Ухвала

від 20.04.2021 по справі 932/3081/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/3081/21

Провадження № 2-з/932/67/21

20 квітня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, комунальне підприємство Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

15.04.2021 року до суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, комунальне підприємство Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій прохають суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім як дій по виконання ухвали суду про забезпечення позову по цій справі, щодо квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказаної заяви, а також у позові, позивач посилається на те, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1 . Площа квартири протиправно збільшена за рахунок нежитлових приміщень № № 7, 8, 9, 10, що знаходяться у підвалі будинку АДРЕСА_2 . Ці приміщення вибули з власності територіальної громади міста поза волею Дніпровської міської ради, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка наказом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з архівами Дніпровської міської ради від 18.08.2020 року за № 32/СК, скасована. Спірне майно вже змінювало своїх власників, у зв`язку з чим, невжиття заходів з його обтяження арештом та забороною на відчуження спричинить подальше його відчуження та потребу у вжитті міською радою додаткових дій з витребування майна від осіб, які учасниками процесу не є, що ще більше збільшить витрати на відновлення прав територіальної громади. Незастосування заходів забезпечення позову призведе до невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки при зміні власника майна витребувати майно від відповідачів буде неможливо.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про її часткове задоволення за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язані із предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного. Так, предметом спору є витребування на користь позивача з чужого незаконного володіння відповідачів приміщень №№ 7-10, загальною площею 192,10 кв.м., що знаходяться у будинку АДРЕСА_2 та є, на цей час, складовими квартири АДРЕСА_3 .

Так, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 150617453 від 21.12.2018 року вбачається, що 15.02.2018 року на підставі договору купівлі-продажу квартири та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП № 141183520530 від 18.12.2018 року, що видана Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 277,1 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., до складу якої увійшли, в тому числі, приміщення № 7-10.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 150617889 від 21.12.2018 року вбачається, що 15.02.2018 року на підставі договору купівлі-продажу квартири та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП № 141183520530 від 18.12.2018 року, що видана Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 277,1 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., до складу якої увійшли, в тому числі, приміщення № 7-10.

З технічного паспорту на спірну квартиру, виготовленого ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вбачається, що приміщення №7-10, коридор та сходова клітина розташовані у підвалі будинку АДРЕСА_2 .

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 151296611 від 27.12.2018 року, а також договору дарування від 27.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Деллаловим А.О. за реєстровим № 406, вбачається, що 27.12.2018 року ОСОБА_3 подарував належну йому Ѕ частки спірної квартири відповідачу ОСОБА_2 .

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 151296114 від 27.12.2018 року, а також договору дарування від 27.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Деллаловим А.О. за реєстровим № 406, вбачається, що 27.12.2018 року ОСОБА_4 подарував належну йому Ѕ частки спірної квартири відповідачу ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 164199169 від 19.04.2019 року, нежитлові приміщення № 1-10, вхід в підвал літ. в, літ. в 1 , що розташовані у будинку АДРЕСА_2 , перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Дніпра.

Також встановлено, що у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа № 932/2685/20 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю Кангаро груп , Дніпровської міської ради, державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубка Валерія Юрійовича, треті особи - комунальне підприємство Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка, 36 , про визнання дій протиправними та визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень підвалу будинку.

Отже, надані суду копії письмових доказів доводять реальність спору між міською радою та відповідачами.

Внаслідок того, що після проведення реконструкції квартири та реєстрації права власності на неї за третіми особами ними було упродовж тижня відчужено спірну нерухомість на користь відповідачів, а також тому, що на цей час між сторонами виник спір про право, і контролюючим органом скасовано документ, який став правовою підставою реєстрації права власності на нерухомість із зміненими технічними характеристиками, вважаю, що дійсно існує загроза відчуження спірного нерухомого майна відповідачами.

Невжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на знаходження спірного майна у власності відповідачів, унеможливить виконання майбутнього рішення суду при задоволенні позовних вимог, оскільки згідно із вимогами п. 5 ч. 1 ст. 24 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Тому, для того, щоб титульний власник майна залишився незмінним, заяву позивача про забезпечення позову необхідно задовольнити частково, заборонивши відповідачам відчуження спірної квартири у будь-який спосіб, а державним реєстраторам прав на нерухоме майно - вчинення будь-яких реєстраційних дій з внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог, а також усуне виникнення ситуації, коли виконати рішення суду внаслідок зміни титульного власника майна буде неможливо, і, в той же час, відповідачі, як титульні власники спірної квартири, не позбавляються можливості володіти та користуватися своїм нерухомим майном.

У накладенні арешту на спірне нерухоме майно слід відмовити, оскільки арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Тобто, арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном. Отже, в цій вимозі позивача суд відмовляє внаслідок її неспівмірності позовним вимогам.

Вимоги міської ради щодо заборони державним реєстратором вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо накладення обтяжень, задоволені бути не можуть, оскільки такі вимоги спрямовані на шкоду принципу обов`язковості виконання судових рішень, що можуть бути прийняті в інших справах, незалежно від їх юрисдикції.

За вказаних підстав, заява міської ради про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню. З огляду на те, що забороною на відчуження житла, вжитою за заявою позивача, яким є юридичною особою публічного права, матеріальні збитки позивачам не завдаються, підстави для зустрічного забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії (з купівлі-продажу, міни, найму, виділу часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам нерухомого майна, яким є квартира АДРЕСА_4 .

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно з реєстрації чи перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстрованими співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягувачем за цим виконавчим документом є Дніпровська міська рада (ЄДРПОУ 26510514, 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75). Боржниками за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 20.04.2024 року.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол