Постанова

від 21.04.2021 по справі 815/4692/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 815/4692/16

адміністративне провадження № К/9901/40260/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 815/4692/16

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Північтранс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду (суддя Тарасишина О. М.) від 01 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Коваль М. П., Димерлій О. О., Вербицька Н. В.) від 01 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство Північтранс (далі - ПАТ Північтранс ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2016 року № 0006651401.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та спростовуються наявними первинними документами, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій ПАТ Північтранс з його контрагентами. У випадку укладання договорів вони були скріплені печатками та підписані уповноваженими особами. Сторонами виконані зобов`язання за правочинами (кошти сплачені, роботи виконані, товари поставлені), отже відповідно такі операції (договори) не можуть бути визнані фіктивними, нереальними, чи безтоварними.

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23 серпня 2016 року № 0006651401.

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ПАТ Північтранс судові витрати у розмірі 19 910,87 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 вересня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ Північтранс у задоволенні позовних вимог.

Водночас в касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.

Цією ж ухвалою відмовлено відповідачеві в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 19 березня 2018 року касаційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2279/0/78-20 від 24 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

13. 19 квітня 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, а саме Головне управління ДФС в Одеській області, на належного відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області.

14. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 13 травня 2016 року № 756 було проведено документальну виїзну планову перевірку ПАТ Північтранс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2016 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2016 року, результати якої оформлено актом перевірки від 03 серпня 2016 року № 241/15-32-14-01/05523553, яким встановлено порушення позивачем:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), пункту 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV), що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток всього на суму 13 079 480,16 грн, в тому числі за 2015 рік у розмірі 13 079 480 грн;

- статті 16, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді що перевірявся, на загальну суму 884 927 грн, а саме: травень 2015 року на суму 11 512 грн; червень 2015 року на суму 771 375 грн; липень 2015 року на суму 68 892 грн; серпень 2015 року на суму 8 148 грн; листопад 2015 року на суму 23 000 грн; грудень 2015 року на суму 2 000 грн.

16. На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2016 року № 0006651401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 327 391 грн, в тому числі за основним платежем на суму 884 927 грн та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 442 464 грн.

17. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентами - з ТОВ Укрбілд ЛТД , ТОВ Легобуд , TOB СК Петроліум , ТОВ Темп Ойл , ТОВ Магнат Груп , ТОВ Лівед Ойл , TOB Оніка Плюс , ТОВ РЦКБ Будмережкомплекс , ТОВ Електролюкс , ТОВ ТД Сан Ойл , які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

19. Водночас суди зауважили, що наданими первинними документами у повному обсязі підтверджується належне виконання зобов`язань позивачем та його контрагентами. Зокрема, за наданими первинними документами вбачається зміст господарських операцій, їх оплата та використання в господарській діяльності позивача, у зв`язку з чим останній, правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в результаті цих операцій.

20. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що єдиною підставою для невизнання податкового кредиту позивача за операціями з його контрагентами податковий орган вказував на наявність податкової інформації про можливі порушення податкової дисципліни контрагентами позивача, можливе здійснення контрагентами діяльності поза межами правового поля.

21. Суди відхилили зазначені твердження відповідача, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом та іншими підприємствами, з якими платник взагалі не перебував у господарських відносинах, податку до бюджету, дотримання правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, дотримання ними правил податкового законодавства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

23. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень ПК України щодо податкового контролю.

24. При цьому скаржник наголошує, що в результаті перевірки позивача за період діяльності з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року встановлено, що останнім не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на суми безоплатної передачі товарно-матеріальних цінностей ТОВ Укрбілд ЛТД та відповідно не включено до складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість за даними операціями на суму 93 713 грн.

25. Також скаржник, з посиланням на податкову інформацію, зазначає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ ТД Сан Ойл .

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області.

29. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

30. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

31. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

32. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а ).

33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

34. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

35. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

36. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

37. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

38. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

39. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

40. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

41. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період який перевірявся, ПАТ Північтранс мало взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ Легобуд , TOB СК Петроліум , ТОВ Темп Ойл , ТОВ Магнат Груп , ТОВ Лівед Ойл , TOB Оніка Плюс , ТОВ РЦКБ Будмережкомплекс , ТОВ Електролюкс , ТОВ ТД Сан Ойл .

43. Зокрема, по господарським операціям з ТОВ Легобуд встановлено, що за домовленістю між ПАТ Північтранс та ТОВ Легобуд у травні-липні 2015 року ТОВ Легобуд виконало зобов`язання щодо проведення робіт із ремонту авто-техніки, постачання і укладання дорожніх плит, будівництва каналізації та зливової каналізації з приймальними колодязями на території 7-ї автоколони ПАТ Північтранс за адресою: Одеська обл., с. Черноморка.

44. ПАТ Північтранс за надані роботи розрахувалося у повному обсязі. На виконання проведених робіт сторонами було складено та підписано акти здачі-прийняття робіт, а також ТОВ Легобуд виписано на адресу ПАТ Північтранс податкові накладні № 2 від 18 травня 2015 року, № 12 від 29 травня 2015 року, № 11 від 29 травня 2015 року № 1 від 06 липня 2015 року, № 1 та № 6 від 16 липня 2015 року. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту.

45. Крім того встановлено, що у зв`язку із виробничою необхідністю водії підприємства за власні грошові кошти здійснювали заправку транспортних засобів пальним на підприємствах ТОВ Темп Ойл , ТОВ Магнат Груп , ТОВ Лівед Ойл , TOB Оніка Плюс . Факт придбання пального підтверджується фіскальними чеками виданими на АЗС відповідними підприємствами, а також податковими накладними виписаними ТОВ Темп Ойл , ТОВ Магнат Груп , ТОВ Лівед Ойл , TOB Оніка Плюс на адресу ПАТ Північтранс . Повернення витрачених грошових коштів на придбання паливо-мастильних матеріалів відбувалося фізичним особам-водіями із застосуванням авансових звітів, у порядку передбаченому ПК України. У бухгалтерському обліку ПАТ Північтранс операції з придбання пального відображаються із застосуванням наступних проводок: Дт 2031 Пальне Кт 3721 Розрахунки із підзвітними особами у національній валюті , Дт 6412 Розрахунки з ПДВ Кт 6442 Податковий кредит , Дт 301 Готівка у національній валюті Кт 3721 Розрахунки із підзвітними особами у національній валюті .

46. Також, встановлено, що між ПАТ Північтранс та ТОВ РЦКБ Будмережкомплекс було укладено договір підряду № 08/06 від 08 червня 2015 року, згідно умов якого ПАТ Північтранс (Замовник) доручає, а ТОВ РЦКБ Будмережкомплекс (Підрядник) зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи з влаштування водоводу, септики прохідної для АТП на території ПАТ Північтранс за адресою: вул. Коккінакі, 7а, с. Орловщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область. На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано кошторис від 08 червня 2015 року, акти прийняття виконаних підрядних робіт № 103, акти використаних матеріалів № 103/1, а також ТОВ РЦКБ Будмережкомплекс виписано на адресу ПАТ Північтранс податкові накладні № 6 від 13 серпня 2015 року, № 3 від 16 липня 2015 року. Розрахунки з контрагентом проведені у повному обсязі (платіжні доручення № STR 14684 від 13 серпня 2015 року, № STR 13722 від 16 липня 2015 року).

47. Між ПАТ Північтранс та ТОВ Електролюкс було укладено договір підряду б/н від 03 серпня 2015 року, згідно умов якого ПАТ Північтранс (Замовник) доручає, а ТОВ Електролюкс (Підрядник) зобов`язується виконати роботи з влаштування обшивки під навісу та пристрій козирка на території ПАТ Північтранс за адресою: вул. Механізаторська, 38, Овідіопольский район, Одеська область. На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано договірну ціну, локальні кошториси від 03 серпня 2015 року, акти прийняття виконаних підрядних робіт № б.н від 29 січня 2016 року, відомості ресурсів, а також ТОВ Електролюкс виписано на адресу ПАТ Північтранс податкову накладну № 3207 від 31 серпня 2015 року Розрахунки з зазначеним контрагентом проведені у повному обсязі (платіжне доручення № STR 15234 від 31 серпня 2015 року).

48. Судами також встановлено, що між ПАТ Північтранс та ТОВ ТД Сан Ойл було укладено договори поставки нафтопродуктів № ТД-171 від 17 березня 2015 року, № ТД-139 від 04 квітня 2015 року, гідно умов якого ТОВ ТД Сан Ойл (Постачальник) передає у власність, а ПАТ Північтранс зобов`язується отримувати через мережу АЗС паливо-мастильні матеріали та оплачувати їх вартість.

49. Право власності на паливо-мастильні матеріали за цим договором переходить до покупця у день отримання від Постачальника видаткових накладних, які підписуються сторонами після оплати вартості паливо-мастильних матеріалів Покупцем. На виконання умов вказаного договору ТОВ ТД Сан Ойл було виписано відповідні видаткові накладні, а також податкові накладні № 232, № 233 та № 234 від 04 червня 2015 року, № 304 від 05 червня 2015 року, № 400 від 08 червня 2015 року, № 624 та № 625 від 11 червня 2015 року, № 775 від 15 червня 2015 року, № 980, № 985, № 986 від 18 червня 2015 року, № 1182 та № 1198 від 22 червня 2015 року, № 1364 від 25 червня 2015 року та № 1572 від 20 червня 2015 року.

50. Водночас як було встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем діючого законодавства за переліченими вище правочинами ґрунтуються виключно на інформації отриманої з ІС Податковий блок та податкової інформації отриманої із листів інших податкових органів стосовно контрагентів позивача.

51. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

52. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ПАТ Північтранс , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують правомірність формування платником податків податкового кредиту та складу витрат за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ Легобуд , TOB СК Петроліум , ТОВ Темп Ойл , ТОВ Магнат Груп , ТОВ Лівед Ойл , TOB Оніка Плюс , ТОВ РЦКБ Будмережкомплекс , ТОВ Електролюкс , ТОВ ТД Сан Ойл , обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

53. Водночас, судами правильно взято до уваги, що в обґрунтування донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

54. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

55. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

56. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

57. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

58. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

59. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у ПАТ Північтранс наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з названими підприємствами.

60. Стосовно висновків відповідача за господарськими операціями позивача із контрагентом ТОВ Укрбілд ЛТД , що передача будівельних матеріалів замовником підряднику у межах договору підряду є операцією, що підлягає оподаткуванню та сума податку на додану вартість за такими операціями включається до складу податкового зобов`язання, колегія суддів зазначає наступне.

61. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ Північтранс та ТОВ Укрбілд ЛТД було укладено договори підряду: № УБ-1803/1/2015-П від 18 березня 2015 року, № УБ-0604/1/2015-П від 06 квітня 2015 року, № УБ-0604/2/2015-П від 06 квітня 2015 року, № УБ-0206/1/15-П від 02 червня 2015 року, згідно умов яких ПАТ Північтранс (Замовник) доручає, а ТОВ Укрбілд ЛТД (Підрядник) зобов`язується провести ремонтні роботи з ремонту крівлі будівель на об`єктах Замовника.

62. За умовами вищезазначених договорів підряду виконання Підрядником робіт здійснюється частково із матеріалів Замовника. Так, у договорі, сторони дійшли згоди, що Замовник, згідно кошторисної документації, частково надає підряднику матеріали для виконання робіт за договором, придбані за власний рахунок, на підставі акту приймання-передачі. Вартість наданих матеріалів не включається до вартості робіт, що виконує підрядник.

63. Судами встановлено, що факт передачі (без переходу права власності) будівельних матеріалів згідно договорів підряду від ПАТ Північтранс до ТОВ Укрбілд ЛТД було оформлено та підтверджено первинним документами - дефектними відомостями, локальними кошторисами, актами прийняття виконаних підрядних робіт (форми КБ2в), актами приймання-передавання матеріалів, підсумковими відомостями ресурсів.

64. Згідно вказаних документів Підрядник вів облік переданих йому матеріалів, як матеріалів замовника. За результатами виконаних робіт сторонами було підписано акти прийняття виконаних підрядних робіт до яких не увійшла вартість будівельних матеріалів Замовника. Крім цього, Підрядником надано підсумкові відомості ресурсів складених окремо на використані матеріали Замовника (форми ВРЗАК) та матеріали підрядника (форми ВРПОД).

65. У бухгалтерському обліку ПАТ Північтранс рух матеріалів відображався із застосуванням проводок: Дт 1522 Модернізація необоротних активів , Кт 201 Сировина та матеріали , Дт 103 Будинки та споруди , Кт 1522 Модернізація необоротних активів .

66. Враховуючи, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків, які передбачають передачу права на розпорядження товарами, в той час як під час передачі за договором підряду будівельних матеріалів від ПАТ Північтранс до ТОВ Укрбілд ЛТД не відбувся перехід права власності на вказані будівельні матеріали, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що така операція за правилами статті 187 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

67. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23 серпня 2016 року № 0006651401 є протиправним і підлягає скасуванню.

68. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

69. Згідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС в Одеській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 815/4692/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов