Постанова

від 31.03.2021 по справі 260/1624/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1624/20 пров. № А/857/2663/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства Чарда на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №260/1624/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Чарда до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції - Іванчулинець Д.В., час ухвалення - справу розглянуто у письмовому провадженні, місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту - 16.12.2020),-

В С Т А Н О В И В:

ПП Чарда звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати в частині визначення штрафних санкцій в сумі 1582,73 грн. за платежем з податку на додану вартість повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області №0022345504 від 19.11.2019 року, складене щодо застосування до ПП Чарда штрафних санкцій; 2) визнати протиправним та скасувати в повному обсязі повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області № 0022375504 від 19.11.2019 року про застосування до ПП Чарда штрафних санкцій в сумі 2717,48 грн. за платежем з податку на додану вартість; 3) визнати протиправним та скасувати в повному обсязі повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області № 0022365504 від 19.11.2019 року про застосування до ПП Чарда штрафних санкцій в сумі 22108,84 грн. за платежем з податку на додану вартість; 4) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати із сплати судового збору та витрати з оплати правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Головного управління ДПС у Закарпатській області було складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП Чарда № 845/07-16-55-04/37968537 від 30.10.2019 р. Перевіркою встановлено, що за період з січня 2019 року по вересень 2019, ПП "Чарда" було допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань та порушено граничні строки реєстрації податкових накладних, визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим застосовано штрафні санкції. Позивач зазначає, що ПП Чарда погоджується виключно з застосуванням штрафної санкції по податковій накладній № 42 від 05.04.2019 року на суму 1586,90 грн. Крім того, камеральною перевіркою встановлено порушення термінів сплати податкових зобов`язань, визначених п. 57.1. ст. 57, п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України податковими деклараціями з ПДВ за період квітня - червня 2019 року та податкових зобов`язань, згідно податкового повідомлення - рішення № 0003235512 від 21.02.2019 року нараховано штрафну санкцію в розмірі 24826,32 грн. Звертає увагу, що податкове повідомлення - рішення № 0003235512 від 21.02.2019 року щодо ПП Чарда , на якому ґрунтується акт перевірки № 845/07-16-55-04/37968537 від 30.10.2019 р. було визнано протиправним та скасованим в судовому порядку. Також вважає, що відповідальність за порушення граничного строку передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України для реєстрації, податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), підпадає під виключення п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України. Зазначає, що на податкові накладні, складені на покупців - неплатників ПДВ, а також податкові накладні на умовний продаж, штрафи не повинні застосовуватись.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується оскільки таке ухвалене внаслідок неповного з`ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема апелянт вказує на те, що податкове повідомлення-рішення №0003235512 від 21.02.2019 року щодо ПП Чарда , на якому ґрунтується Акт перевірки №845/07-16- 55-04/37968537 від 30.10.2019 р. було визнано протиправним та скасованим в судовому порядку.

Що стосується аргументів ГУ ДПС у Закарпатській області про несвоєчасне подання платіжних доручень до сплати по деклараціях з ПДВ за березень-серпень 2019 року, то вказані обставини не відповідають фактичним і такі висновки ГУ ДПС у Закарпатській області виникли внаслідок врахування податковим органом податковим зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0003235512 від 21.02.2019 року.

Враховуючи скасування податкового повідомлення-рішення у ГУ ДПІС у Закарпатській області відсутні підставі стверджувати про несвоєчасне подання платіжних доручень до сплати по деклараціях з ПДВ за березень-серпень 2019 року.

Всі платіжні доручення ГІП Чарда були подані вчасно та суми в них відповідають сумам зобов`язань з ПДВ за березень-серпень 2019 року.

Висновки контролюючого органу про порушення термінів реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу, тобто не підлягають наданню покупцям- платникам податку на додану вартість в ЄРПН грунтуються на наявній інформації в базах даних (ЄРПН).

Податкові накладні ПП Чарда не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки реалізація товару відбувалася кінцевим споживачам (фізичним особам) не платникам ПДВ, а тому жоден з контрагентів не зазнав шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Оскільки в податкових накладних, які складаються на постачання звільнені від ПДВ та постачання, що оподатковуються за ставкою ПДВ 0%, відсутня база для нарахування штрафу в будь-якому разі, так як сума ПДВ у таких податкових накладних, незалежно від того, чи вони надаються чи не надаються покупцю дорівнюватиме нулю.

Щодо податкових повідомлень - рішень № 0022375504 від 19.11.2019 р. про застосування штрафу у розмірі 2717,48 грн. та № 0022365504 від 19.11,2019 р. про застосування штрафу у розмірі 22108.84 грн., то зазначає наступне.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 260/1154/19 у задоволенні позову Приватного підприємства "Чарда" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00032355 12 від 21.02.2019 року відмовлено

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Чарда задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 260/1154/19 скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0003235512 від 21 лютого 2019 року.

Разом з тим, 09.04.2019 року узгодилось податкове повідомлення-рішення №0003235512 від 21.02.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 83923,80 грн. (44353,71 грн. + 35502, 28 грн. + 4067,81 грн.).

Таким чином, сплачені позивачем кошти 24.04.2019 року у розмірі 20031.00 грн., 26.04.2019 року у розмірі 7106.00 грн., 30.05.2019 року у розмірі 25175.00 грн., 14.06.2019 року у розмірі 379,00 грн., 24.06.2019 року у розмірі 9621.00 грн.,

27.06.2019 року у розмірі 17334,00 гри., 15.07.2019 року у розмірі 379,00 грн. та 25.07.2019 року у розмірі 6121,00 грн. були зараховані на погашення податкового боргу у розмірі 83923,80 грн. за податковим повідомленням - рішенням №00032355 12 від 21.02.2019 року.

З урахуванням наведеного вище, просить апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що камеральною перевіркою оформленою актом перевірки від 30.10.2019 р. № 845/07-16-55-04/37968537 встановлено порушення Приватним підприємством Чарда термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 17 414,18 грн., а саме зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну на 11-15 календарних дні, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також камеральною перевіркою встановлено порушення сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 137719,00 грн. із запізненням на 14-115 календарних днів, чим було порушено п. 57.1 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 30.10.2019 р. №845/07-16-55-04/37968537 було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0022345504 від 19.11.2019 року про застосування штрафу у розмірі 1741,42 грн. за платежем податок на додану вартість за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних;

- № 0022375504 від 19.11.2019 року про застосування штрафу у розмірі 2717,48 грн. за платежем податок па додану вартість за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання;

- № 0022365504 від 19.11.2019 року про застосування штрафу у розмірі 22108,84 грн. за платежем податок на додану вартість за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що оскаржені податкові повідомлення - рішення відповідачем прийнято правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Абзацом 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0022345504 від 19.11.2019 року про застосування штрафу у розмірі 1741,42 грн. в частині оскарження суми 1582,73 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20 % ) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0 % відсутня).

Згідно ІС Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, виписані ПП Чарда у січні 2019 року, а саме: № 8 від 05.01.2019 року сума ПДВ 727,23 грн., № 3 від 03.01.2019 року сума ПДВ 223,25 грн., № 4 від 03.01.2019 року сума ПДВ 3300,00 грн., № 12 від 11.01.2019 року сума ПДВ 737,94 грн., № 13 від 12.01.2019 року сума ПДВ 285,39 грн., № 1 від 01.01.2019 року сума ПДВ 867,62 грн., № 16 від 15.01.2019 року сума ПДВ 42,86 грн., № 6 від 04.01.2019 року сума ПДВ 3333,33 грн., № 9 від 08.01.2019 року сума ПДВ 209,13 грн., № 5 від 04.01.2019 року сума ПДВ 3000,00 грн., № 10 від 09.01.2019 року сума ПДВ 305,56 грн., № 14 від 13.01.2019 року сума ПДВ 850,77 грн., № 15 від 14.01.2019 року сума ПДВ 450,63 грн., № 2 від 02.01.2019 року сума ПДВ 1220,40 грн., № 11 від 10.01.2019 року сума ПДВ 229,52 грн., № 7 від 04.01.2019 року сума ПДВ 43,65 грн., зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме, податкові накладні: № 8 від 05.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 3 від 03.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 4 від 03.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 12 від 11.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 13 від 12.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 1 від 01.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 16 від 15.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 6 від 04.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 5 від 04.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 10 від 09.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 14 від 13.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 15 від 14.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 2 від 02.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 11 від 10.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00; № 7 від 04.01.2019 року зареєстрована датою 11.02.2019 р. 8:00.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що кількість днів затримки склала 11 календарних днів.

Суд першої інстанції також вірно вказав, що наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Підпунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) передбачено звільнення платника податку на додану вартість від накладення на нього штрафу у випадку порушення таким платником граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН / відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН щодо податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначено статтею 195 ПК України, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197 ПК України, а також окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Згідно з п.п. 201.1, 201.2 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.3 ст. 201 ПК України, у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п. 201.5 ст. 201 ПК України).

Згідно з абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок № 1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з положеннями Порядку № 1307 до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Отже, положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, Порядку № 1307 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позицій висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18 та від 11 грудня 2018 року № 820/2298/18.

Щодо податкових повідомлень - рішень №0022375504 від 19.11.2019 р. про застосування штрафу у розмірі 2717,48 грн. та № 0022365504 від 19.11.2019 р. про застосування штрафу у розмірі 22108,84 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контролі, за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 Кодексу).

Стаття 37 ПК України передбачає, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 113.1 ст. 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань.

Відповідно п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 260/1154/19 у задоволенні позову Приватного підприємства "Чарда" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003235512 від 21.02.2019 року відмовлено

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Чарда задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 260/1154/19 - скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0003235512 від 21 лютого 2019 року.

Разом з тим, 09.04.2019 року узгодилось податкове повідомлення-рішення № 0003235512 від 21.02.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 83923,80 грн. (44353,71 грн. + 35502, 28 грн. + 4067,81 грн.).

Таким чином, сплачені позивачем кошти 24.04.2019 року у розмірі 20031,00 грн., 26.04.2019 року у розмірі 7106,00 грн., 30.05.2019 року у розмірі 25175,00 грн., 14.06.2019 року у розмірі 379,00 грн., 24.06.2019 року у розмірі 9621,00 грн., 27.06.2019 року у розмірі 17334,00 гри., 15.07.2019 року у розмірі 379,00 грн. та 25.07.2019 року у розмірі 6121,00 грн. були зараховані на погашення податкового боргу у розмірі 83923,80 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0003235512 від 21.02.2019 року.

Нормативно - правове регулювання зарахування коштів, що сплачує платник врегульовано, як зазначалось вище п. 87.9 ст. 87 ПК України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивачем податкове повідомлення - рішення № 0003235512 від 21.02.2019 року було оскаржено до суду тільки 19.08.2019 року згідно ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/1154/19.

Щодо посилань позивача про неналежність як доказу інтегрованої картки.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. за № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (далі - Порядок № 422), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, шо ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 422 оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення - рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

Таким чином, інтегрована картка відображає рух первинних документів платника в хронологічному порядку їх створення.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції також вірно вважав необґрунтованими посилання позивача про неналежність як доказу інтегрованої картки платника податків.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржені позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що такі відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності не дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди з ними та трактуванні на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Чарда області - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №260/1624/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 20.04.2021р. у зв`язку із тим що член колегії-суддя Макарик В.Я. з 08.04.2021р. по 19.04.2021р. відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.