Рішення

від 20.04.2021 по справі 640/6284/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м. Київ № 640/6284/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві, провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б, код ЄДРПОУ 38844798) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2019 №00004320502, прийнятого Головним управління ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомленя-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №165/26-15-05-02-05/38844798 від 19.11.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в справі, розгляд якої буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю з тих підстав, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним.

Позивачем надана відповідь на відзив, у якій він зазначив, що обставини на які посилається відповідач спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які були подані позивачем з позовною заявою.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 38844798) з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 38844798) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП (код 41445134) за грудень 2017 року показників декларації з податку на одну вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємства, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2019 №165/26-15-05-02-05/38844798.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки: п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999№290, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 40 566 грн., в тому числі по періодам:2017 рік - 40 566 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 №00004320502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 50 708 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивачем було оскаржено спірне рішення податкового органу до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України №6499/6/99-00-08-05-02-05 від 20.02.2020 року скарга ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність - національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно - правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п.п.2.4 та п.2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно з п.п.2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктами 1,5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за N 860/4153 зі змінами та доповненнями, передбачено, що це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 4 Положення визначено, що терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству; балансова вартість валюти - вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.

Згідно п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних

курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ задекларовано в рядку 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності(за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 5728367 грн.

Перевіркою повноти декларування ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ показників рядка 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності(за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року встановлено їх заниження на загальну суму 225365 грн.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ з ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП (код 41445134).

До перевірки позивачем надано договір поставки від 02.11.2017 №0211/17 укладеного між ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ та ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП (код 41445134), згідно якого виконавець зобов`язується здійснити поставку системи вентиляції за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка 2, оф.344.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних, по взаємовідносинах ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП виписано та зареєстровано на адресу ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ податкову накладну від 16.11.2017 №501. Податкову накладну підписано директором ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП ОСОБА_1 .

Враховуючи, що податкова накладна складена ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП на адресу позивача 16.11.2017 року, а сплата ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ за систему вентиляції за договором від 02.11.2017 №0211/17 здійснено 26.12.2017 року відповідач зробив висновок, що ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП виписано податкову накладну датою відвантаження товару.

При цьому, позивач вказує, що товари, вказані в додатку до договору від 02.11.2017 року №0211/17 придбано ним в інших контрагентів на підтвердження чого надав видаткові накладні.

Однак, податковий орган прийшов до висновку, що за результатами співставлення номенклатури та кодів УКТ ЗЕД придбаного товару встановлено, що він суттєво відрізняється від товару придбаного у ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП .

Як вбачається з акту перевірки, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 у справі №1-кп/202/205/2019 ОСОБА_1 (директор ТОВ Продукт Групп ) визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

Податковий орган прийшов до висновку, що оскільки реальність та можливість вчинення господарських операцій ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП відсутня, а наслідком для проведення обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТО ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Проте, суд зазначає, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 207 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як було зазначено податковим органом та не заперечувалось позивачем, по взаємовідносинах ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП виписано та зареєстровано на адресу ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ податкову накладну від 16.11.2017 №501.

При цьому, як вбачається з Акту перевірки, до перевірки надано банківську виписку, згідно якої 26.12.2017року ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ перераховано на адресу ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП грошові кошти в сумі 225365,26 грн, як оплата згідно з договору поставки від 02.11.2017 №0211/17.

Так, суд зауважує, що в даному випадку ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ поніс втрати, на які податковим органом не може нараховуватись податок на прибуток підприємств.

Щодо висновків податкового органу в частині, що товар аналогічної номенклатури , придбання якого відображено у ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , в інших суб`єктів господарювання не придбавався, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що передплати за товар від покупців ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики" (код ЄДРПОУ 00228602) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРБУДКОНСТРАКШН" (код ЄДРПОУ 41511636) надійшли від 17.11.2017року, 30.11.2017року та 15.11.2017року . Для формування податкових накладних на передплати підприємством були використовані найменування та коди згідно з УКТ ЗЕД поставки, що планувалася відповідно до договору поставки від 02.11.2017 №0211/17 . У зв`язку з порушенням терміну поставки товару ТОВ ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ був змушений звернутися до інших постачальників, які надали необхідний товар, але найменування та коди згідно з УКТ ЗЕД відрізнялися не по-суті. А саме:

- ТОВ "МЕРЕЖІ І КОМФОРТ" (код ЄДРПОУ 40342743) від 10.11.2017, 21.11.2017 та 20.12.2017 придбано адаптери, дроселі, зворотні клапани в асортименті, повітропроводи, фасоні частини (накладна № МІК248 від 20.12.2017/податкова накладна №37 від 14.12.2017/, накладна № МІК200 від 10.11.2017р. /податкова накладна №21 від 10.11.2017/, накладна № МІК201 від 21.11.2017 /податкова накладна №65 від 21.11.2017);

- ТОВ "МЕРЕЖІ І КОМФОРТ" (код ЄДРПОУ 40342743) від 26.12.2017р. придбано адаптер прямокутного перетину (це передня та задня камери змішування) (накладна № МІК267 від 26.12.2017, податкова накладна №44 від 19.12.2017);

- - ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ/ІПН НОМЕР_1 ) від 24.11.2017 придбано клапан ЖК 500x300 (це повітряний клапан ВРК 500x300) (накладна № Г-4873 від 24.11.2017, податкова накладна №306 від 17.11.2019);

- ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КЛІМАТ" (код ЄДРПОУ 30315362) придбано Кондиціонер С&Н канальний (накладна № 324 від 06.12.2017р., податкова накладна №4 від 06.12.2017);

- ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ/ШН НОМЕР_2) придбано за власні кошти керівника (готівка) Кондиціонер спліт Gree GFH12K3/GUHN12NK3 (накладна б/н від 16.11.2017).

За вимогами ст. 9 Закону України Про бухоблік та фінзвітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (надальї - Закон про бухолік), - обов`язковими реквізитами первинного документа є зміст, обсяг і одиниця виміру господарської операції. Для товарів - це відповідно до їх найменування, кількість і одиниця виміру. Тобто постачальник у супровідних документах на товар повинен чітко зазначити його найменування. Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік систему облікових регістрів, спосіб реєстрації та узагальнення інформації в них підприємство встановлює самостійно з урахуванням особливостей своєї діяльності. При цьому згідно п.1.4 Методрекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 розпорядчим документом визначають:

правила документообігу і технологію обробки облікових даних;

порядок аналітичного обліку запасів;

порядок контролю за рухом запасів і відповідальність посадових осіб;

одиницю натурального виміру запасів для кожної бухоблікової одиниці (найменування або однорідна група/вид -(п. 7 П(С)БО 9 Запаси ).

Виходить, присвоювати товарам, що придбаваються, власні найменування або коригувати найменування - цілком у повноваженнях підприємства. Це не суперечить правилам бухобліку. Головне, щоб закріплені найменування відповідали дійсності і дозволяли однозначно ідентифікувати товар як той самий, що зазначений у документах постачальника та покупця.

При цьому, суд зазначає, що ні Податковий кодекс України ні Порядок №1307 не вимагають по всьому ланцюгу продажів один в один повторювати номенклатуру товарів.

Також, суд зауважує, що відповідачем не доведено факту здійснення господарської операції з ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , а тому відсутні правові підстави щодо нарахування податку на прибуток згідно оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 50 708 грн.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія" Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen V. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б, код ЄДРПОУ 38844798) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 №00004320502, прийнятого Головним управління ДПС у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКЛІМАТ УКРАЇНИ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б, код ЄДРПОУ 38844798) понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа