Постанова

від 13.04.2021 по справі 260/927/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/927/20 пров. № А/857/8820/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Стельмаха П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з додатковою відповідальністю "Свалявські мінеральні води" про скасування рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Іванчулинець Д.В.,

час ухвалення рішення: 16:01,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення: 16 червня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з додатковою відповідальністю «Свалявські мінеральні води» , в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог просила скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 від 31 січня 2020 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій у розмірі 16 930,90 грн; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсій утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 від 31 січня 2020 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій у розмірі 16 930,90 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсій утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення мотивоване тим, що довідка від 29.05.2014 р. № 65, яка за твердженням відповідача містить недостовірні відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , виготовлена не позивачем, а Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води . Суд вказує, що будь-яких доказів про зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних відомостей при зверненні з заявою про призначення пенсії відповідачем не надано. Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачкою самостійно надано довідку про заробітну плату для призначення пенсії, яка не відповідає дійсності, що є зловживанням з її боку.

Представник позивача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 22.08.2014 року, як одержувачка пенсії по віку.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 року № 19-1 проведено інвентаризацію пенсійних справ в тому числі і пенсійної справи позивача.

В ході проведеної інвентаризації пенсійної справи ОСОБА_1 було виявлено, що в довідці, виданій Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води для розрахунку пенсії № 65 віл 29.05.2014 року за період з 1992-1996 роки у місяцях січень-вересень 1993 року, грудень 1995 року та січень 1996 року невірно зазначені суми нарахованої заробітної плати. На підставі чого відділом контрольно-перевірочної роботи № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведено перевірку достовірності видачі довідки ТзДВ Свалявські мінеральні води .

За результатом зустрічної перевірки з ТзДВ Свалявські мінеральні води складено акт за № 121 від 23.08.2019 року, в якому виявлено розбіжність по заробітній платі за період 1992-1996 рр. На підставі чого ТзДВ Свалявські мінеральні води видано повторну довідку, в результаті якої пенсійну справу позивача приведено у відповідність.

Після впорядкування коефіцієнт заробітку змінився з 1,30840 на 1,11460, що в свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії. За результатом впорядкування пенсійної виплати обліковано переплату в сумі 16 930,90 грн.

У січні 2020 року позивач отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 1563/04.07 від 11 січня 2020 року, яким її повідомлено, що за актом зустрічної перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату встановлено, що виникла переплата по виплаті їй пенсії за період з 22 серпня 2014 року по 31 січня 2020 року у розмірі 16 930,90 грн. та запропоновано добровільно погасити переплату пенсії.

31 січня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 175 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася із відповідною скаргою на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Листом від 19 лютого 2020 року № 257-307/Ц-02/8-0700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, що рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсій прийнято згідно норм чинного законодавства, підстав для його скасування немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно положень частини 2 статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення , підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до статті 103 наведеного Закону, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Статтею 60 Закону №1058-ІV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Згідно з п.3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Правління ПФ України № 6-4 від 21.03.2003р., суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

З наведеного слідує, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером двома шляхами: у добровільному порядку (зі згоди пенсіонера); стягуються в примусовому порядку на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку (без згоди пенсіонера).

Так, колегія суддів зазначає, що під час розрахунку пенсії відповідачем було враховано довідку, видану Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води для розрахунку пенсії № 65 від 29.05.2014 року за період 1992-1996 роки у місяцях січень-вересень 1993 року, грудень 1995 року та січень 1996 року.

За результатами проведеної звірки відповідачем виявлені розбіжності в окремих місцях між сумами заробітної плати, що включені в довідку, та сумами, які вказані в розрахунково-платіжних відомостях, а саме - суми значно завищені, що призвело до переплати позивачу пенсії в сумі 16 930,90 грн.

В даному випадку доцільно звернути увагу на те, що довідка № 65 датована 2014 роком, можливість її перевірки відповідачем та, як наслідок (в разі не підтвердження зазначених в них відомостей первинними документами), зробити розрахунок з урахуванням всіх відомостей існувала на дату їх подачі до відповідача. Проте, апелянт вирішив провести перевірку інформації, зазначеної в довідці, через три роки з дати її видачі, що суд вважає несвоєчасним виконанням відповідачем покладених на нього функцій, яке вплинуло на право позивача щодо пенсійного забезпечення.

Так, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суд першої інстанції правомірно виходив з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Зазначеного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 року по справі №299/3616/16-а.

Разом з цим, зі змісту оскарженого рішення вбачається, що в ньому не наведено жодного обґрунтування наявності фактів переплати пенсії через умисел позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав.

При цьому, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції відповідачем не надані докази наявності вини позивача, навмисного надання пенсійному органу вищезазначеної довідки з показниками заробітної плати, що суперечать відомостям, не наведено обставин зловживання з боку пенсіонера та не підтверджено обізнаність позивача щодо невідповідності даних довідки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено зловживань з боку позивача щодо подання ним недостовірних відомостей, і судом також не встановлено таких обставин, а відтак підстави для утримання з позивача надміру виплаченої пенсії відсутні, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 31 січня 2020 року № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі № 260/927/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 21.04.2021 року