Постанова

від 15.04.2021 по справі 160/2749/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2749/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року (суддя Врона О.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 15.12.2020 року) у справі №160/2749/20 за позовом Приватного виробничого підприємства Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

30.04.2020 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 року № 0003120509, на підставі якого донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 26051,25 грн.; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 року № 0003180509, на підставі якого донараховано грошове зобов`язання по ПДВ на загальну суму 4175,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що податковий кредит ним сформований на підставі виданих контрагентами ТОВ Бізнес Консепшен та ТОВ Продукт Груп податкових накладних, контрагенти на момент виконання договорів поставки були платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів поставки. Взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій, отримане обладнання, запчастини були використані у власній господарській діяльності та використовувались для виконання договорів, укладених з іншим суб`єктами господарювання. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на витрати з податку на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Апелянт вказував, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі №758/14610/18 від 29.03.2019 року не встановлено, що для проведення фіктивної господарської діяльності було створено ТОВ Бізнес Консепшен , позивач мав з ним відносини, проте у час, який не описаний ухвалою, ухвала не встановлює фіктивність взаємовідносин між позивачем та ТОВ Бізнес Консепшен . Щодо наявності вироку відносно директора ТОВ Продукт Груп , заявник вказував, що дійсно, вироком Індустріального суду м. Дніпропетровська у справі №202/790/19 від 03.04.2019 року директора ТОВ Продукт Груп визнано винним в утворенні та веденні фіктивного підприємства, проте, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.20219 року вирок скасовано, закрито кримінальне провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкти господарювання ТОВ Бізнес Консепшен та ТОВ Продукт Груп , які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створювали реальних дій по наданню замовленого товару, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Господарські операції ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями та ТОВ Бізнес Консепшен , ТОВ Продукт Груп не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагентів, не встановлено дійсність поставки запчастин, відсутній ланцюг придбання матеріалів, контрагенти не мають складських приміщень, відсутні наймані працівники для здійснення господарських операцій. Суд першої інстанції зазначав, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, первинних документів, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. Суд звернув увагу, на відсутність доказів на підтвердження обґрунтування ділової мети придбання у ТОВ Бізнес Консепшен , ТОВ Продукт Груп товарів, як то використання у власній господарській діяльності з метою подальшого отримання прибутку чи подальша реалізація, придбаного позивачем товару. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до отриманого вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19, засновником та директором ТОВ Продукт Груп є ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 гривень. Вироком встановлено, що своїми умисними діями, які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності за попередньою змовою групою осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. Суд зазначає, що в вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19 було скасовано ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Вирок скасований через декриміналізацію статті ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, встановлені обставини під час кримінального провадження № 32019041660000004 від 30.01.2019 року судом апеляційної інстанції не досліджувались та не спростовані, первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні), які стали підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платників податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до валових витрат та податкового кредиту є безпідставним. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Директор ТОВ Продукт Групп визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, та підтвердила вищевикладені обставини створення та фіктивної діяльності ТОВ Продукт Групп , первинні документи, складені ТОВ Продукт Групп по взаємовідносинам з позивачем є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. Суд першої інстанції також висказував, що отримано ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18, якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження № 32018080000000060 від 31.10.2018 року закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18 встановлено фіктивність створення ТОВ Бізнес Консепшен та нереальність здійснення вказаним підприємством господарських операцій. ТОВ Бізнес Консепшен при укладанні з ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями договору на постачання товарів, робот (послуг) не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів, відповідного досвіду та інших ознак комерційної привабливості. Суд першої інстанції вказував, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу, таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою.

Встановлено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Бізнес Консепшн за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та з ТОВ Продукт Груп за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатом якої складено акт від 13.12.2019 року №16264/04-36-05-09/31659469. Вказаним актом зафіксовані наступні порушення: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, занижено податок на прибуток на загальну суму 20841,00 грн., а саме за 2016 рік на суму 17835,00 грн., за 2017 рік на суму 3006,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме, допущено заниження податку на додану вартість на загальну суму 23157,00 грн., а саме у грудні 2017 року на суму 3340,00 грн., у грудні 2016 року на суму 19817,00 грн. Такі висновки податковий орган обґрунтовував тим, що контрагенти позивача ТОВ Бізнес Консепшен , ТОВ Продукт Груп здійснювали нереальні господарські операції, відсутні необхіді умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу - маніпулювання товарними позиціями та обсягом, не підтвердження проведених операцій вказаними контрагентами (через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів тощо).

Встановлено, що ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями не погодившись з висновками акту перевірки, звернулось до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з запереченнями, які згідно листа про результати розгляду заперечень № 10778/10/04-36-03-09 від 31.01.2020 року залишені без задоволення, висновки акту залишені без змін.

На підставі акту від 13.12.2019 року №16264/04-36-05-09/31659469 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 05.02.2020 року було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003180509, яким ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4175,00 грн., з яких 3340,00 грн. за основним платежем та 835,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0003120509, яким ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 26051,25 грн., з яких 20841,00 грн. за основним платежем та 5210,25 грн. штрафні (фінансові) санкції

Матеріалами справи встановлено, що між ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями (покупець) та ТОВ Продукт Груп (ТОВ Продукт Групп ) (постачальник) укладено договір постачання №1618 від 30.11.2017 року, відповідно до умов якого постачальник здійснює поставку товару в кількості та по цінам, вказаним в специфікаціях, у визначений строк, покупець з свого боку зобов`язувався прийняти та оплатити поставлений товар.

На підтвердження отримання товару за вищевказаним договором від ТОВ Продукт Груп , позивач надав: видаткову накладну № РН-1201/37 від 01.12.2017 року, рахунок-фактуру № СФ-101 від 01.12.2017 року. Видаткова накладна підписана представниками ТОВ Продукт Груп та ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями, рахунок-фактура представником постачальника ОСОБА_1 .

За результатами виконання договору ТОВ Продукт Груп видало ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями податкову накладну № 152 від 01.12.2017 року, яка має необхідні реквізити та відповідає нормам Податкового кодексу України, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що отриманий товар (пневматична шліфувальна машина ИП 2009, пневматична пряма шліфувальна машина ПМ-2014) поставлено ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями на складський облік, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

У питанні оплати за отриманий товар, встановлено, що між ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями (боржник), ТОВ Продукт Груп (первинний кредитор) та ТОВ Укрлюкс ЛТД (новий кредитор) укладено договір переведення боргу № 1349 від 22.01.2018 року, за умовами якого, сума боргу боржника у розмірі 20040,00 грн. має бути сплачена новому кредитору. Відповідно до платіжного доручення № 395 від 22.01.2018 року, ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями перерахувало на банківський рахунок ТОВ Укрлюкс ЛТД 20040,00 грн.

Як на підставу для визнання господарських операцій між ТОВ Продукт Груп та ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями безтоварними та нікчемними, відповідач посилається на вирок Індустріального суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19.

Встановлено, що вироком Індустріального суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19, затверджено угоду про визнання винуватості від 03 квітня 2019 року в м. Дніпро між обвинуваченою ОСОБА_1 , захисником Савенко О.М. та прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 . ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України та призначити їй узгоджене сторонами у покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 гривень.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року вирок Індустріального суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19 скасовано, закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Таким чином, вироку яким би було встановлено, що ТОВ Продукт Групп було зареєстровано як фіктивне, ОСОБА_2 створила вказане підприємство без наміру здійснення господарської діяльності, не має. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирок, який скасовано, не є доказом у справі.

Договір, що укладений ТОВ Продукт Групп з ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями у судовому порядку не визнався нікчемним.

Матеріалами справи встановлено, що між ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями (покупець) та ТОВ Бізнес Консепшен (постачальник) укладено договір постачання №24/11 від 24.11.2016 року, відповідно до умов якого постачальник здійснює поставку товару у визначений строк, покупець з свого боку зобов`язувався прийняти та оплатити поставлений товар.

На підтвердження отримання товару за вищевказаним договором від ТОВ Бізнес Консепшен , позивач надав: видаткову накладну № РН-1201/02 від 01.12.2016 року, видаткову накладну РН-1202/01 від 02.12.2016 року, рахунок-фактуру № СФ-1201/02 від 01.12.2016 року, рахунок-фактуру № СФ-1202/01 від 02.12.2016 року. Видаткові накладні підписані представниками ТОВ Бізнес Консепшен та ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями, рахунки-фактури представником постачальника ОСОБА_3 .

За результатами виконання договору ТОВ Бізнес Консепшен видало ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями податкові накладні № 72 від 01.12.2016 року, № 73 від 02.12.2016 року.

Долучено до справи копії товарно-транспортних накладних, відповідно яких товар перевозився від ТОВ Бізнес Консепшен до ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями, у накладних замовником та вантажоодержувачем вказано ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями, ТОВ Бізнес Консепшен вказано вантажовідправником, пункт навантаження: 04208, м. Київ, проспект Правди, буд. 80, офіс 10, пункт розвантаження: пров. Джинчарадзе, 12а, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000.

Як доказ здійснення оплати за отриманий товар, ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями долучило до справи копії платіжних доручень № 145 від 26.12.2016 року на суму 11935,68 грн., № 506 від 27.12.2016 року на суму 68902,74 грн., № 146 від 26.12.2016 року на суму 38064,32 грн.

Встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18, звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності; кримінальне провадження № 32018080000000060 від 31.10.2018 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою суду встановлено наступне: 25 листопада 2016 року ОСОБА_3 , діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, у порушення ст.ст.81, 87, 89 Цивільного кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), ст.ст.56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 16 липня 2015 року), ст.ст.8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (№755-IV від 15 травня 2003 року в редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , що в подальшому надало змогу невстановленим особам використовувати реквізити ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації безготівкових грошових коштів в готівку та незаконному формуванню їм податкового кредиту з податку на додану вартість. Невстановлені особи отримали можливість, використовуючи реквізити ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , укладати шляхом підроблення господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН для підприємств реального сектору економіки, відображати їх дані в податковій звітності, чим сприяли незаконному формуванню з податку на додану вартість. Використовуючи реквізити ТОВ "БІЗНЕС КОНСЕПШЕН" невстановленими особами за період листопад 2016 року - грудень 2016 року в адресу підприємств вигодонабувачів виписано податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 33943642,56 грн., в т.ч. ПДВ - 5657273,76 грн. У період листопада 2016 року - грудня 2016 року, невстановлені особи, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювали незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН на адресу суб`єктів господарювання: зокрема, ПВП ІНСТРУМЕНТ-СЕРВІС З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ЄДРПОУ 31659469). Невстановленими у ході досудового розслідування особами від імені ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН та номінального директора ОСОБА_3 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки - фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Тобто не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленими особами проводилось оформлення продажу продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам-покупцям, які за такими правочинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість, податку на прибуток, а саме: враховували такі витрати при визначенні об`єкта оподаткування з податкових зобов`язань платників податків за періоди з листопада 2016 року по грудень 2016 року. Зокрема, таку податкову вигоду отримано контрагентами-покупцями, а саме: ПВП ІНСТРУМЕНТ-СЕРВІС З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ЄДРПОУ 31659469) .

Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18 набрала законної сили, не скасована, обставини, встановлені нею є чинними.

Відповідно до долучених до справи документів, ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями обґрунтовує придбання запчастин у ТОВ Бізнес Консепшен та ТОВ Продукт Груп необхідністю виконання взятих на себе договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами господарювання. Зокрема, згідно договору поставки № 1494-ПУ-УМТС від 01.10.2015 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями зобов`язувалось здійснити поставку ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення у асортименті, кількості, у строк, за ціною та за якістю, визначеною сторонами у специфікаціях. Згідно долучених специфікацій до договору № 1494-ПУ-УМТС від 01.10.2015 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями зобов`язувалось здійснити поставку ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля певного переліку обладнання. Згідно договору поставки № 28/2/96 від 21.03.2016 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями зобов`язувалось здійснити поставку ПАТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш продукцію у асортименті, кількості, у строк, за ціною та за якістю, визначеною сторонами у специфікаціях. Згідно долучених специфікацій до договору № 28/2/96 від 21.03.2016 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями зобов`язувалось здійснити поставку ПАТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш певного переліку обладнання. Також згідно договору поставки № 1769-ДУ-УМТС від 05.01.2016 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями зобов`язувалось здійснити поставку ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля продукцію у асортименті, кількості, у строк, за ціною та за якістю, визначеною сторонами у специфікаціях. Згідно долучених специфікацій до договору № 1769-ДУ-УМТС від 05.01.2016 року ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями зобов`язувалось здійснити поставку ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля певного переліку обладнання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари. Позивач надає належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують дійсність отримання товару. Проте, варто зважати на наступне.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що вирок Індустріального суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19 скасовано ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року, тобто даний вирок не може бути використано у якості доказу у справі.

Суд апеляційної інстанції вказує, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків після отримання від контрагента податкової накладної. Податкова накладна від ТОВ Продукт Груп отримана, належним чином зареєстрована.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та податку на прибуток, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з ТОВ Продукт Груп , прослідковується мета замовлення та отримання будівельних матеріалів, їх використання у власній господарській діяльності для виконання взятих на себе інших договірних зобов`язань.

Суд апеляційної інстанції враховує ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18, якою підтверджено фіктивність господарських операцій ТОВ Бізнес Консепшен з позивачем, оскільки директор та засновник підприємства ОСОБА_3 визнаний винним в утворенні фіктивного підприємства, ухвалою описані обставини, які ставлять під сумнів господарські операції ТОВ Бізнес Консепшен з ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями. Первинні документи, що виписані ТОВ Бізнес Консепшен , не є належними, не можуть бути підставою для формування податку на прибуток. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, тобто не з реабілітуючих обставин.

Вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди. Наявність у покупця оформлених документів, необхідних для формування податкових показників, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податкове повідомлень-рішення від 05.02.2020 року № 0003180509, на підставі якого донараховано грошове зобов`язання по ПДВ на загальну суму 4175,00 грн. підлягає повному скасуванню, оскільки згідно розрахунку, грошові зобов`язання по господарських операціях з ТОВ Бізнес Консепшен не враховані відповідно до ст. 102 ПК України, підставою його винесення були операції вчинені з ТОВ Продукт Груп .

Податкове повідомлень-рішення від 05.02.2020 року № 0003120509 підлягає частковому скасуванню, у частині нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ Продукт Груп , у частині 3757,50 грн. (3006,00 грн. основне зобов`язання, 751,50 грн. штрафні санкції). У частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток по господарським операціям з ТОВ Бізнес Консепшен на суму 22293,75 грн. (17835,00 грн. основне зобов`язання та 4458,75 грн. штрафні санкціях) податкове повідомлення-рішення є законним.

Згідно ч. 3, ч. 6 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Встановлено, що ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями при поданні позовної заяви сплатило судовий збір у розмір 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0.0.12015567991 від 03.12.2018 року, при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 3153,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 950 від 25.01.2021 року.

При частковому задоволенні позову, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 2627,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПВП Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями задовольнити частково.

Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №160/2749/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Приватного виробничого підприємства Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 року № 0003180509.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 року № 0003120509 у частині 3757,50 грн., з яких за податковим зобов`язанням у сумі 3006,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 751,50 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок власних бюджетних асигнувань на користь Приватного виробничого підприємства Інструмент - сервіс з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 31659469) судові витрати у розмірі 2627,50 грн. (дві тисячі шістсот двадцять сім гривень 50 копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова