Справа № 136/1294/18
провадження № 2/136/572/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПСП "Агрофірма Нападівська", державного реєстратора Липовецької РДА Чубатюк Олени Романівни про визнання недійсним договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - позивач), через свого представника, звернувся з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), з вимогою:
- визнати недійсним договір оренди землі №404зз від 12.12.2017 укладений між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, площею 3,0519 га.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами, на підтвердження яких подано суду відповідні докази.
Між відповідачем та ТОВ "Концерн Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, було укладено договір оренди землі №425 від 22.05.2009 щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, площею 3,0519 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Зозівської сільської ради Вінницької області, строком на 10 років. В подальшому до зазначеного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди, відповідно до якої сторонами визначено строк договору оренди землі 20 років. Також, 06.09.2010 проведено державну реєстрацію такого договору та додаткової угоди, а тому, після державної реєстрації, земельна ділянка була переданою позивачу, а строк її оренди має закінчитися 05.09.2030. Однак, під час дії вищевказаного договору оренди землі, між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" було укладено, інший договір оренди землі на земельну ділянку, яка на той час вже була орендована позивачем. Оскільки земельна ділянка, згідно акта приймання-передачі від 22.05.2009 перебуває у користуванні позивача та відповідачу не поверталася, а тому остання не могла передати земельну ділянку третій особі ПСП "Агрофірма Нападівська". Отже, договір оренди землі №404зз від 12.12.2017 між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" укладений з порушенням чинного законодавства та прав позивача як орендаря. На підтвердження вказаних обставин, позивачем подано суду копії договору оренди землі та додаткової угоди, що укладалися зі сторонами спору.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Стаднику С.І.
Ухвалою суду від 13.07.2018 відкрито провадження у справі, залучено у якості третіх осіб ПСП "Агрофірма Нападівська" та державного реєстратора Липовецької РДА Чубатюк О.Р., призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а третім особам визначено строк для подання пояснень щодо позову. Також, витребувано копію оспорюваного договору оренди землі.
Відповідач, через свого представника, подала до суду відзив на позов, у якому заперечується проти задоволення позову повністю.
Відповідач обґрунтовує свої заперечення наступними обставинами, на підтвердження яких подано суду відповідні докази.
Згідно наданої на адвокатський запит інформації від 30.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області вказано, що станом на 01.01.2013, дані про реєстрацію договорів оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053 відсутні. Оскільки право оренди у відповідності до вимог законодавства виникає з моменту державної реєстрації (на той час реєстрація проводилася в поземельних книгах), а тому право оренди між позивачем та відповідачем не було зареєстровано. Отже, відсутні підстави для визнання судом оспоруваного правочину недійсним. На підтвердження вказаних обставин, відповідачем подано до суду лист-відповідь від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на адвокатський запит представника відповідача та копію договору, що укладався зі відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська".
Позивач, через свого представника, подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що станом на дату укладення позивачем договору оренди землі, державній реєстрації підлягало не саме право, а документ (договір оренди), водночас відповідне право оренди виникло лише після проведення державної реєстрації договору. Крім того, відповідь на адвокатський запит від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відсутності реєстрації договорів оренди на оспорювану земельну ділянку, не відповідає дійсності, оскільки 03.08.2018 позивачу надійшла відповідь від згаданої установи про те, що 06.09.2010 було зареєстровано договір оренди саме між позивачем та відповідачем.
Відповідач заперечення щодо відповіді на відзив не подала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Липовецької РДА Чубатюк О.Р. подавши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, серед іншого, надала пояснення, що законних підстав для відмови в державній реєстрації іншого речового права заявнику ПСП "Агрофірма Нападівська" у державного реєстратора не було.
Ухвалою суду від 29.08.2018, на задоволення клопотання представника відповідача, витребувано від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області докази.
Представником відповідача подано до суду додаткові пояснення щодо витребуваних судом доказів, з яких вбачається, що Книга реєстрації договорів оренди №1/27 була розпочата 09.03.2007, а закрита 09.09.2009 із внесенням останнього запису, однак у Книгу були внесені виправлення щодо дати закриття 31.12.2010, а 05.08.2010 було проведено реєстрацію договорів оренди між позивачем та власниками земельних ділянок. Зазначене свідчить про підроблення документів та про факти однозначного проведення державної реєстрації прав оренди у період з 09.09.2020 по 05.08.2010.
Ухвалою суду від 05.12.2018, на задоволення клопотання представника відповідача, зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №136/2123/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про визнання недійсним договору оренди землі №226 від 22.05.2009.
Розпорядженням керівника апарату суду №12 від 17.01.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із закінченням судді ОСОБА_2 повноважень. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Кривенку Д.Т.
22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити залишились незмінні.
Ухвалою суду від 23.01.2020 поновлено провадження у справі, у зв`язку з відсутністю обставин, які викликали зупинення провадження, а справу призначено до розгляду зі стадії, на якій було зупинено провадження у справі.
До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.
Ухвалою суду від 22.09.2020 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.
До початку судового засідання представник відповідача подав до суду вступне слово за позовом, зі змісту якого вбачається, що у зв`язку відсутністю у позові вимоги про скасування реєстрації речового права, позов є безпідставним та необґрунтованим, а спосіб захисту неефективним.
У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, однак останні у своїх заявах просили суд про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, а представник відповідача заперечив проти позову. Також, у судове засідання не з`явилися представники третіх осіб.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступне.
22.05.2009 між відповідачем та ТОВ "Концерн Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, було укладено договір оренди землі №425 від 22.05.2009, щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, площею 3,0519 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Зозівської сільської ради Вінницької області, строком на 10 років (а.с. 10-12). Вказана земельна ділянка належить відповідачу згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Я-Ж №919524 від 22.05.2009 (а.с. 20). Згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди від 22.05.2009 земельну ділянку відповідач передала позивачу (а.с. 15). Згідно додаткової угоди до вказаного договору оренди, сторонами визначено строк договору оренди землі на 20 років. 06.09.2010 проведено державну реєстрацію такого договору та додаткової угоди (а.с. 18-19). Отже, строк оренди має закінчитися 05.09.2030. Однак, під час дії вищевказаного договору оренди землі, між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" було укладено на ту ж саму земельну ділянку інший договір оренди землі №404зз від 12.12.2017, строком на 10 років (а.с. 71-72). Згідно акту прийому-передачі від 12.12.2017, земельну ділянку відповідач передала ПСП "Агрофірма Нападівська"(а.с. 73). 19.12.2017 проведено державну реєстрацію такого договору (а.с. 25). Позивач стверджує, що оскільки земельна ділянка, згідно акта приймання-передачі від 22.05.2009 перебуває у користуванні позивача та відповідачу не поверталася, а тому остання не могла передати земельну ділянку третій особі ПСП "Агрофірма Нападівська". Отже, договір оренди землі №404зз від 12.12.2017 між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" укладений з порушенням. Разом з тим, відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання судом правочину недійсним, оскільки під час його укладення, дані про реєстрацію договорів оренди на оспорювану земельну ділянку були відсутні. Водночас згідно листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 03.08.2018 вбачається, що 06.09.2010 було зареєстровано договір оренди між позивачем та відповідачем (а.с. 92).
Суд, з огляду на встановлені обставини та зміст спірних правовідносин, вирішуючи питання про визнання недійсним оспорюваного договору оренди, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Як визначено в ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що у даній справі спір пов`язаний із вимогами про визнання недійсним договору оренди землі №404зз від 12.12.2017 з тих підстав, що спірний договір укладений до закінчення строку дії раніше укладеного з позивачем договору №425 від 22.05.2009, а після здійснення сторонами дій, пов`язаних з набрання договорів чинності, такі дії призвели до існування "подвійної реєстрації" права на земельну ділянку та порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі.
Правовідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України). Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
За змістом ст.ст. 18, 20 Закон України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
З урахуванням зазначених норм матеріального права, строк дії договору оренди землі №425 від 22.05.2009, що укладений між відповідачем та ТОВ "Концерн Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, з урахуванням додаткової угоди де визначено строк договору оренди землі на 20 років, починається після набрання ним чинності 06.09.2010, тобто після державної реєстрації. Такий строк має закінчитися 05.09.2030.
Договір оренди землі припиняється з підстав визначених ст. 31 Закону України "Про оренду землі". Підстави припинення вищезазначеного договору сторони визначили в п.п. 17-18.
Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що зобов`язання орендодавця за договором оренди землі №425 від 22.05.2009, з наступними змінами, не було припинено, оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.
Однак, під час дії вищевказаного договору оренди землі, між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" було укладено на ту ж саму земельну ділянку інший договір оренди землі №404зз від 12.12.2017, строком на 10 років.
З повідомлення ГУ управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.05.2018 слідує, що станом на 01.01.2013, дані про реєстрацію договорів оренди на оспорювану земельну ділянку були відсутні. 19.12.2017 проведено державну реєстрацію договору.
Судом встановлено, що 19.12.2017 державний реєстратор Липовецької РДА Чубатюк О.Р. прийняла рішення про реєстрацію за ПСП "Агрофірма Нападівська" права оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, площею 3,0519 га. на підставі договору оренди землі №404зз від 12.12.2017.
Суд зауважує, що на момент прийняття рішення державним реєстратором Липовецької РДА Чубатюк О.Р. від 19.12.2017 про реєстрацію за ПСП "Агрофірма Нападівська" права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, відомості щодо її обтяження в Державному земельному кадастрі та інших реєстрах були відсутні, а тому підстав для відмови в реєстрації права не було.
Позивач стверджує, що договір оренди землі №404зз від 12.12.2017 між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" укладений з порушенням чинного законодавства та прав позивача як орендаря, що послугували підставою для звернення до суду з позовною вимогою про визнати недійсним такого договору.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).
В силу ст. 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язана була виконувати умови договору, укладеного з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, отож розпорядження відповідачем під час дії договору земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача шляхом передачі її в оренду третій особі ПСП "Агрофірма Нападівська", порушує права позивача як землекористувача, що згідно ст. 13, ч.1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним, оскільки такий договір суперечить моральним засадам суспільства.
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами в контексті правових норм, що регулюють даний спір спростовують доводи представника відповідача наведені ним у заявах по суті щодо дотримання вимог діючого законодавства при укладенні відповідачем з ПСП "Агрофірма Нападівська" оспорюваного договору.
Суд зважає на додаткові пояснення представника відповідача, у яких він посилається на те, що внесенням виправлення до дати закриття Книги реєстрації договорів оренди №1/27, у якій 05.08.2010 було проведено реєстрацію договорів оренди між позивачем та власниками земельних ділянок, було підроблено документи. Однак, у ході даного процесу не було виявлено підтверджуючих фактів притягнення до відповідальності за підроблення документів посадових осіб, які є відповідальними за організацію зберігання Книги реєстрації договорів оренди, а тому таким доводам представника відповідача не було знайдено доведення.
Суд зважає, на надане представником відповідача до суду вступне слово за позовом, зі змісту якого вбачається, що у зв`язку відсутністю у позові вимоги про скасування реєстрації речового права, позов є безпідставним та необґрунтованим, а спосіб захисту неефективним. Однак, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Враховуючи зазначене, судом було встановлено, що державний реєстратор діяла відповідно до закону, а відтак підстав для скасування її рішення не має. Зрештою, відповідно до судового рішення, яким визнано недійсним договір оренди землі №404зз від 12.12.2017, позивач вправі звернутись до реєстратора в порядку, визначеному приписами ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для внесення запису про скасування державної реєстрації права.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договір оренди землі №404зз від 12.12.2017 укладений між відповідачем та ПСП "Агрофірма Нападівська" щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
У цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, керується вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено повністю, а тому суд дійшов висновку, що з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1762,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76- 80, 141, 258- 259, 263- 265, 268, 273- 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити повністю позов ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл., ЄДРПОУ - 32513287) до ОСОБА_1 (місце проживання: с. Зозівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., РНОКПП - НОМЕР_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПСП "Агрофірма Нападівська" (місцезнаходження: вул. Кірова, буд. 1, с. Нападівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДПРОУ - 32292489) державного реєстратора Липовецької РДА Чубатюк Олени Романівни (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.) про визнання недійсним договору оренди.
Визнати недійсним договір оренди землі №404зз від 12.12.2017 укладений між ОСОБА_1 та ПСП "Агрофірма Нападівська" щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:02:000:1053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0519 га, яка розташована на території Зозівської сільської ради Вінницького р-ну, Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" судові витрати у вигляді судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2021 |
Оприлюднено | 23.04.2021 |
Номер документу | 96412001 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Кривенко Д. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні