Ухвала

від 13.04.2021 по справі 404/710/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/710/19

Номер провадження 1-кс/404/818/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката-захисника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12018320020010633, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою, відповідно до якої просив:

-скасувати процесуальне рішення щодо повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 194 КК України у кримінальному провадженні №12018320020010633;

-зобов`язати прокурора Кропивницької прокуратури ОСОБА_6 , яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018320020010633 за ч. 2 ст. 194 КК України, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 194 КК України.

На обґрунтування скарги зазначено, що 29.01.2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2ст. 194 КК України. Вказує, що повідомлення про підозру підлягає скасуванню через істотні порушенняКПК України, а саме: повідомлення про підозру не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, вказана в ньому інформація безпідставна та необґрунтована. В порушення вимог про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст. 194 КК України, йому було повідомлено без достатніх доказів. На підставі викладеного просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру від 29.01.2021 року за вказаним вище кримінальним провадженням.

Адвокат скаржника вимоги скарги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в скарзі та пояснив, що на час повідомлення про підозру не було здобуто достатньо доказів, які б беззаперечно свідчили про винуватість ОСОБА_5 , були допущені істотні порушенняКПК, повідомлення про підозру не містить суттєвих обставин події, докази вини відсутні, не було проведено всіх необхідних слідчих дій, тому зібраних доказів було недостатньо для повідомлення про підозру.

Крім того, акцентував увагу слідчого судді, що відповідно до обставин справи ОСОБА_5 інкримінується те, що він розібрав недобудовану прибудову до будинку по АДРЕСА_1 . При цьому об`єкт незавершеного будівництва недобудована прибудова до будинку по АДРЕСА_1 не введена в експлуатацію, відомості про державну реєстрацію речового права за потерпілою на недобудовану прибудову до будинку по АДРЕСА_1 у відповідний реєстр не внесені. Право власності за потерпілою у встановлений Законом порядок на недобудовану прибудову до будинку по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Слідчий під час розгляду скарги, заперечила проти задоволення вимог заявлених у скарзі, посилаючись на її необґрунтованість зазначила, що на час повідомлення ОСОБА_5 про підозру було зібрано достатньо доказів, які давали б підстави зробити висновок про його винуватість. На підставі викладеного просила у задоволенні скарги відмовити.

Прокурор викликався, не з`явився, його неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

Заслухавши пояснення адвоката скаржника та слідчого, слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у проваджені слідчого відділу Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018120020010633 від 25.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

29.01.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Згідно з текстом оголошеної підозри ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного знищення чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, а саме у знищенні мансардової добудови, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_7 .

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України.

Так, згідно з п. 10 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

У свою чергу, порядок повідомлення про підозру врегульованийГлавою 22 КПК України.

Зокрема, положеннямст. 276 КПК Українивизначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру, та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких належать слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, зокрема містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістомст. 278 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ЧиннийКримінальний процесуальний кодекс Українине визначає підстав для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише в тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23 жовтня 1994 року № 14310/88 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 194 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня, а обставини, на які посилається захисник у своїй скарзі, мають бути вирішені під час судового розгляду. У той же час, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Крім того, основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 194 КК України є право власності. Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме. Предметом знищення чи пошкодження у злочині, передбаченому ст. 194, може бути тільки чуже майно.

Як встановлено, з матеріалів кримінального провадження: згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 23.01.2020 року відповідно до судової земельно-технічної експертизи №4401/4402/19-27 від 25.09.2020 року, земельна ділянка, з кадастровим номером 3510100000:33:212:0027, площею 206,50 кв. по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням під розміщення магазину по праву приватної власності належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 , інформація про відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки відсутня.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складанню державного акта на право власності на земельну ділянку фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 для розміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 була виготовлена в 2010 році на підставі замовлення на виконання робіт та Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.01.2010.

Відповідно до висновку експерта №4401/4402/19-27 від 25.09.2020 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці розташована будівля магазину та прибудови до магазину з шлакоблоку, яка перебуває в стадії незавершеного будівництва, частина якої зруйновано. Окрім цього, існуюча забудова та фундаменти зруйнованої прибудови знаходяться в межах земельної ділянки площею 206,50 кв.м. з кадастровим номером 3510100000:33:212:0027, що належить ОСОБА_7 , та фактичний порядок користування земельною ділянкою з вищезазначеним кадастровим номером відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно - правових актів з питань землеустрою та землекористування.

З акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №313/2016-КД складеного Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області встановлено, що зазначені дані в декларації про початок виконання будівельних робіт з Реконструкції магазину з будівництвом добудови торгівельно-побутових та адміністративних приміщень по АДРЕСА_1 підтверджені тавідповідають достовірності.

З вказаного акту вбачається, що ОСОБА_7 було дотримано вимоги законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в повному обсязі, які відповідали поданій нею Декларації на початок будівельних робіт саме з реконструкції приміщення, що їй належить на праві приватної власності.

Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Також, доводи адвоката з посиланням на ст. 331 ЦК України про те, що ОСОБА_7 не оформила у передбачений законом порядок право власності на недобудовану прибудову до будинку, не відповідають дійсності, оскільки потерпілою було здійснено реконструкцію, а не будівництво новоствореного нерухомого майна. Як зазначалося раніше, проведення реконструкції є зміна існуючих характеристик вже існуючого будинку на який вже зареєстровано право власності. А адвокатом зазначається, що потерпілою ніби-то було створено нове будівництво (нове приміщення) без зареєстрованого права власності на нього, тобто фактично, на думку адвоката, дана прибудова є окремим приміщенням не пов`язаним з будинком на яке вже зареєстровано право власності. Але це суперечить наявним матеріалам кримінального провадження.

За таких підстав, посилання адвоката на загальні норми ЦК України, без урахування особливостей реконструкції нерухомого майна та порядку реєстрації права власності на реконструйоване майно є неповними та хибними, та не відповідають дійсності зважаючи на те, що ОСОБА_7 було дотримано всіх вимог необхідних для початку реконструкції приміщення, яке належить їй на праві приватної власності.

У зв`язку із вищевикладеним слідчий суддя приходить до висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положеньст. 276-278 КПК України, а відтак у задоволенні скарги у частині скасування повідомлення про підозру необхідно відмовити.

Оскільки другий пункт прохальної частини є похідним від першого, у його задоволенні необхідно також відмовити.

Таким чином, у задоволенні вимоги скаржника про зобов`язання прокурора Кропивницької прокуратури ОСОБА_6 , яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018320020010633 за ч. 2 ст. 194 КК України, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 194 КК України слідчий суддя також відмовляє.

Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,22,276-278,303,306-307,309,376,532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12018320020010633 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1