Рішення
від 14.04.2021 по справі 927/1120/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2021 року м. Чернігівсправа №927/1120/20

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави,

вул. Шевченко, 46, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500;

e-mail: bahmach.prok@chrg.gp.gov.ua;

в особі позивача: Національної академії аграрних наук України,

вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010;

e-mail: naan.prezid@ukr.net; e-mail: prezid@naas.gov.ua;

до відповідача 1: Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України ,

вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16433;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива , пров. Дмитра Яворницького, 93, офіс 433, м. Дніпро, 49000;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3;

предмет спору: про визнання договорів недійсними

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: Цецик І.М. - адвокат, ордер серія КС №834699, видано 18.12.2020;

Богонос В.А. - адвокат, довіреність №18/12/20-01 від 18.12.2020;

за участю прокуратури: Оліфір А.В. - прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури, посвідчення №058696, видано 16.12.2020.

У судовому засіданні 14.04.2021, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020, надійшов позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Національної академії аграрних наук України (надалі - НААН України) до відповідача 1 - Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (надалі - ДП ДГ Іванівка ) та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (надалі - ТОВ ІК Енергоперспектива , Товариство), з проханням:

- визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг з обробки ґрунту та посіву соняшнику №01/20у від 08.01.2020, укладений між ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України та ТОВ ІК Енергоперспектива ;

- визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг з догляду за посівами та збирання врожаю соняшнику №04/20у від 10.03.2020, укладений між ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України та ТОВ ІК Енергоперспектива ;

- визнати недійсним форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №04/03/20С від 04.03.2020, укладений між ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України та ТОВ ІК Енергоперспектива ;

- визнати недійсним форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №06/03/20С від 06.03.2020, укладений між ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України та ТОВ ІК Енергоперспектива .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами 1 та 2 вимог Господарського, Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі", а саме укладення оскаржуваних договорів, з метою приховання іншого правочину, договору оренди землі, що свідчить про їх удаваність, та є підставою для визнання перелічених договорів недійсними в судовому порядку.

За доводами прокурора, виходячи зі змісту оскаржуваних договорів, на їх підставі відповідачем 1 фактично передано відповідачу 2 в користування (оренду) земельні ділянки, із повним циклом сільськогосподарського виробництва, починаючи з етапу обробітку ґрунту та посіву соняшника до отримання врожаю (відчужено майбутній врожай на користь суб`єкта, який фактично обробляє земельну ділянку на початку сезону обробітку землі), що умисно розподілено сторонами на чотири самостійні правочини для ухилення від дотримання вимог земельного законодавства. Прокурор вважає, що ДП ДГ Іванівка фактично передало в користування ТОВ ІК Енергоперспектива землі, які перебували в підприємства на праві постійного користування та на яких воно самостійно не здійснювало передбачену Статутом діяльність. Тобто, воля сторін насправді спрямована на встановлення не правовідносин по наданню послуг по обробітку землі та реалізації продукції, залишків виробництва, а орендних правовідносин, оскільки фактично відбулась передача в користування об`єкта оренди - земельної ділянки площею 1205га.

Також звертає увагу на відсутність у ДП ДГ Іванівка , як постійного користувача, повноважень на розпорядження земельною ділянкою; неотримання ним (як державним унітарним підприємством) від НААН України (органу, до сфери управління якого належить останній) погодження на укладення оскаржуваних правочинів, на підставі яких у відповідача 1, як господарюючого суб`єкта, виникли значні господарські зобов`язання, що суперечить вимогам статті 73-2 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Правовими підставами позову визначено статті 203, 215, 235 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Ухвалою від 14.12.2020, після усунення недоліків, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.01.2021; прокурору та сторонам установлено строки для подачі заяв по суті спору, а саме: відповідачам 1 та 2 - 15-тиденний строк з дня отримання вказаної ухвали суду для подачі, в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відзиву на позов; позивачу та прокурору - 7-денний строк з дня отримання відзиву на позов для подачі, в порядку статей 166, 184 ГПК України, відповіді на відзив; та відповідачу - 7-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подачі, в порядку статей 167, 184 ГПК України, заперечення на відповідь на відзив (у разі наявності).

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №1400049400863 та №1400049400561 ухвала суду про відкриття провадження в справі від 14.12.2020 отримана ДП ДГ Іванівка 17.12.2020, а ТОВ ІК Енергоперспектива - 21.12.2020, тобто останнім днем строку для подання відповідачем 1 відзиву є 04.01.2021, а відповідачем 2 - 05.01.2021.

04.01.2021, в установлений судом строк, від Товариства надійшов відзив на позов з доданими до нього документами (направлений до суду та іншим учасникам справи 31.12.2020 засобами поштового зв`язку), в якому останнім заперечено проти позову та зазначено, що на підставі договору №01/20у та договору №04/20у TOB ІК Енергоперспектива надало ДП ДГ Іванівка послуги з обробки ґрунту, посіву, догляду за посівами та збирання врожаю соняшника. В свою чергу, ДП ДГ Іванівка прийняло та оплатило їх у повному обсязі, що підтверджується актами наданих послуг та банківськими виписками про оплату отриманих послуг (належним чином засвідчені копії яких додано до відзиву). На підставі форвардних договорів поставки сільськогосподарської продукції соняшника №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 Товариство перерахувало ДП ДГ Іванівка попередню оплату, в той час як останнє, після збору врожаю, поставило Товариству погоджену сільськогосподарську продукцію. З наведеного слідує, що воля і дії Товариства та ДП ДГ Іванівка під час укладення та виконання оскаржуваних договорів були спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених цими договорами, а тому твердження прокурора про те, що оскаржувані договори є удаваними правочинами, не відповідає дійсності. Сторонами не погоджувались істотні умови договору оренди землі, які передбачені частинами 1 та 2 статті 15 Закону України Про оренду землі . Жоден із оскаржуваних правочинів не перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ДП ДГ Іванівка . На думку відповідача 2, прокурор безпідставно об`єднує вартість послуг за договором про надання сільськогосподарських послуг з обробки ґрунту та посіву соняшника №01/20у від 08.01.2020 та за договором про надання сільськогосподарських послуг з догляду за посівами та збирання врожаю соняшника №04/20у від 10.03.2020; так само як і за форвардними договорами поставки сільськогосподарської продукції соняшника №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020, оскільки предмети перелічених договорів різні, а тому відсутні підстави об`єднання цін за цими правочинами, предмет кожного оскаржуваного договору не перевищує 10 відсотків від вартості активів ДП ДГ Іванівка , тому вказані договори не потрібно було погоджувати в Національній академії аграрних наук України.

05.01.2021, в установлений судом строк, від відповідача 1 надійшов відзив на позов з доданими до нього документами (направлений до суду та іншим учасникам справи 04.01.2021 засобами поштового зв`язку), яким заперечено проти позову з підстав тотожних правовій позиції ТОВ ІК Енергоперспектива .

11.01.2021, у підготовче засідання прибули прокурор та повноважний представник відповідача 2; представники позивача та відповідача 1 у підготовче засідання не прибули (без пояснення причин), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслали; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Судом, за клопотанням прокурора, відкладено підготовче засідання на 01.02.2021, з огляду на намір подати, в порядку статей 166, 184 ГПК України, мотивовану відповідь на відзив, про що позивач та відповідач 1 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

16.01.2021, від прокуратури надійшла відповідь на відзиви №71-201вих-21 від 14.01.2021 (направлена до суду засобами поштового зв`язку 14.01.2021), подана з порушенням процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 14.12.2020.

У підготовчому засіданні 01.02.2021:

У дане засідання прибули прокурор та повноважні представники відповідача 2; позивач та відповідач 1 у судове засідання не з`явились, повноважних представників не направили (без пояснення причин); про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Прокурор, у порядку частини 2 статті 119 ГПК України, просив продовжити пропущений строк для подачі відповіді на відзиви, мотивуючи причини пропуску строку тим, що прокуратурою отримано відзиви на позов лише 05.01.2021, в той час як семиденний строк, установлений судом, спливав 12.01.2021, при цьому, в указаному періоді з 07.01.2021 по 10.01.2021 чотири вихідні дні. Просив урахувати, що за Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури працівники органів прокуратури проходять переатестацію. Останній етап атестації особи, відповідальної за підготовку відповіді на відзиви в даній справі, було призначено на 11.01.2021. Наведені обставини позбавили прокуратуру можливості своєчасно підготувати відповідь на відзиви відповідачів, як наслідок, відповідь на відзиви подана з порушенням строку на два календарні дні.

Судом задоволено клопотання прокурора, в порядку частини 2 статті 119 ГПК України, продовжено строк для подачі відповіді на відзиви та залучено даний документ до матеріалів справи, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 01.02.2021.

Від відповідача 1 до суду надійшло письмове клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів мотивоване необхідністю подачі заперечень на відповідь на відзив, у разі її прийняття судом до розгляду, що подана прокуратурою з порушенням процесуальних строків. Дане клопотання підтримано представником відповідача 2 в судовому засіданні.

У відповіді на відзиви прокурор, спростовуючи доводи відповідачів зазначив, що договори про надання сільськогосподарських послуг від 08.01.2020 №01/20у, від 10.03.2020 №04/20у, форвардні договори поставки сільськогосподарської продукції від 04.03.2020 №04/03/20С та від 06.03.2020 №06/03/20С, за своєю суттю та змістом становлять послідовні етапи вирощування сільськогосподарської продукції, який починається від боронування ґрунту, внесення мінеральних добрив, посіву і закінчується збором врожаю та розпорядження ним. Наголошував, що зміст оспорюваного правочину та його правова природа не залежить від його назви. Звертав увагу, що за оскаржуваними правочинами про надання сільськогосподарських послуг, Товариство протягом 2020 року здійснило обробіток землі та догляд за сільськогосподарською культурою, на земельних ділянках загальною площею 1205га, водночас за форвардними договорами воно отримало в власність соняшник врожаю 2020 року, вирощений на цих земельних ділянках. Тобто, фактично між відповідачами склались відносини з оренди землі. Зміст вказаних правочинів у сукупності свідчить, що фактичним користувачем земельних ділянок площею 1200га на території сіл Іванівка та Миколаївка Борзнянського району є Товариство, незважаючи на те, що земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП ДГ Іванівка . Водночас саме Товариство є набувачем урожаю 2020 року, отриманого за рахунок обробітку указаних земельних ділянок, що згідно з положеннями Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі характеризує його як орендаря.

Прокурор просив урахувати, що за змістом пунктів 2.2.2., 2.2.3. та 2.2.7. договорів про надання послуг від 08.01.2020 №01/20у та від 10.03.2020 №04/20у, ДП ДГ Іванівка зобов`язано надати виконавцю - ТОВ ІК Енергоперспектива поля в стані, придатному для виконання сільськогосподарських робіт; забезпечити безперешкодний доступ техніки та працівників виконавця до земельних угідь (ріллі), забезпечити місце стоянки техніки виконавця в неробочий час. Тобто, всі дії ДП ДГ Іванівка фактично зводяться до передачі в користування Товариству земельних ділянок, що є ознакою саме орендних правовідносин.

Додатково звертав увагу на зміст п.1.4. договорів про надання послуг від 08.01.2020 №01/20у та від 10.03.2020 №04/20у, за умовами якого власником незавершеного виробництва та майбутнього врожаю 2020 року є ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України, в той час, як ще до укладення договору про надання сільськогосподарських послуг по догляду за посівами та збирання врожаю від 10.03.2020 №04/20у, відповідачами 1 та 2 було укладено форвардні договори від 04.03.2020 №04/03/2020С та від 06.03.2020 №06/03/20С, зі змісту яких слідує, що майбутній врожай, зібраний з цих земельних ділянок, відчужено на користь ТОВ ІК Енергоперспектива та з часу укладення форвардних договорів перебуває в нього в заставі. Виходячи з вартості сплачених та отриманих Товариством коштів, а також дат розрахунків між відповідачами, вбачається формальний характер розрахункових операцій, що призводить до фактичної збитковості державного підприємства внаслідок такої діяльності. Вартість послуг за договорами про надання сільськогосподарських послуг від 08.01.2020 №01/20у та від 10.03.2020 №04/20у та дати їх оплати ДП ДГ Іванівка співпадають з сумою коштів за форвардними договорами від 04.03.2020 №04/03/2020С та від 06.03.2020 №06/03/20С та датами оплат Товариством за товар (соняшник врожаю 2020 року), який мав бути поставлений в майбутньому. Порядок розрахунків між сторонами свідчить виключно про формальність правовідносин між суб`єктами господарювання, оскільки фактично вся сума коштів, яка отримувалась ДП ДГ Іванівка в рахунок виконання умов форвардних контрактів, у той же день поверталась ним на рахунки Товариства, як оплата за надання сільськогосподарських послуг. У цілому за двома договорами про надання сільськогосподарських послуг на користь Товариства, ДП ДГ Іванівка перераховано 18587147,56грн.

У свою чергу, за двома форвардними договорами на користь ДП ДГ Іванівка , Товариством перераховано 18683131,19грн. Тобто, в залишку в ДП ДГ Іванівка мало б залишитись 95983,63грн за фактичну передачу земельної ділянки площею 1200га, що складає 79,9грн за 1га за 10 місяців, та становить 0,3% від середньої обласної вартості земельної ділянки сільськогосподарського призначення станом на 01.01.2020 (за даними офіційного сайту Держгеокадастру України), що фактично покривають лише витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку (стаття 274.1. Податкового кодексу України - не менше 0,3% від нормативної грошової оцінки землі).

Також прокурор просив урахувати, що договори про надання сільськогосподарських послуг з вирощування та збирання врожаю від 08.01.2020 №01/20у та від 10.03.2020 №04/20у соняшнику на суму 17820753,19грн та поставки сільськогосподарської продукції соняшнику від 04.03.2020 №04/03/2020С та від 06.03.2020 №06/03/20С на суму 18050000,00грн у відповідності до статті 73-2 ГК України мали бути погоджені відповідачем 1 з НААН України, натомість такі дії ДП ДГ Іванівка не вчинялись.

З метою уникнення погодження перерахованих договорів на загальну суму понад 36млн грн, відповідачі умисно розділили їх на чотири окремих правочини.

Судом, у порядку частини 3 статті 177 ГПК України, за клопотаннями відповідачів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та з метою дотримання основоположних принципів у господарському судочинстві, рівності та змагальності сторін, продовжено відповідачам 1 та 2 строк для подачі заперечень на відповідь на відзив. При цьому, судом взято до уваги, що відповідь на відзив подана прокурором з порушенням процесуального строку, який за клопотанням останнього, продовжено судом у порядку, встановленому частиною 2 статті 119 ГПК України.

У підготовчому судовому засіданні 01.02.2021 представником відповідача 2 заявлено письмове клопотання про витребування в ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України річного фінансового звіту за 2018 рік, оскільки в межах наявного спору судом має бути встановлено, що є значним господарським зобов`язанням для відповідача 1, як державного унітарного підприємства, в розумінні статті 73-2 ГК України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 81 ГПК України учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу (тобто, для відповідача - в строк для подачі відзиву на позов). Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання в установлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів) (п.1); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати (п.2); підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа (п.3); заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (4); причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (5).

За висновком суду, Товариством порушено процесуальний строк, установлений законом для подачі клопотань про витребування документів, у свою чергу клопотання про поновлення такого строку, з обґрунтуванням поважності причин його пропуску до суду не заявлено. Зокрема клопотання про витребування доказів не відповідає, встановленим частиною 2 статті 81 ГПК України, вимогам до його оформлення, оскільки не наведено обставин, які перешкоджають Товариству самостійно отримати такий доказ та не вказано, які заходи для отримання запитуваного документу ним вживались самостійно.

З урахуванням зазначеного, судом відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ ІК Енергоперспектива у витребуванні доказів у справі, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 01.02.2021.

Беручи до уваги, що судом постановлено продовжити відповідачам строк для подачі заперечень на відповідь на відзив на 7 календарних днів, у порядку п.3 частини 2 статті 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 17.02.2021, про що позивач та ДП ДГ Іванівка повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

08.02.2021, до суду, в установлений строк, від ДП ДГ Іванівка надійшли заперечення на відповідь на відзив (направлені засобами поштового зв`язку 05.02.2021), в яких проти доводів прокурора заперечено, оскільки його позовні вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені жодними доказами. Наголошено, що власником вирощеного соняшника було ДП ДГ Іванівка і саме воно розпоряджалося вирощеною продукцією. Відповідно звіту №29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду в 2020 року, поданого до Державної служби статистики України, відповідач 1 у 2020 році із площі 1636 гектарів зібрав соняшник обсягом 2555 тон, тобто середня врожайність із 1 га становила 1,561 тонни. Відтак із площі, що оброблялась Товариством, мало бути зібрано 1881 тонн соняшнику, частина з якого в обсязі 1494,65 тонн за форвардними договорами від 04.03.2020 №04/03/2020С та від 06.03.2020 №06/03/2020С реалізована ДП ДГ Іванівка Товариству.

Спростовуючи доводи прокурора вказано, що за фінансовим звітом на 2020 рік, позивач - НААН України, погодив реалізацію продукції ДП ДГ Іванівка , в тому числі соняшника та кукурудзи, на загальну суму 68135000грн, у той час як останнім було реалізовано продукцію лише на суму 62324000грн, а відтак позивачем погоджено фінансовий план ДП ДГ Іванівка на 2020 рік і в такий спосіб погоджено усі укладені договори щодо реалізації вирощеної продукції в 2020 році, в тому числі й ті, що оскаржуються прокурором у межах даної справи.

10.02.2021, до суду, засобами поштового зв`язку, від відповідача 2 надійшло заперечення на відповідь на відзив, що не містить підпису повноважної особи (керівника Литвиненко М.Л.), відтак зміст цього документа судом залишено поза увагою.

15.02.2021, від відповідача 2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких звернено увагу на відсутність у матеріалах справи доказів, що свідчили б про намір сторін приховати правовідносини з оренди землі. Зміст оскаржуваних правочинів не містить положень щодо передачі права користування земельними ділянками, всупереч твердженням прокурора. Зазначено, що обов`язковою передумовою для можливості надання послуги з вирощування та збирання врожаю з виконанням всіх необхідних видів агротехнологічних робіт власними силами із застосуванням власних матеріалів, є отримання доступу до полів, забезпечення ДП ДГ Іванівка доступу техніки та працівників Товариства до земельних угідь. Наголошено на відсутності в Товариства прав орендаря, обумовлених статтею 95 Земельного кодексу України. На думку відповідача 2, кожний з договорів є окремим правочином зі своїм предметом та істотними умовами, виконання кожного з договорів не залежить від виконання іншого. Оскаржувані договори не містять істотних умов договору оренди землі, а в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі в оренду земельних ділянок. При цьому, при наданні послуг за договорами від 08.01.2020 та 10.03.2020, Товариство отримало лише тимчасовий доступ до таких земельних ділянок з метою вчинення дій з вирощування сільськогосподарської продукції для замовника - ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України. Земельні ділянки не передавались у повне володіння Товариству, а відповідач 1 не позбавлявся доступу до цих земельних ділянок та можливості здійснювати будь-які дії на них.

На думку Товариства, наведене свідчить про відмінний характер взаємовідносин, що склались між сторонами, який не відповідає характеру і суті взаємовідносин за договором оренди майна. Також вважає, що оскаржувані договори в своїй сукупності не містять умов про строковість або оплатність передачі земельних ділянок у користування, предмет жодного з оскаржуваних договорів не перевищує 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними його останньої річної фінансової звітності, відтак згода НААН України на укладення таких договорів не потрібна. Звернено увагу, що позивач здійснив погодження правочинів з реалізації сільськогосподарської продукції на загальну суму 68135000грн.

У підготовчому засіданні 17.02.2021:

У дане засідання прибули прокурор та повноважний представник відповідача 2; позивач та відповідач 1 до суду не прибули, повноважних представників не направили (без пояснення причин); про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку за офіційними адресами для листування.

Ухвалою від 17.02.2021, судом, у порядку частини 4 статті 74 ГПК України, витребувано в ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України належним чином засвідчені копії звіту про фінансові результати за 2018 рік, разом з доказами подачі до органів державної статистики України; також належні докази подачі звіту про фінансові результати за 2019 рік (копія якого наявна в матеріалах справи) до органів державної статистики України.

Підготовче засідання в справі відкладено на 03.03.2021, про що позивач та відповідач 1 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України засобами електронного зв`язку за офіційними адресами для листування.

Враховуючи, що станом на 03.03.2021, ДП ДГ Іванівка вимоги чинної ухвали не виконано, витребувані документи на адресу суду не надіслано, будь-яких пояснень щодо ненадання в установлений строк запитуваних документів також не надано, судом, у межах процесуальних строків підготовчого провадження, повторно витребувано запитувані документи, про що постановлено ухвалу від 03.03.2021.

Підготовче засідання відкладено на 09.03.2021, про що позивач та відповідач 1 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України засобами електронного зв`язку за офіційними адресами для листування.

Після судового засідання, 03.03.2021, на виконання вимог ухвал від 17.02.2021 та від 03.03.2021, на адресу суду від ДП ДГ Іванівка надійшли запитувані документи, а саме копії звітів про фінансові результати за 2018 та 2019 роки, разом з доказами їх офіційного оприлюднення (залучені до матеріалів справи).

У підготовчому засіданні 09.03.2021:

У засідання прибули прокурор та повноважний представник відповідача 2; позивач та відповідач 1 до суду не прибули, повноважних представників не направили (без пояснення причин), про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

За результатами підготовчого засідання 09.03.2021, судом, у порядку п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановлено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.03.2021, про що позивач та відповідач 1 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України засобами електронного зв`язку за офіційними адресами для листування.

15.03.2021, судове засідання в справі №927/1120/20 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 16.03.2021 розгляд справи по суті призначено на 24.03.2021, про що прокурор та учасники справи повідомлені засобами електронного зв`язку за офіційними адресами для листування.

У судовому засіданні 24.03.2021:

У засідання прибули прокурор та відповідач 2; позивач та відповідач 1 до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 вказаної статті визначено: якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що позивач та відповідач 1 неодноразово належним чином повідомлялись про дату, час та місце судових засідань у справі №927/1120/20, натомість процесуальним правом на участь у судових засіданнях не скористались, явку повноважних представників не забезпечили (без пояснення причин), суд вважає, що неприбуття їх представників у судові засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

24.03.2021, судом розпочато розгляд справи по суті.

Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав указаних у позовній заяві.

Представники відповідача 2 проти позовних вимог заперечили, з огляду на обставини наведені в відзиві на позов.

Судом, у межах процесуальних строків розгляду спору, в порядку частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 14.04.2021, про що позивач та відповідач 1 повідомлені ухвалою суду від 24.03.2021, в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного та поштового зв`язку.

Ухвала суду від 24.03.2021 отримана позивачем за його офіційною електронною адресою для листування, про що свідчить лист-повідомлення, направлений ним на електронну адресу суду; даний процесуальний документ отримано відповідачем 2 засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400051425610.

У судове засідання 14.04.2021 прибули прокурор та повноважні представники відповідача 2; позивач та відповідач 1 повторно в судове засідання не прибули, участь повноважних представників не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслали.

14.04.2021, суд продовжив розгляд справи по суті.

Прокурор, у судовому засіданні, позов підтримав; повноважні представники відповідача 2 проти задоволення позову заперечували. Додатково представник відповідача 2 звертав увагу суду на неефективність обраного прокурором способу захисту, що не забезпечує відновлення порушеного права держави в особі НААН України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши прокурора та повноважних представників відповідача 2, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За Статутом ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України (надалі - Підприємство), затвердженим Національною академією аграрних наук України (надалі - НААН України) 31.01.2018 (п.1.1.), дане Підприємство засноване на основі державної власності, перебуває в віданні НААН України, як органу управління державним майном.

За п.2.1. Статуту Підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створено з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництвом оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідницьких і макетних зразків нової техніки тощо.

До основних напрямів та видів діяльності Підприємства належить виробництво оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур, 01.11. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (п.2.3.3. Статуту).

Підприємство користується землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства. Земельні ділянки, які надані в постійне користування підприємству для розміщення його об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом академії та цим Статутом, є державною власністю (п.4.3. та п.4.4. Статуту).

Відповідно до Державних актів на право постійного користування землею: серії ЯЯ № 9376879 від 22.12.2011, серії ЯЯ №9374849 від 07.06.2012, серії ЯЯ №9374850 від 07.06.2012, серії ЯЯ № 9374851 від 07.06.2012, серії ЯЯ №9374852 від 07.06.2012 (зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №№74208000300026, 742080003000046, 742080003000047, 742080003000048, 742080003000049, відповідно) в користуванні ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України знаходяться земельні ділянки: кадастровий номер 7420883200:04:001:0001, площею 4106,5583га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0005, площею 3,9398га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0006, площею 0,6716га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0007, площею 14,2108га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0008, площею 0,0701га, на землях Миколаївської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

Категорія перелічених земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення (використання): для дослідницьких і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; вид використання: для науково-дослідницьких цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2020, між ДП ДГ Іванівка (замовник) та ТОВ ІК Енергоперспектива (виконавець) укладено договір №01/20у про надання сільськогосподарських послуг з обробки ґрунту та посіву соняшника (далі - договір №01/20у від 08.01.2020), за умовами якого (п.1.1.) виконавець зобов`язався надати комплексні сільськогосподарські послуги з обробки ґрунту та посіву соняшнику, в т.ч. виконати всі необхідні види агротехнологічних робіт власними силами із застосуванням власних матеріалів, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх.

Місце надання послуг: земельні угіддя (рілля - 1205га) на території с. Миколаївка та с. Іванівка Борзнянського району Чернігівської області, сівозміна №3: поле №4 площею 134га; поле №6 площею 106га; поле №3 площею 115га; поле №2 площею 93га; бригада №2 поле площею 96га; бригада №2 поле площею 67га; сівозміна №3 поле №4 площею 137га; поле №8 площею 140га; поле КП№1 бригада №2 площею 106,5га; поле №4 бригада №2 площею 84,5га; бригада №1 поле №2 площею 53га; поле №7 площею 30га; поле №5 площею 43га (п.1.3. договору №01/20у від 08.01.2020).

Строк виконання: квітень - червень 2020 року (п.1.5. договору №01/20у від 08.01.2020).

За п.1.4. договору №01/20у від 08.01.2020 власником незавершеного виробництва та майбутнього врожаю (2020 року) є замовник - ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України.

Замовник за цим договором, крім іншого, зобов`язаний надати поля в стані, придатному для виконання сільськогосподарських робіт; забезпечити безперешкодний доступ техніки та працівників виконавця до земельних угідь (ріллі); прийняти від виконавця роботи, що виконуються згідно з цим договором (п.2.2.2. - п.2.2.4. договору №01/20у від 08.01.2020). Виконавець, у свою чергу, зобов`язаний надати послуги за рахунок власних сил в установлені цим договором термін з використанням необхідних матеріалів (мінеральні та інші добрива, посівний матеріал, засоби захисту рослин, гербіциди, інші матеріали необхідні для надання послуг за цим договором). На площі, зазначеній в договорі, має право працювати техніка виконавця із можливістю залучення сторонніх організацій на розсуд виконавця. Виконавець має право працювати за власним графіком і планом роботи (п.2.3.1., п.9.1. та п.9.2. договору №01/20у від 08.01.2020).

Згідно з п.4.1. та п.4.3. договору №01/20у від 08.01.2020 загальна орієнтовна вартість робіт (послуг) із врахуванням витратних матеріалів становить 9180168,80грн, в т.ч. ПДВ - 1530028,13грн згідно з додатком №1 до даного договору. Остаточна вартість договору визначається сукупною вартістю прийнятих замовником робіт (послуг) згідно з підписаними актами виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання умов договору №01/20у від 08.01.2020 виконавцем було надано замовнику послуги із боронування, внесення мінеральних добрив, культивації, сівби із внесенням мінеральних добрив, загальною вартістю 9180168,80грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №101/20ус від 03.04.2020, №201/20ус від 03.05.2020, №301/20ус від 01.06.2020, №401/20ус від 02.06.2020 року, №501/20ус від 06.06.2020.

Замовник за отримані послуги розрахувався на загальну суму 9180168,78грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №3643 від 30.04.2020 на суму 295000грн, №3784 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3783 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3788 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3787 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3782 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3785 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3786 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3789 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №3829 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3830 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3832 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3831 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3835 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3834 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3837 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3836 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3839 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3838 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3841 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3840 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3842 від 10.06.2020 на суму 192000грн, №3843 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №3862 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3861 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3864 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3863 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3865 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3866 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3867 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3868 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3869 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3873 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3872 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3870 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3871 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3876 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3875 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3874 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №3877 від 11.06.2020 на суму 173168,78грн, №3878 від 11.06.2020 на суму 200000грн (копії наявні в матеріалах справи).

За актом звірки взаєморозрахунків, складеним у двосторонньому порядку, заборгованість ДП ДГ Іванівка за надані Товариством послуги за договором №01/20у від 08.01.2020 станом на 28.12.2020 складає 0,02грн.

10.03.2020, між ДП ДГ Іванівка (замовник) та Товариством (виконавець) укладено договір №04/20у про надання сільськогосподарських послуг з догляду за посівами та збирання врожаю соняшнику (далі - договір №04/20у), за умовами якого (п.1.1.) виконавець зобов`язався надати комплексні сільськогосподарські послуги з догляду за посівами та збирання врожаю соняшнику, в т.ч. виконати всі необхідні види агротехнологічних робіт власними силами із застосуванням власних матеріалів, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх.

Місце надання послуг: земельні угіддя (рілля - 1205га), розміщені на території с. Миколаївка та с. Іванівка, Борзнянського району, Чернігівської області, сівозміна №3: поле №4 площею 134га; поле №6 площею 106га; поле №3 площею 115га, поле №2 площею 93га; бригада №2 поле площею 96га; бригада №2 поле площею 67га; сівозміна №3 поле №4 площею - 137га; поле №8 площею 140га; поле КП№1 бригада №2 площею 106,5га; поле №4 бригада №2 площею 84,5га; бригада №1 поле №2 площею 53га; поле №7 площею 30га; поле №5 площею 43га (п.1.3 договору №04/20у від 10.03.2020).

Строк виконання: квітень - жовтень 2020 року (п.1.5. договору №04/20у від 10.03.2020).

За п.1.4. договору №04/20у від 10.03.2020 власником незавершеного виробництва та майбутнього врожаю (2020 року) є замовник - ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України.

Замовник за даним договором, крім іншого, зобов`язаний надати поля в стані, придатному для виконання сільськогосподарських робіт за цим договором; забезпечити безперешкодний доступ техніки та працівників виконавця до земельних угідь (ріллі); прийняти від виконавця роботи, що виконуються згідно з договором (п.2.2.2. - п.2.2.4. договору №04/20у від 10.03.2020). Виконавець, у свою чергу, зобов`язаний надати послуги за рахунок власних сил в установлені даним договором терміни з використанням необхідних матеріалів (мінеральні та інші добрива, посівний матеріал, засоби захисту рослин, гербіциди, інші матеріали необхідні для надання послуг за цим договором). На площі, зазначеній в договорі, має право працювати техніка виконавця із можливістю залучення сторонніх організацій на розсуд виконавця. Виконавець має право працювати за власним графіком і планом роботи (п.2.4.1., п.9.1. та п.9.2. договору №04/20у від 10.03.2020).

Згідно з п.4.1. та п.4.3. договору №04/20у від 10.03.2020, з урахуванням редакції додаткової угоди №1 від 06.07.2020, загальна орієнтовна вартість (послуг) із врахуванням витратних матеріалів становить 9406978,78грн, в т.ч. ПДВ 1567829,80грн згідно з додатком №1 до даного договору. Остаточна вартість договору визначається сукупною вартістю прийнятих замовником робіт (послуг) згідно з підписаними актами виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання умов договору №04/20у від 10.03.2020 виконавцем надано замовнику послуги із внесення ґрунтових та страхових гербіцидів, міжрядного рихлення (першого та другого), листового підживлення, десикації, збирання врожаю на загальну суму 9406978,78грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №104/20ус від 11.06.2020, №204/20ус від 16.06.2020, №304/20ус від 18.06.2020, №404/20ус від 25.06.2020, №504/20ус від 30.06.2020, №604/20ус від 06.07.2020, №704/20ус від 12.09.2020 року, №804/20ус від 28.09.2020.

Замовник за отримані послуги розрахувався в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, сформованими за 12.06.2020 та 26.06.2020 на загальну суму 6080000грн відповідно до платіжних доручень: №3998 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №3999 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №4000 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №4001 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №4002 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №4003 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №4004 від 19.06.2020 на суму 100000грн, №4005 від 19.06.2020 на суму 20000грн, №4515 від 21.09.2020 на суму 311497, №4634 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №4635 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №4636 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №4637 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №4638 від 02.10.2020 на суму 188133грн, №4693 від 20.10.2020 на суму 1000000грн (з яких 92684,22грн повернуто платнику як помилково перераховані згідно листа №35 від 20.10.2020) (копії наявні в матеріалах справи).

За актом звірки взаєморозрахунків, складеним у двосторонньому порядку станом на 28.12.2020, у ДП ДГ Іванівка відсутня заборгованість за надані Товариством послуги за договором №04/20у від 10.03.2020.

Таким чином, судом, виходячи з умов договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг, загальна ціна яких склала 18587147,58грн, встановлено, що ТОВ ІК Енергоперспектива здійснювало обробіток земельних ділянок, належних на праві постійного користування ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС України, з повним циклом виробництва, починаючи з етапу обробітку ґрунту та посіву, закінчуючи етапом збору вирощеного врожаю, з використанням власного посівного матеріалу, техніки та працівників, тобто фактично Товариство використовувало ідентифіковані договорами земельні ділянки з метою виробництва сільськогосподарської продукції (насіння соняшника).

04.03.2020, між ДП ДГ Іванівка (постачальник) та ТОВ ІК Енергоперспектива (покупець) укладено форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №04/03/20С (надалі - договір №04/03/20С від 04.03.2020), за умовами якого (п.1.1., п.2.1.) постачальник зобов`язався поставити і передати в власність покупця, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2020 року - соняшник на умовах EXW ( франко-зерновий склад постачальника ) згідно з Інкотермс у редакції 2010 року. Загальна кількість товару становить орієнтовно 1000т в заліковій вазі елеватора. Фактична кількість товару по факту поставки може визначатись сторонами додатками до даного договору, заявками покупця на поставку чи накладними (або актами приймання передачі).

Відповідно до п.4.1. та п.4.2. договору №04/03/20С від 04.03.2020, з урахуванням редакції додаткових угод №1 від 06.03.2020 та №2 від 11.09.2020, загальна орієнтовна вартість договору становить 9500000грн, в т.ч. ПДВ 1583333,33грн. Виходячи із договірної ціни товару 12500грн за 1 тонну фізичної ваги (з ПДВ). Сторони зобов`язались при виконанні цього договору змінити ціну на товар, відповідно до середньоринкових цін, які складаються в регіоні на момент фактичного відвантаження товару, окремо по кожній партії, незалежно від попередньої суми сплати за товар за домовленою ціною згідно з п.4.1. на попередніх умовах поставки товару згідно з п.1.1. договору. Середньозважені ринкові ціни на момент відвантаження товару розраховуються на підставі офіційних сайтів закупівлі відповідного товару зерновими закупівельними та переробними провідними компаніями в регіоні постачальника на дату відвантаження товару. Остаточна ціна та вартість товару, визначається в додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною, заявками покупця на поставку та видатковими накладними по факту поставки товару.

За п.6.1., п.6.2. договору №04/03/20С від 04.03.2020 постачальник передає товар покупцю в власність на зерновому складі на умовах цього договору в повному обсязі не пізніше ніж до 15.10.2020. Передача товару по кількості відбувається на зерновому складі постачальника. Право власності на товар у покупця виникає з моменту його передачі постачальником. Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується видачою покупцеві оригіналу видаткової накладної на товар, виданими на ім`я покупця через його уповноваженого представника.

Виконання зобов`язань за цим договором забезпечується заставою майна постачальника в вигляді майбутнього врожаю соняшника 2020 року, орієнтовно на площі 650га. Договір застави майбутнього врожаю має бути укладений в строк не пізніше ніж 15.07.2020, за умови внесення покупцем передплати за товар у повному обсязі (п.10.5. форвардного договору №04/03/20С від 04.03.2020).

На виконання умов договору №04/03/20С від 04.03.2020, постачальником, за видатковими накладними №41 від 12.09.2020, №42 від 13.09.2020 року, №43 від 14.09.2020 та №51 від 16.09.2020 поставлено, а покупцем прийнято сільськогосподарську продукцію - соняшник, обсягом 760т, на загальну суму 9500003,04грн. Вартість поставленого товару за договором №04/03/20С повністю оплачена ТОВ ІК Енергоперспектива , про що свідчать платіжні доручення: №824 від 30.04.2020 на суму 295000грн, №840 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №841 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №842 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №843 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №844 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №845 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №846 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №847 від 05.06.2020 на суму 250000грн, №849 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №850 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №851 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №852 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №853 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №854 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №855 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №856 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №857 від 10.06.2020 на суму 240000, №858 від 10.06.2020 року на суму 240000грн, №859 від 10.06.2020 на суму 240000грн, №860 від 10.06.2020 року на суму 240000грн, №861 від 10.06.2020 року на суму 240000грн, №862 від 10.06.2020 на суму 192000грн, №865 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №866 від 11.06.2020 на суму 200000грн, № 867 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №868 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №869 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №870 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №871 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №872 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №873 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №874 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №875 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №876 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №877 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №878 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №879 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №880 від 11.06.2020 на суму 200000грн, №881 від 11.06.2020на суму 200000грн, №882 від 11.06.2020 року на суму 173169грн, №887 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №888 від 12.06.2020 на суму 119831грн, №842 від 04.11.2020 на суму 3,04грн (копії наявні в матеріалах справи).

За актом звірки взаєморозрахунків, складеним у двосторонньому порядку станом на 28.12.2020, у ТОВ ІК Енергоперспектива відсутня заборгованість за поставлене ДП ДГ Іванівка зерно за форвардним договором №04/03/20С від 04.03.2020.

06.03.2020, між ДП ДГ Іванівка (постачальник) та ТОВ ІК Енергоперспектива (покупець) укладено форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №06/03/20С (надалі - договір №06/03/20С від 06.03.2020), за умовами якого (п.1.1., п.2.1.) постачальник зобов`язується поставити і передати в власність покупця, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2020 року - соняшник на умовах СРТ (в редакції Інкотермс 2000) за адресою Чернігівська область, Борзнянський район, с. Велика Доч, вул. Привокзальна, 45. Загальна кількість товару становить орієнтовно 900т в заліковій вазі елеватора. Фактична кількість товару по факту поставки може визначатись сторонами додатками до даного договору, заявками покупця на поставку чи накладними (або актами приймання передачі).

Відповідно до п.4.1. та п.4.2. договору №06/03/20С від 06.03.2020, з урахуванням редакції додаткових угод №1 та №2 від 09.03.2020, загальна орієнтовна вартість договору становить 9875000грн, в т.ч. ПДВ 1645833,33грн. Виходячи із договірної ціни товару 12500грн за 1 тонну фізичної ваги (із урахуванням ПДВ). Сторони зобов`язались при виконанні договору змінити ціну на товар, відповідно до середньоринкових цін, які складаються в регіоні на момент фактичного відвантаження товару, окремо по кожній партії, не залежно від попередньої суми сплати за товар за домовленою ціною згідно з п.4.1. договору на попередніх умовах поставки товару згідно з п.1.1. договору. Середньозважені ринкові ціни на момент відвантаження товару розраховуються на підставі офіційних сайтів закупівлі відповідного товару зерновими закупівельними та переробними провідними компаніями в регіоні постачальника на дату відвантаження товару.

За п.6.1. та п.6.2. договору №06/03/20С від 06.03.2020 постачальник передає товар покупцю в власність на зерновому складі на умовах цього договору в повному обсязі не пізніше ніж до 15.10.2020. Передача товару по кількості відбувається на зерновому складі постачальника. Право власності на товар у покупця виникає з моменту його передачі постачальником. Передача постачальником товару покупцеві в власність підтверджується наданням покупцеві оригіналу видаткової накладної на товар, виданою на ім`я покупця через його уповноваженого представника.

Виконання зобов`язань за цим договором забезпечується заставою майна постачальника в вигляді майбутнього врожаю соняшника 2020 року, орієнтовно на площі 550га. Договір застави майбутнього врожаю має бути укладений в строк не пізніше ніж 15.07.2020, за умови внесення покупцем передплати за товар у повному обсязі (п.10.5. форвардного договору №06/03/20С від 06.03.2020).

На виконання умов договору №06/03/20С від 06.03.2020, постачальником, за видатковими накладними: №54 від 16.09.2020, №52 від 17.09.2020, №53 від 19.09.2020, №55 від 22.09.2020, №56 від 23.09.2020, №57 від 26.09.2020 поставлено, а покупцем прийнято товар - соняшник, в обсязі 734,65т, загальною вартістю 9183128,15грн (копії наявні в матеріалах справи).

Вартість поставленого товару за договором №06/03/20С повністю оплачена Товариством, про що свідчать платіжні доручення: №889 від 12.06.2020 на суму 80169грн, №890 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №891 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №892 від 12.06.2020 на суму 60000грн, №893 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №894 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №895 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №896 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №899 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №900 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №901 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №902 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №903 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №904 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №905 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №906 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №907 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №908 від 12.06.2020 року на суму 200000грн, №909 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №910 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №911 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №912 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №913 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №914 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №915 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №916 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №917 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №918 від 12.06.2020 на суму 200000грн, №967 від 21.09.2020 на суму 311497грн, №830 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №831 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №832 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №833 від 02.10.2020 на суму 300000грн, №834 від 02.10.2020 на суму 188133грн, №854 від 20.10.2020 на суму 1000000грн, №855 від 20.10.2020 на суму 1000000грн, №856 від 20.10.2020 на суму 1000000грн (з яких 856703,85грн повернуто платнику як помилково перераховані згідно листа №29 від 20.10.2020) (копії наявні в матеріалах справи).

За актом звірки взаєморозрахунків, складеним у двосторонньому порядку, станом на 28.12.2020, у ТОВ ІК Енергоперспектива відсутня заборгованість за поставлене ДП ДГ Іванівка зерно за форвардним договором №06/03/20С від 06.03.2020.

Таким чином, судом, виходячи з умов форвардних договорів №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 поставки сільськогосподарської продукції, загальна ціна яких склала 18683131,19грн, установлено, що ТОВ ІК Енергоперспектива набуло в власність зерно соняшнику обсягом 1494,65т, врожаю 2020 року, зібране з полів загальною площею 1200га, що фактично ним оброблялись за рахунок його власних матеріалів, техніки та робочої сили на підставі договорів про надання сільськогосподарських послуг №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020, що відповідачами 1 та 2 не спростовується.

Обґрунтовуючи заявлений позов, прокурор зазначив, що перелічені договори, укладені відповідачами 1 та 2 з порушенням вимог Господарського, Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України Про оренду землі , приховують інший правочин - договір оренди землі, наведене свідчить про їх удаваність, та є підставою для визнання таких договорів недійсними в судовому порядку. Укладення між ДП ДГ Іванівка та ТОВ ІК Енергоперспектива договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг з вирощування та збирання врожаю соняшнику, а також форвардних договорів поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020, всупереч установленого законом порядку, зачіпає інтереси держави в сфері управління об`єктами державної власності та земельних правовідносин, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом. Звертав увагу, що плата, яку фактично отримано державним підприємством за передачу земельних ділянок державної форми власності, в фактичне користування іншого суб`єкта господарювання, занижена в декілька разів.

Прокурор звернувся з даним позовом в особі позивача - Національної академії аграрних наук України, як органу, що здійснює управління об`єктами державної власності, шляхом реалізації повноважень власника майна, який не надавав згоди на укладення оскаржуваних договорів, що за своїм змістом стосуються використання земельних ділянок державної форми власності. Вказаними діями відповідачами порушено права держави в особі НААН України як органу, що реалізує права власника щодо розпорядження ввіреним їй державою майном.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII. Дана стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 вказаної статті).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає такому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. При цьому, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , Бахмацькою місцевою прокуратурою, на адресу НААН України, надіслано лист №66-9301вих20 від 30.10.2020 щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування за фактом укладення між ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України та ТОВ ІК Енергоперспектива договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 про надання послуг з вирощування та збирання врожаю соняшнику, а також форвардних договорів №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 поставки сільськогосподарської продукції соняшнику, без погодження перелічених правочинів органом управління, до відання якого належить ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України. Недотримання норм законодавства при укладенні господарського-правових договорів, однією із сторін яких є державне підприємство, свідчить про порушення інтересів держави, що потребують захисту в установленому порядку. На звернення прокуратури НААН України надано відповідь №10.2-12/338 від 23.11.2020, з якої вбачається, що жодні заходи представницького реагування на виявлене порушення компетентним органом не вжито в розумний строк, що свідчить про бездіяльність даного органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі НААН України як органу, що реалізує права власника щодо розпорядження ввіреним їй державою майном.

Виходячи з предмету спору, до кола обставин, що підлягають дослідженню судом при вирішенні наявного спору належить: наявність/відсутність факту укладення правочину, що є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настанням між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно з чинним законодавством, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться в формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-5 статті 203 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). За статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (частина 4 статті 179 ГК України).

Нормами статті 215, частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, установлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (стаття 235 ЦК України).

Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі частини 1 статті 215, частини 3 статті 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в статті 203 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 925/1199/18.

Тобто, удаваний правочин вчинюється для прикриття іншого правочину, внаслідок чого в наявності два правочини - прихований і удаваний - такий, що прикриває перший правочин. Удаваний правочин, на відміну від прихованого, сторонами не виконується. Відповідні права і обов`язки сторонами не реалізуються. Сторони правочину виконують тільки ті обов`язки та реалізують ті права, що випливають із прихованого правочину. З учиненням удаваного правочину сторони навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце.

Удавані правочини - це правочини з дефектами волі такого правочину та мети.

Таким чином, для висновків суду про удаваність правочину, позивачем має бути доведено, що укладений договір дійсно направлений на приховування іншого правочину, який сторони фактично вчинили. Позивач має зазначити який саме правочин сторонами вчинено, а також зазначити відповідне обґрунтування невідповідності вимогам законодавства фактично вчиненого сторонами правочину.

Отже, кінцевою метою позивача в такому спорі є не тільки чи не стільки зазначення про удаваність укладеного правочину, скільки доведення перед судом справжнього волевиявлення сторін, мети вчинення фактичного правочину та невідповідності такого правочину вимогам законодавства.

Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою його недійсності. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі статті 235 ЦК України, має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17.

За статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (стаття 3 цього Закону).

За визначенням наведеним у статті 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України Про оренду землі).

Таким чином, виходячи з положень наведених норм, з моменту укладення договору оренди землі орендар набуває право володіти та користуватися земельною ділянкою на умовах такого договору та з дотриманням вимог земельного законодавства, в той час як у орендодавця такі права припиняються на погоджений сторонами строк.

Виходячи з умов укладених відповідачами договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг та форвардних договорів поставки сільськогосподарської продукції №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 вбачається, що ДП ДГ Іванівка право володіння та користування належними їй на праві постійного користування земельними ділянками не втрачало , натомість умовами договорів №01/20у та №04/20у передбачалось, що ТОВ ІК Енергоперспектива здійснює обробку ґрунту та посів соняшнику, догляд за посівами та збір врожаю, який за форвардними договорами №04/03/20С та №06/03/20С, після збору врожаю, відчужено на користь Товариства, власником даної сільськогосподарської продукції - ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України.

Істотні умовами для договору оренди землі передбачені статтею 15 Закону України Про оренду землі , а саме: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Отже, договір оренди характеризується тим, що за цим правочином від орендодавця до орендаря переходить право користування визначеним об`єктом оренди. Тобто орендодавець за наслідками укладання такої угоди тимчасово, на визначений договором строк, втрачає своє право користування земельною ділянкою. При цьому, остання також має бути чітко визначена умовами договору, тобто мати певний кадастровий номер, місце розташування та розмір.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ДП ДГ Іванівка , згідно з державними актами на право постійного користування землею: серії ЯЯ №9376879 від 22.12.2011, серії ЯЯ №9374849 від 07.06.2012, серії ЯЯ №9374850 від 07.06.2012, серії ЯЯ № 9374851 від 07.06.2012, серії ЯЯ №9374852 від 07.06.2012, є постійним користувачем земельних ділянок: кадастровий номер 7420883200:04:001:0001, площею 4106,5583га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0005, площею 3,9398га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0006, площею 0,6716га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0007, площею 14,2108га; кадастровий номер 7420883200:02:000:0008, площею 0,0701га, що в своєму складі, окрім інших земель, містять землі відведені під ріллю, що розташовані на землях Миколаївської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

У той час як за умовами договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 (п.1.3.) Товариство зобов`язалося надати комплексні сільськогосподарські послуги з обробки ґрунту, посіву, догляду за посівами та збору вирощеного врожаю на земельних угіддях (ріллі 1205га), розміщених на території с. Миколаївка та с. Іванівка Борзнянського району Чернігівської області, сівозміна №3: поле №4 площею 134га; поле №6 площею 106га; поле №3 площею 115га, поле №2 площею 93га; бригада №2 поле площею 96га; бригада №2 поле площею 67га; сівозміна 3 поле №4 площею - 137га; поле №8 площею 140га; поле КП№1 бригада №2 площею 106,5га; поле №4 бригада №2 площею 84,5га; бригада №1 поле №2 площею 53га; поле №7 площею 30га; поле №5 площею 43га, що знаходяться в складі земельних ділянок, належних ДП ДГ Іванівка на праві постійного користування згідно з переліченими державними актами.

Тобто, ТОВ ІК Енергоперспектива надавало сільськогосподарські послуги з вирощування технічної культури соняшника (повний цикл виробництва) на земельних угіддях (рілля) не виділених зі складу земель, що перебувають в постійному користуванні ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України. Кадастровий номер таким землям не присвоювався. У договорах №01/20у та №04/01 від 10.03.2020 сторони лише визначили номера полів та їх площі, а з умов форвардних договорів №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/2020С від 06.03.2020 взагалі неможливо ідентифікувати землі, з яких мав бути поставлений зібраний врожай соняшника 2020 року.

Проаналізувавши умови договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/01у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг, а також форвардних договорів №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 на поставку сільськогосподарської продукції, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані правочини, всупереч доводам прокурора, не позбавляли відповідача 1 права користування земельними ділянками, належними йому на праві постійного користування згідно з зазначеними державними актами (копії яких наявні в матеріалах справи), та не надавали прав користувача чи орендаря такими земельними ділянками ТОВ ІК Енергоперспектива . Умовами таких договорів не передбачено передачу прав користування чи управління земельною ділянкою як об`єктом цивільного права. Акт приймання-передачі земельних ділянок відповідачами не складався.

Відповідно до частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відтак, за висновком суду, оскаржувані договори (в їх сукупності) не містять визначених Законом України Про оренду землі істотних умов договору оренди землі, як наслідок, твердження прокурора, що такі правочини є удаваними та приховують інший правочин - договір оренди землі, не відповідає дійсності.

Також, обґрунтовуючи даний позов, прокурор вказав на порушення відповідачами 1 та 2 вимог статті 73-2 ГК України, а саме вчиненням державним унітарним підприємством ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України значного господарського зобов`язання, за відсутності погодження з органом, до сфери управління якого належить останній.

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, установлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За приписами частин 1 та 2 статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, для вчинення правочину орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності, і зобов`язана не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з приписами статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (в разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (в разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші. Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) установлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Згідно зі Статутом ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України, затвердженого НААН України 31.01.2018, (п.1.1.), дане підприємство засноване на основі державної власності, перебуває в віданні НААН України, як органу управління державним майном.

Підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання (п.3.1. Статуту).

За п.3.10. Статуту відповідно до чинного законодавства і в межах цього Статуту Підприємство з урахуванням завдань Наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права та відповідні обов`язки.

Водночас за частиною 1 статті 73-2 ГК України значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов`язання до значного господарського зобов`язання.

Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, в випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності , приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

Забороняється ділити предмет господарського зобов`язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов`язання (частина 4 статті 73-2 ГК України).

Згідно з річною фінансовою звітністю за 2019 рік (офіційно оприлюдненої станом на 13.02.2020), вартість активів ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України, виходячи з розміру яких мало бути визначено яке господарське зобов`язання державного унітарного підприємства підпадає під поняття значного в розумінні частини 1 статті 73-2 ГК України, на момент укладення оскаржуваних правочинів становила 116406000грн (11640600грн - 10%).

За висновком суду, договори №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020, предметом яких є надання сільськогосподарських послуг, загальною вартістю 18587147,58грн (правочини мають тотожний предмет, що об`єднує повний цикл виробництва сільськогосподарської продукції, та спільну мету), та форвардні договори №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020, загальною вартістю 18683131,19грн (правочини мають тотожний предмет - поставка сільськогосподарської продукції соняшника врожаю 2020 року, та спільну мету) умисно розділено відповідачами на окремі договори, з метою ухилення від дотримання порядку прийняття рішень про вчинення державним унітарним підприємством значних господарських зобов`язань в розумінні частини 2 статті 73-2 ГК України.

Згідно з вимогами частини 2 статті 73-2 ГК України укладення перелічених договорів потребувало погодження НААН України як органу, до сфери управління якого належить відповідач 1 (за відсутності в складі Підприємства наглядової ради).

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що при укладанні оспорюваних договорів керівником ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України перевищено свої повноваження.

Відсутність згоди на укладення договорів №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг з обробки ґрунту, посіву соняшника, догляду за посівами та збирання врожаю, та форвардних договорів №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 поставки сільськогосподарської продукції соняшника, з боку органу, до сфери управління якого належить відповідач 1, підтверджується зокрема листом НААН України від 01.09.2020 №10.2-12/265, наданим на запит прокуратури №66-7955вих20 від 18.08.2020.

Суд відхилив як безпідставні доводи відповідачів 1 та 2 про те, що оскільки 28.02.2020 президентом НААН України затверджено фінансовий звіт ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України на 2020 рік, за яким останньому дозволено реалізацію продукції, в тому числі соняшника та кукурудзи, на загальну суму 68135000грн (у той час як фактично відповідачем 1 на протязі 2020 року реалізовано продукцію в межах суми 62324000грн), то фактично НААН України погодила всі укладені ДП ДГ Іванівка договори з реалізації вирощеної продукції, в тому числі й ті, що оскаржуються в межах даної справи.

Суд констатує, що погодження органом управління річного фінансового звіту Підприємства на відповідний рік та погодження ним вчинення значних господарських зобов`язань цим Підприємством, зокрема укладення договорів про надання сільськогосподарських послуг (умисно розділених на два правочини №01/20у від 08.01.2020 та №04/01у від 10.03.2020) та форвардних договорів на поставку сільськогосподарської продукції (що також умисно розділено на два правочини №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020) є різними поняттями за своїм правовим змістом та наслідками.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. Тобто, факт виконання договору не може впливати на можливість визнання договору недійсним за умови наявності відповідних правових підстав.

За висновком суду, вчинення ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України фактичних дій щодо виконання оскаржуваних правочинів не може свідчити про його наступне схвалення з боку держави, з огляду на те, що значне господарське зобов`язання за договором може виникати в державного унітарного підприємства виключно після отримання згоди органу управління, в даному випадку позивача, до сфери управління якого належить Підприємство, на вчинення значного господарського зобов`язання (стаття 73-2 ГК України).

За частиною 5 статті 73-2 ГК України значне господарське зобов`язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами 1-4 цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

Визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи наведені положення діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання недійсними договору №01/20у від 08.01.2020 про надання сільськогосподарських послуг з обробки ґрунту та посіву соняшнику, договору №04/20у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг з догляду за посівами та збирання врожаю соняшника, форвардного договору №04/03/20С від 04.03.2020 поставки сільськогосподарської продукції соняшника та форвардного договору №06/03/20С від 06.03.2020 поставки сільськогосподарської продукції соняшника, що вчинені відповідачами 1 та 2 з порушенням частини 2 статті 73-2 ГК України, за відсутності в ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України повного обсягу цивільної дієздатності на вчинення значних господарських зобов`язань, за відсутності погодження органу, до сфери управління якого належить останній.

При цьому, судом враховано, що зобов`язання за договорами №01/20у від 08.01.2020 та №04/20у від 10.03.2020 про надання сільськогосподарських послуг та форвардні договори №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020 поставки сільськогосподарської продукції соняшника, виконані відповідачами 1 та 2 в повному обсязі, можливість застосування двосторонньої реституції до спірних правовідносин відсутня, оскільки надані сільськогосподарські послуги спожиті відповідачем 1 за фактом надання, так само як і поставлена відповідачу 2 в третьому кварталі 2020 року сільськогосподарська продукція (соняшник врожаю 2020 року), відтак об`єднання вимог про визнання перелічених правочинів недійсними з іншими похідними вимогами, як вірно вказує прокурор, не є доцільним.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачами 1 та 2 значного господарського зобов`язання, що виникає з правочину щодо надання сільськогосподарських послуг з повним циклом виробництва, починаючи з обробки ґрунту та закінчуючи збором врожаю соняшника (що незважаючи тотожний предмет та спільну мету розділено відповідачами на окремі договори №01/20увід 08.01.2020 та №04/01у від 10.03.2020), та вчинення ними значного господарського зобов`язання, що виникає з правочину щодо поставки вирощеної сільськогосподарської продукції соняшника врожаю 2020 року (що також умисно розділено відповідачами на окремі форвардні договори №04/03/20С від 04.03.2020 та №06/03/20С від 06.03.2020), за відсутності в ДП ДГ Іванівка ІСГ ПС НААН України, як державного унітарного підприємства, повного обсягу цивільної дієздатності на їх вчинення, без отримання згоди позивача - НААН України на укладення перелічених договорів, за висновком суду, позов прокурора в особі органу, до сфери управління якого належить відповідач 1, підлягає задоволенню.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4204грн покладено на кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 50, 73, 74, 76-79, 80, 91, 123, 129, 165, 166, 178, 184, 233, 236, 238, 239, 241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури (16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Шевченка, 46, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, код ЄДРПОУ 00024360) до відповідача 1 - Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (16433, Чернігівська область, Борзнянський район, с. Іванівка, вул. Перемоги, 5, код ЄДРПОУ 00729853) та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Дмитра Яворницького, 93, офіс 433, код ЄДРПОУ 36841560) про визнання недійсними договорів, задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг з обробки ґрунту та посіву соняшнику №01/20у від 08.01.2020, укладений між Державним підприємством Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729853) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (код ЄДРПОУ 36841560).

3. Визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг з догляду за посівами та збирання врожаю соняшнику №04/20у від 10.03.2020, укладений між Державним підприємством Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729853) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (код ЄДРПОУ 36841560).

4. Визнати недійсним форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №04/03/20С від 04.03.2020, укладений між Державним підприємством Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729853) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (код ЄДРПОУ 36841560).

5. Визнати недійсним форвардний договір поставки сільськогосподарської продукції соняшнику №06/03/20С від 06.03.2020, укладений між Державним підприємством Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729853) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (код ЄДРПОУ 36841560).

6. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Іванівка Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (16433, Чернігівська область, Борзнянський район, с. Іванівка, вул. Перемоги, 5, код ЄДРПОУ 00729853) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 4204грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергоперспектива (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Дмитра Яворницького, 93, офіс 433, код ЄДРПОУ 36841560) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 4204грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 21.04.2021

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення14.04.2021
Оприлюднено21.04.2021
Номер документу96406352
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —927/1120/20

Постанова від 28.06.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 31.05.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 17.04.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 24.01.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 06.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 15.11.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 25.10.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 26.08.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Рішення від 14.04.2021

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні