 55 Конституції України , кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із приписами ст.ст.3,4 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законами України Про землеустрій і Про оренду землі , а також прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.

Земельним кодексом України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади право розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної власності, а також делегувала їм і право вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

У відповідності до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст.12 ЗК України, питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної або міської ради.

Як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.140 та ч.1 ст.144 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Так, як встановлено з матеріалів справи та змісту адміністративного позову, спірні правовідносини між учасниками даної справи фактично виникли в площині вирішення земельних питань, а саме, навкруги спірної земельної ділянки, що розташована в районі АЗС Shell в місті Южне Одеської області, на якій знаходяться гаражі ГО Товариство Восток та ГО ГТ Ветеран .

Натомість, як вбачається з заявлених позивачем у даному позові вимог, ці позовні вимоги фактично безпосередньо стосуються примусового розпуску Громадської організації Гаражне товариство Ветеран та одночасно, відшкодування позивачу спричиненої бездіяльністю відповідачів моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

А згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як визначено приписами п.п.1,2 ч.5 ст.46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання.

Так, стаття 36 Конституції України гарантує, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

При чому, ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об`єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об`єднання громадян рівні перед законом.

А як визначено ст.37 Конституції України, утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Так, правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань, безпосередньо визначає Закон України Про громадські об`єднання від 22.03.2012р. №4572-VI.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.1 Закону України Про громадські об`єднання , громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Як передбачено ч.5 ст.1 цього ж Закону №4572-VI, громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Обмеження щодо утворення і діяльності громадських об`єднань встановлює стаття 4 Закону України Про громадські об`єднання .

Так, зокрема, утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються.

Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Громадським об`єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч.ч.1,8 ст.9 Закону України Про громадські об`єднання , утворення громадського об`єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.

Так, громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів. У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об`єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об`єднання не вважається утвореним.

Способи припинення діяльності громадського об`єднання чітко визначено статтею 25 вказаного Закону.

Так, припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється:

1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;

2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У відповідності до приписів ст.28 Закону України Про громадські об`єднання , громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог ст.ст.36,37 Конституції України та ст.4 цього Закону. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми діючого у цій сфері законодавства, слід дійти висновку, що припинення діяльності громадського об`єднання може здійснюватись за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог ст.ст.36,37 Конституції України, статті 4 цього Закону.

Як передбачено п.14 ч.1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, ФОП та громадських формувань суб`єктами державної реєстрації є:

- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

- територіальні органи Міністерства юстиції України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами 2-4 цього пункту ) та фізичних осіб - підприємців.

Отже, на підставі викладеного та приймаючи до уваги вище перелічені норми чинного законодавства, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, позивач у даній справі - Громадська організація Товариство ВОСТОК не наділений правом звернення до суду із позовом про заборону діяльності та примусовий розпуск іншого громадського об`єднання.

Однак, разом з тим, позивач все рівно ініціює питання щодо примусового розпуску Громадської організації Гаражне товариство Ветеран фактично шляхом оскарження бездіяльності Южненського міського голови, пов`язаної з не вирішенням земельного питання позивача та питання щодо примусового розпуску ГО ГТ Ветеран .

Так, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, 3-я особа по справі - Громадська організація Гаражне товариство Ветеран (код ЄДРПОУ 26210746 ) зареєстрована 17.06.2002р., дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 19.09.2007р., 1 558 120 0000 000466. Станом на 19.10.2020р. відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні. Державну реєстрацію ГО Гаражне товариство Ветеран проведено 17.06.2002р. виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області.

Водночас, вирішуючи даній спір по суті, судами обох інстанцій беззаперечно встановлено, що усі доводи позивача, з якими він пов`язує наявність підстав для примусового розпуску Громадської організації Гаражне товариство Ветеран , фактично не передбачені чинним законодавством.

Так, як вже зазначалося вище, ст.28 Закону України Про громадські об`єднання чітко визначає, що громадське об`єднання може бути заборонено виключно лише у разі виявлення ознак порушення цим громадським об`єднанням вимог ст.ст.36,37 Конституції України, ст.4 цього Закону.

З цього приводу судова колегія зазначає, що суд 1-ї інстанції цілком вірно прийняв доводи представників відповідачів та 3-ї особи щодо відсутності будь-яких доказів порушення Громадською організацією Гаражне товариство Ветеран вимог ст.ст.36,37 Конституції України та ст.4 Закону України Про громадські об`єднання , які б могли бути законною підставою для заборони (примусового розпуску) цього ГО ГТ Ветеран .

При цьому, слід зауважити й про те, що не повідомили жодних заслуговуючих на увагу обставин щодо порушення ГО ГТ Ветеран вимог ст.ст.36,37 Конституції України та статті 4 Закону України Про громадські об`єднання і допитані за клопотанням позивача у судовому засіданні суду 1-ї інстанції 19.10.2020р. у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Таким чином, надаючи оцінку доводам позивача, покладеним в основу заявленого адміністративного позову, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що позивачем, в даному випадку, фактично було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки, як вже зазначалося вище, спірні правовідносини між учасниками даної адміністративної справи виникли в площині вирішення земельних питань, про що свідчать рішення Южненської міськради від 19.09.2019р. №1522-VII і №1521-УІІ, від 18.06.2020р. №1791-VІІ та від 05.03.2020р. №1691-УІІ, на які представник позивача в ході розгляду даної справи постійно посилається, але чомусь не оскаржує їх в судовому порядку.

В свою чергу, як неодноразово вже вказувалося вище, примусовий розпуск громадського об`єднання здійснюється виключно з підстав, передбачених Конституцією та Законом України Про громадські об`єднання .

При цьому, також слід звернути увагу й на те, що положеннями ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

А відповідно до п.5 Керівних принципів щодо заборони та розпуску політичних партій та подібних заходів , ухвалених Венеціанською Комісією на її 41-й пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999р. ), заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.

Виходячи із основних позицій практики Європейського Суду з прав людини за результатами розгляду справ щодо обмеження свободи об`єднань, основними критеріями обґрунтованості таких обмежень є встановлення таких обмежень законом, зазначені обмеження повинні переслідувати законні цілі та бути необхідними у демократичному суспільстві.

Як суд вже зазначав вище, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

Вказана правова позиція суду 2-ї інстанції цілком збігається зі сталою судовою практикою Верховного Суду.

Отже, на підставі встановлених обставин справи та викладених вище норм Конституції України та Закону України Про громадські об`єднання , колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність будь-яких законних підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності міського голови Южненської міської ради Одеської області Новацького В.М. (яка, в свою чергу, в ході розгляду справи не знайшла свого підтвердження ) та зобов`язання його вирішити питання щодо примусового розпуску (ліквідацію) Громадської організації Гаражне товариство Ветеран (у відповідності до ст.46 КАС України і ст.42 Закону України №280/97-ВР та інших законів України ).

Що ж стосується інших позовних вимог ГО Товариство Восток щодо стягнення з відповідача - Южненського міського голови моральної шкоди, то апеляційній суд теж погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про відмову у їх задоволенні та, в свою чергу, з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, дійсно, як визначено ч.ч.1,2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із ч.5 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Так, у своєму позові позивач просить окружний суд стягнути з міського голови ОСОБА_1 на користь ГО Товариство ВОСТОК кошти у сумі 50000 грн. за моральну шкоду, заподіяну його бездіяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування цих п/вимог позивач надав до суду 1-ї інстанції розрахунок моральної шкоди, який фактично базується лише на тому, що на спірній земельній ділянці, яка належить Южненській міській раді, 3-я особа без будь-яких правових підстав самовільно збирає з членів ГО Т ВОСТОК кошти по 100 грн. на місяць з кожного учасника (нібито за оренду землі ), які потім привласнює, чому нібито сприяє бездіяльність Южненського міського голови ОСОБА_1 .

Як видно з п.3 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995р., під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в т.ч. інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути чітко зазначено, в чому саме полягає ця шкода, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Також, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд же, в свою чергу, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз.2 п.5 постанови ).

Проте, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій, позивач, в даному випадку, не надав жодних належних доказів та не навів достатніх та обґрунтованих обставин, які б підтвердили як факт спричинення протиправними діями/бездіяльністю відповідачів йому моральних страждань, так і її розмір (50000 грн.), а також не зазначив, в чому ж саме полягають його страждання та не підтвердив наявність причинного зв`язку між заявленою сумою моральної шкоди та діями/бездіяльністю відповідачів.

Крім того, ще слід вказати й про те, що ця позовна вимога про стягнення моральної шкоди фактично є похідною від первісної п/вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити певні дії, а тому також не підлягає задоволенню ще й цих підстав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, адміністративний позов ГО Товариство Восток дійсно не підлягає задоволенню.

До того ж, ще слід вказати й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу представника позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Стосовно ж судових витрат судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з відмовою у задоволенні даного адміністративного позову, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

Водночас, оскільки ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021р. при відкритті апеляційного провадження ГО Товариство Восток було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду 1-ї інстанції від 19.10.2020р. до прийняття по цій апеляційній скарзі судового рішення, то судова колегія, діючи у відповідності до вимог ч.1 ст.133 КАС України та ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір , вважає за необхідне одночасно з прийняттям рішення по суті спору стягнути з позивача за подачу ним даної апеляційної скарги судовий збір в сумі 2102 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст.195,308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації Товариство Восток - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - без змін.

Стягнути з Громадської організації Товариство Восток (код ЄДРПОУ 42238831) на користь Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2102 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2021р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.О. Скрипченко

О.О. Димерлій