Постанова

від 15.04.2021 по справі 914/2740/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2021 р. Справа №914/2740/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Гулик Н.Г.

розглянув апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.03.2021 (повний текст складено 09.03.2021, суддя Запотічняк О.Д.) про залишення без розгляду позовної заяви

у справі № 914/2740/20

за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бориславської міської ради, м. Борислав

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енергія Плюс+» , м. Київ

про стягнення заборгованості 135599,38 грн., розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

представники:

прокурор - Винницька Л.М.,

від позивача - не забезпечив уповноваженого представника чи особи, яка забезпечує самопредставництво відповідно до ст. 56 ГПК України,

від відповідача - не з`явився.

16.10.2020 до Господарського суду Львівської області звернувся заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бориславської міської ради із позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі- ТзОВ) «Еко Енергія Плюс+» 135599,38 грн. заборгованості, а також про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019, укладеного між Бориславською міською радою та відповідачем та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку кадастровий номер 4610300000:17:042:0011.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з даним позовом, прокурор зазначив, що у спірній ситуації порушення інтересів держави полягає у порушенні економічних (матеріальних) інтересів органу місцевого самоврядування внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо повної та вчасної сплати орендних платежів за договором оренди землі від 18.04.2019. При цьому, Бориславська міська рада як уповноважений державою орган на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах неналежно здійснює захист своїх інтересів, що випливає з листа-звернення Бориславської міської ради №3-21/1101від 22.07.2020, у якому вона просить прокуратуру вжити заходів представницького характеру у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2020 було відкрито провадження у даній справі, а ухвалою від 17.02.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2021 позов у даній справі було залишено без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що прокурор не довів факту нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Бориславською міською радою, яка є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що випливає з наступного:

- Бориславська міська рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах у судовому порядку;

- матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Бориславська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до ТзОВ Еко Енергія Плюс+ ;

- сама по собі обставина не звернення Бориславської міської ради з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання нею функцій із захисту інтересів держави;

- відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною незвернення до суду, яка, однак, не підтверджена належними та допустимими доказами;

- прокурор не дотримався обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Водночас, доданим до позовної заяви листом від 15.10.2020 за № 04/27-4635вих-20 прокурор лише повідомив Бориславську міську раду про звернення до суду від її імені та вже 16.10.2020 надіслав до Господарського суду Львівської області позовну заяву у даній справі. Вказане свідчить про недостатність часу для надання можливості цьому органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Не погодившись з даною ухвалою, заступник керівника Львівської обласної прокуратури оскаржив її в апеляційному порядку з огляду на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просив цю ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) прокурором було дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України Про прокуратуру , оскільки Бориславська міська рада самостійно звернулася з проханням до прокуратури про вжиття заходів представницького характеру ще 22.07.2020, зазначаючи про свою бездіяльність і неможливість здійснити захист територіальної громади власними силами. Крім цього, лист-повідомлення, в розумінні ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурором було надіслано Бориславській міській раді 23.09.2019. Із відповіді на вказане звернення вбачається, що міська рада, достовірно знаючи про наявні порушення, упродовж тривалого часу не вжила достатніх та ефективних способів захисту. Листом від 15.10.2020 прокурор уже повідомив про те, що ним підготовлено і буде подано позов на захист інтересів територіальної громади, відтак це повідомлення не можна вважати точкою відліку на обчислення розумного строку для компетентного органу для вжиття заходів самостійно. Застосований судом першої інстанції підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей спору;

2) відповідно до висновку, викладеного у п.48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч.4 ст. 53 ГПК України має наслідком застосування положень ст. 174 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків і повернення в разі, якщо ці недоліки не усунуті). В той же час, 26.10.2020 суд першої інстанції залишав без руху позовну заяву прокурора з підстав недолучення до матеріалів справи розрахунків земельного податку та податкових повідомлень-рішень, якими обґрунтовувався розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати та ніяким чином не вказував про невиконання прокурором вимог щодо обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з ч.4 ст. 53 ГПК України. 20.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду; згодом суд тричі відкладав розгляд справи та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; ухвалою від 17.02.2021 було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті. Тому залишення судом позовної заяви прокурора без розгляду на стадії розгляду справи по суті видається безпідставним, необґрунтованим і таким, що суперечить процесуальному закону та основним засадам судочинства.

Відповідач не виконав вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 та не подав відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники даного судового процесу були повідомлені про нього згідно контактних даних, відомості про які містяться в матеріалах справи. Крім того, процесуальні документи апеляційного суду у порядку, встановленому Законом України Про доступ до судових рішень , були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В судове засідання 15.04.2021 від позивача з`явилась начальник відділу правового забезпечення міської ради Тахтарова О.Б., яка в підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача надала довіреність від 31.12.2020 за №3-21/1898. Колегія суддів зазначає, що в розумінні ст. 56 та 58 ГПК України вказаною особою не доведено її повноважень на самопредставництво чи представництво Бориславської міської ради.

Відповідач не забезпечив явку свого представника.

Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 при з`ясуванні поняття "інтереси держави" було визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовній заяві прокурор обґрунтовує наявність підстав для подання ним позову в інтересах держави в особі Бориславської міської ради двома обставинами: 1) наявністю порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, що полягає у порушенні економічних (матеріальних) інтересів органу місцевого самоврядування внаслідок невиконання ТзОВ Еко Енергія Плю + своїх договірних зобов`язань щодо повної та вчасної сплати орендних платежів за договором оренди землі від 18.04.2019; 2) неналежним здійсненням Бориславською міською радою як уповноваженим органом самостійного захисту відповідних інтересів.

Дійсно, судова колегія констатує, що у розумінні Закону України Про прокуратуру , Бориславська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор набуває право на представництво інтересів держави в суді, зокрема якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень (він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається). Вище зазначалось, що відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Матеріали справи свідчать про наступні дії, які вчинялись прокурором та Бориславською міською радою, спрямовані на здійснення прокурором представництва інтересів держави у даній справі:

- 24.07.2020 до Дрогобицької місцевої прокуратури надійшов лист Бориславської міської ради за № 3-21/1101 від 22.07.2020, у якому було викладено прохання вжити заходів представницького характеру щодо усунення порушень закону з боку ТзОВ Еко Енергія Плюс+ , оскільки останнім систематично не здійснюється внесення орендної плати за земельну ділянку. При цьому, неможливість самостійного звернення до суду орган місцевого самоврядування мотивував відсутністю коштів на сплату судового збору. До вказаного листа було додано документи, які стосуються суті спірних правовідносин;

- 23.09.2020 Дрогобицька місцева прокуратура звернулася до Бориславської міської ради із листом за №04/27-4349вих-20 про надання інформації про те, чи міська рада самостійно вживала будь-які заходи, спрямовані на стягнення орендної плати за земельну ділянку та розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки. Вказаний лист містить покликання на ст.23 Закону України Про прокуратуру та необхідністю встановлення прокурором підстав для вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів держави;

- 28.09.2020 до Дрогобицької місцевої прокуратури надійшла відповідь Бориславської міської ради (лист за №3-21/1396 від 24.09.2021), у якому повторно було зазначено про неможливість вжиття будь-яких заходів щодо стягнення коштів, розірвання договору та повернення земельної ділянки у зв`язку з відсутністю в міської ради коштів на сплату судового збору;

- 15.10.2020 Дрогобицька місцева прокуратура звернулася до Бориславської міської ради із листом за №04/27-4635вих-20 від 15.10.2020, у якому повідомила про те, що нею підготовлено в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру відповідну позовну заяву в інтересах держави в особі Бориславської міської ради до ТзОВ Еко Енергія Плюс+ , яка буде скерована до Господарського суду Львівської області;

- 16.10.2020 прокурор засобами поштового зв`язку скерував на адресу Господарського суду Львівської області позов у даній справі.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (п.6.43) зазначає, що сам факт незвернення відповідного державного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вищенаведені фактичні обставини свідчать про те, що листування між прокурором та Бориславською міською радою з приводу представництва у даній справі в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру тривало з 24.07.2020 до 15.10.2020. З огляду на це, колегія суддів вважає необґрунтованим та формальним висновок Господарського суду Львівської області про те, що прокурор у спірних правовідносинах порушив вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про заплановане звернення до суду та надання йому розумного строку для можливості самостійного вжиття заходів. Більше того, відповідне питання було ініційовано самою Бориславською міською радою і було пов`язане із відсутністю у неї судового збору для самостійного звернення до суду із позовом. Зі змісту листування між прокурором та Бориславською міською радою випливає, що у спірних правовідносинах Бориславська міська рада вела самостійну претензійну діяльність щодо вирішення спору з ТзОВ Еко Енергія Плюс+ , однак така результатів не дала. Прокурором було встановлено факт подальшої бездіяльності міської ради, яка була пов`язана із відсутністю коштів на сплату судового збору для звернення до суду. Оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність установи, яка фінансується із бюджету, це, на думку колегії суддів, може свідчити про невиконання (неналежне виконання) такою установою функцій із захисту державних інтересів в розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Таким чином, у справі, що розглядається, прокурор встановив причини, які перешкоджають Бориславській міській раді самостійно захистити її інтереси, які збігаються з інтересами держави і навів їх у позовній заяві.

За таких обставин, враховуючи нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, незвернення до суду із відповідним позовом, колегія суддів погоджується із доводами, наведеними прокурором, про те, що, у даному випадку, прокурором обґрунтовано наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Бориславської міської ради, тому висновок місцевого господарського суду про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі є помилковим та таким, що пов`язаний із неповним з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст. 280 ГПК України.

З огляду на те, що в справа направляється до місцевого господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст. 269, 271, 275, 277, 280, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.03.2021 про залишення позовної заяви у справі № 914/2740/20 без розгляду - скасувати.

Матеріали справи направити до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20-ти днів згідно статтей 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.04.2021.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік