Ухвала

від 20.04.2021 по справі 910/18851/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/18851/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Король Я.П.,

розглянувши заяву Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" про відвід головуючого судді Хрипуна О.О., судді Чорногуза М.Г.

за апеляційною скаргою Громадської організації "Київська організація ветеранів війни"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020

(повний текст рішення складено 14.12.2020)

у справі № 910/18851/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Громадської організації "Київська організація ветеранів війни"

до Київської міської ради в особі Постійної комісії з питань власності

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальна бюджетна установа "Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції"

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача: Сінченко С.Г., Сідєльов В.І.;

від відповідача: не з`явились;

від третіх осіб: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням, Громадська організація "Київська організація ветеранів війни" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; задовольнити апеляційні вимоги, оскаржуване рішення скасувати повністю, а також скасувати рішення постійної комісії Київради з питань власності "Про розгляд повторного звернення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (КМДА) щодо продовження договору оренди - Київська організація ветеранів війни, вул. Хрещатик, 25, літер. А від 14 листопада 2017 року" (Протокол № 69); тягар судових витрат покласти на позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2021 апеляційну скаргу Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/18851/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

09.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник повідомив про усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху в строки визначені ухвалою суду.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із перебуванням судді Агрикової О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад суду: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарсього суду від 16.03.2021 призначено до розгляду апеляційну скаргу Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" на 20.04.2021.

19.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" надійшла заява про відвід суддів Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. від розгляду апеляційної скарги Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020.

За твердженням заявника, судді Хрипун О.О. та Чорногуз М.Г. розглядали справу № 910/22422/17 у спорі між тими ж сторонами у спорі у тих же правовідносинах.

Як стверджує заявник, зазначені обставини є підставою для сумнівів у неупередженості вказаних суддей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заяву Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. від розгляду справи № 910/18851/19 подано 19.04.21021, тобто за день до судового засідання, а тому, згідно наведених положень ст. 39 ГПК України , питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений відвід.

Суд, дослідивши заяву Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. від розгляду справи № 910/18851/19, дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 66).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, пункт 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, пункт 62, ECHR 2006-XIII) (пункти 104-107).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).

Стаття 35 ГПК України визначає, що:

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 ГПК України встановлює недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

Частиною третьою статті 38 ГПК України визначений порядок подання учасником справи заяви про відвід, а саме: відвід повинен бути вмотивованим.

Відтак, розглянувши заяву Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. від розгляду справи № 910/18851/19, суд вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтуваннях не можуть бути підставою для відводу, в розумінні ст.ст. 35 , 36 ГПК України .

Натомість, судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г. заявили про самовідвід від розгляду справи № 910/18851/19. Заява суддів про самовідвід заявлена з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення в учасників справи чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 , 36 і 37 цього Кодексу , суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1, 9 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення ст.ст. 35 , 38 ГПК України , колегія суддів, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення в учасників справи чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, вважає за необхідне задовольнити заявлений суддями Хрипуном О.О., Чорногузом М.Г. самовідвід у справі № 910/18851/19.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що справа підлягає передачі для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України .

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. - необґрунтованою.

2. В задоволенні заяви Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. від розгляду справи № 910/18851/19 - відмовити.

3. Заяву суддів Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г про самовідвід від розгляду справи № 910/18851/19 за апеляційною скаргою Громадської організації "Київська організація ветеранів війни" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/18851/19 - задовольнити.

4. Матеріали справи № 910/18851/19 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України .

5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко