Ухвала
від 21.04.2021 по справі 904/1047/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/1047/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Кам`янської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі

за позовом Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок

до Кам`янської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Дніпропетровське мисливсько-рибальське виробниче підприємство Українського товариства мисливців та рибалок та Дніпропетровська обласна організація українського товариства мисливців і рибалок,

про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна в розмірі 4 608,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кам`янської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 904/1047/20, подана 18.02.2021 до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму становить 2 270,00 грн (станом на 01.01.2021).

Предметом позову у даній справі є визнання права власності на об`єкти нерухомого майна вартість якого складає 4 608,86 грн, про що зазначено, як у текстах судових рішень, так і в касаційній скарзі, що становить значно менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн станом на 2021 рік), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: винятковість значення справи для скаржника , суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Проте, подана касаційна скарга заявника не містить посилань на виключні випадки, передбачені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах може бути переглянуто у касаційному порядку.

Суд звертає увагу, що посилання на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України без належного обґрунтування підстав визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам`янської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 904/1047/20, на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам`янської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 904/1047/20.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками на 42 (сорока двох) аркушах, у тому числі копію платіжного доручення від 23.02.2021 № 131 про сплату судового збору у сумі 4204,00 грн повернути Кам`янській міській раді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.04.2021
Оприлюднено22.04.2021
Номер документу96406469
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/1047/20

Ухвала від 17.11.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 21.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Постанова від 16.02.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 11.12.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 30.11.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 23.10.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Рішення від 08.09.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Мельниченко Ірина Федорівна

Ухвала від 19.08.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Мельниченко Ірина Федорівна

Ухвала від 15.07.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Мельниченко Ірина Федорівна

Ухвала від 15.06.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Мельниченко Ірина Федорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні