Ухвала
від 20.04.2021 по справі 640/15235/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 квітня 2021 року м. Київ№ 640/15235/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши питання про закриття провадження в справі :

за позовом ОСОБА_1 до третя особа: Державної фіскальної служби України Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненаправлення клопотання та відповідних матеріалів (документів) щодо виключення з числа службових і передання до комунальної власності житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації; зобов`язати Державну фіскальну службу України направити клопотання та відповідні матеріали (документи) щодо виключення з числа службових і передання до комунальної власності житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 №640/15235/19 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2017 у справі №826/3936/16, ухваленої на його користь, відповідач прийняв рішення про виведення зі складу службових з передачею до комунальної власності житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , якою користується позивач та його сім`я. Проте, з відповідним клопотанням про виведення зі складу службових та передачу до комунальної власності згаданої квартири відповідач до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації не звернувся, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2017 у справі №826/3936/16, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018, на підставі ордеру на право зайняття службового житлового приміщення від 30.05.2011 №4477 та розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.05.2011 №342 сім`я позивача у складі чотирьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 (син, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вселились, зареєструвались та проживають у трикімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_2 .

В органах Державної податкової служби України позивач працював з 02.10.2000 по 10.05.2012.

Відряджений для проходження служби у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України 10.05.2012.

У подальшому, 07.04.2014 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ України через обмежений стан здоров`я.

Позивач неодноразово звертався до Державної фіскальної служби України із заявами про розгляд на засіданні центральної житлово-побутової комісії питання щодо виключення зі складу службових житлового приміщення, яким він користується, за адресою АДРЕСА_2 .

З огляду на бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо розгляду його заяв ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов`язання останньої вчинити відповідні дії стосовно розгляду його заяв.

Вищевказаною постановою суду частково задоволено його позов та зобов`язано Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 про виключення з числа службових житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 19.01.2018 №840/Ч/99-99-03-03-14 відповідач повідомив позивача про те, що, ураховуючи вищевказане судове рішення, питання щодо виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 буде винесено на розгляд чергового засідання житлово-побутової комісії ДФС.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.06.2019 ВП №57205600 закінчено виконавче провадження щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2017 у справі №826/3936/16 з огляду на її виконання.

При цьому державний виконавець взяв до уваги подані представником ОСОБА_1 документи, зокрема копію доповідної записки від 03.07.2018 №45/99-99-01-25 (03), затвердженої в.о. Голови ДФС України Проданом М.В., поданої та підписаної директором Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ОСОБА_5 та першим заступником Голови Білан С.В. щодо прийняття рішень про погодження виключення з числа службових і передання до комунальної власності жилих приміщень.

У зазначеній доповідній записці, зокрема, йшлося про наступне: Департаментом матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури розглянуто клопотання територіальних органів, громадян і документи щодо погодження виключення з числа службових і передання до комунальної власності жилих приміщень на підставі звернень громадянина ОСОБА_1 , колишнього працівника ДПС України стосовно квартири АДРЕСА_3 . За результатами розгляду клопотань рекомендовано: погодити виключення з числа службових і передання до комунальної власності зазначене вище жиле приміщення. Дати доручення Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури та територіальним органам, на оперативному управлінні в яких перебувають службові жилі приміщення, щодо вжиття заходів згідно з чинним законодавством стосовно виключення з числа службових і передання о комунальної власності жилих приміщень.

З доповідної записки Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДФС України від 28.02.2019 №406/99-99-03-04-02-25, адресованої в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власову О., також вбачається, що у липні 2018 в.о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М. було завізовано доповідну записку названого Департаменту від 03.07.2018 №45/99-99-01-25(03) щодо погодження виключення з числа службових і передання о комунальної власності жилих приміщень стосовно восьми квартир, зокрема й квартири, в якій проживає ОСОБА_1 . Однак, проект листа-клопотання на адресу Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо прийняття рішення про виключення з числа службових квартири, в якій проживає ОСОБА_6 , в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_7 не підписав. Ураховуючи те, що здійснення заходів щодо виключення жилих приміщень з числа службових є правом, а не обов`язком підприємства, установи, організації; у ДФС України не відпала потреба у використання зазначеної квартири як службової; факт проживання в службовому жилому приміщенні колишнього працівника, який припинив трудові відносини з установою, не є підставою для виключення цього приміщення з числа службових, у згадані доповідній записці висловлено пропозицію залишити статус службової за квартирою, в якій проживає ОСОБА_8 .

Стверджуючи, що відповідач прийняв рішення про виведення зі складу службових з передачею до комунальної власності вищевказаної квартири і таке рішення ним не скасоване,

позивач також уважає, що Державна фіскальна служба України повинна була звернутися з відповідним клопотанням до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про виключення цієї квартири із числа службових та передачі її до комунальної власності. Оскільки з таким клопотанням відповідач до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації не звернувся, позивач у свою чергу звернувся з позовом до адміністративного суду, уважаючи, що спір, який виник у зв`язку з цим, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Однак, такий висновок позивача є помилковим, оскільки розгляд даної справи не належить до юрисдикції адміністративних судів, що пояснюється наступним.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

2) публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

3) адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;

5) адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;

7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Стосовно суті права, за захистом якого позивач у цій справі звернувся до суду, то предметом цього позову є визнання протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо зняття статусу службового житла з квартири, в якій він проживає. Тобто позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права на житло, гарантованого статтями 47 та 48 Конституції України.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

інтересів.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на її думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з порушенням права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

З огляду на зазначене спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічно-правовим, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

При цьому, поняття житлові відносини в контексті змісту наведеної норми включає і право на одержання житла в зв`язку з проходженням публічної служби, оскільки норма не містить винятку зі встановленого нею загального правила.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.11.2020 у справі № 636/2211/19.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відтак, в розумінні Конвенції адміністративний суд щодо розгляду цієї справи не є судом встановленим законом , тому не вправі розглядати її.

Цей спір підлягає розгляду загальним судом в порядку цивільного судочинства, позаяк позивач звернувся до суду за захистом порушеного цивільного права, а саме права на житло. Такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розгляд спорів, що виникли з аналогічних правовідносин, саме у порядку цивільного судочинства підтверджується також судовою практикою, зокрема, постановами Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 636/1514/19, від 27.05.2020 у справі № 524/8385/15-ц, від 03.02.2021 у справі №636/1480/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною другою цієї ж статті про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1605,60 грн., що підтверджується квитанцією від 12.08.2019 №22132377. Отже сума сплачено позивачем судового збору підлягає йому поверненню з бюджету.

За правилами статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Закрити провадження У справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Дарницька районна в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету сплачений судовий збір у сумі 1605,60 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 292-297 цього Кодексу з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.04.2021
Оприлюднено23.04.2021
Номер документу96417591
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/15235/19

Постанова від 03.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 20.04.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 06.02.2020

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 23.10.2019

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 16.09.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 12.08.2019

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 05.08.2019

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні